Попов: Коли буду обраний мером – запропоную Президенту об'єднати посади голови КМДА і Київського міського голови (Частина 1)

Київ вже рік живе без міського голови, а владу в місті представляє керманич міської адміністрації. УНІАН розпитав голову КМДА, яким чином столична влада планує вирішити питання хаотичної парковки в центрі міста, коли буде побудовано метро на Троєщину і нова гілка на Поділ; коли сам Поділ стане пішоходним і як виграти мерську кампанію.

Наша зустріч з головою КМДА відкладалась з різних причин протягом трьох тижнів. І, нарешті, кореспонденти УНІАН «зловили» Олександра Попова після покладання квітів у парку Шевченко до річниці перепоховання Кобзаря. За 15 хвилин пошуків затишного місця для бесіди, голова міської адміністрації відповів не менш, ніж на десять телефонних дзвінків і дав кілька розпоряджень помічникам. Коли ми майже залишились наодинці, до Олександра Попова підійшла жіночка-киянка з вимогою розібратися: чому по парку розгулюють великі собаки без повідка і намордника, а їх господарі не несуть за це ніякої відповідальності. Голова КМДА вислухав невдоволену громадянку і пообіцяв жіночці розібратися. А коли ми розташувались у кафе і замовили каву, багато чого пообіцяв і нам…

Олександр Попов

Сьогодні одна з гарячих київських тем — призначення виборів мера міста. Ви нещодавно говорили, що очікуєте на призначення дати голосування і знаєте, як виграти цю кампанію...

У мене настільки багато справ, що на передвиборчу агітацію часу просто не залишається. Тим паче що дата виборів невідома. На своїй посаді не займаюся пропагандою діяльності міської влади. Ми просто щодня робимо свою роботу. Однак все, що до нас «чіпляється», добре чи погане, «чіпляється» само собою.

Тобто, ми активної інформаційної політики не проводили, а виборча кампанія — це зовсім інша справа. Це два місяці зустрічей з людьми, з колективами, дискусії на радіо і телебаченні... Я через це вже декілька разів проходив і вважаю, що мої аргументи будуть реальними і об'єктивними. Тому я зможу довести киянам, що стабільність і перспектива розвитку, створення нових робочих місць, розбудови інфраструктури та вдосконалення соціальної галузі, підвищення рівня життя киян — головне для Києва.

В Верховній Раді другий тиждень планують розглянути питання об'єднання посад голови КМДА і Київського міського голови. Ви ще на початку минулого року підтримували таку ініціативу. Зараз ваша думка не змінилась?

Дуже складне питання. Безумовно, якщо відповідати за місцевий законодавчий орган і виконавчу владу, це дуже велике навантаження, повірте мені. Однак це посилює позицію керівника міста і дає можливість проводити ту чи іншу ефективну політику.

В той же час є мінуси. Якщо в політиці йде відхилення від інтересів киян, то є ризики в контексті об'єднання посад. Вважаю, що ситуація в Києві не повинна залежати від політики. Не важливо, хто буде впливати — комуністи, Свобода чи Партія регіонів, політика повинна залишатись політикою. Але що таке політика для міста? Переконаний, це передусім визначення пріоритетів. Наприклад плани щодо будівництва: звести школу, або реконструювати транспортну розв’язку, або нічого не будувати… Оце – політика. А система виконавчої влади, за будь-яких умов, повинна забезпечити життєдіяльність міста. І тут не повинно бути будь-яких політичних втручань.

Вважаю, коли Верховна Рада розділила ці посади, на той час, хто б що не казав, це було вірним рішенням. І добре, що президент тоді ухвалив таке рішення. Що стосується системи управління Києвом сьогодні, над нею треба ще подумати, залучивши фахівців і громадськість.

Тобто, ви вважаєте, що сьогодні ці посади не треба об'єднувати, а краще прописати чіткі функції голови КМДА і мера?

Однозначно сказати важко. Коли буду обраний мером, запропоную президенту об'єднати посади. Накопичений в Києві досвід і розуміння його проблем (кожного дня ці проблеми проходять через мене), дозволить мені працювати при такій системі. Усвідомлюю, наскільки це буде складно, навіть за наявності великого досвіду. Ухвалювати рішення, в умовах діючого законодавства, має президент.

27 травня закінчуються повноваження Київради. Якщо не будуть призначені вибори до столичного депутатського корпусу, як буде функціонувати місто?

Це просто надумана тема. В українському законодавстві існує принцип безперервності влади: представницький орган виконує обов’язки до прийняття присяги нового складу.

До речі, питання обрання Київради жодним чином не стосується роботи міської адміністрації. Просто, щоб зрозуміли і ви, і кияни: ми обираємо не КМДА, а представницький орган влади, тобто Київраду. Адміністрація як працювала, так і буде працювати. Щодо дати виборів, рішення має ухвалити Конституційний суд, у якого є для цього повноваження.

Нещодавно у вас з'явився, нарешті, перший заступник — Анатолій Голубченко. Але він працював у КМДА у той час, коли місто очолював Леонід Черновецький і відбувались відомі усім корупційні процеси...

Анатолій Костянтинович має великий досвід адміністратора. Якщо ви пам'ятаєте Євро-2012, ми на достойному рівні все організували, і це, в тому числі, його заслуга. Коли у мене не стало першого заступника, я визначився, що з тих кандидатур, які були, він – найбільш підготовлений.

Пам'ятаєте, у 2005 році зміна влади призвела до того, що 15 тисяч державних службовців були просто звільнені. Хоча, проводячи кадрову політику потрібно спиратися на факти і мати аргументи для звільнення. Ігноруючи досвід окремого працівника, державна служба втрачає багато справжніх фахівців. Це мої принципи. КМДА налагодило співпрацю з правоохоронними органами щодо антикорупційних заходів в адміністрації. Я не можу сказати, що ця робота на 100% ефективна, але ми робимо дуже багато кроків, щоб цю корупційну складову, яка прилипла до адміністрації, приборкати.

Наразі, у мене не було претензій до роботи Анатолія Голубченка. Він працював в Уряді першим віце-прем'єром і багато років працює в Києві, знає все в деталях і може доводити до кінця ті чи інші завдання,. Йому будуть доручені питання розвитку інфраструктури, комунальної сфери, за виключенням транспорту.

Галузі туризму і транспорту передамо в керування іншому заступнику — який найближчим часом також буде призначений. Це фахівець у транспортній сфері — Михайло Костюк, колишній керівник Укрзалізниці і екс-губернатор Львівщини.

Сьогодні Київ — дуже заполітизоване місто. У ЗМІ навіть є інформація, що ремонт доріг в центрі столиці був ініційований для зриву акції «Вставай, Україно». Ви можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?

При спілкуванні з прем'єр-міністром я отримав його доручення щодо ремонту доріг у середмісті, спочатку усне, а потім — письмове. До Києва приїздить багато делегацій з різних країн, урядів, дипломатів, туристів, тому, важливо привести до ладу центральні вулиці міста. Більшість із них вже давно потребували оновлення. Наприклад, вулиця Грушевського востаннє капітально ремонтувалася 10 років тому. Отримавши доручення, ми швидко провели ремонтні роботи. Які жодним чином не вплинули на заходи, що були заплановані. Тим паче, що ми готуємось до Дня міста.

Як нам відомо, до Дня міста планується і відкриття реконструйованої Поштової площі. Коли водії зможуть вільно пересуватися Подолом?

Відкриття пройде в три етапи. Перший — естакада з Володимирського узвозу на вулицю Набережно-Хрещатицьку. Її відкриємо для водіїв до Дня Києва, 25 травня. Другий етап — перша смуга тунелю і ще низка елементів розв’язки будуть готові до Дня Конституції. А до 24 серпня, до Дня Незалежності, всі основні роботи будуть завершені. Благоустрій площі завершимо до Покрови.

Затягувати з цим не будемо. Хоча складнощі є, цього року нас значно підвела погода: затяжна зима і дощі в останні дні. Але головна проблема — нестабільне фінансування. Прем'єр-Міністр 22 травня провів засідання з керівниками фінансового відділу Уряду щодо того, як ці роботи профінансувати вчасно. Питання вирішується.

Через будівництво розв'язки на Поштовій площі рух, зокрема, по вулиці Сагайдачного значно ускладнився. ДАІ періодично проводить рейди і розчищає подільські вулиці від припаркованих ну правій смузі авто, проте, ця робота проводиться хаотично. Чому ДАІ не контролює перевантажені вулиці у щоденному режимі?

Вулиця Сагайдачного в майбутньому взагалі не буде використовуватись для проїзду транспорту. Вона стане пішохідною зоною. Після завершення реконструкції Поштової площі ми плануємо розпочати реконструкцію і самої вулиці Сагайдачного. Думаю, що на першому етапі вона буде пішохідною у вихідні. А для того, щоб запровадити постійний безтранспортний режим, слід побудувати ще одне автомобільне кільце. Фахівці вже все порахували і в генеральному плані це передбачено. Нова розв’язка дозволить спрямувати рух так, щоб уникнути заторів. До речі, сьогодні Андріївський узвіз ми не перекриваємо для руху транспорту і, передусім, для  аварійних служб лише тому, що, тривають роботи на Поштовій площі, і проїзд ускладнено.

Як тільки ми завершимо цей комплекс реконструкції, ситуація дозволить поетапно реалізовувати пішохідну зону на Сагайдачного, а, може, і не тільки. Ймовірно, це буде стосуватися і інших вулиць старого Подолу. Які будуть повністю реконструйовані: від дахів, фасадів, тротуарів до освітлення.

Щодо роботи ДАІ – домовимось…

Але під час Євро-2012 місто, насамперед, в центрі, зуміло побороти проблему хаотичного паркування. Чому, коли Євро скінчилось, паркування на тротуарах знову стало нормою? Наразі, всі вулиці не зробиш пішохідними, тож, яким чином ви плануєте вирішувати це питання?

Тут є декілька напрямків нашої роботи і цікавих проектів. Один з них не потребує жодних додаткових інвестицій: потрібно лише вирішити деякі організаційні моменти. Вже проведені консультації з усіма приватними структурами, які мають паркінги в центрі міста, вартість у яких – по 50 гривень. Це досить високі ціни, і тому кияни цими паркінгами не користуються. Але у нас є домовленість, і з літа ми почнемо її реалізовувати. Вона полягає в наступному: якщо є паркінг, то парковка на ньому буде коштувати 10 гривень за день, водночас, ДАІ і наші інспектори будуть слідкувати за тим, аби на прилеглій до паркінгу території жодної припаркованої машини не було. 10 гривень – це не велика ціна, будь ласка, ставте машини. Таким чином ми почнемо розблоковувати тротуари і проїжджі частини від машин, що стоять.

Але треба ще будувати паркінги. Зараз ми підготували відповідну пропозицію і шукаємо інвесторів. У нас на виході інвестиційні конкурси щодо реалізації таких проектів як в центрі міста, так і в інших районах.

З якими саме парковками є домовленість по зниженню цін?

Наприклад, паркінги під ТРК Мандарин на Бесарабці, комплексом Парус та Універмагом Україна. Ми провели перемовини майже з усіма операторами, більшість –  погодилися. Перемовини тривають. У червні плануємо підписати відповідний меморандум.

Тобто, влітку можна буде запаркуватись на паркінгу в Арені за 10 грн на день?

Це питання, яким ми на рівні міста будемо займатись дуже щільно. Попередньо у нас – такі домовленості.

