Марія Голубкіна: я впродовж сімох років чую навколо себе українську лайку

Прийти до театру за лаштунки і вдихнути цей запах - для мене немає іншого щастя в житті. Ну, мабуть, ще коні... Інтерв`ю з актрисою

Старий будинок в глухому районі столичної Татарки. З крайнього під`їзду чути гул голосів, на сходах квапливі кроки. Піднімаюся на другий поверх. Скрізь бігають люди з камерами і фотоапаратами, світло прожекторів б`є в обличчя, всі метушаться, не помічаючи один одного. “Ось у таких умовах народжується кіно”, - спливає думка. У цій залишеній квартирі почалися зйомки чергової української мелодрами “Казка про жінку і чоловіка ” режисера Льва Карпова.

Заглядаю до однієї з кімнат. У кутку старенького дивана серед купи реквізиту сидить головна героїня майбутнього фільму - російська актриса Марія Голубкіна, дочка відомих батьків Лариси Голубкіної та Андрія Міронова (щоправда, Міронов їй не рідний батько, він з`єднав своє життя з Ларисою, коли Маші виповнився рік, але завжди вважав її своєю дочкою). Абсолютно без макіяжа, в кімнатних капцях, атласній блузочці та спідничці дзвіночком Марія неквапливо п`є чай з пластикового стаканчика і про щось мріє. За мить лунає голос режисера:

- Машо, ваша сцена. Приготуйтеся.

Марія спокійно допиває чай і переходить до сусідньої кімнати, стилізованої під кухню середньостатистичного українця. Сідає за стіл. Бере на руки кота. І різким голосом заявляє:

- Панове преса, вийдіть, будь ласка, зі знімального майданчика.

Кілька фотографів залишають кімнату. І стають тут-таки осторонь.

- Тиша на майданчику! - кричить режисер. - Мотор!

- Є мотор! – відповідає оператор.

- Почали!

- Сцена 34, кадр 137, дубль 1, - вимовляє асистент режисера і лунає традиційний удар хлопавки. 

Зйомки почалися. За сценарієм Голубкіна з котом на руках розмовляє по телефону зі своєю подругою. Сцену тривалістю в пару хвилин довелося знімати 5 разів. Провина не актриси. То світло не так падає, то раптом звук кудись зник. У перервах між зйомками Марія грає з котом і із задоволенням позує фотографам.

Нарешті сцену знято. Вирішено традиційно відзначити початок зйомок – розбити тарілку. Голубкіній довелося “відбувати” одній. Її партнер по фільму, виконавець головної ролі Олексій Серебряков відсутній через проблеми з літаком. Продюсер Єгор Бенкедорф, син режисера Андрія Бенкендорфа, запрошує всю знімальну групу. Учасники кінопроцесу стають в коло і під свої ж оплески розбивають тарілку з яскравими написами про майбутню картину.

Після “биття” тарілки Марія сідає на підставку від камери і проводить імпровізовану конференцію. УНІАН теж поспілкувався з актрисою.

Маріє, за сценарієм у Вас роль вчительки, а як у самої складалися в школі відношення з вчителями?

По-різному. Адже вчителі всі були різні. Були погані і хороші, злі і добрі. Когось зараз згадую з радістю, когось з обуренням.

Багато сучасних акторів зовсім не знайомі з тенденціями в кіномистецтві, з новинками прокату. Нарікаючи на зайнятість і брак часу, актори не дивляться фільми. А у Вас вистачає часу для кіно?

Я дивлюся кіно. Мінімум чотири рази на місяць ходжу в кінотеатр. І всім раджу робити те саме. Я дуже добре знаю і люблю кіно. Я дивлюся все що завгодно. Я можу дивитися будь-яку муру і додивлюся до кінця. Тому що я просто люблю кіно. Природно є фільми, від яких я справді одержую задоволення, справжні. Це рідко буває. Наприклад, останній фільм Пітера Грінуея “Таємниці “Нічного дозору”, я думаю, - дуже гідне кіно. Всім рекомендую.

А на яких фільмах Ви зростали?

“Політ над гніздом зозулі”, “Одного разу в Америці”. Фільми Тіма Бартона, “Бітлджус”, наприклад, Пітера Грінуея, Паоло Пазоліні. 

Маріє – Ви донька легендарних батьків. Коли починали зніматися в кіно, над вами не тяжіла ця вага слави, не боялися їх підвести?

Коли я починала зніматися в кіно (а волею долі це був київський режисер В`ячеслав Сигизмундович Криштофович), я не хотіла цього робити. Просто мені було 16 років і, знаючи цю професію зсередини (я виросла в театрі, грала в спектаклях), просто зіграла у фільмі так, як я відчувала. Ніякої ваги я не відчувала, ні про що не думала, просто робила свою справу.

Ви вважаєте, батьки все-таки вплинули на ваш вибір професії?

Батьки вплинули на те, що вони мене зачали і народили. Потім годували, розмовляли, виховували. Вплинуло, звичайно, саме середовище. Я виросла за лаштунками театру. Для мене найбільше щастя в житті  - прийти в театр за лаштунки і вдихнути цей запах. Я не уявляю себе без цього. Для мене немає іншого щастя в житті. Ну, мабуть, ще коні. Але коні менше, тому що без театру я себе зовсім не уявляю.

Ви іноді граєте у фільмах з родичами, нещодавно навіть знялися разом з своєю мамою Ларисою Голубкіною. З близькими людьми працювати простіше?

Грати з родичами надзвичайно нудно. І дивитися на те, як вони грають, - теж. При цьому вони можуть бути чудовими артистами. Це як дивитися на самого себе. Ти вже все знаєш на 150 ходів наперед. Мені набагато цікавіше грати з людиною, з якою я взагалі практично не знайома. Справді цікаво, коли відбуваються міжнародні проекти: зустрічаються актори французькі, американські, англійські – це завжди нові враження, емоції.

У фільмі “Весілля” Ви знялися разом з Марією Міроновою (донька Андрія Міронова від першого шлюбу). У дитинстві Ви не дружили, а як у Вас складаються відносини зараз?

Не можу сказати, що ми передзвонюємося і дружимо. Ми ніколи цього не робили. Ми разом знялися в картині. У неї є своє життя, у мене своє. Ми зустрічаємося, говоримо один одному: “Привіт! Як справи? У мене все добре. У тебе теж все добре”.

Деякі скептики кажуть, що грати в спектаклі сотні разів один і той самий жест – досить нудно, а робота в театрі іноді перетворюється на низку буднів, що нескінченно повторюються...

Є така історія з життя Фаїни Раневської. Їх трупа зіграла десь двохсотий спектакль, його зняли з репертуару і хтось з артистів сказав: “Ну ось, нарешті, слава Богу, а то вже набридло, скільки можна”. Тоді Раневська з жалем вимовила: “Тільки, можливо, до двохсотого спектаклю я почала добре грати, і його раптом зняли”. Це сказала Раневська – незаперечний авторитет. Чим далі ти граєш, тим це має бути дедалі краще. Має. А тому, кому нудно – геть з мистецтва! (сміється).

З кимось з українських акторів дружите?

Я дружу з українськими акторами. У художнього керівника театру ім. Пушкіна Романа Юхимовича Козака, який родом з Вінниці, навіть була ідея зробити “Бурю” Шекспіра разом з українськими артистами, причому українською й російською мовами, грати і в Києві, і в Москві, запросити Богдана Ступку. Але ми цього не зробили. Богдан Ступка так відреагував (крутить пальцем біля скроні – Авт.). Але, можливо, ми зробимо це. Хочеться. Насправді я “розмовляю”. Я займаюся кінним спортом, а мій тренер - член збірної України і вона тренує мене українською мовою. Я впродовж сімох років чую навколо себе українську лайку і українську мову.

У Києві часто буваєте?

Я в Києві була востаннє, коли мені було 17 років. Приїхала сюди разом з В`ячеславом Криштофовичем і Михайлом Чуріковим. Це була прем`єра фільму “Ребро Адама”. Зараз мені 34. Я народилася в СРСР. І чесно кажучи для мене Україна – це така ж батьківщина як і Росія. Мене дивує, що це інша держава.

Перед початком так званої прес-конференції, Марія заявила:

- Питайте все що завгодно, все що ви хочете. Відповім на будь-які запитання.

Запитання, яке більше за все хвилювало журналістів, негайно було поставлене.

Нещодавно в ЗМІ з`явилася інформація про розлучення Марії Голубкіної і шоумена Миколи Фоменка, подружжя разом прожило більше 10 років і виховує двоє дітей. Чи справді це так?

Марія Голубкіна і Микола Фоменко

- Є таке радіо “Маяк”, де я працюю. Якщо Ви знайдете форум цього радіо, ви можете почути там інтерв`ю, яке ми з Колею разом дали для “Маяка”. Він прийшов до мене в ефір, ми говорили. Більше мені додати нічого.

Як виявилось, Голубкіна і Фоменко висловили прохання, щоб журналісти до них поки що не зверталися з питаннями про майбутнє розлучення. Все, що вони хотіли сказати, вони сказали в програмі. Це була їх офіційна заява.

УНІАН знайшов розшифровку програми. Ось деякі витяги:

Фоменко: ... Ми з Марією більше не подружжя.

Голубкіна: Ні, ми ще офіційно не розлучені, але ми перебуваємо в стані розлучення...

Голубкіна: Так, ми кинули одне одного цією осені...

Фоменко: Раніше набагато...

8 березня виповнюється 67 років з дня народження Андрія Міронова. Говорити про нього Маша теж відмовилася:

- Я не думаю, що це вдале місце для спогадів про батька.

Загалом, заявляючи про всеготовність спілкування з пресою і згоду розповісти про все, Марія злукавила. Напевно, ввійшла в нову роль.

Зйомки картини планують закінчити вже в березні. Окрім Голубкіної і Серебрякова, в картині також гратимуть Марія Аронова, Дарина Мороз, Микола Добринін, Олександр Данильченко, боксер В`ячеслав Узелков.

Анна Ященко