Військові просять перерахунку

Міністерство оборони пропонує збільшити бюджет реформ. Поки ж на українську армію витрачають стільки, як в Анголі.

Напередодні Дня перемоги Міністерство оборони України звернулось до Кабміну з проханням додатково виділити з державного бюджету близько 2 мільярдів гривень на реформування Збройних сил. Як заявив Максим Праута, в.о. голови Департаменту преси та інформації Міністерства, для реалізації в 2013 році заходів за проектом Державної комплексної програми реформування ЗСУ до 2017 року відомству додатково необхідно виділити суму в 1 мільярд 827 млн гривень.

Про необхідність великих вливань у задуману програму реформ і модернізації збройних сил раніше заявляв і сам міністр оборони Павло Лебедєв. Так, в ході квітневого брифінгу в Кабміні міністр повідомив, що для переозброєння української армії новими і модернізованими зразками військової техніки до 2017 року необхідно знайти 125 мільярдів гривень, і зараз це питання узгоджується з Міністерством фінансів.

За словами міністра, розрахункова цифра Мінфіну зараз становить 98 млрд грн. Однак Лебедєв зазначив, що остаточно розмір фінансування модернізації затверджуватиме Президент.

Лебедєв впевнений, що Янукович підтримає Міноборони

«Думаю, що в цьому питанні Президент поставить крапку на користь Міністерства оборони», - підкреслив Лебедєв.

Збільшення витрат на військовий комплекс пов'язане з оголошеним наміром держави вивести свій оборонний потенціал на новий рівень. У 2012 році бюджет відомства склав близько 16 млрд гривень, що можна порівняти з фінансуванням армії африканської Анголи з населенням в 13 млн осіб. При цьому Міноборони фактично отримало лише 14 млрд гривень. Для порівняння, в Росії цього року військові витрати склали приблизно тридцять українських оборонних бюджетів.

На 2013 рік Міністерство розробляло бюджетний запит у розмірі 22,8 млрд гривень. Однак обсяг держфінансування склав у підсумку 15,3 млрд.

Гречанінов переконує, що для якісного ривка у боєздатності ще мало коштів

На думку президента Атлантичної ради України, генерал-майора Вадима Гречанінова, того, що виділяється з державою бюджету поки явно недостатньо, щоб відразу зробити ривок в боєздатності.

«Попередники нинішнього міністра оборони так і не змогли налагодити робочі взаємини між міністерством і Генштабом. А про те, чим забезпечити реформу збройних сил, задумалися тільки зараз, - каже експерт. - Але сьогодні Збройні сили набагато тісніше співпрацюють з європейськими структурами загальної безпеки, ніж у 2008 році, коли ставлення до армії на державному рівні було просто потворне».

Однак і за наявного фінансування відомство демонструвало певні досягнення в нормалізації роботи.

Згурець каже, що в Міноборони знайшли рішення проблеми харчування

«Кількість відремонтованої військової техніки за минулий рік істотно перевищує показники попередніх років», - каже експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець. За його словами, в оборонному відомстві знайшли і вирішення питання харчування військовослужбовців, яке особливо турбує матерів призовників і солдатів строкової служби.

Справді, навколо продовольчих тендерів зникли скандали, що неминуче супроводжували їх в минулі роки. Останній тендер пройшов наприкінці квітня і публічних конфліктів між постачальниками (або за участю відомства) не викликав. Хоча в минулі роки через зрив аутсорсерами роботи солдатських їдалень екс-міністр оборони Михайло Єжель погрожував взагалі демонтувати систему їх залучення, яку в 2007 році ввів Анатолій Гриценко.

Питання в тому, чи є гроші у держави на повноцінний раціон солдатів? Виділені з бюджету кошти на закупівлю харчування досить скромні. Наприклад, в Росії вартість щоденного меню одного службовця (разом з послугами з доставки та приготування їжі) перевищує, у перерахунку, 70 грн. В Україні ця цифра в останні три роки зафіксована в районі 40 - 42 грн, що неминуче викликає питання про достатність цих коштів, з урахуванням постійного зростання цін на продукти. Напівголодний солдатів навряд чи може вважатися боєздатним.

«Розцінки витрат на харчування солдата-строковика або контрактника та вимоги по калорійності його раціону укладаються в запропоновані 40 гривень, якщо говорити про гарнізони при великих містах. У віддалених гарнізонах ситуація, звичайно, складніша - продовольство потрібно довозити на велику відстань, а логістичні ланцюжки не такі розвинені», - вважає Сергій Згурець.

Статус-кво таких низьких витрат зберігається, поки українська армія розраховується з боргами попередників і вишукує ресурси.

«Ми виплатили майже 100 млн грн підрядникам, залишилося ще близько 16 млн. Скоротили заборгованості по зарплаті співробітникам держпідприємств Міноборони. Вже перерахували до бюджету Міноборони майже 10 млн грн від реалізації залишкового майна», - говорив у ексклюзивному інтерв'ю УНІАН міністр оборони Павло Лебедєв. Він не приховував проблем: престиж військової служби співмірний низькому грошового забезпечення та багатотисячній квартирній черзі, третина оборонного бюджету витрачається на підрозділи, які не мають до армії прямого стосунку, значна частина озброєння і військової техніки потребує модернізації або оновлення. Але в Міністерстві все ж прийняли рішення привести чисельність Збройних сил до оптимальної, виходячи з бойового складу родів військ та їх забезпечення. Адже краще мати дорогу в утриманні армію, але професійну, ніж менш витратну, але небоєздатну.

Однак необхідність привести фінансування оборонної сфери хоча б до її власних сьогоднішніх запитів залишається на порядку денному. Враховуючи, що чисельність української армії за час Незалежності значно скоротилася (з 700 до 184 тисяч осіб, з яких лише 70 тисяч - учасники бойових підрозділів), питання її реформування стає питанням виживання.

До того ж, хоча генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен і заявив, що Україна за своїм бажанням може розглядати можливість входження до Північноатлантичного блоку, поки що наша держава законодавчо залишається позаблоковою. Відповідно, розраховувати на допомогу інших військових сил, крім своїх власних, не доводиться.

Євген Самойлов

УНІАН в Google News