Російський експерт побачив у газових боргах інтригу

Газ одержали для реалізації УкрГазЕнерго, а можливості реалізувати його немає, оскільки цьому активно перешкоджає команда уряду... Щодо 4 мільярдів газу - ця історія залишається загадковою... Інтерв`ю з експертом

Ми поставили декілька запитань гендиректорові Міжнародного інституту політичної експертизи (Росія) Євгену Мінченку, який позиціонує себе як фахівець з двосторонніх, зокрема газових, відносин України і РФ.

Євгене Миколайовичу, Росія знову лякає нас газовим краном. Але ж Україна борг сплачує... А графіка погашення не існує, жоден договір з Україною про терміни не був підписаний.

Я особисто нікого не лякаю. Умови озвучує комерційна структура Газпром. Яка, як свого часу, сказав голова ради його директорів Дмитро Медведєв, не є структурою доброчинною. Ситуація така, що свого часу були підписані всі угоди на цей рік, Газпром, РУЕ, УкрГазЕнерго, Мінпаливенерго. Умови постачання, ціна на газ на 2008 рік все було узгоджено. Прийшла Юлія Володимирівна, сказала: не платити. Потім, коли заборгованість досягла великих розмірів, приїхав Ющенко і вирішив з Путіним, що найближчим часом борги будуть сплачені. І, наскільки я розумію, Ющенко це все гарантував. Так, вони нічого не підписували, вони вийшли під камери, і Ющенко сказав: борги є, і ми їх сплатимо. І взагалі слово глави держави цілком рівносильно підписаному документу.

І я розумію, чому Ющенко так жорстко висловлюється на адресу уряду Тимошенко: шановні, не підставляйте мене. Ви наробили боргів, я пообіцяв, що ви розплатитеся, а ви не платите.

Тимошенко не відмовлялася платити. Але в жодному документі не було сказано, що вона повинна зробити це за два тижні.

Термін два тижні озвучувався на зустрічі президентів.

Якби російська сторона обгрунтувала свої претензії документально - по термінах, - тоді ваші погрози виглядали б якось солідніше і більш аргументовано.

Можливо. Але з іншого боку, адже Ющенко терміни назвав.

А звідки після візиту прем`єр-міністра до Москви узявся борг за чотири мільярди кубометрів газу?

Щодо чотирьох мільярдів газу - то для мене поки ця історія залишається загадковою і, чесно кажучи, я починаю плутатися в свідченнях численних свідків. Наскільки розумію історію про чотири мільярди, то це перетинається з тим, що сталося, коли помаранчева команда перемогла на парламентських виборах. Хочу зазначити, що це моє припущення.

Тоді стало очевидним, що прем`єром буде Юлія Володимирівна. І звучали заяви з приводу боргу. Хоча боргу не було, «РосУкрЕнерго» закачав газ в українські підземні сховища. Цей газ мав постачатися споживачам, і споживачі повинні були розплатитися з «РосУкрЕнерго», а той з Газпромом. Об`єми закачаного газу були в рамках угоди «РосУкрЕнерго» - «УкрГазЕнерго» і Газпрому. І, швидше за все, проблем би не було, якби газ можна було реалізовувати промисловим споживачам. А зараз, як ми знаємо, Юлія Тимошенко зайняла достатньо жорстку позицію: не давати працювати «УкрГазЕнерго» за визначенням, не розмитнювати газ, не давати можливості продавати його промисловим споживачам і так далі.

Нової схеми ще не виникло, а Тимошенко намагається зламати ту, що вже існує.

Наскільки я розумію, проблема в тому, що газ одержали для реалізації «УкрГазЕнерго», а можливості реалізувати його зараз немає, оскільки цьому активно перешкоджає команда уряду. І перешкоджає, можливо, тому, що вона хоче реалізувати його через структури, близькі до спонсорів Юлії Володимирівни.

Ви стверджуєте, що Тимошенко забрала газ, тому хоче продати його сама?

Я можу припустити, що так, оскільки іншої логіки я не бачу.

І хочу звернути вашу увагу - коли говорять, що Юлія Володимирівна приїхала до Москви і нібито виступила у відповідності до директив Президента, то це не так. Юлія Володимирівна заявила, що вона не хоче ніяких СП, а тільки прямі договори і право реекспорту.

І я не дуже розумію, навіщо в цих умовах погіршувати ситуацію. Юлія Володимирівна зустрілася з Путіним. Є різні думки про те, що Тимошенко обговорювала на особистій зустрічі з Путіним. Був витік інформації у ЗМІ, що вона в обмін на прямі постачання і право реекспорту газу пропонувала доступ Газпрому до розподільчих мереж усередині України. Але як вона могла це запропонувати, якщо розподільчі мережі і так в руках приватних власників? Зокрема в руках людей її оточення. Я не бачу аргументів у Тимошенко, щоб узяти і переграти схему, про яку домовилися Ющенко і Путін.

Спочатку була достатньо прохолодна зустріч із Зубковим. Вона намагалася говорити про газ, а їй сказали: будь ласка, не треба, є господарюючий суб`єкт Газпром, і є домовленості з вашим Президентом. Потім вона спробувала поговорити з Путіним, йому це могло видатися цікавим, і він міг порадити Міллеру: подивіться, в чому суть пропозицій, розберіться. А коли Міллер почав розбиратися, виявилось, що пропозиції не так цікаві російській стороні, як могло здатися. Ось і вся драматургія візиту Тимошенко до Москви.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News