Купляєте дитині взуття - нюхайте! або Яку небезпеку приховує шкільна форма

Для підошви застосовують гуму,  яку використовують у шинному виробництві... Блузки - з синтетики, а на ярликах написано "бавовна"...

Туфлі без підошви, розрізані спідниці і блузи, рюкзаки без днища... Це не відділ переробки вторсировини. Це шкільні товари, придбані на столичних ярмарках і базарах, які Укрметртестстандарт протестував на якість. Товари випробувань не пройшли...

- Ми купили 7 предметів дитячого шкільного одягу, дві пари взуття, білизну, портфелі і шкільне приладдя, – розповідає начальник лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції легкої промисловості та засобів індивідуального захисту Галина Некрашевич. - Взуття не пройшло випробування за фізико-механічними показниками. Місця скріплення не витримують навантаження. Швейні кріплення не витримують деформації. Підошва не буде триматися. Досить короткого терміну носіння і вона відпаде. 

У шкільній формі дитина перебуває 5 днів на тиждень як мінімум по шість годин. Основні вимоги, які висувають експерти до неї – це комфорт і безпека. У що ж пропонують вдягнути учнів виробники?

Основна проблема - невідповідність заявленої сировини тій, з якої насправді шиють одяг, тобто на ярлику зазначені натуральні матеріали, а насправді виявляються синтетичні.

 - На дівочій блузі зазначено: бавовна 100%, а за результатами випробування - 100% синтетика, - ділиться Галина Антонівна. - Це стосується і шкільної форми. На ярлику хлопчачого піджака №3 зазначено вміст 50% вовни і 50% синтетичні матеріали, за фактом - 100% синтетичні матеріали.

Виробник цього піджака - якийсь підприємець Шпак Т. Ф. Адреса виробництва не зазначена. Коштує такий шматок синтетики 180 грн.

За нормативами шкільний одяг для дітей повинен містити не більше 67% синтетичних матеріалів. Але якщо навіть з сировиною все добре, тоді багато зауважень виникає до шиття.

 - Я б з 7 перевірених предметів залишила два, які дійсно можна реалізувати. До решти потрібно мати пересторогу, - зазначає Некрашевич. - Навіть якщо немає претензій до сировинного складу і  маркування, то виріб неохайно пошитий: необметані петлі, складки, зморшки.

В цілому тестуванню піддавалися як вітчизняні так і іноземні вироби. І суттєвої різниці в їхній якості експерти не виявили. 

В Укрметртестстандарті радять споживачам перш за все звертати увагу на товарний ярлик, де обов’язково має бути зазначено: адреса виробника, телефон, дата виготовлення, символи щодо догляду, сировинний склад. Батькам радять вимагати документи, які підтверджують якість цієї продукції: сертифікат, паспорт якості, декларацію про підтвердження відповідності і гігієнічний висновок.

Звичайно, пересічному споживачу важко зрозуміти, що його обдурюють, адже визначити хімічний склад того чи іншого товару “на око” чи “на зуб” не можливо. Але тканину, наприклад, можна спробувати на дотик. Якщо вона м’яка, приємна, “не кусається”, тоді вже є шанс, що це не цілком штучний матеріал. А синтетика “дзвенить” і її одразу видно.

- Важливий показник – запах. Якщо виріб має невідповідний запах, то вже треба насторожитися, - зазначає начальник науково-технічного центру сертифікації та випробувань продукції Укрметртестстандарту Наталя Попова. - Взуття повинне пахнути. Але воно не повинно пахнути хімічною фабрикою і якимсь реагентом. Воно повинне пахнути шкірою або штучною шкірою, а не шинним матеріалом. У нас на сьогодні дуже багато випадків, коли для формованої підошви застосовують гуму,  яку використовують у шинному виробництві. Але ж у взуття і машини - різне призначення.

Співробітники Укрметртестстанларту протестували також 8 шкільних ранців і жоден з них пройшов випробування.

- Кожен з ранців мав свої невідповідності чи за масою, чи за матеріалами чи за кількістю пофарбування,  - розповідає Галина Некрашевич. - Наприклад, рюкзак обов’язково повинен мати світловідбивальні елементи на бокових та верхніх поверхнях, щоб школяр був помітним у темряві, особливо взимку, коли короткі дні. Ось такими світловідбивальними елементами були обладнані лише два рюкзаки з восьми.

Згідно з діючими нормами, дитина має переносити на відстань до 3 км не більше 10% від своєї маси. Експерти наполягають, що рюкзак для першокласника повинен важити не більше 1 кг. Отже обирати ранець треба як можна легший, але при цьому з ортопедичною спинкою, щоб рівномірно розподілялося навантаження, жорстким днищем, щоб формувалася гарна постава. А от від портфелів і сумок через плече на одній широкій ручці батькам радять відмовитися - це сколіоз у майбутньому.

 - Згадайте наших дітей, цих маленьких навантажених осликів, які тягають всі підручники, плюс “змінка”, плюс спортивна форма, а ще якийсь бутерброд і яблучко, - каже Наталя Попова. - Це все навантаження на хребет, а потім у дитини порушення опорно-рухливого апарату. Мені особисто дуже сподобався 1 рюкзак. Жорстка спинка, днище, полімерні матеріали - все чудово, але важить 1 кг 250 грам, це вже надмірна вага.  А коштує близько 1000 гривень.

Основними імпортерами зошитів до України є російські, білоруські, литовські польські та чеські і, звичайно, китайські виробники. Товар хоч не дуже дорогий, але й неякісний. До того ж, за словами експертів, сучасні зошити “грішать” наявністю оптичних відбілювачів - речовини, яка застосовується для штучного відбілювання паперу і шкодить зору.

- Зошити навіть у косу лінійку для першокласників нерівно розлініяні. Не відповідають вимогам розміри полів, скріплення, - зауважує Галина Антонівна. - Дитина, яка тільки вчиться писати, вже буде мати незручності.

А ще результати тестів показали, що в дівчачу нічну сорочку пошили з тканини, яка може шкодити здоров`ю. Колготи місять еластан – речовина, яку додають для щільного облягання фігури,  що може порушити кровообіг. А дитячий набір для малювання не відповідає ДСТУ за вмістом хрому і свинцю.

Виробники економлять на всьому – на натуральній сировині і барвниках, спрощують технології виготовлення, в ті ж самі дитячі чоботи чи туфлі вбивають менше цвяхів, ніж належить при кріпленні каблука та підошви.  І це товари, які продаються не на стихійних ринках, а у спеціально створених місцях продажу шкільних товарів – ЦУМі, Дитячому світі, відомих торгових центрах.

До речі, співвідношення ціна-якість у випадку зі шкільними товарами не діє. Купивши шкільну форму в якомусь бутику, ви не застраховані від 100% синтетики. Адже в Україні дуже розповсюджена і фальсифікація продукції, використання відомої торгової марки чи бренду.

Анна Ященко 

УНІАН в Google News