Грецький посол: Ми не віддамо консула на Майдан і не повісимо біля посольства

«Представлятися треба чітко! – закричала, звертаючись до журналіста, бізнесменша з заднього ряду»... «В Україні подібне розслідування триває півтора року»...

«Представлятися треба чітко! – закричала, звертаючись до журналіста, бізнесменша із заднього ряду»... «В Україні подібне розслідування триває півтора року»...

Дімітріос Міхалопулос

Напевно, остаточною крапкою в історії з інцидентом в грецькому консульстві стане нове призначення імпульсивного дипломата до рідного МЗС в Афінах. Нагадаємо, що Дімітріос Міхалопулос, грецький консул, спілкуючись з українською туристкою, поводився, м’яко кажучи, не зовсім дипломатично. Кажуть, спека була, роботи багато, от він і стомився. Нічого, незабаром він поїде додому, і не виключено, що в рідному грецькому МЗС йому дістанеться дуже пристойна посада, враховуючи колосальні успіхи в оптимізації роботи консульства та неймовірно людське ставлення до клієнтів.

Принаймні три українські туроператори, які працюють з Грецією, виступили з дружним захистом цього грецького дипломата, кажучи, що за три останні роки робота консульства стала просто відмінною. Ну, вирішили туроператори захистити Міхалопулоса... Заради справедливості?.. Чи тому, що йому дуже потрібний був їхній захист? Ми чесно оприлюднили і стриманий коментар посольства (суть якого полягала в тому, що розслідування триває ), і лист операторів туристичного ринку. Ми б не згадали про цю історію так швидко (і суспільство, і ЗМІ, і український МЗС уже дали їй оцінку), але вчора нам зателефонували з грецького посольства, запросивши на брифінг до посла Греції в Україні Харіса Дімітріу.

У посольстві зібралося кілька журналістів і сім представників турфірм. Імена цих підприємців і назви їхніх компаній були зазначені в листі акредитації.

Видали вони себе відверто неприязним ставленням до преси. Вони розсілися на задніх рядах і дозволяли собі вставляти репліки й робити коментарі щодо журналістів, навіть коли ті ставили свої запитання панові послові.

– Представлятися треба чітко! – закричала пані з заднього ряду на прізвище Неменша («Албіз Тур»). – А ця Малей – вона вам що, родичка?.. А що ви знаєте про специфіку роботи консульства? Та все видає вашу некомпетентність!

Пан посол прологом свого виступу зробив тему видачі віз. Розповів, наскільки складною є ця проблема. Сказав, що епізод із пані Малєй надзвичайний, і він відразу ж після приїзду (з відпустки) запросив її на бесіду, пообіцявши розібратися. Але журналісти продовжували писати про цей інцидент, надаючи йому все більшого масштабу, і ця історія формувала помилкове враження і про посольство, і про імідж самої країни. Адже Україну з Грецією пов`язує дуже багато – історія Візантії, спільність релігій, торговельні й економічні зв`язки, просто добросусідські відносини. Пан Дімітріу нарік на завантаженість консульства, сказав, що в день консулові доводитися приймати до вісімдесяти заяв. Пояснив, що відмови у візі трапляються і через помилки в документах, й іноді через помилки консульства, а іноді через категоричність подавця заяви. Але поки триває розслідування, посольство не може робити категоричних заяв. Він пояснив, що розслідування триває, що в Києві побував чиновник грецького МЗС і що він не може просто так віддати консула на Майдан, щоб його закидали там камінням.

На запитання, чи правда, що консула Міхалопулоса відкликають із Києва у зв`язку з плановою ротацією і що останній інцидент ніяк не позначиться на його кар`єрі, пан посол відповів ствердно. Підтвердив, що оскандалений консул незабаром справді виїжджає до Афін, але наголосив, що цей від`їзд ніяк не пов`язаний з інцидентом. Але якщо консул і буде покараний, зазначив посол, то це буде адміністративне стягнення, його ніхто не збирається вішати біля посольства.

– Хіба вас звільняють з роботи, якщо ви зробили поганий сюжет? – звернувся він до журналістів. – Не звільняють.

– Але якби журналіст оскандалився двічі (адже відомо, що цього консула вже відправили через скандал з Македонії), то його б звільнили, – заперечив хтось з журналістів.

– Повірте, якби цей журналіст зробив два погані сюжети і дві тисячі хороших, його б не звільнили, – наполягав посол.

– Скажіть, а скільки часу зазвичай тривають такі розслідування?

– В Україні подібне розслідування триває вже півтора роки, – відповів посол.

Оскільки туроператори продовжували шипіти на задніх лавах, я поцікавилася, навіщо посол запросив представників турбізнесу:

Харіс Дімітріу

– Коли бізнесмени виступають, скажімо, на підтримку податкового чи митного інспектора, тут завжди закрадаються підозри в якихось «неслужбових» зв`язках. Коли туроператори, підтримуючи консула, фактично вступають в опозицію до свого українського клієнта, у громадськості теж можуть виникнути певні підозри, – сказали ми послові.

– Як ви можете! – піднявся один з представників турбізнесу. – Та ви знаєте, скільки літаків літає з України до Греції?

– Українці справді неслабо інвестують в економіку Греції, – сказала я, попросивши, все ж таки, відповісти пана посла.

Утім, треба віддати належне послові, він припинив дискусію, наполегливо попросив заспокоїтися своїх гостей із турбізнесу й попросив запитання адресувати тільки йому. Присутність туроператорів він пояснив тим, що ці люди працюють із консульством постійно і вже тривалий час, вони краще відчувають зміни й глибше можуть оцінити роботу представництва. При цьому наголосив, що в консульстві все чудово облаштовано для людей, які подають заяви на візу, їм є де почекати, зазвичай ніхто не скаржиться, і заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлисеєв, який побував тут, залишився задоволений.

Загалом сенс цієї зустрічі був у тому, щоб підбити якийсь підсумок історії, дати можливість висловитися туроператорам, які прийшли похвалити консула й покартати журналістів, які з нетипового випадку зробили скандал, роздувши його до Брюсселя.

У якійсь частині задум удався. Ми справді припускаємо, що в питаннях організації консульської роботи пан Міхалопулос набагато майстерніший, ніж у міжособистісному спілкуванні. Але групу його підтримки варто було підбирати з людей толерантніших.

Відразу після завершення зустрічі дискусія продовжилася на подвір’ї консульства.

– А ми можемо ставити запитання? – гучно й риторично питала якась пані з турагентства.

– Хіба ви вже не висловилися в пресі? – запитали ми.

– Та тут і розмовляти нема з ким, – дійшла вона висновку.

– Знаєте, в чому різниця між греками і українцями? Вони нікому не віддадуть свого стовідсотково винуватого консула. А ви здасте свого клієнта, захищаючи чиновника, якому, за великим рахунком, і не потрібна ваша підтримка, – резюмувала я.

У відповідь я знову почула розповідь (утім, звучало досить щиро) про те, як багато зробив Міхалопулос, і запитання: невже для помсти нам потрібна його кров?

– Ні. Ми просто хочемо, щоб вони нас поважали, – відповіли ми, вже виходячи за хвіртку.

У відповідь я почула, що ми в чомусь маємо рацію і що загалом вони нас підтримують, і подумала: шкода, що слова цієї підтримки не чує пан консул.

Маша Міщенко