«Американські гори», або Куди забіжить курс долара

Цілком можливо, що гривня «видужає» до недавно відносно стабільного офіційного курсу НБУ 7,7 грн./дол...

Другий тиждень поспіль гривня слабшає забутими темпами. Але, схоже, вівторок-середа стали для неї тими піковими днями, після яких нацвалюта повинна піти на поправку. І цілком можливо, що вона «видужає» до недавно відносно стабільного офіційного курсу НБУ 7,7 грн./дол.

Якщо Нацбанк не йде на міжбанк

Нестабільність на валютному ринку, яка спостерігається останнім часом, багато в чому була викликана слабкою інтервенційною політикою НБУ на міжбанку і збільшеними девальваційними очікуваннями. Зазвичай, наприкінці місяця попит на валюту зростає, це багато в чому зумовлено практикою розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах. Але в даному випадку ситуація посилюється надлишком гривневої ліквідності банківського сектора, що ще більше стимулює девальвацію гривні.

На сьогодні в банківському секторі виникла складна ситуація. З одного боку, на коррахунках щодня залишається близько 22 млрд. грн. - сума, в цілому еквівалентна сумі залишків на коррахунках рік тому. Але тоді банківський сектор кредитував економіку, і гривня була запитана. Нині ж, в умовах кризи, знайти якісних позичальників украй складно. В результаті, банки більше стурбовані не видачею нових кредитів, а реструктуризацією старих. Як результат, надлишок гривни не запитаний.

Вимога НБУ до банків - починаючи з 3 серпня резервувати частину коштів на спеціальному рахунку - багато в чому має на меті зменшити суму грошей на коррахунках. За підрахунками, це «зв`яже» близько 8 млрд. грн. Але до набуття документом чинності гривня продовжує тиснути на валюту.

Плюс до всього, тепер експортери не зобов`язані продавати валютну виручку і, природно, в умовах стагнації економіки, вони прагнуть її притримати на рахунках. Як результат, кількість покупців валюти на міжбанку набагато перевищує кількість продавців. І в результаті - різке зростання долара на міжбанківському і готівковому ринках, останній багато в чому орієнтований на перший.

У цій ситуації без інтервенцій НБУ стримати девальвацію гривни нереально. Найяскравіший приклад, який підтверджує цей висновок, - результати торгів на міжбанківському валютному ринку 27 липня, коли НБУ не вийшов з інтервенцією на валютний ринок. У результаті, середній курс долара тільки за один день підскочив майже на 5 коп. - до 7,8266 грн. Водночас, коли наступного дня НБУ продав на міжбанку 100 млн. доларів, це дозволило знизити його середній курс майже на 2 коп. - до 7,8099 грн.

Тільки-но міжбанківський ринок зафіксував курс, близький до 8 грн., готівковий зреагував курсом 8,1-8,5 грн./дол., а в окремих випадках і 9 грн./дол. Великий спред по курсах готівкових валют якнайкраще показує, що ринок не готовий дорого платити за долар, але на хвилі панічних настроїв продавці поспішають перестрахуватися.

Незважаючи на паніку, ринок можна швидко стабілізувати і добитися зміцнення гривні. Мессидж НБУ для населення - не піддаватися на провокації валютних спекулянтів - малорезультативний, потрібні реальні кроки центробанку. Стабілізація можлива, якщо забезпечити щоденні інтервенції НБУ хоч би на рівні 50-100 млн. дол.

Прогноз для гривні: короткостроковий – позитив, довгостроковий, – в тумані

Таким чином, цілком логічно, що нинішній ривок курсу - явище все-таки більше ситуативне і швидкоминуще. Банкіри розділилися: з одного боку ті, кому в особистих цілях вигідно «підтримати» високий курс долара (або точніше – невисокий курс гривні). З іншої – ті, хто «не бачить причин для потоплення гривні», і прямо заявляє, що об`єктивних причин або передумов для цього немає.

У будь-якому разі, з початком місяця тиск на валютний ринок послабне і можна буде спокійніше зміцнювати гривню до позначки 7,7. Це багато в чому реально завдяки третьому траншеві МФВ, рішення про виділення якого у вівторок ухвалила Рада директорів Фонду.

Швидке отримання Україною 3,3 млрд. дол. - це перш за все добра новина для валютного ринку. Транш МВФ зніме ще один стимулятор девальвації гривни. До скарбнички позитиву також можна додати і зроблену напередодні заяву в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського про те, що МВФ може розпочати третій перегляд програми співпраці з Україною із надання четвертого транша кредиту stand-by не в листопаді, як планувалося раніше, а у вересні.

З огляду на зниження інвестиційної привабливості української економіки приток зовнішніх запозичень цього року є проблематичним. Тільки материнські зарубіжні компанії готові інвестувати гроші в своїх українських «доньок». Ринковий інвестиційний капітал попрямував на ринок США і країн Західної Європи як більш прибутковий і менш ризикований.

В результаті, виплата зовнішніх боргів стала головним чинником, що впливає на девальвацію гривни: українські боржники вимушені купувати валюту, пропозиція якої обмежена, на українському ринку, і перераховувати кредиторам за кордон. У результаті за перше півріччя цього року уряд і приватний бізнес переказали зарубіжним інвесторам більше 6,6 млрд. дол. за попередніми боргами.

Але всі борги не погашені. До кінця року треба буде віддати ще близько 2-3 млрд. дол. Найбільш проблемними для наших боржників є серпень і грудень - на ці місяці припадають найбільші виплати.

Звичайно, третій транш МВФ цю проблему пом`якшить. Частину грошей МВФ можна буде використати на серпневе погашення державних єврооблігацій. Це буде добрим сигналом для зарубіжних інвесторів, і крім того полегшить корпоративному бізнесу переговори про реструктуризацію зовнішніх боргів. Частину корпоративного боргу компаніям вдасться реструктуризувати, що ще зменшить попит на валюту. Та й вітчизняних панікерів заспокоїть.

Наприклад, у середу 29 липня на початку торгів на міжбанківському валютному ринку продавці виставили котирування 8,2 грн./дол., покупці - 8,1 грн./дол. в очікуванні реакції ринку. Тільки-но було одержане повідомлення про транш МВФ - курс долара впав до 7,91-8,14 грн.

Що стосується якихось більш довгострокових прогнозів для пари гривня-долар, то експерти і банкіри прагнуть не ризикувати репутацією і не заглядати далі місяця-двох, щоб не потрапити в список таких собі «експертів-синоптиків». Що стосується пересічних громадян, то бліц-опитування показує, що дедалі менше людей цікавить бакс як об`єкт купівлі. Насамперед, це, звісно, бідолаги, які тягнуть виплати по кредитах (втім, спецаукціони НБУ дозволяють їм не надто здригатися від стрибків на міжбанку і готівки), потенційні туристи в зарубіжжя і ще деякі нечисленні категорії. Для більшої частини населення засобом придбання предметів першої необхідності дедалі частіше є гривня. А зміна курсу масово непокоїть тільки як чинник, в результаті якого можуть подорожчати товари. Ще одну значну частину населення (пригадайте зростання показника безробіття) турбує не стільки питання «за яким курсом купити долар?», скільки «де взяти трохи гривень, щоб купити трохи їжі?».

Схоже, нинішня ситуація таки докорінно відрізняється від осені минулого року – на вулицях біля обмінників вже практично нікому «формувати ажіотажний попит». Поведінка громадян з валютою або гривнею на руках, можна сказати, перестала бути превалюючою в курсовому питанні. Все міцно перемістилося до вищих сфер міжбанку, розрахунків «Нафтогазу», візитів місій МВФ тощо. Отже звична апеляція деяких банкірів/експертів до таких-сяких маленьких українців, які купують валюту і «топлять» гривню в панічному бажанні скуповувати долари, - це не більше ніж добра міна одних за поганої гри інших.

А оскільки дії рядових українців практично перестали впливати на курс нацвалюти, то й сіпатися їм через кожний стрибок курсу їм не треба – просто перечекати його, як негоду. Та й повідомляти співгромадянам про коливання курсу гривня/долар/євро/рубль, мабуть, зараз потрібно з поправкою на це (звичайно, за винятком офіційного курсу НБУ). Наприклад: «Сьогодні спекулятивний валютний курс гривні до долара зріс на стільки. Вплинули на це отакі об`єктивні і отакі суб`єктивні чинники. Але вас, дорогі співгромадяни, це абсолютно не стосується...». Шкода тільки, що не влада, а криза проводить фактично дедоларизацію української економіки...

Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)

УНІАН в Google News