“Телесистеми України”: нам, фактично, оголосили війну

Рекламне агентство звинуватило ТСУ в невиконанні умови договору про розміщення реклами PeopleNet. Голова ревізійної комісії ТСУ вважає, що «Старком» даремно видає себе за жертву...

На початку березня цього року рекламне агентство «Старком Україна» звинуватило компанію «Телесиcтеми України» в невиконанні умови договору щодо розміщення реклами бренду PeopleNet. «Старком», одержавши за свої послуги 18,6 мільйона гривень, висунув вимогу сплатити їй 10,1 мільйона гривень. Збори акціонерів уповноважили Голову ревізійної комісії ТСУ Станіслава Ляховича розглянути конфлікт зі «Старком Україна» і врегулювати ситуацію. Станіслав Ляхович в інтерв`ю розповів про подробиці розгляду.

Наскільки виправданою можна вважати нинішню позицію ДП «Старком Україна» щодо її вимог до ЗАТ «Телесистеми України» про остаточний розрахунок за виконані рекламні роботи для оператора зв`язку People.net?

Результати перевірки діяльності колишнього менеджменту ЗАТ «Телесистеми України» (ТСУ), проведеної ревізійною комісією, дають підстави говорити про те, що компанія «Старком» видає себе за жертву далеко не на коректних підставах. На тлі запропонованої для громадськості версії про те, що компанія ТСУ вирішила банально не платити «Старкому» за надану рекламу, факти, виявлені ревізійною комісією, свідчать зовсім про інше.

Зокрема, виявилось, що колишній генеральний директор ТСУ Віталій Ворожбит майже в триста(!) разів перевищив свої повноваження, коли підписував договір з «Старком Україна». Згідно із статутними документами компанії ТСУ, В.Ворожбит мав право, без узгодження з наглядовою радою компанії, підписати договір на суму не більш, ніж сто тисяч гривень, а насправді загальна сума договору ТСУ з «Старкомом» склала більше 28 мільйонів гривень. При цьому, зауважу, 18 млн.грн. за договором компанії «Старком» вже виплачені.

Крім того, відповідно до Договору «Старком» був зобов`язаний надавати документи на підтвердження виконання третіми особами послуг з розміщення реклами ТСУ, їх ціни, вартість тощо, чого, як з`ясувала комісія, зроблено не було.

І лише наприкінці квітня 2008 року, після неодноразових вимог з нашого боку, компанія «Старком» частково надала копії документів – всього 20% загального обсягу. Проведений нами аналіз свідчить, що основну масу документів неможливо пов`язати з конкретними актами виконаних робіт, деколи навіть не простежується, що це роботи саме з реклами ТСУ. А, наприклад, документи з розміщення реклами на телебаченні відсутні в принципі, але ж це найбільші гроші.

Як ви можете прокоментувати те, що на недавній прес-конференції керівництво «Старкому» заявило про свою готовність до проходження міжнародного аудиту з метою довести свою правоту в спорі з ТСУ?

Таку заяву компанії «Старком» інакше, як абсурдною, розрахованою на піар, я назвати не можу. Відповідно до підсумків перевірки ревізійної комісії, з`ясувалося, що укладений між компаніями «Старком» і ТСУ договор був підписаний з цілим рядом порушень, у зв`язку з чим компанія ТСУ подала позов до суду про визнання договору нечинним.

Сьогодні розглядається виключно питання законності договору, а не питання факту надання послуг, їх якості, вартості тощо. Більше того, я вважаю, що аудит, проведений міжнародною компанією, не може бути об`єктивніший за висновки, які зроблять судові й правоохоронні органи України, спеціально уповноважені нашою державою.

Тобто, ви не згодні вирішити конфлікт мирно?

Тут, перш за все, необхідно визначитися з термінологією. Що означає «вирішити конфлікт мирно»?

Я не можу погодитися з позицією «Старкому» щодо того, ніби спори між компаніями, зокрема суперечка між нашими компаніями, є чимось неприпустимим. Навпаки, я припускаю можливість суперечки між контрагентами. Інше питання – яким чином вирішується суперечка. Чинне законодавство України визначає процедуру вирішення суперечок, і ми її дотримуємося. А позиція «Старкому», зокрема заявлена на недавній прес-конференції, полягає в зворотному: ніяких судових розглядів, суперечку вирішимо за допомогою гучних, нічим не обгрунтованих заяв у пресі. Фактично, нам оголосили війну, ми ж намагаємося перевести процес у мирне, законне русло судового розгляду. Головне - не допустити можливості розвитку цієї ситуації за не контрольованим сторонами сценарієм, що в свою чергу може спричинити труднощі в поточній діяльності компаній.

У зв`язку з конфліктом зі «Старкомом» у ТСУ виникли великі труднощі?

 Це скоріше технічні труднощі, які легко вирішуються в ході судового процесу. Головне, що ми не втратили контроль над діяльністю ТСУ і її розвитком.

Яскравим прикладом цього можуть служити такі факти: з лютого 2008 року ми відкрили можливість користуватися послугами мобільного зв`язку ще у 8 регіонах, тобто на сьогодні мобільний зв`язок PeopleNet працює вже у 18 регіонах; у найближчі кілька тижнів відкриються ще 2 регіони. Крім того, з початку року кількість абонентів зросла на 65 тисяч і досягла близько 175 тисяч абонентів. Таким чином ТСУ за кількістю абонентів посідають п`яте місце серед усіх мобільних операторів України, і перше – серед операторів CDMA-стандарту.

Компанія сьогодні здійснює перехід на устаткування останнього покоління в стандарті 3G, що істотно збільшує швидкості передачі даних. Компанія також продовжує будівництво власної оптоволоконної мережі, що дозволяє частково уникнути оренди каналів зв`язку і, як наслідок, додаткової залежності від власників таких мереж.

На вашу думку, наскільки об`єктивними є доводи керівництва «Старком» про те, що вся відповідальність за виявлені порушення в договорі лежить виключно на юридичному відділі ТСУ, який складав його?

Укладення багатомільйонних контрактів спочатку передбачає обопільний юридичний аналіз договору, і, власне, умов підписуваного договору.

Акцентування ж керівництвом «Старкома» того, що складений юридичним відділом ТСУ договір не вимагав вивчення їх юристами внаслідок корпоративної довіри, в цьому випадку не є переконливим аргументом. Адже кожна із сторін при укладенні контракту має можливість забезпечити своєрідну страховку своїх інтересів за допомогою юридичної звірки всіх можливих нюансів договору. У цьому випадку претензії «Старкома» зумовлені їх же (свідомим чи випадковим) прорахунком на підготовчому етапі укладення угоди.

Як слід розцінювати поведінку керівництва компанії «Старком», в світлі його небажання доводити свою правоту в суді, і активності в доведенні своєї правоти тільки за допомогою інформаційних посилів у мас-медіа?

Організація, позиція якої в конфліктних ситуаціях грунтується на об`єктивних законних перевагах, як правило, захищає свої інтереси в суді.

А «Старком» щодо цього, враховуючи надані ним хисткі, нічим не підтверджені юридичні обгрунтування своєї позиції, подібною поведінкою примушує замислитися про те, що компанія просто намагається викрутитися з невигідної для себе ситуації. До речі, компанія «Старком Україна» є дочірнім підприємством великої міжнародної мережевої компанії, що займаєтьсярекламою, і ми не виключаємо, що акціонери великого «Старкому» просто не в курсі, чим займається їх український менеджмент.

Хотів би також зазначити, що в рамках піар-кампанії, розгорненої «Старкомом» проти ТСУ, вживаються абсолютно неприйнятні в цивілізованому суспільстві методи. Так, наприклад, на проведеній «Старкомом» 13 травня 2008 прес-конференції дехто Андрій Комаров, як «представник РАВІ - JWT» висвітлював від імені «Старкому» проблему погашення заборгованості ТСУ перед РАВІ, хоча він не є представником РАВІ.

Можна констатувати, що, не одержавши очікуваної підтримки інших рекламних компаній, «Старком» виставляє своїх людей під виглядом колег за «нещастям», і це важко назвати інакше, ніж грубою провокацією.

***

Хроніка конфлікту між ТСУ і Старкомом

На початку листопада 2007 року Наглядовою радою ТСУ було ініційовано проведення Загальних зборів акціонерів з питання дострокового припинення повноважень генерального директора Віталія Ворожбита. Виконувачем обов`язки Генерального директора ТСУ був призначений Олександр Продан. На початку січня 2008 року Загальними зборами акціонерів Віталій Ворожбит був звільнений з посади Генерального директора ТСУ. На його місце був призначений Зві Пакула, який почав виконувати обов`язки з кінця лютого 2008 року. На початку грудня 2007 року В.Ворожбит став директором з управління і розвитку продуктів оператора мобільного зв`язку компанії «Київстар» (з 5 грудня 2007 року).

Історія власне конфлікту бере початок 1 лютого 2008 року, коли компанія «Старком Україна» подала судовий позов про стягнення боргу на суму 183 тис. грн. з компанії Телесистеми України за виконані та неоплачені рекламні послуги.

27 лютого суд виніс ухвалу на користь позивача, яка пізніше було оскаржена ТСУ в апеляційній інстанції.

17 квітня 2008 року, після неодноразових письмових вимог ТСУ, тобто більш ніж через два місяці після подачі «Старком Україна» судового позову, компанія «Старком» надала передбачені договором звіти про виконання робіт і витрачання коштів.

