Куди поділася інфляція у серпні?

Кабмін тішиться результатами першого місяця роботи: "утверджується порядок в усіх сферах діяльності, держава повертається до нормального ритму життя..." Що думають з цього приводу експерти незалежних економічних центрів...

Днями прес-служба Кабінету міністрів поширила прес-реліз, у якому аналізувала результати першого місяця роботи уряду. Служба прем’єра заявила, що “вперше за два минулі роки уряд затвердив макроекономічні показники розвитку країни на наступний рік. Це кладе край шараханням у визначенні економічного курсу і безвідповідальному маніпулюванню Державним бюджетом”.  Нам повідомили, що за підсумками місяця інфляція на споживчому ринку в цілому є нульовою, а по продовольчих товарах ціни у серпні зменшилися порівняно з липнем на 1,2 відсотка. Серед оптимістичних прогнозів на наступні роки: зробити пенсійний фонд вже наступного року – бездефіцитним. Дати свою оцінку роботі уряду ми попросили експертів незалежних економічних центрів. 

Дмитро Боярчук, експерт CASE-Україна:

До того розвитку подій, який ми бачимо протягом перших місяців, уряд Януковича не має жодного відношення. Він демонструє результати, основи для яких було закладено попереднім урядом. І показник інфляції не має жодного відношення до політики уряду. Справа в тому, що індекс інфляції розраховується, виходячи з певного споживчого кошика. Розраховується споживчий кошик для середнього українця, і більше 60 відсотків там складають продукти харчування. А оскільки в сільському господарстві склалася непогана ситуація, через те, що Росія відмовилася від м’ясо-молочної продукції, уповільнилися темпи зростання цін на молоко та м’ясо. Цей показник зменшення цін на продукти й визначив політично чутливий індекс. Доля цін на носії у цьому розрахунковому кошику дуже маленька, але з часом вона буде збільшуватися, тому що витрати на виробництво також збільшаться. Індекс неточно віддзеркалює ситуацію у економіці, але політикам  важливо заявити: ми прийшли й через місяць життя покращилося. Особисто я, коли чую заяви про те, що пенсійний фонд у 2007 році буде бездефіцитним (а саме про це йшлося у прес-релізі Кабміну),задаюся запитаннями. За рахунок чого можливо зробити пенсійний Фонд бездефіцитним? Шляхом зниження видатків. За рахунок чого можливо знизити видатки? Або ви скорочуєте розміри пенсій або піднімаєте пенсійний вік... Тобто завжди має бути пояснення, як саме Кабмін зменшить дефіцит пенсійного фонду. Збільшити наповнення пенсійного фонду неможливо. Дефіцит його досить серйозний, він навіть більший, ніж консолідований бюджет. Заяви уряду приємні, але слід давати чітке пояснення всім ініціативам. Якщо роблять бездефіцитний пенсійний фонд, то це матиме наслідки для пенсіонерів. В який спосіб уряд планує зменшити податкове навантаження, і які це матиме наслідки для соціальних сфер. Я не бачу, що за ці півтора місяця було закладено підвалини для стабільного розвитку економіки. Навпаки – робилися заяви, які можуть дезорієнтувати економічних агентів. Ми чули про наміри, що не будуть відшкодовуватися ПДВ, що пан Азаров буде чи не власноруч розбиратися, які схеми ефективні, які – ні. Все, що зроблено раніше Пинзеником та Кирєєвим, може бути зруйноване отакими заявами. Ще один  крок - відновлення ВЕЗів. Всі чудово знають, що ВЕЗи не виправдали своїх функцій в умовах України. Вони не стали оазами інвестицій, а найчастіше слугували інструментом ухилення від оподаткування. Ми пам’ятаємо, що обсяги ухилення від оподаткування були колосальними і це було чітко помітно по надходженнях у минулий бюджет. Серед тих, хто працював у зонах, одиниці – створювали виробництва. І для них слід передбачити відшкодування.  Такі масштаби фіктивного відшкодування ПДВ було б неможливі, якби не існували ВЕЗи. Перше, з чого почав цей уряд – відновлення ВЕЗ. Я не вважаю такий початок доцільним.

Олексій Мушак, експерт Інституту національних стратегій:

Серпень – період дефляції, так буває кожен рік: новий урожай, дешеві ціни на сільгосппродукцію, як наслідок - нульова інфляція на споживчому ринку. Держкомстат розраховує інфляції за одним йому відомим кошиком. Це свого роду індекс інфляції для малозабезпечених людей. Якщо йшлося б про інфляцію для середньої людини, то слід було б враховувати подорожчання цін на послуги та на пальне. І тут індекс інфляції був би значно вищий.  Що стосується першого місяця роботи, то єдине, де добре відпрацював уряд, то це нафтогазовий комплекс. Все ж керівник Нафтогазу Бойко є професіоналом. Усі решта досягнень сумнівні... Цей уряд “взяв” економіку на підйомі, зростання ВВП у липні було близько десяти відсотків. На відміну від уряду Єханурова, який прийняв економіку, коли було падіння мінус два відсотки. Занепокоєння викликають дії нового Кабміну. Повернення до ВЕЗ, вибіркове повернення ПДВ, вибіркове надання пільг підприємствам аж ніяк не свідчать про намагання створити прозорі умови для суб’єктів ринку. ВЕЗ - це ракова пухлина на тілі економіки, таке зростання – шлях в нікуди. Вважати основним досягненням уряду те, що розпочалася робота, це все одно що казати: о добре, що ми вже дихаємо, що кожен ранок встає сонце.  При Єханурову відбувалася нормальна, публічна та впорядкована робота. Тому давати обіцянки та казати, що ми навели порядок, трохи некоректно.

Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу:

Місяць - це замало для оцінки діяльності нового уряду, але нова коаліція повинна була прийти вже із готовими рішеннями актуальних проблем соціально-економічного життя. Поки що можна оцінювати пунктирні лінії, за якими працює уряд Януковича. Початок був нормальний, без істотних помилок та особливих досягнень. До речі, в цього уряду добра піар-складова. Меморандум із нафтотрейдерами по суті неможливо виконати. У багатьох регіонах він і не виконувався, але владою ситуація представлялася повністю підконтрольною. Складною є ситуація із газом. Досить важкими обіцяють бути переговори української сторони  із Міллером. Якщо Бойку  вдасться привезти угоду про 95 доларів у 2006 році і не більше 135 у 2007-ому, - це можна вважати досягненням. Бюджет розрахований на 135, але якщо керівник Нафтогазу привезе погані новини, то бюджет “потече”.

Щодо задекларованих цифр... У мене немає підстав сумніватися у нульовій інфляцій. Економіка має певну інерцію: цей показник інфляції є результат розвитку економіки за останні, мінімум, півроку. Однак поява нового уряду після затяжного періоду політичної нестабільності зробила свій внесок у стабілізацію. Жартуючи, можу скажу парадоксальну річ:  в міру поглиблення післявиборчої політичної кризи економіка демонструвала зростання. Чому? Бо в неї ніхто не втручався. А кажучи серйозно, основним фактором зростання стала кон’юктура на міжнародних ринках. Була сприятлива ситуація для української металопродукції, відбулося посилення промислового зростання, а далі це мало  мультиплікативний ефект на інші сфери економіки та зростання споживчого попиту. Райдужні прогнози, зафіксовані Кабміном, повторив Рибачук. І здобутки уряду ще у цьому році будуть залежати від нарощування темпів експортів українського продукції, а вже далі можна буде говорити про структурні реформи в економіці.

Записала Маша Міщенко