Бум інтернету в Україні: чи готові ми до стрибка в онлайн

Перехід життя країни в онлайн після введення карантину відкрив золоту епоху інтернету, в якій, здавалося б, трафік буде тільки збільшуватися, а доступність розширюватися. Проте цей швидкий перехід показав, що Україна ще не повністю готова до стрибка в онлайн.

В Україні, як і практично в кожній країні світу, прихід пандемії коронавірусу та вимушене життя на карантині вилилося в масовий перехід працівників на дистанційний режим роботи, що, в свою чергу, потягнуло за собою суттєве збільшення інтернет-трафіку. Особливо велике навантаження припало на фіксований домашній інтернет, адже сам перехід на дистанційку фактично знаменує переорієнтування працівників з робочого інтернету на домашній.

Усі інтернет-провайдери країни фіксують істотне зростання споживання фіксованого інтернету в Україні з дня ведення урядом карантину 12 березня.

«Якщо порівняти споживання інтернет-трафіку домашніми споживачами до рішення уряду про введення карантину з трафіком на початку першого тижня карантину, то ми бачимо зростання на 29,6 відсотки», - повідомила УНІАН прес-служба одного з найбільших інтернет-провайдерів країни «Укртелеком». 

В компанії також повідомили, що динаміка на активне використання користувачами інтернет-трафіку після початку карантинних послаблень в травні була збережена на рівні періоду жорсткого карантину.

Тенденцію до зростання підтверджують також в інтернет-провайдері «Воля». Зокрема, в компанії повідомили, що споживання денного трафіку домашніми користувачами з 16 березня і до кінця місяця зросло на 30 відсотків в порівнянні з докарантинним періодом. Також в компанії зазначають, що зростання притаманне, в першу чергу, інтернет-трафіку домашніх користувачів.

Показово, що зовсім інша динаміка в умовах карантину спостерігається в сегменті мобільного інтернету.

Зокрема, прес-служби мобільних операторів «Київстар» та «Vodafone Україна» в коментарі УНІАН підкреслили, що трафік мобільного інтернету із введенням карантину практично не змінився в порівнянні з докарантинним періодом, що говорить про те, що користувачі в умовах дистанційної роботи віддавали перевагу саме використанню домашнього фіксованого інтернету. 

До прикладу, мобільний оператор «Київстар», який окрім надання послуг мобільного інтернету, також надає послугу домашнього фіксованого інтернету, повідомив одночасно і про незмінний рівень попиту на мобільний інтернет, і про суттєвий ріст використання фіксованого в перші тижні після введення карантину.

«У порівнянні з «докарантинним» тижнем використання фіксованого інтернету зросло на 20-22 відсотків», - повідомили в компанії.

Очевидною є тенденція до карантинного зростання інтернет-трафіку у фіксованих, домашніх мережах, що, в свою чергу, підіймає питання про доступність інтернету для усіх наших громадян, які проживають як в містах, так і селах, і про захищеність телеком-інфраструктури в умовах такого вибухового зростання трафіку.

В країнах ЄС близько 85 відсотків населення сіл мають доступ до фіксованого інтернету / фото ua.depositphotos.com

Інтернет – в широкі маси

Здатність суспільства, держави у разі потреби оперативно переходити на дистанційний режим роботи в інтернеті – це питання не тільки про інтернет-трафік, а про фізичну, інфраструктурну можливість це зробити. І саме це питання доступу в умовах карантину - стратегічна проблема, яку вкрай необхідно вирішити. 

Учасники ринку та експерти стверджують, що попри відносно високий рівень покриття фіксованим інтернетом, в Україні все ж дуже низький рівень доступності фіксованого інтернету для жителів сільської місцевості.

«Покриття в цілому по країні охоплює 89 відсотків населення... Так, у селі майже 40 відсотків населення не мають технічної можливості підключитися до фіксованого інтернету», - повідомили в «Укртелекомі».

Показово, що в країнах ЄС близько 85 відсотків населення сіл мають доступ до фіксованого інтернету.

Не набагато краща ситуація з реальними підключеннями фіксованого інтернету. Так, по оцінкам того ж «Укртелекому», проникнення фіксованого інтернету від усіх операторів, які надають таку послугу, загалом по Україні охоплює близько 60 відсотків населення. Це свідчить про те, що близько половини населення України ще не має фіксованого інтернету попри те, що фізична можливість його провести існує, як мінімум, для 29 відсотків громадян країни.

Не краща ситуація спостерігається в сегменті мобільного інтернету, який так само поки є більш доступним жителям міст, ніж сіл. Згідно дослідження Міністерства цифрової трансформації, доступ до високошвидкісного інтернету 4G мають 82 відсотки населення України, але якщо поглянути на кількість населених пунктів з наявним доступом, то їх всього 57 відсотків від загальної кількості населених пунктів країни. 

У відомстві підкреслили, що доступ до якісного мобільного інтернету все ще не мають більше 10 тис. населених пунктів України, левова частка з яких саме села. 

Отже, на сьогодні доступ до якісного інтернету (в першу чергу, фіксованого) все ще в великій мірі є ексклюзивним для жителів міст, а сільське населення фактично відрізане від можливості дистанційки в роботі чи навчанні, що постає особливо гострою проблемою в умовах карантину. 

Ця ситуація прирікає села на обмежений список соціальних можливостей. Тому розбудова необхідної телеком-інфраструктури в сільській місцевості – це не тільки про інтернет, але й про створенних базових умов для хоча б збереження села, не говорячи уже про його відродження. 

