Лише український парламент може вивести країну з конституційної кризи, і Брюссель може дати зрозуміти певним депутатам, що подальша участь в знищенні антикорупційної системи буде мати для них наслідки.
Є щось унікально українське в конституційній кризі, яку в країні спровокувало рішення Конституційного суду. В країнах Євросоюзу судові рішення зазвичай повинні бути добре юридично обґрунтованими. Але це зовсім не обов'язково в Україні, судова система продовжує потопати в корупційних підозрах.
Про це в статті для Atlantic Council пише аналітик і колишній голова підрозділу Єврокомісії Віллем Альдерсхофф. Вже досить довго зберігаються твердження, що українські суди виносять вироки під політичним тиском або згідно з особистими інтересами окремих суддів. Впродовж останніх тижнів колишній голова Конституційного суду Станіслав Шевчук публічно заявив, що деякі судді відомства "отримують гроші за певні рішення".
Читайте такожВихід з конституційної кризи: комітет рекомендує Раді відновити повноваження НАЗК
Дані системи декларування активів говорить, що 11 суддів Конституційного суду, відповідальних за ухвалення скандального рішення, а також члени їхніх сімей володіють активами, які перевершують їхні офіційні зарплати. Тому цілком логічно можна дійти висновку, що вони не відповідають "високим моральним стандартам" і "професійній етиці", як того вимагає український закон. Є також серйозні питання щодо дотримання процедурних вимог під час їхнього призначення на посади. Зокрема це стосується вимоги конкретності відбору.
Судді Конституційного суду належать до ширшої системи, яка лишається надзвичайно уразливою до маніпуляцій з боку Москви чи українського класу мільярдерів. Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах в квітні 2019 року стало очевидно, що лояльні до Кремля політики з партії "Опозиційна платформа - За життя", а також інші проросійські сили утворили нечестивий альянс з українськими олігархами. Вони переслідують спільну мету зірвати європейську інтеграцію України.
Читайте такожВенеціанська комісія підготувала для Ради шість пропозицій для вирішення конституційної кризи
"Міжнародні партнери України тепер повинні усвідомити, що країна постала перед екзистенційною загрозою для її існування як демократії. Не буде перебільшенням заявити, що наслідки нинішньої конституційної кризи такі ж серйозні, як скрутне становище країни в революційні часи масових протестів й жорстоких заходів проти них взимку 2013-2014 років", - вважає автор.
В ті часи українці виходили на вулиці на захист основоположних прав людини й європейських демократичних цінностей. І активна участь Євросоюзу їм допомогла. З 2014 року послідовним елементом політики ЄС щодо України була повага до давніх прагнень українського народу жити в країні, де закони ухвалюються демократичним шляхом і застосовуються до всіх. Нинішня екзистенційна криза в Україні вимагає аналогічного підходу підтримки з боку ЄС, який би продемонстрував детальне розуміння викликів, перед якими країна постала. Це потрібно зробити в тісній співпраці зі США і МВФ. Фонд лишається головним українським донором.
Своїм рішенням український Конституційний суд показав, що він не здатен об'єктивно й незалежно виконувати свої функції. Його дії, а також статус і мотиви окремих суддів - достатня причина для позбавлення рішення за 27 жовтня будь-якої конституційної легітимності. 9 грудня у своїй відповіді на запит президента Володимира Зеленського Венеціанська комісія жорстко розкритикувала рішення українського Конституційного суду, а також вказала на конфлікт інтересів у випадку деяких суддів.
Читайте такожЄвродепутат вважає, що криза довкола КС - це питання парламенту, а не президента
Нові ж судді обов'язково повинні бути обрані на основі жорстких критеріїв. Дуже важливо, щоб у процесі відбору брали участь міжнародні експерти заради забезпечення прозорості. Моделлю може стати процес призначення суддів Вищого антикорупційного суду України в 2018 році. Цей досвід може допомогти Україні вирішити проблему й з КСУ.
Схоже, головним полем битви конституційної кризи буде український парламент. Президент Зеленський формально має більшість у Верховній Раді і може "укласти союз з низкою менших проєвропейських партій". Однак, лишається не відомим, скільки депутатів насправді вирішать стати на бік олігархічних і лояльних до Кремля інтересів. Існує реальна загроза, що вирішальна кількість парламентарів захочуть заблокувати будь-які зусилля вирішити нинішню кризу, яку влаштував КСУ.
Читайте такожРада повернула кримінальну відповідальність за недостовірне декларування (відео)