Тими, хто не платить за газ, займуться податкова і КРУ
Тими, хто не платить за газ, займуться податкова і КРУ

Тими, хто не платить за газ, займуться податкова і КРУ

18:04, 30.11.2009
8 хв.

Картотека повертається як свідчення безсилля забезпечити оплату за газ не позичковими, а реальними коштами, стягненими з ринку...

Картотека повертається як свідчення безсилля забезпечити оплату за газ не позичковими, а реальними коштами, стягненими з ринку. Постанова передбачає створення постів ДПА і КРУ на підприємствах-боржниках...

Комунальні послуги Ви напевне знаєте, які в наших під’їздах поштові скриньки – пошарпані, поржавілі, без замків. Ось і шпарина, у яку листоноша засовує кореспонденцію мого сусіди, час від часу роззявляється, і її вміст вивалюється додолу. Я засовую назад рекламні буклети й рахунки та не можу не помітити, що сусід місяць за місяцем не оплачує комунальні послуги. Його борг за квартиру й тепло вже перевищив чотири тисячі гривень і продовжує зростати. Таких боржників у нас у під’їзді декілька, про що я довідався з оголошення на вхідних дверях. Вивішене двірником о шостій ранку, воно не протрималося там і півгодини.

Іншу сусідку, що поверхом нижче, моя дружина зустріла в районному управлінні соціального захисту, де вона оформляла субсидію на оплату тих самих комунальних послуг. Я не знаю і знати не хочу й не маю на те права, яку довідку про доходи сім’ї вона показувала інспекторові, і я можу лише здогадуватися, чи знає інспектор про БМВ-750, на якій сусідка приїхала до держустанови та про будинок у Петропавлівський Борщагівці, який вона здає в оренду під резиденцію.

Відео дня

У своїй гонитві за владою українські посадовці – як центрального, так і місцевого рівня – принесли газовий сектор і ЖКГ у жертву політичній доцільності та заграванню з електоратом. За російський газ ми розплачуємося всім, що потрапить під руку – кредитами Ощадбанку, які навряд чи Нафтогаз має серйозний намір повертати. Державними, з дозволу сказати, цінними паперами, якими наповнюється статутний фонд НАКу. Відшкодуванням ПДВ, яке вибірково здійснюється на користь компанії. Субсидіями з державного бюджету. Кредитами МВФ... А коли в кредитах чемно відмовляють – спеціальними правами запозичень МВФ, які так доречно, як манна небесна, впали на уряд.

І в розрахунках цих – лише мала дещиця коштів, які Нафтогазу вдається стягнути з ринку та зі споживачів. З одного боку, відомо, що внутрішні тарифи на газ (окрім промислових споживачів та бюджетних установ) значно менші від закупівельної ціни імпортованого газу. З другого – наближення виборів нівелює будь-які стимули розраховуватися за газ – усе рівно, ніхто нікого в переддень 17 січня та 7 лютого не відключить. Тож частка розрахунків підприємств ТЕК за газ, спожитий у цьому опалювальному сезоні, становила всього 25 відсотків. Лише цьогорічного січня цей показник був ще нижчий – на тлі газового конфлікту підприємства ТЕК узагалі відмовлялися платити за газ, і показник проплати становив за той місяць менш як 5 відсотків.

Мильна опера з тарифамидобіжить свого логічного й дуже-дуже болючого кінця у 2010 році, коли ціна за російський газ становитиме вже від 295 до 337 доларів за тисячу кубометрів і коли новий Президент України – не має значення, хто саме, – почне наводити лад у занедбаному газовому й житлово-комунальному господарстві. До наступного опалювального сезону тарифи для населення зростуть чи не вдвічі, оскільки блеф під назвою «Вчасні розрахунки Нафтогазу за російський газ» триватиме від сили ще кілька місяців. На більше в режисерів забракне ресурсу, а в спонсорів у особі міжнародних фінансових організацій – терпіння. Коли газовий зашморг затягнеться на шиї, на профспілки з їхніми оперетковими судовими позовами вже не зважатимуть.

А поки що в газовій трагікомедії триває передостанній акт – уряд загвинчує гайки теплокомунерго, які не поспішають розраховуватися за газ (остання дія буде тоді, коли вдарять морози й уряд, з виїздом на місце, показуватиме, як безперебійно надходить газ зі сховищ, куди його завбачливо напомпували). Борг підприємств ТЕК «Газові України» сягнув 4 млрд. грн.: 2,22 млрд. – за газ, спожитий у минулому опалювальному періоді; 1 млрд. грн. боргів уже накопичено в цьому сезоні (завважте, що не було морозу) і ще осібно стоять 793 млн. грн. боргу Київенерго, з яким у Нафтогазу окремі стосунки й розрахунки. Якби сталося диво й борги були виплачені, ці кошти – близько 500 млн. доларів – виявилися б незайвими при розрахунках з Газпромом – адже сумарний платіж за газ у грудні – січні  оцінюєтьсящонайменше в півтора мільярда доларів.

І дива не станеться, незважаючи на урядову постанову 1241 від 25.11.2009 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ». Цей документ є ілюстрацією та квінтесенцією того, якими уряд Тимошенко бачить шляхи подолання неспроможності Нафтогазу розплачуватися за російський газ. Після того як кілька аналогічних урядових постанов від цього року пішли шкереберть – як-от «Деякі питання фінансування розрахунків за природний газ суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію, що споживається населенням» від 22 квітня, – уряд укотре наступає на ті ж самі граблі: теплокомуненерго можна примусити платити, затиснувши їм пальці в двері. З цією метою:

· підприємства ТЕК зобов’язали перевести свої рахунки в Ощадний банк, що вони вперто відмовляються робити. Ідея полягає в тому, що держбанк автоматично, за заданим алгоритмом, списуватиме кошти на користь Нафтогазу;

· якщо теплокомуненерго відмовляться це робити, їм загрожує позбавлення ліцензії. Уявімо, що це відбувається в місті N у розпал січневих морозів – чи означатиме позбавлення ліцензії N-теплокомуеенерго припинення теплопостачання? Та в жодному разі.

· відтепер підприємствами ТЕК опікуватиметься не хто-небудь, а Держкомітет фінансового моніторингу – на предмет систематичного й злісного перерахування теплоенергетиками виручки в офшорні компанії.

· місцеві бюджети ризикують недоотримати дотацію з держбюджету, якщо вони не розрахувалися за комунальні послуги.

І найцікавіше:

· уряд повертає назад картотеку. Хто пам’ятає, в часи поголовного бартеру та хронічного податкового боргу картотека була адміністративним приписом банку проводити платежі клієнта, що заборгував бюджету відповідно до пріоритетів, визначених податковою. Скасована терьохінським Законом «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, картотека повертається через чорний хід як свідчення безсилля уряду забезпечити оплату за газ не позичковими, а реальними коштами, стягненими з ринку. Постановою передбачається створення постів на підприємствах-боржниках силами ДПА і КРУ, котрі стежитимуть, аби кошти, отримані на рахунок тепловика, ішли передусім на оплату газу.

Від постанови 1241 відгонить чекістським духом і порипуванням ременів на комісарській шкірянці. І хоча ця постанова не жилець – підстав для президентського вето в ній більше ніж достатньо, – вона фіксує черговий етап того безглуздя, що твориться в газовій сфері та в ЖКГ. Будь-які спроби гримнути кулаком приречені на фіаско, якщо українськими урядовцями зневажено основний постулат економіки – людина економічна, homus economicus, реагує передусім на стимули, а вже потім на погрози, хай навіть вони й межують із відкликанням ліцензії та податковим блокпостом на підприємстві.

Які б погрозливі постанови не ухвалювалися, газове та житлово-комунальне задзеркалля в Україні житиме своїм життям, поки тарифи на газ щонайменше не зрівняються з тією ціною, за якою ми купуємо газ на кордоні; поки містечкові політики-депутати встановлюватимуть тарифи на тепло, а не центральний і по-справжньому незалежний регулятор; поки директори теплокомунерго не збиратимуть готівку на хабар, аби провести взаємозалік у рахунок субсидії з держбюджету на відшкодування різниці в тарифах...

І врешті, поки мого сусіду, який свідомо не платить за комунальні послуги, від них не відріжуть, – але так, щоб при цьому не постраждали ми, хто платить.

Станіслав Голубенко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся