Субота,
19 серпня 2017
Наші спільноти

О.Шевчук: Юля завищує ціну Укртелекому - якщо дадуть менше $10 млрд., це оголосять дерибаном

В кращому разі сюди прийде російсько-українська компанія шахраїв. Ющенко – не великий експерт, але, може, Балога і Яценюк встигли розібратися. Ахметов не купить, Янукович не продасть. Інтерв`ю

В кращому разі сюди прийде російсько-українська компанія шахраїв. Ющенко – не великий експерт, але, може, Балога і Яценюк встигли розібратися. Ахметов не купить, Янукович не продасть. Члени НКРЗ проявили свинство і хамство...

Олег Шевчук, колишній голова Держкомзв`язку, у минулому – комерційний директор Укртелекому, директор Інституту інформаційного суспільства відповів на питання УНІАН.

Я ВТОМИВСЯ ВІД ТУПОСТІ ТИХ, КТО ЗАКЛИКАЄ ДІЛИТИ УКРТЕЛЕКОМ

Олег Борисович, ухвалено політичне рішення щодо продажу Укртелекому. Як оцінюєте його Ви, людина, яка стояла біля витоків створення Укртелекому і ініціювала її першу приватизаційну підготовку?

Я дійсно займався питаннями приватизації компанії в 1996 році, коли був замом генерального директора з маркетинга Укртелекому. Власне, Укртелекому тоді не було, було підприємство «Укрелектросвязь», з окремими обласними підприємствами. Ми тоді три роки витратили на те, щоб створити єдине держпідприємство «Укртелеком», потім провести його корпоратизацію. І незалежно від того, відбулася або не відбулася в той момент приватизація, була зроблена велика і корисна робота. Укртелеком одержав сучасну форму господарювання. Він став відкритим акціонерним товариством, яке вільніше регулюється. З погляду бізнесу, Укртелеком став нормальною компанією. Він почав конкурувати в тарифах, в послугах і так далі. Але кращий час приватизації телекомунікаційних компаній був з кінця 1996-го по 1999 рік. Тоді на них був високий попит, дуже вдало продавалися східноєвропейські оператори. Це було модно, за компанії платили ціну, неадекватну їхнім доходам, прибутковості і балансам. Росіяни тоді встигли приватизовувати свої обласні компанії, і їх ринок розвивається набагато динамічніше за наш.

Але давайте пригадаємо, як тоді мінялася світова кон`юнктура.  Відбулася криза доткомів. (Дотком – компанія, чия бізнес-модель цілком грунтується на роботі в рамках мережі Інтернет. Крах доткомів – падіння акцій Інтернет-компаній – відбувся в 1998–2000 роках. – Авт.) Неприємності чекали і на національних операторів. З`явився мобільний зв`язок третього покоління, і національні телекомунікаційні компанії в своїх країнах заплатили мільярди доларів за право придбання ліцензії. В результаті виявилося, що виробники не готові створювати устаткування для цієї послуги, а користувачі поки не готові нею користуватися.

 Все це привело до того, що ера успішної приватизації закінчилася. Коли я ратував за приватизацію нашого Телекома? У 1998 – 2000 роках. Але через згадані кризи компанії, на які ми розраховували, – «Дойче-телеком», «Франас-телеком», голландська KPM, «Телеком Італії», – вийшли з числа наших потенційних покупців. Адже я спілкувався з першими особами цих структур, їздив, агітував, зустрічався. Ці компанії витратили мільярди доларів на скупку національних операторів в Чехії, Польщі. І це були успішні для національних економік приклади приватизації. Я вважаю, що моя позиція тоді була логічною, і я зробив все, щоби приватизація відбулася. Вона не відбулася по політичних мотивах. І відповідно, коли кон`юнктура на неї пройшла, то я перестав про неї говорити. В принципі, і сьогодні я відмовляюся про неї говорити, тому що я втомився від цієї тупості. Люди ділять, самі не знаючи що, нічого не розуміючи в цьому. Але я знову заговорив про це, тому що відчуваю потенційну загрозу компанії, в якій працює 120 тисяч чоловік, а більш ніж тисячу з них я знаю особисто. І щиро переживаю за цей процес. Я вважаю, що сьогодні приватизація не потрібна.

В КРАЩОМУ РАЗІ СЮДИ ПРИЙДЕ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ ШАХРАЇВ

Чому?

Тому що на Укртелеком немає ніякого попиту в світі. У нас в країні немає регулювання частот. Те, що комісія (Національна комісія з питань регулювання зв`язку. – Авт.) творить з ліцензіями, незрівняно не тільки з незалежними європейськими аналогами регулювання зв`язку, але навіть з гіршим з міністерств або держкомітетів. Навіть при Довгом (Станіслав Довгий – один з колишніх керівників державного органу зв`язку і інформатизації. – Авт.) ліцензії роздавали чесніше, не кажучи вже про талановитіших міністрів, до яких би хотілося віднести і себе. Немає прозорого середовища, та просто немає кон`юнктури і тому ніхто сюди в принципі з серйозних гравців прийти не може. У всіх величезна внутрішня конкуренція національних операторів і внутрішніх молодих компаній, які активно виходять на ринки, тому що там дуже ліберальне конкурентне середовище. Я геть закриваю питання про те, що сюди може прийти серйозний світовий оператор, який в стратегічному пулі «підтягне» брендового фінансового інвестора. Цього, я даю сто відсотків, не буде. В кращому разі – російсько-українська компанія шахраїв може домовитися з яким-небудь брендом за – в лапках – «франчайзинг» і платити за те, що ті матимуть право користуватися брендом і типу включать в консорціум. Але це все мильні бульбашки: насправді за цим нічого стояти не буде.

Вітчизняних крупних інвесторів це теж не дуже цікавить, та і можливостей у них на це немає. Вже не кажучи про те, що незрозуміло, навіщо це країні. У мене створюється думка, що хтось вирішив подерибанити основні фонди і землі, які сьогодні під Укртелекомом.

ЮЩЕНКО – НЕ ВЕЛИКИЙ ЕКСПЕРТ, АЛЕ, МОЖЕ, БАЛОГА І ЯЦЕНЮК ВСТИГЛИ РОЗІБРАТИСЯ І РАДЯТЬ ПРЕЗИДЕНТОВІ

Віктор Ющенко сказав, що якщо не продамо компанію сьогодні, то через два роки продавати буде нічого.

Мені складно опонувати Президентові, адже я не знаю, хто його радник в питаннях телекомунікації. Сам Віктор Андрійович – не великий експерт в цих питаннях. У нього, пробачте, немає бази для опонування мені в цій сфері. Можливо, Балога і Яценюк встигли розібратися в цих питаннях. Загалом, я не знаю, чому Президент так вважає. 

Скільки коштує Укртелеком сьогодні?

Є тільки одна цифра – його балансова вартість, яка була виведена в процесі корпоратизації, порахувався статутний фонд і була проведена підписка. Це єдина базова цифра. Все інше – блеф. Як можна оцінити Укртелеком, якщо кон`юнктура міняється щодня? Деякі проміжні оцінки були, але вони були вельми локальні і робилися під якісь завдання. Тобто цифри – три-четыре-пять мільярдів – це все нісенітниця.

Юлія Тимошенко дала більше всіх – десять мільярдів...

Юля – молодець. Спеціально планку завищує, щоб ті, хто хоче поцупити, розуміли, що вона стежитиме і все те, що менше десяти, – буде оголошено дерибаном. Її теж можна зрозуміти. До речі, Юля як прем`єр реально Телекомом займалася. Вона намагалася затверджувати фінансові плани підприємств, тому що хотіла одержувати п`ятдесят відсотків відрахувань від прибутку. І Укртелеком успішно платив, при цьому повністю скоротивши виплати на свій розвиток. Це було успішно для держави, але не дуже успішно для себе – в конкуренції з Київстаром і UMC. Укртелеом не має майбутнього, якщо він не увійде у найближчі рік-півтора в оперовані частоти, в серйозний бізнес.

У нього є доступ  до абонентів, ліцензія, достатньо тямуща технологічна команда менеджерів. У них повинні бути ресурси для закупівель устаткування. Завдання Укртелекому: вийти і побудувати мережу третього покоління, запустити фрагменти наступного року. Це – єдине, що може реально підняти вартість Укртелекому, – більше нічого.

Тобто Ви згодні з міністром транспорту Миколою Рудьковськім і головою ФГИ Валентиною Семенюк, що продавати підприємство не можна?

Я не бачив їх оцінок.

Вони говорять, що потрібно «підвищувати його капіталізацію». Ви не знаєте, як підвищується «капіталізація» таких компаній?

Стандартні методи грошових оцінок тут, у випадку з Укртелекомом, не працюють. Тут може працювати тільки його технологічний бізнес. Він має бути конкурентоздатним в частотному бізнесі. Київстар і UMC покращують прибутковість, і цього року вони зароблять більше грошей, чим Укртелеком з Утелом. Адже це не жарти.

Дайте їм доступ до нових частотних стандартів і час, щоб вони побудували і запустили цю послугу. Вони зробили повну цифровізацію первинних мереж – це близько трьохсот тисяч кілометрів волокнистих ліній зв`язку, поклали мультиплексерні схеми.

Повторюся: приватизація може пройти тільки заради дерибана. Охочі захочуть «викачати» з нього доходи кудись. Тому що якщо ти – власник невеликого українського оператора трохи вище середнього і при цьому керуєш національним оператором, то перекачати звідти доходи  можна елементарно. І потім є інші супутні приватизації «блага»: сотні тисяч гектарів відведеної землі під старими приміщеннями, під радіолінійними станціями. І на сьогоднішній день прихильники Укртелекому хочуть прийняти участь в дерибані основних фондів, ресурсів і відкачуванням доходів. Ті, хто піклуються про країну і про компанію, повинні допомогти Укртелекому максимально швидко встати на ноги.

АХМЕТОВ НЕ КУПИТЬ, ЯНУКОВИЧ НЕ ПРОДАСТЬ

І все-таки, якщо припустити, що політичне рішення про приватизацію ухвалене?

Подумаєш, ці рішення вже можна нанизувати на шампур, як шашлик. Ну, прийняли ще одне. Перший закон про приватизацію я готував. І що? Пільгову підписку товариш Довгий провів, і на цьому закінчилося.

Просто смішно це обговорювати. Нічого тут не буде. Грошей не виручити. Пенсійну проблему не вирішити, і шахти це не допоможе проінвестувати. Жодних пакетів, жодних стратегічних інвесторів не буде. 

А донецькі не хочуть купити Укртелеком?

Я спілкувався з людьми, які в СКМ (компанія Ахметова. – Авт.) займаються зв`язком... А навіщо? У них є Оптіма, Фарлеп, є акція у Лайфі. Будь-якому гравцеві при владі легше, дешевше і ефективніше, як би елегантніше виразитися, «приватизувати» посаду генерального директора.

Не донецький це підхід купувати Укретелеком, якщо говорити про Ахметова. Не донецький підхід продавати його, якщо говорити про Януковича-прем`єра. Вони дуже системні, тому Янукович не хоче такого продажу. Є сценарій, за яким можна змінити менеджмент, затвердити нове правління. Можна знайти директора, який вміє дерибанити землі, основні фонди, а потім довго його шукати в Росії і Ізраїлі. Є такі «антикризові» менеджери.

А все-таки якщо його приватизовуватимуть, як це краще робити?

Не можна. Не можна цього робити. Потрібно обійтися напівзаходом, пограти пакетом за допомогою світових фінансових інструментів, якими-небудь бондами, айдіари випустити і так далі. Є багато фінансово-інвестиційних банків, які із задоволенням покрутять будь-який пакет акцій компанії з тим, щоб спробувати зрозуміти капіталізацію Укртелекому. 

Я і раніше підтримував продаж на біржі якогось пакету, який покаже реальну вартість компанії. Є багато прозорих фінансових інструментів із залученням портфельних інвесторів, які покажуть потім в перерахунку на одну акцію реальну вартість компанії. Це можливо зробити для розуміння, але це тільки сходинка до реальної приватизації.

ЧЛЕНИ НКРС ПРОЯВИЛИ СВИНСТВО І ХАМСТВО

У вересні Ви звинуватили п`ятьох членів НКРЗ в корупції, в розбазарюванні радіочастотного ресурсу. Чи мало Ваше звинувачення якесь продовження?

Я чекав, що ці люди подадуть до суду. Хотів, чи знаєте, походити, посудитися з ними. А вони, як таргани, в щілині позалазили. Але, на щастя, на це відреагували силові структури. Адже я не просто в пресі виступив. Я зробив офіційне звернення до РНБО, генпрокуророві, головному міліціонерові, головному СБУ-шникові. Вони довго визначалися, чия це компетенція, тому що не всі полюбляють чимось займатися. Довго визначалися, чия це компетенція. У результаті визначилися. Створена оперативна група, яка в даний момент займається вивченням того, наскільки слово «корупція» відповідає тому, в чому я звинуватив НКРЗ. Я, наприклад, оперую термінами, на мій погляд, очевидними. Якщо люди створюють компанії, наділяють їх ліцензіями, потім продають їх, ділять гроші, то це – корупція. Але у нас немає жодної завершеної справи щодо корупції. Я не знаю, щоби чиновник високого рангу відповів за це. Враховуючи, що я працюю в експертній групі, то слово «корупція» найм`якше з того, що можна використовувати. Ми вивчаємо ліцензійні теки, документи. Так цікаво: члени НКРЗ самі пишуть теки, за які потім голосують. Ці товариші роздали частоти на десять років наперед. Причому роздали кампаніям-одноденкам, які на 90 відсотків або пустушки, які нічим не займалися, або створені за місяць до отримання ліцензії. Причому у одного з членів комісії є власна компанія, вона достатньо маленька, і коли дивишся документи, то смішно відстежувати цю схему. Цей член комісії вчився зі мною на одному факультеті.

Для мене дуже образливо те, що вони роблять. Таке свинство і хамство – роздати по старій таблиці на десять років всі частоти. Причому роздають за десятки тисяч доларів частоти, які коштують мільйони, і тепер ці компанії ходять і продають, продають усілякі там зяті Президента, його родичі – де самі, де привертають знайомих. Люди вирішили за пару років стати мультимільйонерами.

Я прагнутиму закінчити цю справу, тому що це рідна для мене галузь, і я витратив на неї кращих десять років свого життя.

Лана Самохвалова

 

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку