ГУР МО України: у розвідці друзів не буває
ГУР МО України: у розвідці друзів не буває

ГУР МО України: у розвідці друзів не буває

17:31, 04.09.2008
7 хв.

7 вересня в Україні відзначають День військової розвідки. Коментар начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони генерал-майора Віктора Гвоздя.

Грузино-російський конфлікт, якщо розглядати його поза великою політикою, а з суто військового погляду, вкотре яскраво продемонстрував давню істину. А саме – що у вас може бути скільки завгодно численна, навчена і оснащена армія, але якщо при цьому немає або не діє стратегічна військова розвідка, то ефективність цієї армії знижується до мікроскопічних показників. При цьому групи спецназу військової розвідки чисельністю 10–12 осіб здатні вирішувати завдання оперативно-тактичного, і навіть оперативно-стратегічного рівня. А розвідувальна інформація щодо стратегічних планів противника і оперативної обстановки може докорінно змінити хід конфлікту.

Наприклад, варто було б грузинському спецназові провести класичну диверсійну операцію з підрива Рокського тунелю, і російська 58-а армія зіткнулася б з серйозними труднощами в питанні перекидання військ. При цьому втрачався б дорогоцінний час, що дало б грузинській армії змогу закінчити операцію в Південній Осетії, а президентові Саакашвілі – поставити міжнародну громадськість перед фактом повного контролю в регіоні.

З іншого боку, відсутність у російських військ розвідданих щодо оперативної обстановки (це питання, як офіційно повідомляла російська сторона, розглядалося в Генштабі ЗС РФ) дозволила достатньо ефективно діяти грузинським ППО. А російська бойова авіація серед військових об`єктів переважно завдавала ударів по пунктах дислокації грузинських піхотних бригад, звідки на той момент були виведені особовий склад і техніка. Тобто, грубо кажучи, бомбардувала порожні казарми.

Відео дня

 Віктор Гвоздь Але критикувати легко, набагато складніше і важливіше зробити відповідні висновки для себе. Так вийшло, що грузино-російський конфлікт відбувся саме напередодні святкування Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України свого 16-річчя. Характеризуючи нинішній стан військової розвідки, начальник ГУР МО генерал-майор Віктор Гвоздь каже:

– На сьогодні ми на повних підставах констатуємо: в Україні створена і успішно функціонує достатньо ефективна структура військової розвідки, яка об`єднує як розвідувальні, тобто ті, що «видобувають» інформацію, так і інформаційно-аналітичні структури. Але це, звісно, не привід зупинятися в розвитку. Аналізуючи те, на що нам необхідно звернути увагу в найближчому майбутньому, перш за все, варто згадати технічні засоби розвідки. Тим більше що науково-технічний потенціал для створення, наприклад, сильної космічної розвідки наша держава має. Є в ГУР МО і бачення подальшого розвитку всієї структури з метою ефективного протистояння існуючому на сьогодні спектрові загроз. Єдина проблема – брак фінансування. Натомість останні події на міжнародній арені свідчать, що світ не стає безпечнішим, і нейтралізувати виникаючі погрози простіше на їх початковій стадії. Військова розвідка – це саме той інструмент, який дає змогу здійснювати таку нейтралізацію. Залишається лише сподіватися, що і в суспільстві, і в різних гілках влади розуміють це.

Відповідно до Закону «Про розвідувальні органи України», однією з основних функцій Головного управління розвідки МО України є інформаційно-аналітичне забезпечення вищого державного керівництва у військовій, військово-політичній, військово-технічній, військово-економічній, інформаційній і екологічній сферах. Перш за все, йдеться про загрози для національної безпеки, які стосуються посягань на суверенітет і територіальну цілісність України, а також негативний вплив локальних воєн і конфліктів у різних регіонах миру, перш за все, поблизу кордонів України. Багато уваги приділяється і таким питанням, як боротьба з тероризмом, поширення зброї масового знищення, забезпечення безпеки наших миротворчих контингентів.

З цих питань керівництво ГУР МО інформує тих, хто за чинним законодавством є споживачами інформаційних і інформаційно-аналітичних матеріалів військової розвідки. Це Президент України, який здійснює загальне керівництво розвідорганами країни, Голова Верховної Ради, прем`єр-міністр і міністр оборони. На адресу цих посадовців подаються як тематичні документи з окремих проблем, так і щоденні зведення щодо поточної обстановки навколо України. Ці матеріали використовуються при ухваленні важливих державних рішень. Тому в разі потреби керівництво ГУР МО має право інформувати з певних питань військово-політичне керівництво країни і «поза графіком», зокрема усно.

Сучасні виклики і загрози для національної безпеки роблять вельми актуальним питання взаємодії ГУР МО з іншими структурами розвідувального співтовариства держави. При цьому багато процесів, що відбуваються в різних розвідслужбах України, схожі. І це зрозуміло, адже як ГУР МО України, так і інші структури реформуються з єдиною метою: вдосконалити механізм виконання поставлених завдань, виходячи з вимог часу. Завдання і сфери діяльності у них різні. Але це зовсім не означає, що ці процеси в різних розвідувальних структурах не взаємопозв`язані. Тому важливою проблемою стає поглиблення взаємодії між спецслужбами. Тут не все так просто: як стверджують аналітики, необхідно ставити питання про системну інтеграцію, перш за все, в обміні інформацією між розвідорганами держави. Провідні країни вже йдуть таким шляхом і, очевидно, це і є цивілізований шлях розвитку військової розвідки в майбутньому. Вона повинна бути складовою всієї системи забезпечення національної безпеки.

Законодавча база, яка регулює повсякденну діяльність ГУР МО України у сфері виявлення погроз національній безпеці, – це перш за все Закони України «Про засади національної безпеки України», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про розвідувальні органи України», «Про оперативно-розшукову діяльність» і «Про боротьбу з тероризмом» – дозволяє виконувати покладені на військову розвідку завдання достатньо ефективно. Положення цих документів визначають як завдання, так і принципи, методи і засоби діяльності розвідоргана Міноборони, а також порядок інформування вищого державного керівництва щодо реальних і потенційних загроз. Минули часи, як це було на зорі військової розвідки, коли розвідувальні операції проводилися без належного «законодавчого супроводу», на страх і ризик розвідників, які діяли в ім`я національних інтересів України. Але разом з тим варто враховувати і нові вимоги, які, звичайно ж, необхідно фіксувати в законодавчих документах.

В цілому можна сміливо стверджувати: у великій політиці, як і в розвідці, друзів не буває. Зміна політичної обстановки, які ми можемо спостерігати сьогодні, несе подеколи в собі загрозу національним інтересам навіть з боку давніх «друзів» – стратегічних партнерів держави. І при цьому знати вчасно про такі майбутні зміни на міжнародній арені – значить, бути здатним нейтралізувати такі загрози при самому їх зародженні. Як свідчить стародавня істина: бути інформованим – значить, бути озброєним.

Записав Дмитро Тимчук

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся