Чи буде Київ з водою?

Києву загрожує техногенна катастрофа. Таку невтішну новину повідомив гендиректор Київводоканалу. Заборгованість - 573 мільйони. Запасів реагентів для очищення води залишилося на 10 днів...

Києву загрожує техногенна катастрофа. Таку невтішну новину повідомив вчора на прес-конференції в УНІАН гендиректор “Київводоканалу” Ярослав Філатов. Через критичну ситуацію з фінансуванням підприємство не виключає можливості найближчим часом перейти на погодинну подачу води або навіть повністю відключити місто від водопостачання. Та й запасів реагентів для очищення води в сховищах столиці залишилося на 10 днів. А коштів на купівлю нових поки немає.  

- Катастрофічно росте заборгованість перед “Київенерго”. На сьогодні вона становить 573 мільйони гривень. Розуміючи необхідність платити (а ми неспроможні), - не зрозуміло, що найближчим часом зробить керівництво цієї компанії стосовно “Київводоканалу”. Найімовірніше, буде відключення наших насосних станцій, агрегатів, і знову ж таки в цій ситуації можливе навіть не погодинне, а повне припинення водопостачання міста, - наголосив Філатов.

Отже, вимога керівників “Київводоканалу” до столичної влади одна – фінансування: або підвищити тарифи, або компенсувати різницю між економічно обґрунтованою ціною і існуючим тарифом. За словами Філатова, ця різниця на сьогодні вже досягла 570 мільйонів гривень. Майже така сума, яку “Київводоканал” заборгував “Київенерго”.

- Минулого року в бюджеті на компенсації було закладено 169 мільйонів, з них підприємство отримало 22 мільйони. Цього року в бюджет заклали і прийняли на сесії 420 мільйонів. Квартал пройшов - підприємство не отримало жодної копійки, - бідкається гендиректор.

Керівництво водоканалу називає столичний тариф на воду, який складає для населення 1,48 гривень за кубометр води, політичним. Адже жодна політична сила в умовах перманентних виборів в країні не хоче брати на себе відповідальність підвищувати тариф і відлякувати потенційний електорат. Зазначають, що столиця - не найбідніше місто, а тарифи на послуги водопостачання та водовідведення – найнижчі в країні. У Львові за кубометр води населенню доводиться платити 4,16 гривень, в Одесі - 3,60 гривень, а в Луганську взагалі 6,66 гривень. 

Проте деякі експерти вважають таку диференціацію доволі прийнятною і наводять свої пояснення.

- Умови добування води різні у всіх регіонах. Одна справа, Київ стоїть на Дніпрі, тут багато підземних джерел. Інша справа – Луганськ, який стоїть на річці Лугань, і не відомо, чи жива ще та річка. Ще одна справа - в степу, - коментує УНІАН директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко. - Витрати на постачання води всюди різні, це природній процес, такі порівняння некоректні. Можна сказати, що в Сахарі одна тонна води коштує 1000 доларів, а в Києві дешевше – і це неподобство.   

Спираючись на висновки Київської інспекції по цінах, у “Київводоканалі” назвали прийнятний для себе тариф – 4,70 гривень.

З’ясувати, наскільки це обґрунтовано економічний тариф – важко. Сергієнко розповідає, що вчора спеціально відвідав Держінспекцію контролю за цінами і намагався з’ясувати обґрунтованість тарифу у 4,7 гривень. Стоси папок “Київводоканалу” йому показали, а вивчити їхній зміст не дали – закрита інформація компанії. Жодної аналітичної записки, де перераховані видатки, витрати і наведена аргументація і розрахунки, чому саме 4,70, “Київводоканал” поки не надав. Олександр Іванович каже, що робити перевірки на водоканалі складно навіть для представників державних органів. 

Щоб столична влада швидше вирішила питання фінансування “Київводоканалу”, представники підприємства прийшли під стіни КМДА проводити акцію протесту. Вже традиційно вздовж проїжджої частини виставили автотехніку: автомобілі аварійних служб, екскаватори тощо. На окремих машинах, які вже від’їздили своє,розвісили плакати “Екскурсії столичними колекторами: депутатам міської ради – знижки” та “Наша “бентлі” - шановним депутатам”.

- Нам ще за лютий не давали зарплату, - бідкається двірниця Тетяна, учасниця мітингу.

- І пополам поділили, - підключається жіночка, що стоїть поряд. – Наприклад, отримували дві тисячі, а зараз тисячу. І ті не виплачують. Збільшили площі для прибирання, зменшилися тарифна ставка, ніяких доплат. Хіба за тисячу можна прожити? І умови праці у нас жахливі. Пекельний труд. Восени листя, взимку сніг. Без техніки, без нічого. Встаєш в п’ять, в шість, в три ранку і пахаєш без перерви до 3-4, нема коли і чаю випити. Я розповідаю, як є.

Керівництво водоканалу теж жаліється на низьку зарплату своїх співробітників, яка майже на тисячу нижче середньої по Києву і складає 2238 грн. Через такі малі гроші навіть в умовах кризи підприємство постійно відчуває відтік кадрів і нестачу робочих рук. Мітингувальники сподіваються, що разом з підвищенням тарифів їм нарешті підвищать зарплату. Але варто подивитися на транспортників, які після збільшення цін на проїзд у декілька разів не отримали і копійки більше, і стане очевидним результат цього пікету.

- Пекарі виходили під Київраду і казали, що залишать столицю без хліба, комунальники “Київенерго” “відключали” пів Києва, тепер дійшла черга водоканалу. Це звичайні спекуляції, які кияни вже бачили неодноразово, - ділиться з нами Сергієнко. – “Київводоканал” - це комунальне підприємство, яке функціонує на кошти киян і належать громаді. Воно повинно працювати з нульовою рентабельністю. А вони закладають собі 12% прибутків. Перш, ніж загрожувати погодинною подачею води, краще б у своєму господарстві розібрався. Чому друга нитка головного каналізаційного колектора (який на 100% зношений, перебуває в аварійному стані) досі не завершена? Хто несе відповідальність – кияни чи керівництво водоканалу? Бортничі переповнені втричі відповідно до проектних потужностей. Чому не йдуть з пікетами до Київради, коли нема грошей на другу нитку колектора? Чому йдуть тільки вимагати підвищувати тарифи? 

Ще одна велика проблема водоканалу – катастрофічний технічний стан. “Аварійність прогресує фактично у геометричній прогресії”, - констатує Філатов. Варто загадати лише котлован діаметром 8 метрів посеред дороги на Гетьмана, наповнений водою, провал під асфальт автівки на Симиренка або затоплення декількох десятків автомобілів на стоянці на Бальзака. В цілому лише впродовж березня 2009 року в Києві сталося 10 серйозних аварій на об`єктах водопровідного господарства.

Результати перевірок Державної житлово-комунальної інспекції підтвердили катастрофічний стан водопровідно-каналізаційного господарства Києва, до якого призвела бездіяльність столичної влади. Таку заяву минулого тижня зробив міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. 

Фахівці Держжитлокомунінспекції зазначають, що 26% водопровідних мереж столиці вичерпали свій термін експлуатації, 21% водопровідних мереж перебувають в аварійному стані та потребують термінової заміни. За даними інспекції, каналізаційні мережі столиці вичерпали свій амортизаційний ресурс на 39%, тим часом 33,7% мереж (879,1 км) перебувають в аварійному стані та потребують термінового переукладання. Дотепер експлуатують каналізаційні мережі, побудовані до 1917 року. В аварійному стані перебувають колектори, побудовані в 1950-1980 роках, критична ситуація склалася на Головному міському каналізаційному колекторі, Позняківському, Чумаківському колекторах і колекторі на Зодчих. За інформацією інспекції, 2008 року в каналізаційних мережах сталася 14 тисяч 861 аварія, що на 2 тисячі 211 більше, аніж 2007 року.

До речі, ніякої компенсації постраждалим власникам автівок від “Київводоканалу” очікувати не варто. Керівництво підприємства всі звинувачення відкидає і провини своєї не бачить.

- По Бальзака розташований водовід Д900, навколо нього охоронна зона, де не може бути ні капітальної споруди, ні стоянки машин. На що були видані відповідні розпорядження як до райадміністрації, так і до власників стоянки, у служби благоустрою Києва, - реакції не було, - розповідає заступник гендиректора “Київводоканалу” В’ячеслав Бінд. - Аварія на Бальзака не вперше. Рік тому і ще рік тому були такі самі. Права знаходитися там автомобілям не було. Судитися чи не судитися - справа власників авто. Водоканал в даному випадку відповідальності не несе, як і у випадку з Фольксвагеном (аварія на Симиренка – Авт.). Він, не поїхавши по проїжджій частині, на зеленій зоні знайшов місце ушкодження.

УНІАН поцікавився, скільки коштує підприємству ліквідація наслідків таких аварій.

- Ліквідація аварій  - не той термін, яким можна назвати дії по вулиці Бальзака або на Караваєвих Дачах. Поставити латку, замінити ділянку труби у 5 метрів – це у чистому вигляді локалізація, - коментує Бінд. - Вона коштує ні багато, ні мало. Це затрати нашої праці плюс 5 метрів труби. Якщо робити за правилами, то необхідно перекласти або санувати ділянку труби від певної вулиці до вулиці Бальзака, орієнтовна вартість такої процедури – 6 мільйонів. І таких труб по Києву більш 4 тисяч кілометрів. 20% цих труб потребують негайної перекладки. Це 800 км. Навіть перекладаючи по 100 км труб на рік – на найближчі 8 років ми будемо дуже зайняті. Ми не ліквідуємо. Ми локалізуємо на якийсь період часу. Якщо ми не проведемо санацію, аварії триватимуть.  

З каналізацією ситуація ще гірше. В експлуатації водоканалу перебувають труби, прокладені ще до 1917 року. Кажуть, по суті це отвір в землі, по якому стікає вода. Матеріальні затрати на перекладку каналізаційної мережі ще вищі, до того ж головний міський колектор залягає на глибині 90 м. В водоканалі кажуть, що на сьогодні вони спроможні тільки латати труби і міняти у насосах підшипники. На решту робіт грошей нема. Якщо говорити про капітальне оновлення парку – це не один мільярд гривень. 

Згадали і про жахливий стан Бортницької станції аерації - єдиної системи очисних споруд стічних каналізаційних вод Києва. Усі три блоки очищення стічних вод відпрацювали свій вік, вони зношені на 90% і потребують якнайшвидшої реконструкції. 272 га мулових полів переповнені у 8 разів. Витоки мулу стали звичною ситуацією. Щоб реконструювати Бортничі, за словами Філатова, потрібно 430 мільйонів євро.

PSЯк виявилося, пікетували Київраду таки не дарма. Депутати КМДА ВСЕ Ж ТАКИ cкасували мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги у Києві. Тож тепер всі карти для здійснення тарифної політики в місті опинилися у руках столичної влади. А це – перший крок на шляху до підвищення тарифів. Та чи покращиться внаслідок цього технічний стан столичних водопровідних мереж?

Анна Ященко

УНІАН в Google News