Закриті списки, мільйони переселенців і запит на нові обличчя: якими можуть бути вибори в Раду

Україна, попри активні бойові дії, поволі наближається до чергових парламентських виборів. І хоча в конституційно визначений строк організувати їх можна лише теоретично, влада поволі готує відповідну нормативну базу. Повернення закритих списків, парад нових облич та проблема мільйонів переселенців… УНІАН дізнавався, чого чекати від парламентської кампанії.

Проблема мільйонів "переселенців" та повернення закритих списків

Згідно зі статтею 77 Конституції України чергові парламентські вибори проводяться в останню неділю п’ятого року повноважень. Тобто, за умови мирного часу, свято народного волевиявлення завітало б на всю територію України та закордонний виборчий округ 29 жовтня 2023 року. Однак, навіть якщо гіпотетично уявити собі перемогу в найближчі, наприклад, два місяці, провести вибори в конституційно визначений строк вже неможливо.

По-перше, потрібен час для, щонайменше, розмінування деокупованих територій. Зважаючи на нашпигованість мінами усіх звільнених від російських окупантів місць, це буде далеко не один день. По-друге, є суто технічні питання організації виборів. Йдеться про необхідність оновити дані реєстру виборців у зв’язку зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб, а також провести законодавчі зміни, які стосуються правил проведення виборів з огляду на можливі, зокрема і безпекові, "сюрпризи" від сусідів. Та і варто пошукати приміщення, в яких люди змогли б проголосувати.

Стосовно останнього пункту робота вже триває. Як зазначив представник профільного парламентського комітету Олександр Качура, депутати напрацьовують законопроєкт про  проведення голосування на післявоєнних парламентських виборах, спираючись зокрема на післявоєнний досвід  Боснії та Герцеговини.

За його словами, школи, де зазвичай проводилися голосування, зруйновані, тож потрібно шукати інші рішення. Серед них - функціонування виїзних мобільних виборчих дільниць, а також голосування поштою, коли виборець спрямовує заповнений бюлетень до виборчої комісії за допомогою поштових операторів. Зазначений варіант голосування, до прикладу, є популярним серед прихильників демократичної партії США. Також обговорюється голосування з використанням електронних додатків. 

Парламентар нагадав, що традиційно волевиявлення за кордоном відбувається на території дипломатичних установ, які зараз просто фізично не зможуть "перетравити" таку кількість охочих.

"Маємо враховувати, що у нас 8 мільйонів осіб виїхало за кордон і ще 4,5 мільйона, за даними Уповноваженого ВР з прав людини, внутрішньо переміщених осіб", - розповів народний депутат.

Змінена буде (принаймні тимчасово) і виборча система. За інформацією джерел УНІАН у монобільшості, найбільш ймовірно, що наступні парламентські вибори відбудуться за пропорційною системою з закритими списками. За словами наших співрозмовників, це пов’язано зі складністю організації виборів за відкритими списками у післявоєнних реаліях.

"Швидше за все, це будуть закриті списки. Ухвалять одноразовий закон. Тобто буде зазначено, що законодавчий акт втрачає чинність після офіційного оприлюднення результатів виборів… Надалі буде діяти Виборчий кодекс", - розповіли УНІАН депутати.

Запит на оновлення

Експерти одностайні в тому, що післявоєнний парламент оновиться, а "старі політики" ризикують втратити свої позиції (хоча про остаточне забуття поки не йдеться). Однак політтехнолог Сергій Гайдай вважає передчасним говорити про конфігурацію коаліції у майбутньому парламенті, адже наразі є доволі багато невідомих в цьому питанні: "Довоєнні політичні сили сильно девальвували… І, так, голосувати за "Слугу народу", як це було до війни, точно не будуть".

За його словами у суспільстві сформувався запит на нові обличчя. Серед тих, хто має шанси з’явитися у парламенті, він називає військових, які беруть участь у визвольній війні з РФ. Водночас Гайдай не вірить у створення окремої партії військових. На його думку, вони будуть представлені в усіх політичних силах.

Політолог Олег Постернак погоджується, що наразі вкрай складно говорити про конфігурацію більшості у новому парламенті та можливим виходом в політичне небуття окремих "старих політиків".

"Умовно, партії можна поділити на два типи – "старі політики" та "нові обличчя". До суб’єктних "старих", спроможних розраховувати на скромні відсотки, віднесемо лише "Слугу народу", "Європейську солідарність" та, можливо, "Удар" Кличка й "Свободу" Тягнибока. У повне небуття ризикують піти "Батьківщина" Тимошенко, "Українська стратегія" Гройсмана, "Сила і честь" Смєшка, Радикальна партія Ляшка", - зазначив експерт.

Що впливатиме на вибір

Серед факторів, які впливатимуть на виборчу кампанію та волевиявлення виборців, Постернак називає результат війни і емоційно-психологічний стан суспільства після її завершення.

"Якщо зовнішній ворог в очах суспільства не буде справедливо покараний, з’явиться чітко артикульоване бажання замістити його внутрішнім ворогом. В такому разі, претендентів на роль "внутрішнього ворога" буде досить багато і, переважно, це будуть старі політики й ті, хто вже зараз розгортає інформаційну активність, розраховуючи її перетворити на політичну", - зазначає політолог.

Вже суттєво помітні декілька типів розмежувань: "цивільні – військові", "активні волонтери – пасивні статисти війни", "ті, хто виїхав під час війни за кордон – і ті, хто залишився в Україні" тощо.   

Другий фактор – це тип виборчої системи при обранні Верховної Ради та ідея проведення виборів і президента, і парламенту одночасно (вона обговорюється у політичних колах, але остаточне рішення, скоріше за все, залежатиме від рейтингів партії влади). Окремо постає питання про мораторій щодо виборів на деокупованих територіях, оскільки зрозуміло, що потрібен буде час на реінтеграцію населення цих анклавів. 

Третій фактор – кардинальна зміна медіаспоживання громадян, що сталося під час війни. Замість звичного у довоєнні часи при визначенні електоральних переваг домінування телебачення, на наступних виборах будуть домінувати соціальні мережі та інтернет-комунікація.

Портрет Ради по-новому

Щодо електоральних перспектив монобільшості, на думку Олега Постернака, партія "Слуга народу"  може розраховувати на голоси лише у випадку підтримки з боку Зеленського та використання його авторитету та популярності, оскільки окремим брендом вона стати не змогла. Виходячи з цього, обговорюється думка про формування нового "Блоку Зеленського" як електорального лідера (за даними внутрішніх опитувань, партія монобільшості поки в топі електоральної популярності та може розраховувати на підтримку до 20% виборців).

Рейтинг "ЄС" Порошенка суттєво просів (за даними внутрішніх опитувань, якби вибори відбувалися найближчим часом, то партія Порошенка могла б розраховувати на підтримку 5-6% виборців, однак ситуація, попри високий антирейтинг, може покращитися після війни за умови правильної організації кампанії).

Якщо говорити про "Удар" та його багаторічного лідера Віталія Кличка, то експерт відзначає нову передвиборчу стратегію мера Києва - поїздку в США на "оглядини", чи піар в якості "захисника" місцевого самоврядування, що іноді завершується курйозними випадками (згадати лише, як Кличко підтримав мера Одеса Труханова під час його взяття під варту). Це, за словами Постернака, стало подразником для Офісу президента.

Значна кількість претендентів і на роль нових облич у парламенті. Передусім, електоральне поле екс-ОПЗЖ вимагає нових кумирів. На це поле може претендувати новий партійний проект Олексія Арестовича.

"Йому потрібно буде лише правильно капіталізувати інформаційну активність у політичну й не наробити помилок, які у свій час зробили публічні коментатори у своєму позиціюванні", - нагадує Олег Постернак.

"Може засвітитись, а може й ні "зірка" "Розумної політики" Дмитра Разумкова. Певні амбіції на власне "плавання" має Олексій Гончаренко, який розбудовує мережу громадських приймалень і намагається "завіруситися" в інфопросторі", -  додає експерт.   

Зважаючи на авторитетність у суспільстві, у парламенті можемо побачити і партію людей, тісно пов’язаних з війною: "Базовим сценарієм умовної "партії військових" може стати політична сила "Азов". Адже навколо нього створений культ геройства та воєнної звитяги. Очевидно, певний шанс з’являється у партії Притули "24 серпня", яка може бути розкручена як "партія волонтерів" з кооперацією медійних військових".

Вибори? Після війни

А от зі строками потенційного волевиявлення - цілковитий туман.

За інформацією джерел УНІАН у монобільшості, наразі домінуючою точкою зору є проведення голосування після завершення воєнного стану. За оптимістичного сценарію, розглядається проведення виборів вже у березні 2024 року (за умови завершення бойових дій вже у поточному році). Непрямим підтвердженням цього є відсутність дедлайнів у робочої групи ЦВК, яка напрацьовує законодавчі зміни, пов’язані з парламентськими виборами. На запитання автора цих рядків щодо того, на якій стадії робота над документами і що напрацьовано, джерела в Центрвиборчкомі та Офісі президента кинули одну фразу: "Немає, про що розповідати".

Разом з тим, у публічному просторі зондується ідея проведення парламентських виборів до завершення бойових дій. Заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба, в одному з останніх інтерв’ю ("Дзеркалу тижня") не відкидав такої можливості за умови оголошення перемир’я. Однак додав, що завдання щодо організації таких виборів відсутнє. Джерела у фракції "Слуга народу" підтверджують, що плани проведення волевиявлення до перемоги обговорювалися, однак від цієї ідеї (принаймні на момент нашого спілкування) вирішили відмовитися.

У будь-якому разі, парламентські вибори принесуть оновлення складу Верховної Ради. Проте дуже хотілося б, щоб нова зміна облич в будівлі під куполом призвела й до якісної зміни практики ухвалення рішень. А роботи буде багато.

Тарас Калинець

УНІАН в Google News