Інтернет та телеком оператори  повідомляють, що важкі часи сидіння по домівках не зупинили зловмисників / фото ua.depositphotos.com

Чи надійна інфраструктура

Інша проблема, яку загострили пандемія коронавірусу і карантин, це безпека уже існуючої телеком-інфраструктури. В умовах переходу на дистанційні онлайн-формати роботи та навчання це не просто питання нормального функціонування телеком-компаній, але й національної безпеки держави. 

Проблема, звичайно, не є новою і завжди була на порядку денному, але карантин змусив поглянути на неї по-новому. Інтернет та телеком оператори  повідомляють, що важкі часи сидіння по домівках не зупинили зловмисників, які пошкоджують інфраструктуру.

«Звіти за березень показують 150-160 випадків на тиждень. Тільки за повний перший тиждень карантину (з 16 по 22 березня) було викрадено і пошкоджено понад 14 тис. метрів телекомунікаційного кабелю різного типу, сотні одиниць обладнання», - повідомили в компанії «Укртелеком».

Загалом за перші три місяці 2020 року телеком-оператор зафіксував більше 2 тис. посягань на інфраструктуру.

В «Укртелекомі» підкреслили, що крадіжки продовжуються надалі і створюють проблеми для стабільного забезпечення населення інтернет-зв’язком. 

Високу активність зловмисників щодо телеком-інфраструктури підтвердили і в компанії «Київстар», де також виділили цю проблему як одну із найбільш гострих. 

Проблеми безпеки телеком-інфраструктури і подальшої її розбудови для розширення покриття якісним інтернетом в умовах пандемії коронавірусу не можуть ігноруватися.

Якщо раніше вони ще могли сприйматися як невтішна буденність нашого життя, то тепер невирішення цих проблем при все більшому акцентуванні на дистанційці може просто приректи державну політику по цифровізації країни на провал. Тому активна роль держави в цих питаннях вкрай необхідна.

На сьогоднішній день держава майже не інвестує в розвиток телеком-інфраструктури / фото anons.uz.ua

З'єднати країну віртуальною інфраструктурою

Чи є у влади політична воля, а у операторів ринку гроші та організаційні можливості вирішувати ці проблеми? 

«Життя змінилося, воно більше перейшло в онлайн: ми багато - і ліки, і продукти харчування - замовляємо по Інтернету. Тому я хотів би, щоб ми прискорили темпи якісного покриття нашої країн...Країну треба з'єднати не тільки дорожньою інфраструктурою, а й віртуальною», - закликав на зустрічі з представниками найбільших мобільних операторів Україні президент Володимир Зеленський.

В Мінцифри, головного відомства-куратора цифрових перетворень в державі, окреслили певні цілі покриття високошвидкісним мобільним інтернетом на найближчі роки. Зокрема, на початку 2021 року доступ до 4G-зв’язку мають мати 88 відсотків населення, а в липні 2022 року – 95 відсотків. 

Варто зауважити, що уже влітку найбільші мобільні оператори України «Київстар», «Vodafone Україна» і Lifecell розпочинають роботи над розбудовою інфраструктури для 4G-зв’язку на частоті 900 МГц, що значно нижче існуючих частот, на яких розвивають зв’язок оператори. В майбутньому це дозволить надавати користувачам швидший інтернет. 

Щодо фіксованого інтернету, то Мінцифри обіцяє найближчим часом представити Кабінету міністрів уже обговорену з експертами та представниками ринку концепцію розвитку цифрової інфраструктури, яка передбачає розширення доступу до фіксованого інтернету. Документ має стати «білою книгою» державної політики в цій сфері.

В контексті цієї політики Мінцифри назвало покращення інтернету в школах і бібліотеках сіл як один із пріоритетів своєї діяльності. 

Певні кроки зроблені і в питанні захисту телеком-інфраструктури. Зокрема, в травні Верховна Рада прийняла закон про посилення відповідальності за пошкодження інфраструктури, яким підвищуються штрафи за пошкодження і встановлюються випадки, в яких може наступити кримінальна відповідальність для зловмисників. Проте, як і в ситуації з обіцянками президента та Мінцифри, все ще виникає питання – що ж буде на практиці?

На сьогоднішній день держава майже не інвестує кошти в розвиток необхідної телеком-інфраструктури, покладаючись виключно на сили приватних операторів. Проте, якщо у випадку потужних гравців ринку мобільного інтернету, це можна зрозуміти, то питання розвитку фіксованого інтернету особливо в селах все ж потребує втручання держави.

Оператори ринку говорять, що підключення держави до розвитку інфраструктури шляхом державного фінансування здатне в декілька разів скоротити час покриття віддалених сіл інтернетом. За їх оцінками, вартість питання для держави складає приблизно 1,5 млрд гривень. 

Держава справді може пустити ситуацію на самотік і покласти відповідальність на телеком-компанії, але той рівень стратегічної ваги інтернет-зв’язку, який показала пандемія, унеможливлює просте державне споглядання за процесом і потребує активних практичних кроків по розвитку і захисту інфраструктури в Україні.

Карантин не змінив тренд на цифровізацію держави, але він значно прискорив динаміку такого переходу і, що найголовніше, продемонстрував безальтернативність такого шляху. В цих умовах ми маємо адаптуватися. Така адаптація без якісного інтернету і без рівності можливостей для всіх жителів України просто неможлива. 

Павло Степанець 

УНІАН в Google News