В українському суспільстві все частіше використовується термін "бусифікація" – так називають ситуації, коли людину примусово доставляють до територіального центру комплектування.
Раніше ми писали, що робити, якщо не випускають з ТЦК за наявності законних підстав, а адвокат з Адвокатського об'єднання "LESHCHENKO & PARTNERS" Данило Трясов пояснив, що може статися, якщо чоловіка забрали до ТЦК, що робити родичам затриманого у такій ситуації, як діяти самій людині та чи реально домогтися її звільнення.
Що робити, якщо забрали людину до ТЦК – алгоритм дій для родичів
Як пояснив адвокат, під "бусифікацією" зазвичай мають на увазі незаконне затримання громадянина співробітниками ТЦК, зокрема коли людина має реалізоване право на відстрочку або бронювання.
У таких ситуаціях він порадив насамперед зафіксувати сам факт події: бажано записати відео та одразу зателефонувати на номер 102, щоб викликати слідчо-оперативну групу поліції.
Коли ж правоохоронці прибудуть на місце, їм, за словами юриста, слід подати заяву про вчинення кримінального правопорушення:
"Дії співробітників ТЦК іноді можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень військовою службовою особою або навіть як викрадення людини".
Паралельно родичі або адвокат можуть подати скаргу слідчому судді в районі розташування ТЦК, до якого доставили людину – у такій скарзі слід вказати на незаконне затримання або утримання громадянина.
Зі слів фахівця, у Кримінальному процесуальному кодексі України вказано, що якщо до судді надійде інформація про незаконне затримання особи співробітниками будь-якого органу державної влади, він має винести ухвалу про її звільнення.
Водночас, як визнав експерт, на практиці ситуація часто виглядає інакше:
"Деякі слідчі судді дійсно ставали на сторону громадян, але таких випадків було дуже мало".
Найчастіше, на його думку, судді відмовляють у задоволенні скарги, пояснюючи це тим, що людина не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, і, відповідно, подібні справи мають розглядатися лише за правилами адміністративного судочинства.
У такому разі справді можна звертатися з адміністративним позовом – наприклад, щодо протиправних дій співробітників ТЦК або з метою скасування наказу про мобілізацію.
У деяких випадках, коли людину забрали до ТЦК – не виходить на зв’язок ні сам затриманий, ні представники відповідного органу – доцільно повідомити про це на гарячу лінію Міністерства оборони або подати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Втім, найголовніше, знову ж таки, – мати при собі відео здійсненої "бусифікації", адже цей доказ можна передати правоохоронцям і додати до заяви про кримінальне правопорушення.
Де шукати людину, яку забрали до ТЦК – до кого звертатися
За словами адвоката, визначити, куди забирають ТЦК ту чи іншу особу, заздалегідь неможливо – щоб це з’ясувати, зазвичай доводиться спілкуватися безпосередньо зі співробітниками ТЦК та правоохоронних органів.
Інколи родичі або знайомі намагаються їхати слідом за автомобілем, у якому везуть людину, щоб дізнатися пункт призначення. Саме в цей час, як зазначив юрист, потрібно звертатися до поліції з заявою про злочин.
Водночас експерт звернув увагу, що й у тому, як знайти людину, якщо її забрали до ТЦК, і в тому, як допомогти їй звільнитися, громадяни часто намагаються діяти самостійно і в підсумку припускають чимало процесуальних помилок. Але саме такі нібито незначні помилки можуть значно ускладнити подальший захист прав людини. Тож хоча послуги адвоката для багатьох можуть бути дорогими, самодіяльність інколи обходиться ще дорожче:
"За допомогою адвоката певних помилок можна запобігти і на етапі доставлення у ТЦК відстояти права людини та разом з нею вийти з приміщення".
Якщо ж людина відмовляється від професійної правничої допомоги, існує ризик припуститися похибок, після яких навіть адвокатам буде значно складніше виправити ситуацію.
Що робити, якщо забрали до ТЦК – алгоритм дій для чоловіка
Щодо того, що робити при бусифікації самому затриманому, фахівець порадив насамперед спробувати зв’язатися з родичами або адвокатом, щоб вони вже викликали поліцію та подали необхідні скарги. Крім того, особі слід відразу пояснити, що вона має відстрочку або бронювання, і, найголовніше, – нічого не підписувати.
З його слів, не варто піддаватися психологічному чи фізичному тиску та заповнювати незрозумілі папери, оскільки все, що буде, якщо нічого не підписувати у ТЦК, ще можна оскаржити в суді.
Якщо ж документ все ж потрібно заповнити, людина може письмово зазначити свою незгоду з викладеною інформацією, так і написавши: "Не згоден".
Так само й у питанні, що робити, якщо забрали на ВЛК, експерт порекомендував нічого не підписувати і ні на що не погоджуватися:
"Якщо особа впевнена у тому, що у неї оформлена відстрочка або є бронювання і розуміє, що співробітники ТЦК діють незаконно, потрібно до останнього відстоювати свої права".
Втім, як визнав адвокат, іноді людина опиняється в навчальному центрі вже через кілька днів після затримання ТЦК і лише тоді виходить на зв’язок із родичами. Механізм дій у такому випадку може відрізнятися.
Чоловіка забрали в навчальний центр – що робити у крайньому випадку
За словами адвоката, у такій ситуації все стає значно складніше ніж з тим, як витягнути людину з ТЦК, бо строк військової служби починається саме з моменту відправлення до військової частини:
"Якщо особа знаходиться у навчальному центрі військової частини, вона вже мобілізована, є військовою та проходить військову службу".
Юрист наголосив, що поширена думка про те, що людина не є військовослужбовцем до прийняття присяги, є помилковою – насправді присяга має другорядний характер.
На цьому етапі оскаржувати дії державних органів потрібно вже в адміністративному суді – зокрема, подавати позов про скасування наказу про мобілізацію або наказу про зарахування до списків особового складу військової частини.
В підтримку цього методу, фахівець зазначив, що у його практиці були випадки, коли суди скасовували ці накази.
Водночас адміністративне судочинство зазвичай триває довго, і хоча формально такі справи мають розглядатися не більше ніж 60 днів з моменту відкриття провадження (стаття 258 Кодексу адміністративного судочинства України), однак, зі слів юриста, на практиці процес часто затягується. Через це може виникнути ситуація, коли після завершення навчання людину вже відправляють у бойові підрозділи, а судовий розгляд ще триває.
З особистого досвіду експерт згадав, що лише близько 15% таких справ завершуються успішно, тобто коли людину вдається повернути з ТЦК або скасувати рішення про мобілізацію.
За його словами, працювати з такими справами дуже складно, адже під час роботи адвокатів у ТЦК інколи здійснюється тиск – і не лише на чоловіків-адвокатів, а й на жінок-адвокатів.
Також невдачі часто пов’язані з тим, що самі "бусифіковані" громадяни не знають, як діяти, і припускаються помилок, після чого адвокатам значно складніше виправити ситуацію та домогтися скасування рішень.
Закінчив Одеську юридичну академію. Спеціалізується на цивільному, сімейному, господарському праві та процесі, адміністративному праві, а також має практику у санкційних справах і спорах, пов’язаних із фінансовими та банківськими правовідносинами. Має понад 10 років досвіду юридичної діяльності.