22 квітня 2008 року збори акціонерів ТСУ визнали незадовільною діяльність в 2007 р. колишнього менеджменту ТСУ. Ревізійна комісія, зокрема, встановила, що мало місце нецільове використання інвестиційних і кредитних коштів. Акціонери дійшли висновку, що нецільове і нераціональне використання засобів, а також їх неузгоджений розподіл мали систематичний характер.

Збори акціонерів уповноважили Голову ревізійної комісії ТСУ Станіслава Ляховича розглянути конфлікт ТСУ з ДП «Старком Україна» і врегулювати ситуацію, що склалася, з метою захисту прав акціонерів товариства, а також захистити фінансові кошти, які були вкладені в розвиток компанії.

Збори акціонерів, зокрема, проаналізували конфлікт ТСУ з ДП «Старком Україна», яке надавало рекламні послуги операторові. Під час внутрішнього аудиту були встановлені ряд порушень з боку колишнього менеджменту компанії, допущених при підписанні рекламного договору ТСУ з «Старкомом», який був підписаний 01.12.2006 р. з боку ТСУ — В.Ворожбитом (з боку «Старкома» —К.Стрюковим), при цьому В.Ворожбитом були перевищені повноваження щодо суми договору (майже в 300 разів), яку він має право підписувати без узгодження з акціонерами.

Станом на квітень компанією «Старком Україна» було заявлено до оплати 28,7 млн. грн., при цьому ТСУ вже сплатила 18,6 млн. грн.

Акціонери ТСУ вважають, що подання «Старком Україна» позову про стягнення боргу на суму 183 тис. грн., або менш ніж на соту частину спірної суми, свідчать про те, що «Старком Україна» просто не має документів, які підтверджують той обсяг заборгованості, на який компанія претендує. Компанія ТСУ готова задовольнити фінансові претензії «Старкома», проте в разі наявності документів, що підтверджують обсяг заборгованості.

Керівник «Старкому» К.Стрюков заперечує такі підозри. За його даними, юристи компанії вже відправили до ТСУ офіційну претензію з документами, які підтверджують виконані обсяги робіт та їх вартість. Він висловив надію, що до суду справа не дійде.

На думку голови юридичного бюро «Сафронов і партнери» Валерія Сафронова, у «Старкому» практично немає шансів виграти суд у ТСУ, оскільки, швидше за все, підтверджуючих документів на суму в 10 млн.грн. немає, інакше позов був би висунутий на цю суму, а не на 183 тис..грн. За його словами, «Старком» розраховував одержати гроші шляхом психологічного тиску на ТСУ.

Колишній гендиректор ТСУ В.Ворожбит також стверджує, що його дії завжди були в рамках повноважень, і якщо були необхідні додаткові узгодження і затвердження, то менеджмент компанії їх одержував від акціонерів.

25 квітня в інтерв`ю proIT В.Ворожбит зазначив, що висуваються припущення про те, що була задіяна якась схема для того, щоб обійти обмеження, встановлені в документах компанії. При цьому йдеться про те, що був підписаний рамковий контракт і суми, які були в додатках. «Тут є кілька важливих моментів. Як будь-який цивілізований оператор компанія «Телесистеми України», перед тим, як обрати рекламне агентство, проводило тендер. У тендері брав участь практично весь спектр провідних рекламних агентств України. Виняток робився для тих, хто працював з конкурентами, – ці агентства не залучалися до тендеру. Результати тендеру були подані наглядовій раді, затверджені і після цього був підписаний рамковий договір», - повідомив він.

В.Ворожбит наголосив, що підписання рамкового договору - це абсолютна типова практика на ринку, коли йдеться про довгострокову співпрацю у великому проекті підписується рамковий договір, в якому прописуються основні положення, а після цього вже йде підписання додатків про конкретні роботи або послуги, які згідно з цим договором проводяться. «Ми пішли стандартним шляхом, тому вбачати тут якісь хитрування, на мій погляд, не коректно», - зазначив він.

Водночас у відповідях В.Ворожбита не прозвучало основне: чи погоджував він суму договору з акціонерами (наглядовою радою).

Він також повідомив, що не виключає звернення до суду, якщо його «ділова репутація і честь і гідність порушуватимуться».

7 травня компанія ТСУ звернулася із позовом до «Старкому» в Господарський суд Києва про визнання недійсним договору, укладеного з «Старкомом» в 2006 році. У позовній заяві наголошується, що договір був укладений з порушеннями, оскільки гендиректор ТСУ В.Ворожбит не мав права підписувати договір на суму більше 100 тис.грн. без попереднього узгодження проекту договору і отримання повноважень від наглядової ради ТСУ.

Глава «Старком Україна» К.Стрюков вважає, що виплативши «Старкому» дві третини від суми договору, ТСУ тим самим визнали чинним договір. Він також зазначив, що для вирішення конфлікту компанія згодна запросити міжнародного аудитора, про що повідомила ТСУ (у ТСУ про такий лист нічого невідомо).

Сидір Іванов