МІН‘ЮСТ УЗЯВСЯ ЗА ЛОБІСТІВ

Після трьох невдалих спроб Верховної Ради ухвалити закон, який би внормував лобістську діяльність, четверту спробу вирішило зробити Міністерство юстиції. Наразі триває розробка концепції проекту закону «Про лобіювання». На що розраховує Мін‘юст?

Після трьох невдалих спроб Верховної Ради ухвалити закон, який би внормував лобістську діяльність, четверту спробу вирішило зробити Міністерство юстиції. Наразі триває розробка концепції проекту закону «Про лобіювання». На що розраховує Мін‘юст і що нового хоче сказати у своєму законопроекті, чого ще не було сказано у Верховній Раді, яка тричі закон «валила»? За оцінками щодо доцільності такого законопроекту, а також щодо перспектив його ухвалення кореспондент УНІАН звернувся до керівника робочої групи з розробки законопроекту «Про лобіювання», директора Департамента конституційного та адміністративного права Мін‘юсту Владислава Федоренка…

- Після впертого небажання голосувати, виявленого Верховною Радою в процесі розгляду трьох варіантів законопроекту «Про лобіювання», виникає питання, чому саме зараз Мін‘юст узявся легалізувати лобізм?

- Очевидно, що саме сьогодні назріла необхідність правового регулювання лобістських відносин. Як відомо, в Україні надзвичайно високий рівень корупції. Сьогодні відбувається неконтрольований процес проникнення корпоративних бізнес-інтересів у державну владу, в тому числі, у вищі її ешелони.

Правове регулювання лобістської діяльності, на нашу думку, має, по-перше, оптимізувати діалог між суспільством та державою, враховувати при прийнятті нормативно-правових актів інтереси громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання.

Також, передбачається забезпечити рівні права громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання при здійсненні впливу на органи державної влади, посадових та службових осіб цих органів під час прийняття (участі у прийнятті)  ними нормативно-правових актів. Планується посилити на законодавчому рівні прозорість та ефективність функціонування органів державної влади, посадових і службових осіб цих органів, активізувати їх взаємодію з громадянами, інститутами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання.

Ну. і ще одна немаловажна задача - мінімізувати в процесі здійснення лобіювання вчинення правопорушень, які мають ознаки корупції, корупційних діянь та злочинів у сфері службової діяльності шляхом запровадження комплексного механізму здійснення контролю за лобіюванням.

- У разі легалізації лобізму, які питання можна буде законно лобіювати в органах державної влади?

- Проектом концепції Закону України “Про лобіювання” передбачається можливість здійснення лобіювання органів державної влади, посадових і службових осіб цих органів під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів. Проект Закону “Про лобіювання” визначить виключний перелік сфер, у яких здійснюватиметься лобіювання.

Якщо ж звернутися до закордонного досвіду, то у демократичних державах лобіювання застосовується, як правило, щодо - відносин власності, а також відносин, пов’язаних з ними; права на здійснення конкретної діяльності; встановлення різноманітних податків, квот, ліцензій тощо.

- Уявимо, що Верховна Рада перейнялася ідеями законопроекту настільки, що він ухвалений. Хто в Україні зможе претендувати на почесне звання «лобіст»?

- Відповідно до концепції проекту Закону України “Про лобіювання” лобістом зможе бути фізична особа, яка зареєстрована та акредитована у встановленому законом порядку з метою здійснення лобістської діяльності.

Крім того, лобіювання визначається як легітимний вплив зареєстрованих та акредитованих в установленому порядку осіб (лобістів та лобістських об’єднань) в інтересах замовників за винагороду на органи державної влади, посадових і службових осіб цих органів під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів.

У Концепції лобістська діяльність розглядається як професійна діяльність лобістів та лобістських об’єднань, зареєстрованих та акредитованих у встановленому законом порядку.

Зважаючи на необхідність професіоналізації діяльності лобістів, вона має здійснюватись виключно на платній основі.

- Якою розробникам законопроекту вбачається схема взаємодії між усіма учасниками процесу лобіювання?

- У багатьох демократичних державах світу лобіювання є однією з усталених і поширених форм цілеспрямованого впливу громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання на здійснення державної влади є. В Україні ж поки що лобіювання розглядається здебільшого як позаправове явище. Але це не відповідає справжній природі цього інституту.

Лобіювання є невід’ємною складовою сучасного політико-правового процесу в демократичному суспільстві. Воно здійснюється за участі професійних лобістів, лобістських об’єднань, діяльність яких спрямовано на реалізацію легітимних інтересів осіб шляхом цілеспрямованого впливу на органи державної влади, посадових і службових осіб цих органів з метою прийняття соціально-витребуваних нормативно-правових актів.

Лобісти та лобістські об’єднання виконують важливу функцію посередників між громадянами, інститутами громадянського суспільства, суб’єктами господарювання і органами державної влади, інформуючи останніх про інтереси різних соціальних груп громадян, стан справ у тих чи інших сферах суспільного життя. Інститут лобіювання виконує функцію організаційного упорядкування плюралізму суспільних інтересів.

До того ж, лобіювання є особливим механізмом зворотного зв’язку, що дозволяє надати суспільну оцінку результатам здійснення державної політики.

- Чи здатна легалізація лобізму знищити корупцію, зокрема в українському парламенті?

- На сьогоднішній день більшість політичних партій та блоків використовуються фінансово-промисловими групами як механізми входження до парламенту з метою системного забезпечення власних інтересів, яке має мало спільного з лобіюванням. Тому до тих пір, поки не буде змінена діюча виборча система, відсторонення бізнесу від влади виглядає проблематичним.

УНІАН в Google News