Перший українець, який переплив Ла-Манш, поклявся більше ніколи цього не робити

Перший українець, який переплив Ла-Манш, поклявся більше ніколи цього не робити

Нещодавно Ігор Ненько подолав уплав протоку Ла-Манш, провівши на воді 10 годин 30 хвилин... “Я не очікував, що заплив буде настільки тяжким. Мені досі не віриться, що я це зробив...” Інтерв’ю...

Уперше українець Ігор Ненько переплив протоку Ла-Манш. Спортсмен подолав не менш як 33 кілометри. Тривалість запливу 10 годин 30 хвилин.

Заплив проводився за підтримки українського національного комітету міжнародної торговельної палати, який і надалі має намір підтримувати наших спортсменів. На запитання УНІАН відповідає Ігор Ненько.

Ігорю, як виникла ідея переплисти протоку Ла-Манш?

Ця ідея з’явилася ще близько чотирьох років тому. Ще з юнацького віку я захоплювався тим, що кожного дня намагався зробити щось таке, чого не зробив учора. Я з дитинства займаюся плаванням. Багато тренувався як ентузіаст марафонського плавання.

Як довго ви готувалися до цього запливу?

Більш як півроку. Але доти багато тренувався, бо готувався до інших запливів. Мій тренер – мій старший брат Сергій. Він давав мені корисні поради. Спочатку я тренувався в басейні Київського політехнічного інституту, потім у Полтаві з моїм тренером з дитинства. У відкритій воді я гартувався у Ворсклі. За місяць до запливу я поїхав у Великобританію і випробував себе в Ла-Манші. Тренування проходили двічі на день, я плавав не менш як дві години, інколи більше. Треба було пройти тестовий заплив – випробування на реакцію організму в холодній воді. Температура води в Ла-Манші 15–16 градусів. Під час тестового запливу потрібно було плавати 5 годин.

Як зустрічали вас у Великобританії?

Усе було тихо й спокійно. Ми навмисне не розповідали про мету мого приїзду. Якщо на мене чекав успіх, то добре, а якщо ні, – то так би й залишилося. Імовірність успіху була не дуже виска. У той день, коли я стартував, було ще кілька плавців, які намагалися переплисти протоку, але не дійшли до кінця.

Яке враження справила на вас протока?

Мені дуже сподобався Ла-Манш. Там чиста вода. Навколо білі скелі, можна побачити давні англійські замки, яким понад тисячу років.

Я плив максимально швидко – як тільки можу. Мене супроводжували човни. Я дивився тільки на човен, який був орієнтиром, тому нічого навколо не помічав. Щоправда, мене кілька разів вкусила медуза. Ще – були сильні хвилі, і я наковтався солоної води. Цього уникнути неможливо.

Яка була погода?

Погода у Великобританії дуже мінлива. Вона може змінюватися кожні 20–30 хвилин. Іде дощ, а через 10 хвилин – сонце, потім вітер. Проте, коли я плив, погода мені сприяла. Якщо погода несприятлива, то переплисти Ла-Манш майже неможливо: там сильні течії. Коли я перепливав протоку, температура повітря була приблизно 20–25 градусів, а води – 15 градусів. Сильні хвилі були головною перешкодою.

Скільки потрібно тренуватися, щоб підкорити Ла-Манш?

Усе залежить від рівня початкової підготовки. У мене була дуже серйозна база, бо я в шкільні роки весь час займався плаванням. Не всі люди, хто пропливає протоку, займаються плаванням професійно. Вони просто ставлять перед собою мету і починають тренуватися. Як правило, це займає близько двох років.

Для перепливу Ла-Маншу є певні правила. Не забороняється перепочити на спині, але це неефективно, бо постійні течії відносять назад. Розслаблятися в протоці просто не можна, треба постійно плисти на всю силу. Не можна торкатися човна, чи осіб, що в ньому. Заплив вважають закінченим лише тоді, коли плавець повністю виходить з води.

Як вас зустріли на французькому березі?

Першим до мене підійшов громадянин США, який перетнув Ла-Манш за день до мене. Він підійшов і привітав мене, а я похвалився йому, що я перший українець, який переплив протоку.

Насправді я не очікував, що заплив буде настільки тяжким. Коли я переплив, то не хотів ні з ким зустрічатися, а тільки відпочити. Мені досі не віриться, що я це зробив. Під час запливу, обіцяв собі, що більше ніколи цього не робитиму, і може навіть більше не плаватиму. Це психологічний стан, який минає з часом. Зараз мені вже знову хочеться плавати.

Після трьох годин плавання в мене настала криза. Я подумав: якщо мені зараз так тяжко, то що буде далі. Але я витримав, і далі стало трохи легше.

Хто з рідних чи друзів вас супроводжував?

На човні був мій старший брат. Він дуже мені допомагав, підбадьорював мене. Дуже важливо під час запливу, щоб була сильна підтримка, незалежно від того, як пливеш – добре чи погано.

Чи знайомі ви з іншими плавцями, котрі переплили Ла-Манш?

Так. Це шотландець, який цього року подолав Ла-Манш восьмий раз. Я супроводжував його на човні, коли він плив. Це було дуже корисно, бо я бачив, як усе відбувається. Крім цього, я познайомився з британкою – Королевою Ла-Маншу. Ще в юності вона поставила собі за мету перепливати протоку стільки разів, скільки їй років. Торік вона перетнула Ла-Манш сорок четвертий раз. Є також титул “Король Ла-Маншу.” Його носить теж британець, який переплив протоку тридцять чотири рази. Мені було дуже приємно з ними познайомитися. Усі ці люди надихають, і ти розумієш, що хоча б один раз переплисти Ла-Манш ти зможеш.

Довідка. Ігор Ненько займається водними видами спорту з 8 років, кандидат у майстри спорту. Перемагав у 12-годинному запливі в Берні 2005 року, призер України та учасник Міжнародного марафонського забігу миру у 2003 році.

Записала Ольга Піцишин

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter