Перемикаємо швидкість: які українські реформи пришвидшила війна

Розпочавши рік тому повномасштабну війну проти України, російські імперіалісти намагались нас знищити, зламати, але досягли протилежного. Українська держава стала сильнішою і отримала стимули для потужного розвитку. УНІАН розбирався, в яких сферах нам вдалося найбільше просунутися у часи самого драматичного періоду в історії країни.

Вже цілий рік пройшов з того часу, як варварська, імперіалістична Росія розпочала повномасштабну війну по захопленню України, намагаючись знищити нашу свободу та незалежність. Українська держава руками героїчних Збройних сил весь цей час дає гідну відсіч агресору, а мільйони громадян у тилу надають посильну допомогу та продовжують працювати на своїх робочих місцях, забезпечуючи повноцінне функціонування національної економіки.

Безумовно, найголовнішим завданням для влади та суспільства за цей важкий рік було захистити державу від агресивної навали та забезпечити, на скільки це можливо, економічне та соціальне життя в складних умовах воєнного стану. Деякі сфери з початку війни, на жаль, почали пробуксовувати через питання безпеки та недостатнє фінансування, однак водночас ця жахлива трагедія стимулювала активні зміни по багатьох напрямках.

Головні зусилля були направлені на значне зміцнення оборонної потужності нашої держави. Від західних союзників протягом минулого року Україна отримала різноманітне озброєння на суму понад 15 млрд доларів: від стрілецької зброї, гранатометів, набоїв до танків та гармат, протитанкових керованих ракетних комплексів та тактичних безпілотних літальних систем.

На початку другого року війни Захід почав надавати нам сучасні засоби протиповітряної оборони, новітні танки, броньовані машини піхоти, багато іншої сучасної зброї та починає готувати передачу літаків та далекобійних ракет. Збройні Сили завдають дуже болісних ударів по кривавому ворогу, і потужність цих ударів буде лише зростати поки наші героїчні захисники не звільнять останній клаптик української землі.

Важливою частиною міжнародної підтримки нашої держави стала підготовка бійців ЗСУ. До різних навчальних програм приєдналися майже всі країни Євросоюзу та НАТО. Тому загарбники, які непроханими прийшли в Україну, мають знати, що нічого крім смерті та безчестя їх на нашій землі не чекає.

Рух до Європи та успіх "Дії"

Україні вдалося досягти помітних успіхів не лише у військовій сфері, але і продовжити рухатися у напрямку здійснення важливих економічних та політичних законодавчих змін. Зокрема у червні минулого року ЄС офіційно скасував для нашої країни усі мита і збори з українських товарів, які йдуть на їх ринок, аби допомогти відновленню вітчизняного бізнесу, який постраждав від війни.  Це рішення вже принесло значні результати для нашої економіки. Частка взаємного товарообігу України та ЄС протягом 2022 року досягла 55 відсотків, збільшившись на 10 відсоткових пунктів порівняно з 2021 роком до понад 50 млрд доларів.

Окрім того, поглиблюється інтеграція українського суспільства зі світовим через технологічні та інформаційні системи. Наш мобільний застосунок "Дія" протягом минулого року визнали 58 країн світу, державні установи яких зможуть використовувати електронні документи в додатку. Це дуже зручний і корисний інструмент, про що говорить, що станом на початок лютого "Дію" встановили 18,6 млн українців. Іншими словами, це майже кожен другий громадянин.

Більше того, цей позитивний досвід почали переймати інші держави. Наприклад, на початку січня уряд Естонії – країни, яка є одним з європейських технологічних лідерів, повідомив, що запускають свій додаток "mRiik" на базі української "Дії".

Зрушення у реформах

Влада наголошує, що налаштована і надалі проводити рішучі перетворення та наближати законодавство України до нормативів і правил, які працюють у Європейському Союзі. Це є нашим домашнім завданням і від цього, зокрема, залежить як швидко перейдемо з офіційного статусу країни-кандидата до повноцінного члена ЄС.

"Ми продовжуємо реформи та європейську інтеграцію навіть під час війни. Пріоритетні проекти для нашої економіки, для уряду - маємо декілька десятків", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

"Ключові - це підтримка військово-промислового комплексу, підтримка аграрної галузі, велику увагу приділяємо розвитку енергетики, особливо зеленої енергетики... цифровізації, розвитку ІТ інфраструктури, підтримці малого та середнього бізнесу", - додав глава уряду.

За результатами проведеного експертами аналітичної платформи VoxUkraine дослідження з розрахунку індексу реформ, минулий рік дійсно став локомотивом для багатьох зрушень та нагальних реформувань в українському законодавстві. Серед усіх прийнятих з 1 січня 2022 року по 1 січня 2023 року законодавчих новацій виокремили 164 найважливіших, які мають великий вплив на економіку і суспільство.

Найвищу оцінку експертів отримали дві з них, а саме ратифікація Україною Стамбульської конвенції та рішення європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) про синхронізацію української енергосистеми з європейською. 

При цьому найбільший прогрес, який вдалося досягти протягом надважкого 2022 року, експерти зафіксували у дев’яти напрямах: регулювання бізнесу, соціальна політика і ринок праці, медицина, фінансова система, правоохоронна і судова системи, державне управління, податкова система, освіта та протидія російській агресії.

Новації у законодавстві

З отриманням Україною статусу кандидата у члени ЄС, наша країна зобов’язалася виконати низку вимог у напрямку адаптації національного законодавства до положень права Європейського Союзу.

За даними аналітиків VoxUkraine, найбільше законодавчих новацій, які вступили в силу за останній рік, стосуються бізнес-середовища - це 25 нормативно-правових актів, переважна більшість яких передбачає дерегуляцію та зближення національного та європейського законодавства.

В умовах повномасштабної війни з Росією такі зміни є особливо корисними, оскільки спрощують роботу підприємців та експортерів та підтримують товарообіг між Україною та країнами світу. До того ж, в 2022 році Україна приєдналася до низки міжнародних угод у логістичній та митній сфері.

Зокрема, був ратифікований так званий "транспортний безвіз" - угода між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом, яка дозволяє українським перевізникам здійснювати двосторонні та транзитні рейси європейськими країнами без необхідності отримувати спеціальні дозволи та водійські права міжнародного зразка, оскільки Україна та ЄС відтепер визнаватимуть водійські документи один одного.

Ще одним кроком для спрощення умов торгівлі з країнами Євросоюзу стало приєднання до "митного безвізу" — режиму спільного транзиту, в рамках якого на один транспортний засіб треба мати лише одну декларацію та одну гарантію, які підходитимуть і для експорту, і для імпорту, і для транзиту товарів. При цьому обмін інформацією про всі етапи митної взаємодії відбувається в електронній формі в режимі реального часу.

Посилення боротьби з корупцією

Війна також загострила увагу держави на необхідності посилення боротьби з корупцією. Окрім того, що це було однією з рекомендацій Єврокомісії, це був ще й один із основних гальмуючих чинників для залучення в Україну іноземних інвесторів.

"Про системне вирішення цієї проблеми говорити ще зарано, проте вже зараз Україна виконала рекомендацію Єврокомісії щодо призначення керівників антикорупційних правоохоронних органів", - розповів керуючий партнер юридичної компанії SDM Partners Дмитро Сирота.

Зокрема жваво почався рух у галузі верховенства права. Відбувся довгоочікуваний конкурсний відбір директора НАБУ та відновлюється робота Вищої Ради правосуддя. Також слід відзначити значний прогрес в частині організації конкурсів, здійснення призначень та перевірок доброчесності кандидатів у члени Вищої Ради правосуддя. Тепер перед Україною стоїть завдання завершити реформу добору судів до Конституційного суду та продовжити боротьбу з відмиванням коштів.

"В сфері протидії відмиванню коштів Україна також досягла успіхів, зокрема через забезпечення можливості оперативного онлайн-доступу до публічних реєстрів, а також подання документів для здійснення реєстраційних дій у режимі онлайн", - додав експерт.

Як наслідок, на початку лютого 2023 року у своєму звіті готовності до переговорів про вступ до ЄС України, Молдови та Грузії Єврокомісія поставила оцінку "добре" за кількома пунктами лише нашій державі.

"Зокрема високу оцінку здобули: митне законодавство, енергетика, зовнішні зв'язки, зовнішня політика, оборона та безпека. Органи виконавчої влади ЄС відмітили позитивні зрушення в низці критеріїв основного блоку: стабільності демократичних інститутів, верховенства закону, прав людини та захисту меншин", - підкреслив Сирота.

Окрім того, Верховна Рада знаково ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання насильству проти жінок та домашньому насильству та боротьбу з цими ганебними явищами.

Реформи фінансово-економічного сектору

Українські експерти серед ухвалених протягом минулого року законодавчих новацій виділили декілька важливих законів, які стосуються фінансової сфери. Найвище експертне середовище оцінило закон про фінансові послуги і фінансові компанії.

Цей документ продовжує реформу 2020 року, внаслідок якої Національний банк України став регулятором небанківських установ. Закон, серед іншого, істотно полегшує процедуру ліцензування та виходу на ринок для небанківських фінустанов.

"Цей закон має важливе значення для звичайних споживачів, оскільки тепер всі небанківські установи зобов'язані надавати повну інформацію про свої послуги, так само, як це роблять банки. Це зменшить можливість махінацій зі ставками та комісіями та стане запобіжником введенню клієнтів в оману", - розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов.

Іншою важливою подією для фінансового та банківського сектору стало прийняття закону про приєднання державного "Ощадбанку" до загальної системи гарантування вкладів. Раніше "Ощадбанк", на відміну від інших банків, гарантував клієнтам повне повернення суми на депозитах у разі його виведення з ринку. Це збільшувало привабливість цього банку для клієнтів порівняно з іншими, а відтак викривлювало конкуренцію на банківському ринку. Однак тепер "Ощадбанк" приєднаєднався до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та почав сплачувати до нього відрахування.

"Це дозволить підвищити стійкість Фонду гарантування. Клієнти банку, в свою чергу, отримають перехідний період після завершення війни: впродовж нього сума вкладу, яка перевищує граничну для гарантування фондом, гарантуватиметься державою. При цьому під час війни вклади гарантуються в повному обсязі", - розповіла аналітик VoxUkraine  Єлизавета Доронцева.

При цьому важливе питанням гарантій залишається номер один за актуальністю для українських громадян, які звертаються до послуг банківського сектору, але і для міжнародних партнерів, тому всі законодавчі зміни, зроблені в цьому напрямку є стратегічно важливими.

"Почнемо з механізму страхування інвестицій під час війни, який був розроблений і запущений Міністерством економіки України спільно з Багатостороннім агентством із гарантування інвестицій. Такий механізм передбачає інвесторам можливість застрахувати до 90% ризиків та відшкодувати свої потенційні збитки", - зазначив керуючий партнер юридичної компанії SDM Partners  Дмитро Сирота.

Безумовно, до закінчення війни про значні інвестиції у вітчизняну економіку говорити не доводиться, бо це надто ризиковано для іноземних інвесторів. Однак здійснення кроків вже сьогодні щодо страхування таких майбутніх інвестицій – це важливий сигнал для тих, хто бажає протягом наступних декількох років зайти зі своїм бізнесом в нашу державу, яка скоро стане членом Євросоюзу.

Реформи будівництва та енергетики

Повномасштабне вторгнення російських загарбників на українську землю стало драйвером змін у будівництві, зокрема, значна кількість минулорічних реформ у цій сфері є довгостроковою відповіддю на виклики війни. Тут варто відзначити, що процес ухвалення та впровадження законодавчих новацій у цій сфері супроводжується жвавими дискусіями у експертному середовищі.

Так, окремий закон відтепер зобов’язує забудовників проектувати і споруджувати бомбосховища у кожному будинку, де постійно проживатиме понад 50 людей або тимчасово розміщуватиметься понад сто людей.

До того ж, уряд затвердив порядок розробки програм комплексного відновлення територій та спростив дозвільні та реєстраційні процедури у будівництві під час воєнного стану та впродовж року після його скасування. Також минулого року був ухвалений закон, який впроваджує мінімальні вимоги до енергоефективності будівель.

Не зупинилися реформи і у сфері цифровізації. Зокрема Верховна Рада ухвалила закон про впровадження електронного посвідчення для ветеранів, про особливості використання хмарних послуг. Крім того, у минулому році Кабмін затвердив порядок надання державних послуг через портал "Дія", а Міністерство внутрішніх справ підписало наказ для створення Єдиного реєстру зброї, який забезпечить контроль за ліцензуванням та використанням зброї .

Однією зі сфер, яка в 2022 році довела свою стійкість, стала енергетика. У 2022 році ця сфера відзначилася вступом України до так званого "енергетичного Євросоюзу" -  національна енергосистема об’єдналася з європейською. Одночасно наша країна припинила обмін електроенергією з терористичною Росією та її сателітом Білоруссю, що унеможливлює енергетичний шантаж з боку рашистів, а також інтегрує національний енергоринок у європейський.

Проблемні питання

Експерти наголошують, що, на жаль, протягом минулого року траплялися масові помилки в роботі податкових онлайн-платформ. Численні звернення клієнтів щодо масового безпідставного блокування податкових накладних, неможливість здійснення обміну даних, а також жорсткі правила щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності-розрахунків унеможливлюють оплату критично важливих для бізнесів послуг, ускладнюють роботу з контрагентами.

"Ми розуміємо логіку НБУ у питанні підтримки економічної стабільності країни під час війни, але очікуємо певних пом’якшень в цьому питання. Оскільки все це дуже стримує ділову активність українського бізнесу, якому і без того важко балансувати під час війни", - розповів керуючий партнер юридичної компанії SDM Partners Сирота.

Експерти також негативно оцінили ухвалені Радою закони про впровадження митних та податкових пільг для індустріальних парків, які передбачають звільнення їхніх учасників від податку на додану вартість при імпорті нового устаткування для власного використання; звільнення від податку на прибуток протягом десяти років та надання права місцевій владі встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю.

"Такі зміни послідовно критикують уже не перший рік, оскільки вони створюють нерівні "правила гри" для українських підприємств, а в умовах повномасштабної війни ще й скорочують надходження до бюджету без будь-якої гарантії позитивного ефекту", - розповіла експерт Доронцева.

Ще однією спірною новацією, за даними аналітиків, є закон про локалізацію у машинобудівній галузі.

"Закон передбачає, що частка виготовлених національними виробниками компонентів у товарі, який є предметом закупівлі, має збільшуватися від 10 до 40% упродовж 10 років", - розповів економічний експерт Сергій Костянтинов.

"Наприклад, автобус, який закуповуватиметься за державні кошти, через десять років має складатися з українських деталей щонайменше на 40%. Занепокоєння бізнесу викликає те, що реалізація цього закону може порушувати такі основні принципи публічних закупівель як добросовісна конкуренція, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість", - додав експерт.

Також у експертному середовищі звертають увагу на необхідності більш швидких перетворень у сфері судочинства.  Як підкреслила Голова стратегічного планування Інституту урядових відносин Катерина Штепа, європейські партнери також чекають від нас у цій сфері більшого прогресу.

"Посли G-7 наголосили, що реформа Конституційного Cуду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів. Для втілення цих вимог була створена Дорадча група експертів за рекомендаціями української влади та Європейської комісії й ряду інших міжнародних організацій", - розповіла Штепа.

Завдання на 2023 рік

Останні 12 місяців стали для України та її громадян важким випробуванням на міцність. Цього року у нашому житті, скоріше за все, теж буде все дуже не  просто. Перед владою та суспільством зараз стоїть безліч завдань, серед яких завершення війни нашою перемогою та продовження важливих реформ.

Необхідно забезпечити безпеку та стабільність в країні, зокрема за допомогою боротьби з корупцією та продовжити активний рух до приведення вітчизняного законодавства до європейських стандартів. Тому що тільки приєднання до ЄС дозволить нашій країні розкрити свій потенціал та унеможливить повернення до орбіти дикої північної сусідки.

Важливим стимулюючим чинником не збавляти темп у проведенні необхідних реформ є те, що значна частина фінансової підтримки України з боку ЄС цього року прив’язана саме до наближення національного законодавства до європейських правил та стандартів в галузях антикорупційної, правоохоронної, судової сфери тощо. У червні 2022 року наша держава отримала статус кандидата на вступ в Євросоюз, а у цьому році мають розпочатись предметні переговори про вступ до цієї спільноти. І це буде вимагати багато нових змін.

На необхідності продовження реформування економіки та інших сфер України особливу увагу звертає Міжнародний валютний фонд, співпраця з яким є важливим пріоритетом цього року, щоб отримати необхідні фінансові ресурси для досягнення макроекономічної стабільності в країні, яка вже рік веде війну проти жорстокого ворога. До речі, з метою продовження переговорів щодо нової програми фінансування 20 лютого приїхала до Києва директор МВФ Крісталіна Георгієва.

Продовження успішної співпраці зі світовими та європейськими фінансовими організаціями та виконання взятих на себе зобов’язань щодо проведення реформ стане своєрідним маркером для країн-донорів та інших іноземних інвесторів, що наша держава рухається в правильному напрямку побудови ефективної ринкової економіки та сталої демократії. І наша героїчна країна довела, що війна – це не привід зупиняти рух вперед.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News