Маріонетки Кремля на Донбасі переживають глибокий економічний занепад, половина населення втекла, а грошей і ліків немає на тлі війни, у закінченні якої Росія досі не зацікавлена.
Якщо послухати Дениса Пушиліна і його поплічників, то вихід так званої "ДНР" на світові ринки здається просто неминучим. В середині грудня лідер створеної Росією псевдореспубліки на сході України під час відеозвернення пообіцяв у 2021 році початок прекрасних часів. Економіка і зарплати нібито будуть зростати, а тисячі нових робочих місць будуть створені. А за кілька днів до того, Володимир Рущак, якого Пушилін призначив відповільним за промисловість і торгівлю, оголосив про вихід "ДНР" на іноземні ринки.
Звісно ж, такі оптимістичні слова не мають нічого спільного з реальністю в так званих "ДНР" і "ЛНР", які створив Кремль, - пише Süddeutsche Zeitung.
"Насправді "республіки"-маріонетки погрузли в глибокому економічному занепаді й пандемії COVID-19. Більше половини населення, яке було до війни, втекло. А кінця траншейної війни, яка почалася в 2014 році й тліє досі, так само не видно на горизонті, як і реінтеграції регіону в Україну, чого прагне Київ, чи об'єднання з Росією, про що мріють залежні від Москви бойовики", - йдеться в статті.
Читайте такожWashington Post: Що довше триває війна на Донбасі, то краще для її організатора в Росії
З 1,8 мільйона фактичних жителів окупованої частини Донбасу більше мільйона - це пенсіонери. Вони сильно постраждали від пандемії COVID-19. Ситуацію погіршує й той факт, що контрольно-пропускні пункти на лінії фронту лишаються вже кілька місяців закритими. А лише там можна отримати українську пенсію, виплати на допомогу при народженні дитини, документи чи інші соціальні виплати.
Лікарні на окупованих територіях переповнені пацієнтами з COVID-19. Медикаментів немає. Бойовикам бракує не лише вакцин, а й грошей у "казні". Видобуток вугілля обвалився. Наприклад, шахта Скочинського в Донецьку місяцями лишалася закритою аж до жовтня 2020 року через "технічні проблеми". А 17 листопада шахта, на якій працюють 2,3 тисячі людей, була знищена пожежею. Четверо шахтарів загинули.
Читайте такожБойовики "ДНР" встановили пам'ятник у Дебальцевому із зображенням українського воїна: у мережі показали фото
Фактичний кордон між вільною Україною і так званими "ДНР" і "ЛНР" простягається вздовж 400 кілометрів. 27 липня 2020 року тут вперше почалося щось схоже на перемир'я і не лише на папері. Зазвичай ОБСЄ фіксувала близько 20 тисяч поранених щомісяця. Але з початком перемир'я цифри скоротилися до кількох сотень. Але в січні 2021-го війна знову загострилася. Десять солдатів України загинули. Колишній президент Леонід Кравчук, який представляє Київ на переговорах в Мінську, оголосив 8 лютого: "Більше ніякого перемир'я немає".
З політичної точки зору, минуло більше року після останньої зустрічі лідерів України, Німеччини, Франції й Росії. Але ніяких зрушень немає. Британський і канадський політолог українського походження Тарас Кузьо каже, що російські сили, які складаються з російських найманців і місцевих, налічують приблизно 35 тисяч бійців. Ще 5 тисяч - це офіцери російської розвідки й так звані "радники".
З квітня 2019 року Росія почала незаконно роздавати свої паспорти мешканцям окупованої частини Донбасу. Згідно з підрахунком "Східної правозахисної групи", всього Москва роздала 442 тисячі документів станом на січень. Ватажки "ДНР" і "ЛНР" роздають і свої паспорти. Тих, хто збереже українські паспорти, будуть позбавляти всіх прав на власність чи бізнес-активність. Голова ОБСЄ і міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде 20 січня заявила, що Україна "виконала всі умови для миру, але, нажаль, Росія цього не зробила".
Читайте такожДомовитися з Росією щодо врегулювання ситуації на Донбасі на сьогодні "практично неможливо" - Кравчук
Однак, ці розслідування не мають практичного впливу на ситуацію на місцях. 30 грудня 2020 року російський президент Володимир Путін змінив кримінальний кодекс своєї країни так, щоб людям з Криму було ще важче критикувати Москву за окупацію. Кримські татари особливо піддаються переслідуванню. Їх арештовують і влаштовують над ними політичні суди. Правозахисники нарахували 109 політичних в'язнів у Криму. Близько 28 тисяч кримчан незаконно відправили на службу в армії РФ. Українська Гельсінська спілка з прав людини в середині січня повідомила про дедалі більшу мілітаризацію в Криму, яка охоплює навіть школярів.
Читайте такожРанкові обшуки в Криму: у Зеленського нагадали окупантам про відповідальність