А щодо будівництва нових перехоплюючих парковок? Колись такий проект у міста був...

Поки що у нас немає інвесторів під такий проект. І цим питанням, знову ж таки, треба займатись комплексно. Від підняття штрафів за неправильну парковку, до обмеження в’їзду до центру міста. До речі, мені дуже сподобалась система, запроваджена у Лондоні перед Олімпіадою, яку розробляла компанія «Сіменс». Коли ми були в Відні, то домовились, що ця компанія проведе презентацію в Києві. Ця система автоматично зчитує номери машин, які заїздять в центр. Якщо ми визначимо за політику, що, наприклад, кожен, хто в’їздить в центр, сплачує, умовно, 10 грн, то це автоматично обмежить кількість автомобілів.

Інша справа, що для цього необхідно спочатку впорядкувати рух на інших вулицях. Тому ми, як бачите, там будуємо, там щось розширюємо, там робимо реконструкцію. Починаючи від проспекту Перемоги, де можна на 15% збільшити темп руху автомобілів, Поштової площі і т. д.  Тобто, потрібно завершити  низку проектів, щоб дати можливість розгрузити центр, а вже потім вводити якісь обмеження.

Подільсько-Воскресенський міст також допоміг би розгрузити ключові транспортні розв'язки. В якому стані його будівництво?

Будівництво триває, але не тими темпами, що ми планували. Нам потрібно якомога швидше, за літо, збудувати арку. Опори стоять майже на 80% траси. Залишився тільки монтаж. На заваді – проблема з фінансування. Ми сьогодні навіть маємо деякі конструкцій в наявності, які поки що не можемо змонтувати, оскільки не вистачає ресурсів.

Рахуйте: будівництво метро на Троещину — 2 млрд. доларів, будівництво мосту — десь 600 млн. доларів, реконструкція водоканалу — мільярд доларів. А де ж їх взяти? Ми сьогодні робимо різні підходи. Десь співпрацюємо з Урядом, десь за програмою державно-приватного партнерства...

У нас в планах: в 2015 році запустити чотири станції метрополітену на Троєщину. А це означає, що, як максимум, в 2014 році ми повинні забезпечити проїзд автотранспорту. Ці терміни поки що реальні.

Коли буде відкрита нова станція метро «Теремки»?

Плануємо на День Незалежності. Ми поновили фінансування, кошти перераховані. Знову ж таки, процес, де взяти ресурс на будування — динамічний. Я займаюсь цим постійно, прем'єр тримає це питання на особистому контролі. Думаю, що 24 серпня ми цю станцію відкриємо. В крайньому випадку — до дня визволення Києва.

Яка станція стане наступною після «Теремків»?

З Теремків переходимо на Троєщинський напрямок. Перша пускова дільниця – 4 нитки метрополітену, яка поєднає «червону» гілку підземки з «зеленою», а, потім, «синьою» – буде прокладена від станції Подільська (пересадочна на ст. Тараса Шевченка) на Подолі до станції Райдужна на Лівому березі, що буде розташована у транспортному вузлі на перетині міської електрички та швидкісного трамваю. Між цими станціями буде ще три станції на Подільсько-Воскресенському мосту: «Суднобудівна», «Труханів острів», «Притока Десенка». Далі будівництво буде продовжено на Правому березі до станції «Глибочицька» з переходом на «Лук’янівську», а, потому, і до «Вокзальної», де також буде перехід – на станцію «Вокзальна-2». Таким чином, окрім розширення метрополітену, ми отримаємо додаткові пересадкові вузли, що суттєво покращать роботу міської транспортної системи.

У другій частині інтерв’ю читайте про муніципальну поліцію, боротьбу с МАФами, незаконним виділенням земельних ділянок, а також про те, скільки років і грошей потребує Київ, щоб наздогнати в розвитку Варшаву і Будапешт.

Костянтин Коваленко, Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News