баррозу саакашвили / Фото : ekhokavkaza.com

Саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі: троє у човні

17:17, 30.10.2013
8 хв.

В один день з прибуттям до України 24-тої місії  Кокса-Квасневського в приміщенні Європейської комісії в Брюсселі з інтервалом у 15 хвилин відбулися два заходи, які ще раз нагадали, що саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі наприкінці листопада має стати «святом» не лише України, а ще принаймні двох країн – Грузії та Молдови.

Спочатку Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу вийшов до преси з президентом Грузії Міхаїлом Саакашвілі, а за ними – єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле зробив заяву про євроінтеграцію Молдови в присутності лідерів провідних політичних партій цієї країни.

Якщо Україна – в разі виконання усіх вимог – прагне на вільнюському саміті 28-29 листопада підписати Угоду про асоціацію з ЄС та додаток про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, то Грузія з Молдовою планують парафувати Угоди про асоціацію та додатки про вільну торгівлю.  Виходить так, що  Україна випереджає в євроінтеграції  Грузію та Молдову десь на рік, адже Тбілісі та Кишинів хочуть остаточно підписати Угоди про асоціацію восени 2014-го року за головування  в ЄС Італії.

«В’язниця для Саакашвілі»

Відео дня

Через день після перемоги на грузинських президентських виборах Георгія Маргвелешвілі,  кандидата від «Грузинської мрії», політичної сили, яка є опонентом  президента  Саакашвілі, провідна італійська газета «Кор’єра делла сера»  репортаж про грузинські вибори вмістила під заголовком: «Після прощання, в’язниця для Саакашвілі?...»

саакашвілі / Фото : polittech.org

У вівторок після недільного голосування  в Грузії сам Міхаїл Саакашвілі вже був у Брюсселі в Єврокомісії і теж поскаржився журналістам, що його головний опонент – лідер «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі раніше  вже казав, що для пана Саакашвілі підібрано в’язницю, куди той має потрапити після завершення десятирічного терміну перебування на президентській посаді.

«Такі заяви можуть лише порадувати панів Путіна та Медведєва», - сказав очільник Грузії в Брюсселі, стоячи поруч з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. «Я сильно підтримую парафування Угоди про асоціацію, яку ми маємо надію підписати остаточно наступного року за умови, звичайно, що Грузія буде слідувати принципам демократії», - прокоментував Баррозу.

«Треба, щоб ми уникали випадків вибіркового застосування правосуддя, які, на жаль, мають місце в нашій країні», - додав пан Саакашвілі. За його словами, тисячі його політичних прихильників перебувають під підозрами у кримінальних справах після зміни влади в Грузії, а кілька міністрів, включно з колишнім міністром внутрішніх справ – взагалі потрапили за грати.

Підтримуючи Саакашвілі, Баррозу зазначив: «Ми очікуємо, що Грузія поважатиме свої зобов’язання – зокрема, має бути впевненість, що суди діють не під політичним тиском. Ми абсолютно проти вибіркового застосування правосуддя. Демократія – це відповідальність влади і опозиції. Демократія – це вміння жити разом і поважати спільні цінності».

Але, все ж таки, Грузія – разом з Україною – демонструють на пост-радянському просторі  добрий приклад – що влада в принципі може мінятися. «Грузія має справжні вибори і справжню ротацію еліт. Грузія продовжує свій  прозахідний курс, а ті, хто  хочуть проросійського курсу, перебувають в маргінесі і представляють покоління, яке відходить», - писав в середині жовтня американський аналітичний бюлетень Eurasia Daily Monitor.

Демонстрація молдовської єдності

Якщо проблема Грузії перед Вільнюсом – у можливому застосуванні вибіркового правосуддя щодо політичних соратників президента Саакашвілі з боку нової влади, то в молдовському випадку проблемою був параліч влади, нездатність створити коаліцію, неспроможність  довгий час обрати президента в парламенті, політична корупція тощо.

