ЯКИМИ БУДУТЬ НАСЛІДКИ ОГОЛОШЕННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ?

Оскарження постанови в Конституційному Суді або переведення проблеми в будь-який інший спосіб у виключно юридичну площину, робить дату 25 жовтня нереалістичною… В Україні вже давно відпрацьована технологія, за якою рішенням суду може бути заблокований виборчий процес.

Верховна Рада прийняла постанову про проведення чергових виборів Президента України 25 жовтня 2009 року. Рішення депутатів спонукає главу держави до нового протистояння з парламентом, оскільки Віктор Ющенко наполягав на тому, щоб вибори пройшли 17 січня 2010 року.

Яких наслідків (як політичних, так і юридичних) слід очікувати від такого кроку парламенту? Що у відповідь зможе протиставити Віктор Ющенко? Наскільки реальною є ймовірність зриву виборчого процесу? Такі питання були поставлені експертам Центр політичного консалтингу.

Президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ: «По-перше, зрозуміло, що Президент не погодиться з такою датою проведення виборів і буде звертатись до Конституційного Суду. Я думаю, лише цей орган може остаточно легітимізувати дату проведення виборів. Сподіваюсь, що якщо буде таке подання, КС у дуже стислі строки ухвалить рішення, тому що якщо керуватись буквою закону, то потрібно вже у травні починати відповідні процедури по висуванню кандидатів, утворення округів тощо.

З іншого боку, на мою думку, політичний процес розвиватиметься за двома паралельними варіантами: буде звернення до КС, але поступово йтиме і процес підготовки до виборів. Я думаю, нам не потрібно ризикувати і заводити ситуацію у глухий кут, тому що якщо ми пропустимо якісь строки, то це може поставити під сумнів весь процес виборчої кампанії. Не виключаю, що тоді активізується питання проведення дострокових виборів до парламенту. Я думаю, що деякі сили з Банкової будуть розігрувати саме цей варіант і не виключаю, що одночасно силами, близькими до Глави держави, буде реалізовуватись процес зриву цих виборів через блокування роботи Центральної виборчої комісії.

Давайте почекаємо офіційної реакції Президента на цей крок, щоб ми зрозуміли, як далі розвиватиметься ситуація».

Директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій КУЛИК: «Слід зазначити, що затверджена дата виборів відрізняється від тієї пропозиції, яку вчора озвучував Президент. Тому я очікую, що буде подання до Конституційного Суду з боку Президента щодо дати проведення президентських виборів. Крім того, цілком очевидно, що буде інформаційна кампанія як з одного боку, так і з іншого, і створення нової конфліктної точки в політикумі, яка буде стосуватися питання дати проведення президентських виборів.

Нормативно та юридично більш обґрунтованою, з моєї точки зору, є пропозиція Президента. Проте тут варто говорити про наявність консолідованої політичної волі політичних гравців у Верховній Раді. Якщо Президент зможе переконати КС у своїй правоті, тоді парламент просто ухвалить де факто це рішення. Якщо ж КС затягне ухвалення рішення з цього питання, то я думаю, що в таких умовах спрацює все ж таки пропозиція ВР, а не Президента,  і кампанія розпочнеться у час, визначений постановою ВР. Тобто зараз питання у тому, чи вдасться Президенту через КС вирішити це питання, і якщо ВР створить проблеми для роботи КС, тоді працюватиме постанова парламенту».

Директор політичних програм Центру політичного консалтингу Олег ПРОЦЕНКО: «З огляду на сьогоднішню дату, можна достроково оголосити сьогоднішнє рішення парламенту найкращим жартом 2009 року.

Якщо ж серйозно, то щонайменше рішення депутатів є симетричною відповіддю Віктору Ющенку: у посланні до Верховної Ради Президент закликав до мораторію на отримання політичних дивідендів від передвиборчої гонки, у відповідь парламент хоч на три місяці, але таки знайшов можливість вкоротити владний статус Ющенка.

Оскарження постанови в Конституційному Суді або переведення проблеми в будь-який інший спосіб у виключно юридичну площину, робить дату 25 жовтня нереалістичною. В Україні вже давно відпрацьована технологія, за якою рішенням суду може бути заблокований виборчий процес. Наприклад, ЦВК не матиме прав вчиняти будь-які дії щодо організації виборчого процесу. А це означає їхній зрив. Тобто, без попередньої згоди чи іншими словами політичної волі всіх гравців вибори не відбудуться.

Мотивація нинішнього голосування дуже проста. Партія регіонів у вільному легкому польоті готова до різних сценаріїв, особливо до тих, в яких йдеться про зміну нинішньої влади. А Юлія Тимошенко, очевидно, хотіла б підводити підсумки першого кризового року на посаді Глави держави, а не в статусі прем’єра - кандидата у президенти».

Директор політико-правових програм Центру ім. Разумкова Юрій ЯКИМЕНКО: «По-перше, слід зазначити, що Верховна Рада діяла абсолютно в межах своїх повноважень на підставі Конституції, коли ухвалювали рішення саме щодо терміну проведення президентських виборів. З іншого боку, сам термін, який визначений цією постановою, дійсно може викликати певні питання з точки зору правової аргументації, оскільки два інші варіанти (грудень 2009 року та січень 2010 року) базувались на положеннях нової Конституції. Ухвалений же варіант апелює до положень попередньої редакції Конституції, на підставі якої обирався Президент. Тому саме ця обставина, на мій погляд, може стати предметом для правової дискусії і для звернення Президента до КС.

Що стосується подальших сценаріїв розвитку, то, на мій погляд, якщо буде звернення Президента до КС і буде відповідне рішення КС, то виборчий процес відбуватиметься або згідно з ухваленою постановою і термінів, які передбачені законом «Про вибори Президента», а це 120 днів від дати виборів, або треба буде повертатись до питання визначення дати і коригувати певні речі.

Я вважаю, що ухвалене рішення є більше політичне, але те, що за нього проголосувало більше за конституційну більшість Верховної Ради і представники усіх фракцій, то ця обставина також братиметься до уваги в майбутніх дискусіях, якщо вони виникнуть відносно цієї дати».

УНІАН в Google News