У якому статусі Єхануров?

Верховна Рада повернула уряд із відставки, скасувавши власне рішення від 10 січня. Проте 25 травня Кабінет міністрів склав свої повноваження перед новообраною Верховною Радою. У якому статусі перебуває уряд нині? Думки політологів...

Учора Верховна Рада України ухвалила постанову парламенту про скасування постанови від 10 січня 2006 року про відправлення у відставку прем’єр-міністра Юрія Єханурова та членів Кабінету Міністрів України. Як повідомляв УНІАН, авторами постанови були представники фракції Партії регіонів. Один із них, Володимир Рибак, підставою для цього рішення назвав звернення Президента України від 12 січня 2006 року щодо неконституційності ухвалення рішення про відставку уряду Єханурова. Таким кроком Верховна Рада вирішила продемонструвати Президентові, що він не може розпустити парламент за те, що той не спромігся сформувати уряд протягом 60 днів, оскільки уряд Єханурова начебто не є у відставці. Проте створилася правова колізія, оскільки 25 травня уряд Єханурова, відповідно до Конституції, склав свої повноваження, уже перебуваючи в статусі в.о.

УНІАН вирішив дізнатися думку провідних політологів: у якому статусі, на їхню думку, перебуває Кабінет Міністрів, який склав свої повноваження, але відставку якого скасовано.

Володимир Полохало, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, народний депутат України:

СТАТУС БЕЗКОНТРОЛЬНОСТІ ТА КОРУПЦІЇ

Уряд сьогодні перебуває у статусі безконтрольному з точки зору суспільства та політичних сил, органом, який через політично-парламентську кризу має карт-бланш у розпорядженні матеріально-фінансовими ресурсами. Для сьогоднішніх урядовців, якщо хтось схильний до корупції, це необмежене поле для діяльності. Це небезпечно для держави. Є серйозні сумніви того, що вони утримуються від спокуси в момент, коли немає контролю ні з боку політичних сил, ні з боку суспільства.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

НЕ ВІДСТАВЛЕНИЙ, А СКЛАВ СВОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ

Уряд залишається виконуючим обов’язки, тимчасовим урядом, який не має повноцінного легітимного статусу. Це означає, що Ющенко не має юридичних аргументів для розпуску парламенту. Правові підстави на це з’явилися у Президента, коли минуло 60 днів на формування нового уряду після відставки. А оскільки цей уряд не вважається відставленим, а лише таким, що склав повноваження, то не працює норма Конституції, відповідно до якої Президент може розпустити Раду.

Володимир Корнілов, директор Українського філіалу Інституту країн СНД:

СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО ТЕРМІНОЛОГІЇ

Кабінет Міністрів, відповідно до логіки тих, хто виносив цю постанову на голосування, перебуває у стані в.о. після складення з себе повноважень. Усі чудово розуміють, що уряд Єханурова, відповідно до Конституції, склав свої повноваження. І що Ющенко, якщо розпускатиме Раду, відраховуватиме 60 днів від дати складення повноважень. Якщо раптом справа дійде до суду, виникне суперечка навколо термінології: яка різниця між відставкою та складенням повноважень. У Конституції ці терміни трактуються по-різному. Аби юристи типу Романа Зварича не згадали рішення ВР від 10 січня (про розпуск Кабінету Міністрів) та щоб підстрахуватися про всяк випадок, Партія регіонів вирішила скасувати цю постанову.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

ПРЕЗИДЕНТ НАРИВАЄТЬСЯ НА “ПЕРЕВИЩЕННЯ”

Я б не сприймав всерйоз цю ситуацію. Ідеться про суто юридичну гру з політичним підтекстом. Рішення Ради спрямовано лише на те, щоб не давати формальних підстав Президентові для розпуску ВР. У відповідній нормі Конституції йдеться саме про відставку уряду. А про це було одне рішення, прийняте в січні цього року. Його скасували. Якщо уряд склав повноваження, то обов’язково має вирішуватися проблема формування нового уряду, призначення нового прем’єра. Інакше цей невизначений стан може залишатися скільки завгодно довго.

Чи зможе Президент скористатися правом розпуску? Тут дуже багато юридичних питань, які може тлумачити лише Конституційний Суд, а його зараз немає. І тому Президент “наривається” на перевищення своїх повноважень. Сумнівність у легітимності такого рішення матиме місце. Щоправда, як на мене, це не так юридичне, як політичне питання.

Розмовляв Дмитро Стаховський