Бурштинові копачі в законі

Після того, як до нелегального видобутку бурштину у трьох областях України було привернуто загальну увагу, здавалося, що проблема буде швидко вирішена. Але Києву виявилось достатньо затримання кількох партій "сонячного каменю" на кордоні, щоб, відзвітувавши про "перемогу" над нелегалами, перевести ситуацію у стадію "заморозки". 

Наразі місцеві громади «бурштинових» регіонів готові надавати дозволи на легальний видобуток «сонячного каменю» під наглядом контролюючих органів. Місцева влада виступає за такі підприємницькі ідеї населення, однак не може посприяти старателям без остаточного прийняття Верховною Радою відповідного закону. А от парламент про бурштинову лихоманку, схоже, забув.

Боротьба з нелегалами триває

Звісно, говорити, що у трьох бурштинових регіонах України зовсім нічого не відбувається, не можна. Так, територія нелегального видобутку бурштину охороняється правоохоронцями, у місцях його нелегального видобутку продовжують працювати утворені ще у травні поточного року спільні міжвідомчі групи боротьби з нелегалами.

За словами першого заступника прокурора Житомирської області, виконуючого обов’язки прокурора Олександра Білошицького, з травня по жовтень у тільки на Житомирщині нелегалів вилучено майже півтонни «сонячного каменю». Крім того, під час розслідування кримінальних проваджень, на місці події вилучалися знаряддя, серед яких 48 мотопомп та 27 транспортних засобів, а також електрогенератори, пожежні шланги, електроваги та інше. Станом на жовтень органами внутрішніх справ Житомирської області за фактами незаконного видобування бурштину також зареєстровано 54 кримінальні провадження, а в 16 кримінальних провадженнях цієї категорії обвинувальні акти стосовно 24 осіб направлено до суду.

Схожа ситуація і в двох суміжних областях – регулярні затримання, рейди, спілкування з нелегальними копачами, які постійно намагаються розпочати свій промисел заново. Майже щотижня правоохоронці Житомирської, Волинської та Рівненської областей звітують то про затримання кур’єрів при спробі вивозу десятків кілограмів «сонячного каменю» за кордон, то про припинення спроб масового незаконного видобутку і затримання нелегальних копачів, то про виявлення підпільних цехів із обробки бурштину і таке інше. Однак усі ці дії не вирішують питання з нелегальним видобутком глобально.

Правоохоронці майже щотижня затримують нелегальних копачів та "кур'єрів" бурштину / Фото УНІАН

Місцеві мешканці також не у захваті від ситуації, що склалася: людям набридло вічне протистояння правоохоронців і агресивно налаштованих бурштинокопачів. Причому, жителі бурштинових регіонів підкреслюють, що конфлікти, в основному, виникають з боку немісцевих старателів, що раз за разом намагаються дістатися до бурштинового клондайку. І їх все більшає. Так, за підрахунками правоохоронців, на Волині, у Маневицьких лісах, наприкінці вересня збиралося до 2 тисяч заїжджих бурштинокопачів з лопатами та спеціальною технікою. Вже за місяць, у переддень місцевих виборів, поблизу села Лісове їх було понад 5 тисяч…

Самоорганізація громад

Місцеве населення також не заперечує, що займалося нелегальними копанками, але не в промислових масштабах. Більше того, готові розпочати легальний бурштиновий бізнес. Наприклад, в уже згаданому Маневицькому районі Волинської області, громада села Галузія стала одним із співзасновників «Першої Волинської старательської артілі». Люди мають надію, що зможуть цілком законно займатися видобуванням «сонячного каменю».

Київський бізнесмен Юрій Колісниченко, який останніх півроку, разом з однодумцями, консультував громаду села щодо створення артілі, розповів, що жоден з сільських жителів не був затриманий правоохоронцями під час так званих бурштинових протистоянь у районі: «Ми людям казали: якщо ви підете (на боці нелегальних копачів, – УНІАН), то не отримаємо ліцензії. Люди зрозуміли. Повірили нам. І представники громади стали співзасновниками ТЗОВ».

«Наша допомога полягала в тому, щоб показати на місці, як населення може самоорганізуватися. Наприкінці вони самі вибрали актив, зареєстрували ТЗОВ «Громада села Галузія» - це юридична особа, яка буде здатна відстоювати свої права. Ми казали: хлопці, навіть якщо нічого не вийде, то ви матимете громаду, яка здатна буде виступити в суді, де завгодно. І ми їх переконали», - розповів Колісниченко.

Далі, разом з одним із підприємств, яке займається геологічною діяльністю, Фондом соціально-екологічного захисту, який відповідатиме за соціальну підтримку, рекультивацією земель і керуючою структурою, до якої входять бізнесмени, які вкладатимуть кошти, громадою було засновано «Першу Волинську старательську артіль». Ініціатори створення організації обіцяють місцевим мешканцям добрі заробітки та запевняють, що розробили свою стратегію видобування, яка менше шкодитиме довкіллю. «Розроблено схему видобування бурштину і ця схема пішла від самих копачів. Ми запропонували не лише оптимальний варіант, на мою думку оптимальний, з оформлення документів. І те, щоб всі кроки узгоджувалися із громадою», - говорить бізнесмен.

Адміністрація Волині погодилася на пропозицію мешканців заробляти на бурштині легально / Фото УНІАН

Загалом, ідея місцевих мешканців заробляти на бурштині легально, отримала підтримку адміністрації Волині. Однак найголовніше, що зараз турбує ініціаторів створення артілі – це отримання погодження обласної ради на геологорозвідку, яка передує ліцензії на видобуток. «Ми двічі чи тричі виходили на облраду, але там казали: ми чекаємо нового Закону про бурштин. Хоча ми вже готові працювати. І продаватимемо бурштин згідно чинного законодавства», - розповів Колісниченко.

Проблема у відсутності закону

«Артіль може працювати та видобувати бурштин, але вона не знайде законного механізму реалізації сонячного каменю як на території України, так і за її межами», - пояснює ситуацію голова Волинської облради шостого скликання Валентин Вітер.

Чиновник переконаний, що до видобування бурштину потрібно залучати саме місцевих мешканців, «тоді на Волині буде спокій, чужі не приживуться». «Наразі людям, які нелегально видобувають бурштин, платять мізерію. В артілі обіцяють прозору зарплату і дивіденди із видобутку. Це – одна з ідеальних формул для вирішення питання, бо люди претендують на роботу з достойною зарплатою… А де вони будуть працювати: в артілі, комунальному чи державному підприємстві - не має значення. Але, наголошую, попередньо потрібно прийняти Закон, який врегулює видобуток бурштину, його продаж та обіг в Україні та за її межами», - розповів він.

Вітер: У законі треба прописати жорсткі умови, що завадять обкраданню надр / Фото УНІАН

Чиновник розповів, що в обласну раду документи на проведення геологорозвідки надр подали вже понад десяток комерційних структур і фізичних осіб. І у багатьох документах долучено погодження із місцевими громадами, для яких претенденти на видобуток «задекларували, у тому числі, готовність до фінансової участі в розвитку тієї чи іншої громади, села, району».

Однак, за його словами, у багатьох людей, які зараз наважуються на оформлення підприємств для легального видобутку бурштину, короткотермінові плани. Мовляв, вони хочуть «якнайшвидше копати бурштин без ліцензії, лише отримавши дозвіл на геологорозвідку». «Але це питання також потрібно врегулювати у законі, щоб під прикриттям геологорозвідки не робилося промислового видобування… У законі треба прописати жорсткі умови, що завадять обкраданню надр. Має працювати жорсткий механізм кримінальної відповідальності», - вважає Валентин Вітер.

З ним погоджується і голова Житомирської ОДА Сергій Машковський, за словами якого, до остаточного законодавчого врегулювання видобутку бурштину говорити про утворення відповідних підприємств в областях зарано. «Звичайно, ми на Житомирщині хотіли б, щоб в області існувало таке обласне комунальне підприємство, яке наповнювало б бюджети різних рівнів та давало заробіток охочим видобувати бурштин, якого у нас чимало у північних районах області, та, як виявилося, не тільки там. Однак бурштин – це копалина загальнодержавного значення,  її видобуток потребує дотримання певних процедур, як ви розумієте, тут йдеться про виділення землі, тощо. Тому це повинно бути врегульовано, передусім, на загальнодержавному рівні – у законодавчому полі», - розповів він.

Цього наразі не зроблено. Проголосувавши за відповідний закон у першому читанні ще у квітні, Верховна Рада досі його допрацьовує. І чи допрацює хоча б до Нового року – невідомо.

Світлана Мех, Зоя Юхимчук

УНІАН в Google News