Проте, весною, нарешті, коаліцію було створено, провідні партії Молдови домовились про те, що політична стабільність потрібна заради євроінтеграції.

«Річ у тім, що останні три-чотири роки через відповідний рівень політичної культури, відсутність урядово-коаліційного досвіду, всі оті скандали, чвари, які мали публічний характер, - вдарили по іміджу країни і по європейському вектору Молдови», - розповів УНІАН лідер Демократичної партії Молдови Маріан Лупу після перемовин з комісаром ЄС Штефаном Фюле. - «Але зараз я можу однозначно заявити, що це питання вже знято. Політики зробили висновки і нині ефективність управління країною по порядок вища».

Маріан Лупу / Фото : actualitati.md

Те, що Молдова мала серйозну  політичну кризу, визнав і польський прем’єр Дональд Туск під час останнього саміту ЄС, сказавши, що ситуація У Молдові була «винятково складною», загрожуючи євроінтеграції країни.

Молдова є найбіднішою країною Європи, і тому єврокомісар Фюле зауважив, що євроінтеграція Молдови – це не самоціль, а засіб підняти рівень життя населення Молдови – причому з обох берегів Дністра.

«Насправді не Вільнюс, не Асоціація, навіть не ЄС мають бути цілями заради цілей. Вони мають, перш за все,  бути засобами поліпшення соціальних і економічних умов», - сказав пан Фюле лідерам молдовських партій у Брюсселі.

«Ніколи не здаватися!»

Обидві країни поєднує не лише одночасність парафування Угод про асоціацію у Вільнюсі.  Обидві зазнали економічного тиску з боку Росії, коли стратегічний елемент їхнього експорту – грузинське та молдовське вино – були заборонені на російському ринку, а нині роблять повільне повернення, намагаючись дотягнутися до передсанкційних рівнів продажу. Не лише вином обмежувались санкції – дісталося і грузинський мінеральній воді та молдовським фруктам.

вино

Обидві країни мають  проблему сепаратистських територій – Придністров’я у випадку Молдови і Абхазія та Південна Осетія у випадку Грузії. В усіх трьох сепаратистських регіонах сильні позиції Росії, яка тримає в руках ключ до врегулювання конфліктів.

І Молдова, і Грузія дивляться на Україну як на певного гаранта-захисника і радіють євроінтеграції  Києва. «Ми стратегічно дивимося на майбутнє нашої держави. Республіка Молдова – як і Україна – де-факто, це європейські країни, це європейські народи, це європейські культури», - стверджує Маріан Лупу. - «Вільнюс для нас цінний не лише парафуванням Угоди про асоціацію. Для нас не менш важливим є факт  підписання нашим стратегічним партнером і сусідом Україною Угоди про асоціацію. Це для нас надзвичайно важливо! Самотужки цей шлях долати важко, а от  на основі наших традиційних, історичних і добросусідських відносин разом цю вершину буде легше підкоряти».

грузия / Фото : telegrafist.org

До речі, парафування Грузією Угоди про асоціацію у Вільнюсі можна вважати одним із спадків президента Саакашвілі. Раніше він – як і, до речі Україна за президента Ющенка – робив сильний акцент на членстві в НАТО, але коли стало зрозуміло, що Альянс не готовий прийняти таку проблемну країну зі складними стосунками з північним сусідом, акцент було зміщено на ЄС.

Президент Саакашвілі своє звернення до народу після останніх президентських виборів робив на тлі трьох прапорів – Грузії, президентського штандарту та синього прапору ЄС із жовтими зірками. Але шлях Грузії до ЄС теж не буде легким. У Брюсселі  пан Саакашвілі розстебнув перед журналістами сорочку і дістав срібний жетон, який висить у нього на шиї разом із хрестиком:  «На цьому жетоні я викарбував слова Вінстона Черчилля: Ніколи, ніколи, ніколи не здавайтесь!»

Ростислав Хотин, Брюссель

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся