Reuters

Чого очікувати Україні від нового уряду Польщі

11:30, 06.10.2014
13 хв.

На цьому тижні новий польський уряд отримав від Сейму вотум довіри. У представленій прем'єром Евою Копач програмі дій містилось чимало обіцянок, виконати які протягом одного року буде дуже важко. Досить велику частину виступу прем'єр присвятила ситуації на сході та політиці безпеки. На яку політику польської влади може розраховувати Україна?

Ситуацію, за якої відбулася зміна влади в Польщі, можна назвати історичною. Практично вперше за 25 років незалежності польської держави така необхідність не була викликана кризою в державі або у правлячій коаліції. Вона була результатом успіху Польщі на міжнародній арені.

В кінці серпня прем'єр Дональд Туск, який очолював уряд з 2007 року, був обраний головою Європейської ради. Кілька місяців у мас-медіа поширювалась інформація про те, що така можливість існує і що зайняти цю посаду Туска вмовляла канцлер Німеччини Ангела Меркель. Однак голова уряду вперто заперечував чутки про те, що він претендує на одну з найважливіших посад у Європейському союзі. Тому звістка про те, що Туск погодився зайняти цей пост та відійти від внутрішньої політики стала для Польщі досить великою несподіванкою.

Кінець ери Туска

Відео дня
REUTERS

Таке рішення європейських лідерів означало кінець довгого періоду домінування у польській політиці голови уряду, який пішов у відставку. Туск був першим в сучасній історії польської держави прем'єром, якому двічі підряд вдалося виграти вибори й утримати владу. Під його керівництвом партія «Громадянська платформа» виграла наступні вибори до органів місцевого самоврядування, парламентські і європейські вибори, а  кандидат від цієї партії, Броніслав Коморовський, у 2010 році виграв президентські вибори.

Одноосібне лідерство Дональда Туска в партії означало, що звільняючи посаду, голова уряду вкаже свого наступника. Однак у мас-медіа з'явилися заяви про те, що у ситуації, яка склалась, президент Коморовський захоче провести свого кандидата.

Такі заяви важко сприймати серйозно. Наступного року відбудуться президентські вибори, на яких буде повторно балотуватися діючий президент. Коморовський розуміє, що він не зможе провести кампанію без організаційної підтримки «Громадянської платформи», тому добрі відносини з партією є для нього ключовим питанням у боротьбі за посаду президента.

Те, що Туск порекомендував на посаду нового прем'єра маршалка Сейму Еву Копач не було жодною несподіванкою. Вже кілька років вона входить до кола найближчих соратників колишнього голови уряду. Туск дуже довіряє їй, у тому числі завдяки стосункам на приватному рівні. Тому це призначення викликало хвилю спекулятивних заяв про те, що Копач буде не незалежним прем'єром, а маріонеткою в руках Туска, який фактично буде керувати роботою уряду.

Новий старий уряд?

Reuters

Отже в Польщі усі з нетерпінням чекали рішення Еви Копач щодо складу Ради міністрів. У багатьох висловлюваннях вона підкреслювала, що це буде створений особисто нею уряд, до якого увійдуть міністри, що найбільше відповідають її баченню програмних дій. Однак, обійнявши посаду Туска, Копач опинилась у скрутному становищі. Заміна більшості міністрів означала б свого роду вотум недовіри попередникові. У свою чергу, якби прем’єр залишила більшість з них на займаних посадах її б звинуватили у залежності від Туска та відсутності політичної самостійності. Саме такою була більшість коментарів після презентації кандидатів на посади міністрів. Адже Ева Копач вирішила змінити всього 5 керівників з 18 міністерств.

Сікорський-Схетина

Reuters

Однак це не означає, що рішення нової прем'єр-міністра стосовно персонального складу уряду не були несподіванкою. Навіть навпаки. Найбільше суперечок викликала заміна голови дипломатичної служби, точні причини якої голова уряду не вказала до сьогодні. Діючого міністра закордонних справ, Радослава Сікорського, на цій посаді замінив Гжегож Схетина. Багато експертів, політиків правлячої коаліції і навіть сам президент Коморовський заявляли, що зміна керівника цього відомства, в умовах війни в Україні і дуже напруженої міжнародної ситуації, є помилковим рішенням. Однак ці аргументи не переконали прем'єра Копач, яка вирішила не залишати Сікорського у складі свого уряду.

Кандидатом на посаду голови дипломатичної служби найчастіше називали близького соратника Туска, колишнього міністра фінансів Яцека Ростовського. Але цю кандидатуру відхилив президент Коморовський, який, за неофіційною інформацією, не хотів бачити на даній посаді людину без дипломатичного досвіду. Однак ця інформація викликає дуже велике здивування з огляду на те, що Броніслав Коморовський погодився на кандидатуру Гжегожа Схетини, який також не має великого досвіду у сфері міжнародної діяльності.

Велике повернення

Reuters

Через багато років Схетина повертається до великої політики. Його входження до складу уряду було неабиякою несподіванкою. Кілька років тому він входив до кола найближчих соратників Туска і займав в його першому уряді посаду віце-прем'єра і міністра внутрішніх справ. Однак в певний момент Туск почав вважати Схетину потенційним конкурентом в боротьбі за лідерство в партії і протягом наступних років зробив усе для цілковитої маргіналізації цього політика. У 2009 році Схетина був видалений зі складу уряду у зв’язку з причетністю, разом з іншими  впливовими політиками ГП, до «азартної афери». Пізніше він виконував обов’язки керівника парламентського клубу і маршалка Сейму. Після виборів  2011 року Туск вирішив доручити останню посаду саме Еві Копач, а ослаблений Схетина тоді став головою сеймової комісії закордонних справ.

В коментарі для УНІАН член цієї комісії і колишній заступник міністра закордонних справ в уряді «Права та справедливості» Кшиштоф Щерський підкреслює, що це престижна посада, однак вона, безумовно, не відповідала амбіціям колишнього маршалка Сейму і віце-прем'єра. «Призначення Схетини на цю посаду означало намагання усунути давнього союзника Туска з головної політичної течії і зіштовхнути його на узбіччя польської політики. Схетина раніше не проявляв особливої зацікавленості міжнародними справами, концентруючи свою увагу на внутрішній політиці» - підкреслює Щерський.

Однак депутат визнає, що за останні три роки роботи в комісії закордонних справ цей політик набув цінного досвіду та знань у області міжнародної проблематики. Прихильники призначення Схетини підкреслюють, що, завдяки цьому, він володіє достатніми компетенціями для виконання цієї важливої функції і добре виконуватиме обов'язки шефа польської дипломатії.

Однак це призначення викликає деякі запитання, враховуючи те, що раніше Дональд Туск намагався відсунути Гжегожа Схетину в тінь. Звідки ж раптове рішення про велике повернення цього політика до складу уряду? Воно, в значній мірі, пов'язане з внутрішнім суперництвом за лідерство в «Громадянській платформі». Не слід забувати, що, від’їжджаючи до Брюсселя, Дональд Туск звільняє також посаду керівника цієї партії. Йдучи у відставку, він вирішив призначити тимчасовим виконувачем обов’язків голови Еву Копач, однак Гжегож Схетина почав вимагати негайного проведення виборів голови «Громадянської платформи» і заявив, що візьме у них участь. А входження Схетини до складу уряду, який очолює Копач, ослабило позиції нового прем’єра, як її конкурента в боротьбі за владу в партії, і забезпечило відносну лояльність очолюваній ним впливовій партійній фракції, так званим схетиновцям.

Закордонна політика

Reuters

Зміна уряду та міністра закордонних справ, в умовах дуже напруженої міжнародної ситуації, викликали безліч питань стосовно позиції Польщі щодо конфлікту в Україні. Ще перед складенням присяги урядом, на питання щодо поставок зброї Україні прем'єр Копач дала несподівану відповідь, з якої випливало, що Польща не буде активно втручатися у справи України. «Я собі уявляю, що б я зробила, якби на вулиці з’явилася людина, яка розмахує гострим інструментом, або тримає в руці пістолет. Першою моєю думкою було б те, що там, за моєю спиною, знаходиться мій дім і мої діти. Тому я б зайшла в будинок, зачинила б його і дбала б про своїх дітей» - символічно сказала про загрозу з боку Росії керівник польського уряду. «Наша безпека, наша країна, наш дім, наші діти! Це найважливіше!» - підкреслила прем'єр Копач.

Незважаючи на те, що представники керуючої коаліції намагались по-різному тлумачити це невдале висловлювання, воно викликало у Польщі велику хвилю критики і спровокувало питання – чи не планує новий уряд змінити політичну лінію щодо України та конфлікту на сході. Тому в Польщі з величезною цікавістю очікували програмного виступу прем'єра Копач перед Сеймом, у якому більш детально мало бути представлене бачення закордонної політики Польщі.

Політика щодо України

Минулої середи прем’єр Копач виступила в сеймі з програмною заявою. Це був один з найкоротших, починаючи з 1989 року, програмних виступів голови польського уряду. Однак у ході 45-хвилинної промови, прем'єр дала багато обіцянок, виконання яких до запланованих на наступний рік парламентських виборів, є мало реальним. Під час виступу прем'єр досить багато уваги приділила питанням міжнародної ситуації та оборонної політики. Вона запевнила, що уряд гарантує безпеку полякам і заявила, що, починаючи з 2016 року, Польща збільшить витрати на армію до 2 % від ВВП, завдяки чому збройні сили щорічно отримуватимуть додатково близько 267 мільйонів доларів на сучасну техніку.

Крім того, Копач закликала парламентаріїв до порозуміння, незважаючи на розбіжності поглядів на закордонну політику та безпеку Польщі. Вона додала, що криза в Україні чітко показала, наскільки важливою є солідарність демократичних держав у світлі наростання авторитаризму і хаосу. Прем’єр підкреслила, що завданням польського уряду буде формування єдності та солідарності демократичного табору по відношенню до конфлікту на сході.

Голова польського уряду також заявила, що політика Польщі щодо України буде прагматичною. «Для Польщі та її громадян ключовим питанням є припинення вогню в Україні та консолідація української держави. Ми сподіваємося, що  переговори щодо припинення вогню принесуть позитивні результати» - підкреслила прем'єр. «Але це не означає, я це рішуче підкреслюю, що ми погоджуємося з анексією території суверенної української держави і зміною кордонів в Європі за допомогою сили. Це питання фундаментальних принципів, на яких тримається світ, до якого ми належимо»,- наголосила вона.

Прем'єр також підтвердила підтримку європейського напряму розвитку України. Водночас вона додала, що Польща не замінить самих українців у процесі реформування держави, однак пообіцяла надавати послідовну допомогу у трансформації країни у політичній, економічній та військовій сферах, а також у сфері державного устрою.

Уже в ході сеймових дебатів, висловлюючи свою думку щодо вищезгаданих заяв, депутат Кшиштоф Щерський запитав, чому до Сейму досі не були передані документи для ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. «Може, ведучи розмови про допомогу Україні, варто зробити один конкретний рух? Де ці документи? Коли, врешті, польський парламент зможе зайнятися цією угодою? Ми відстаємо від усіх країн нашого регіону. Більшість країн, які підтримують Україну, вже ратифікували цю угоду. Чому Польща повинна бути останньою у цьому питанні?» - запитав Щерський.

В коментарі для УНІАН колишній заступник голови польської дипломатії підкреслив, що Польща повинна першою ратифікувати цей документ і символічно пов'язати це з визнанням української незалежності в 1991 році, а також підтвердити підтримку європейських прагнень України. Відповідаючи на це питання, голова уряду заявила, що ратифікаційні документи будуть передані до парламенту у жовтні. У цьому місяці новий керівник дипломатичного відомства також представить Сейму концепції та пріоритети нового уряду в сфері закордонної політики.

У своєму виступі Ева Копач також звернулась безпосередньо до колишнього прем'єра Туска, заявивши, що його час в польській політиці добіг кінця і від сьогодні саме вона править країною. Однак у найближчі місяці прем'єр повинна буде довести свою незалежність і лідерство в партії. А також, в першу чергу, виконати численні обіцянки, які вона дала суспільству. Це нелегке завдання, беручи до уваги те що, наближається складний період, під час якого буде проведено три виборчі кампанії. Від результатів цих виборів буде залежати майбутнє Еви Копач, і сьогодні питання - чи нова прем'єр увійде до історії як невдалий експеримент Дональда Туска, чи стане канцлером Ангелою Меркель польської політики - залишається відкритим.

Доктор Піотр Байор, викладач Ягеллонського університету у Кракові

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся