Чому нелегальні перевізники маскують свої рейси під похорон

"Зіткнення, вилітає лобове скло, за ним, як горобці, летять пасажири, а за ними летять сидіння. Ось що таке переобладнана вантажівка..." Інтерв`ю з президентом ВААП Віталієм Ревою

8 липня у Києві очікувався масштабний страйк перевізників, ініційований Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України. Водії планували перекрити в’їзди у столицю, вимагаючи від уряду вирішення низки болючих питань, серед яких: перехід на вільні тарифи, обмеження в’їзду вантажівок до столиці, зменшення кількості техоглядів і т.д. Чи буде завтра окупована столиця і чи пішла на поступки влада  -  в інтерв’ю УНІАН розповів президент Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників Віталій Рева

Віталію Михайловичу, ініціатором страйку у столиці виступила Асоціація міжнародних перевізників України. Чому Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників теж вирішила приєднатися до акції протесту і чим власне викликані такі дії транспортників?

Дійсно, ця акція була ініційована Асоціацією міжнародних перевізників, у них є багато питань, пов’язаних із перетином кордону, з митними справами. У нас на цей час виникли питання вартості пального, допуску перевізників з переобладнаними автомобілями, проведення оглядів автобусів. При підвищенні практично вдвічі вартості пального тарифи лишилися на тому ж рівні, на якому були раніше. Ми звернулися до уряду з пропозицією, якщо він не може відмінити ціни на пальне, то хай створить для перевізників певні умови, які б компенсували їм ці витрати, щоб забезпечення перевезень було рентабельним. Кожен перевізник проходить 4 техогляди на рік, це коштує порядку 4-х мільярдів грн. Якщо б скоротити кількість техоглядів до двох, це все таки зекономить 2 мільярди для перевізників. Ми вимагаємо, щоб тарифи на приміських і обласних перевезеннях були вільні, так як зараз є на міжнародних і обласних перевезеннях. Щоб перевізник міг сам встановлювати ціну, за рахунок якої йому було б вигідно працювати на ринку, відповідно з’являлася б конкуренція. Ці всі питання я особисто озвучив на засідання ради підприємців 1-го липня під головуванням Юлії  Тимошенко. Вона дала доручення провести відповідну нараду уряду, яка відбулася 3-го числа, і ці вимоги були нами озвучені. 10 червня у нас була всеукраїнська нарада перевізників, був створений страйковий комітет і сформовані вимоги. Ми вирішили підготувати разом з міжнародниками акцію з залученням більше 1000 автобусів, 5-6 тис. людей по основних артеріях міста Києва для того, щоб захищати свої права. Але в зв’язку з тим, що уряд пішов на стадію переговорного процесу і кінцеве рішення буде прийматися в понеділок, було призначене спеціальне засідання уряду під особистим головуванням Тимошенко. Вона визначила, що існує проблема і проблема дуже серйозна. Вона дійсно відчула гостроту положення.  Тимошенко сказала так уряду: “Я дивуюсь, що проти вас просто йдуть, а не зі зброєю”. Я сподіваюся, основна група питань буде вирішена на засіданні 7 числа. Тому ми прийняли рішення відкласти проведення цієї акції. Я думаю, і міжнародні перевізники не будуть страйкувати, тому що є конкретне бажання вирішити наші питання. Якщо це буде зроблено, то ми дійсно не будемо проводити ніякої акції, адже це відволікання великої кількості людей, це колосальні затрати і це взагалі ненормальне явище в державі.

Тобто Ви відміняєте акцію чи лише тимчасово її призупиняєте?

Ми її відтерміновуємо на якісь період. Це буде залежати від результатів. Якщо погодяться з нашими вимогами, ми будемо вважати, що питання тактичні вирішені. А питання стратегічні (розвиток законодавчої бази, концепція розвитку автомобільного транспорту в Україні, державна підтримка інвестиційних проектів стосовно придбання рухомого складу і взагалі оновлення рухомого складу з боку держави) - це довгострокові проекти, для яких потрібне відповідне забезпечення. Головна ініціатива у вирішенні стратегічних питань повинна виходити з Міністерства транспорту та зв’язку. На жаль, сьогодні такого бажання чи кваліфікації, чи досвіду, а може всього в  комплексі, у них недостатньо. З 42 підзаконних актів, які повинні були прийняти з подачі Мінтрансу в тримісячний строк після прийняття 23 лютого 2006 р. змін до Закону “Про автомобільний транспорт”, на сьогодні вирішено тільки одне питання.

А зараз Міністерство транспорту погоджується з усіма вашими вимогами і чи взагалі підтримує ваші протестні дії?

В принципі, вони не заперечують. Адже це питання в тому числі і безпеки руху, і фінансового забезпечення підприємств. Зараз пасажирський перевізник практично не має ніякої підтримки з боку держави: ні коштів, ні інвестиційних проектів, тільки субвенція, якою ми безкоштовно перевозимо пасажирів пільгових категорій і яка йде з запізненням на 3-4 місяці. Тобто практично держава перед автомобілістами завжди у боргу. Мінтранспорту з розумінням ставиться до ідей ВААП і Міжнародних перевізників. Але від розуміння і до реалізації пролягає дистанція великого розміру. Тому на сьогодні в Україні і створилася передстрайкова ситуація.

Чому обговорення болючих питань перевізників розпочалося лише напередодні страйку? Чи це ВААП не подавала завчасно свої скарги і пропозиції, чи то Кабміну не було часу вирішувати ці питання і лише перед загрозою страйку він пішов на поступки?

На нараду автомобільних перевізників ми запросили всіх: починаючи від Тимошенко і закінчуючи всіма міністрами, які мали до цього відношення. Але крім заступника міністра нікого не було. Зібралося 550 представників всіх регіонів України і кожен вносив свої пропозиції. Ми виступили, прийняли рішення. Ми весь час пишемо ці рішення і направляємо для реагування в Кабмін. Кабмін дає доручення Мінтрансу. Мінтранс пише, що буде враховано в наступні дні. І так протягом багатьох років. Ми вирішили, досить вже нам  писати, розмовляти, будемо виходити на активні протестні дії. І нас почули. Вперше починаючи з 1991 р. питання стоїть так гостро і винесено на розгляд уряду. Ми не ставимо питання: дайте нам гроші, - створіть умови, щоб ми могли працювати. Якщо ви не можете змінити вартість пального - відпустіть тарифи. Для вирішення ряду питань не потрібно навіть прийняття законів, вони регулюються постановами уряду.

Ви вимагаєте відпустити ціни... А чи не становить це загрози для пасажирів, де гарантія, що перевізники не почнуть лупити ціни, які їм заманеться, адже ніякого контролю не буде?

На міжобласних і міжнародних перевезеннях уже років 5 існують вільні тарифи. На внутрішньо обласних і приміських маршрутах це питання регулюється місцевими органами самоврядування. Деяким перевізникам, які мають 1, 2 чи 3 автомобілі, сьогодні при таких тарифах ще більш-менш вигідно, а от підприємці які мають 10-15 чи 40-50 автобусів, які мають виробничі бази, які забезпечують технологію обслуговування, медичний контроль за водіями і плюс платять податки, скоро не в змозі будуть забезпечувати все це. І перевізники, які мають до 10 автобусів, сплачують щомісячний податок 260 грн. з однієї одиниці, а перевізник, який має 10 і більше автобусів, платить 1200-1500 грн.

Автомобільний транспорт не є державним. Він весь акціонований, приватизований, за виключенням 8 автобусних парків міста Києва. Якщо адміністрація регулює тарифи, тоді давайте компенсацію. Хочете, щоб проїзд коштував 1 грн. – немає проблем. Ми з вами укладаємо угоду, я виконую на маршруті з точки А в точку Б 10 рейсів на день по 100 грн. -  1000 грн. і ви мені платите, а всі доходи забирайте собі. Скільки ви зберете, то ваша проблема. А якщо не зберете, тоді візьміть з однієї кишені бюджету і перекладіть в іншу. Я перевізник, я свою транспортну роботу виконав. Але поки на це ніхто не йде.

Зараз існує така ситуація на міжміських перевезеннях: перевізник їде на старенькому “Ікарусі” і на новому “Мерседесі” чи “Неоплані”. В першому, крім полатаних сидінь, нічого нема, а в другому є кондиціонер, бар, стюардеса, відео. В першому випадку вартість квитка, приміром, до Одеси становить 100 грн., а в другому - 190 грн. Обирайте, сідайте туди, де вам вигідно.

Є ще такий нюанс. З села Київської області їхати на відстань 50 км в село Черкаської області чи в районний центр -  це є міжобласним перевезенням і вводиться тариф.  А якщо ви їдете з Києва до Білої Церкви чи до Тетіїва 150 км – це внутрішньообласні перевезення. Чому там тарифи, а тут – ні? Я виходжу на ринок, я можу поставити певну ціну. Якщо я поставлю вищу ціну, до мене не підуть пасажири. Я виходжу з цього ринку. Сьогодні пропозиції по деяких маршрутах перевищують попит в 3-4 рази. В чергу стають перевізники. Можна створювати конкурентне середовище.

Зараз спостерігається тенденція збільшення кількості нелегальних перевізників. Як Ви з ними співіснуєте і чи маєте якісь важелі впливу для обмеження їхньої діяльності?

Нелегальні перевізники – це біда нашої держави і всіх країн колишнього соцтабору. Взагалі їх не існує більше ніде в світі, так як і не існує маршруток. Сьогодні близько 30% пасажирів перевозяться нелегалами. Це перевізники, які мають ліцензії на право займатися перевезеннями, але вони не мають дозволу і права працювати на тому чи іншому маршруті. Вони знайшли в законодавстві таку слабинку як спеціальні перевезення.  Беруть “липову” довідку на весілля чи похорон. Навіть дійшли до того, що вінок ставлять в автобус.

На київському залізничному вокзалі стоїть більше 80 нелегальних маршруток: на Житомир, на Кременчук, на Суми, на Рівне і т.д. Якщо дозволено виконувати нерегулярні випадкові перевезення не більше 2-х рейсів на тиждень, а він приїжджає кожного дня в одну і ту саму точку, збирає пасажирів і везе, не маючи, крім ліцензії, нічого, то він грубо порушує законодавство і його можна штрафувати кожного дня на 1700 грн., а на третій день можна конфіскувати транспортний засіб.

А хто повинен стежити за діяльністю нелегальних перевізників?

Стежити повинна Головавтотрансінспекція Мінтрансу України. Але, на жаль, там є такий підтекст: для них джерело фінансових надходжень – це нелегали. Я був заступником міністра транспорту 17,5 років (сьогодні більше півроку ніхто не працює) і вирішив це питання за одну добу. А міністр дав доручення, походили-походили і нічого не вирішили. Немає волі, немає досвіду і немає бажання.

У березні цього року власники переобладнаних маршруток влаштували пікет під Кабміном з вимогою скасувати постанову про заборону їхньої діяльності і добилися свого. Чи вважаєте Ви, що їхні машини дійсно відповідають всім нормам безпеки?

Вони не відповідають ніяким нормам. Після прийняття цієї постанови тільки в 2-х аваріях на таких переобладнаних транспортних засобах загинуло 23 людей. Ось ціна питання. Зіткнення, вилітає лобове скло, за ним, як горобці, летять пасажири, а за ними летять сидіння.

Є вимоги до автотранспортних засобів. Автобус є автобус, переобладнана вантажівка є вантажівка, у неї абсолютно інші вимоги до комфортабельності. Чого їх завозять? Тому що вони йдуть як вантажівка 3,5 тонни і податків не мають. На якомусь складі якась фірмочка переобладнує їх. Звичайна машина і машина переобладнана, це як кажуть в Одесі, - “две большие разницы”. У випадку аварії кількість постраждалих буде в 2-3 рази більша. Але в той же час це зачіпає інтереси людей, які придбали ці машини. Основна маса з них працює нелегально і навіть на ту акцію, яка була в березні, приїхали нелегали-перевізники на переобладнаних вантажівках. І чиновники дозволили їм працювати до 1 січня 2012 р. А реєстрацію заборонили вже з 1 квітня цього року.

Ми поставили питання відмінити цей пункт постанови і заборонити експлуатацію цих транспортних засобів на міжміських маршрутах в зв’язку з ситуацією, яка склалася, з 1 квітня 2009 р. Півроку дається людям, щоб вони змогли чи то переключитися на іншу роботу, чи продати ці автомобілі. У цих машинах можна возити пиріжки, а не пасажирів на міжміських сполученнях.

Обмеження руху вантажівок, яке запроваджено практично в усіх європейських містах, дісталося Києва. Міська столична влада заявила, що цією забороною частково вирішить проблему пробок. А як Ви поставилися до цього нововведення?

Це вже вдруге приймається рішення. Вперше воно приймалося 2 роки тому. Можливо, на дорогах дійсно трохи зменшилася напруга, але суттєво це не вплинуло на ситуацію в місті, питання пробок абсолютно не вирішене. До того ж створили колосальну кількість проблем: відсутність парковок, ніяких санітарних умов, нічого. Автомобіль вранці в’їжджає до Києва, його зупиняють і він стоїть до вечора. В’їжджає в місто, а в цей час митниця не працює, він стає до ранку, розвантажується, але не може з міста виїхати до вечора. Власник транспортного засобу десь 1,5 доби втрачає в Києві. Зараз 30° на вулиці, водій стає під кущами: ні туалету, ні води. А він повинен стояти 10-12 годин. Це абсурд!

Міжнародні перевізники з цього приводу абсолютно законно вимагають створити об’їздні дороги, а якщо немає таких, хай зроблять якісь маршрути чи, приміром, пускають вантажівки з інтервалом через годину. Врешті решт зробіть один міст чи одну нитку моста для вантажівок.

Бажання хороше, але воно непродумане, непродуктивне і нічого Києву не дасть. Все рівно ми прийдемо до того, що на це всі начхають і будуть їхати, як їздили.

Днями рівненські перевізники пікетували управляння головавтотрансінспекції з вимогою припинити рейдові, незаконні, на їхню думку, перевірки. Чи ця проблема характерна для всієї України чи вона стосується тільки цього регіону?

Така проблема дійсно існує. Органи ДАІ зайняли в цьому питанні сумнівну, на мій погляд, позицію. Замість того, щоб вживати заходів до перевізників, які порушують певні технічні моменти, вони в деяких випадках виконують чисто рейдерські завдання. Я маю на це відповідні матеріали і можу підтвердити. ДАІ пише: просимо вас відмінити ліцензію такому-то перевізнику за те, що він там те-то і те. В минулому році було таке представлення київського ДАІ по 7 чи 8 київських крупних автопарках. Наша головавтотрансінспекція в деяких випадках займає абсолютно безхребетну позицію. Ми б вимагали від неї взагалі не розглядати подання ДАІ стосовно відміни ліцензії та позапланових перевірок.

Головавтотрансінспекція, як правило, працює з перевізниками крупними (50-100 автобусів). Вона штрафує їх, якщо відсутній якийсь папірець. Ці зачіпки не є принциповими. А з дрібними перевізниками справи не мають, тому що отримати штраф від них практично неможливо, тож вони беруть “налом” і знімають цю проблему.

А на Рівненщині сьогодні одне з найкращих і принципових відділень Головавтотрансінспекції. Його очолює Володимир Горошко. Він провів рішучу боротьбу з нелегалами і вони пішли на блокування, тому що їх не влаштовує особисто Горошко, бо він не бере хабарів і принципово жорстко відстоює позиції організованих перевізників. Це була акція захисту власних інтересів.

Є у нас і інші акції. Приміром, організовані перевізники в Чернігівській області блокували адміністрацію і поставили вимогу звільнити начальника автотрансінспекції в зв’язку з його корупційними діями без звільнення начальника обласного ДАІ. І вони таки добилися свого.

Розмовляла Анна Ященко     

УНІАН в Google News