"30 кроків" Незалежності. 1993-й – російські зазіхання на Крим, "Біле братство", початок ери мобільників та рекордна гіперінфляція

Не встигли озирнутися, а цього року зустрінемо тридцяту річницю Незалежності України. Який шлях українці пройшли з моменту проголошення Незалежності й до сьогодні? Чим запам’ятався 1993-й рік?

*"30 років – 30 кроків Незалежності" - спецпроект ТСН.Тижня, який розповідає, як і чим українці жили від буремного 1991-го і донині. 

Радянська економіка вмирає все швидше. Руйнуються зв'язки між підприємствами в колишніх республіках, а військові замовлення, які складали левову частку прибутку промислових гігантів, остаточно зникають. Проте купа робітників, за інерцією, все ще ходять на збанкрутілі заводи, хоч зарплатню їм не виплачують уже по чотири місяці. Всі колишні запаси "на чорний день" скінчилися. 1993- й підвів людей до межі виживання. 

Середня зарплата в 93-му – 162 тисячі купоно-карбованців. При цьому батон коштує приблизно 400 купонів, пляшка горілки – 12 тисяч, а кілограм сирокопченої ковбаси -  30 тисяч. 

Ціни на продукти зростають ледь не щодня. Разом із цінами росте соціальна напруга. На Донбасі починаються шахтарські бунти. Окрім суто економічних вимог, шахтарі висувають політичні – автономія Донбасу та відновлення зв’язків з Росією. В Росії справді справи трохи кращі - інфляція "всього" - 839,87%.

В 1993 році українці вперше чують іноземне слово "ваучер". Тепер кожен може отримати свою частину майна держави на суму один мільйон 50 тисяч купонів. Але перша хвиля приватизації так погано підготована, що  більшість людей просто не знають, що робити з цими папірцями. В результаті, обсяг ваучерної приватизації в 93-му - мізерний. Невикористані сертифікати швидко втрачають в ціні у вирі гіперінфляції. Пізніше приватизацію призупинять, а потім знову відновлять – вже в інтересах великого бізнесу, який почне зростати на перепродажі нафти та газу. 

Перша заборона компартії України триває лише півтора року. У травні 93-го діяльність КПУ знову дозволять. 

Знаково, що перші з'їзди КПУ із вже тоді немолодим Петром Симоненком організовуються в Макіївці та Донецьку. Щоб не потрапити під заборону, українські комуністи заявляють: вони не мають жодного відношення до компартії Радянського союзу, і отже, не спадкують її гріхи. 

Майже одразу стає зрозуміло – український комунізм є ідеальним політичним бізнесом. Лобіювання в парламенті зовсім не комуністичних потреб та наповнення власних гаманців непогано доповнюється активною підкилимною діяльністю  проти незалежності задля  ідеї фікс – відновлення Радянського союзу… 

1 липня 1993 року Леонід Кравчук телефонує послу України в Німеччині Іванові Пісковому. Здавалося б, що особливого? Але Кравчук вперше робить це за допомогою мобільного телефону. Хвилинну міжнародну розмову оплачує компанія, вона ж дарує президенту і сам телефон - 400 грамів пластика та мікросхем ціною у 2000 доларів! Це - сума середньої  зарплати українця за 12 років! Починається ера мобільників.

Перші "трубки" в Україні - великі, незручні - коштують кілька тисяч "зелених". Ще півтора долара коштує хвилина розмови. Та середньомісячний рахунок від 500 до 1000 доларів клієнтів не лякає. В 93-му у компанії "Український мобільний зв'язок" – вже 800 абонентів.

Кримські проблеми України не вщухають. 9 липня 1993 року Верховна Рада (так, так, до появи Російської Думи тамтешній парламент звався Верховним Совєтом) Російської Федерації проголошує Севастополь російським містом. Російські парламентарі прагнули поновити імперію, не помічаючи змін у власній країні. І незабаром за це поплатяться. 

Президент Борис Єльцин відмежовується від цього геополітичного піратства власного парламенту, а Україна скликає  Раду безпеки ООН. 20 липня Радбез визначає – постанова російського парламенту не має жодної юридичної сили. 

Крапку в цій суперечці покладе спроба  усунути від влади президента Росії Бориса Єльцина. У жовтні бойові підрозділи генерала Макашова штурмують мерію Москви та Останкінську телевежу. Стрілянину на вулицях російської столиці показують в прямому ефірі по центральних каналах. У відповідь Єльцин оголошує надзвичайний стан та заводить в Москву вірні йому війська. Весь світ спостерігає,  як російські танки розстрілюють власний парламент.   

Українці жваво обговорюють події в Москві. Але яскраві картинки не наповнюють порожні холодильники. Економічна криза позбавляє надії. Шукати її українцям допомагають релігійні організації та секти. В 93-му – пік популярності "великого білого братства Юсмалос". 

За рік до цього прокуратура почала розслідувати діяльність  засновників братства – Марії Цвігун та її чоловіка Юрія Кривоногова. Він разом із дружиною під іменами Іоанн Свамі та Марія Деві Христос досконало промивають мізки 80 тисячам рядових членів братства. Ті несуть в секту всі гроші та переписують на її лідерів автомобілі та нерухомість. 

Підрозділи секти працюють в більшості міст України, а також в Росії, Білорусі та Казахстані. Влітку 93-го члени братства в білому одязі починають стягуватися в Київ. На 24 листопада Марія Деві Христос призначає не багато не мало - кінець світу! Вона закликає братчиків зібратися в Софіївському соборі і спалити себе.

10 листопада 1993 року, Софіївська площа в міліцейських кордонах, членів братства масово затримують в центрі Києва, проте деякі встигають прорватися на площу та навіть намагаються захопити Софійський собор. 

Арештовують близько шестисот людей з секти. Після довгого слідства та суду  Марія Цвігун  отримує 4 роки позбавлення волі, а лідер секти Юрій Кривоногов сідає на 7 років. Утім багато адептів Білого Братства довгі роки проведуть в психіатричних лікарнях. Потім розкажуть: Кривоногов у 80-х розробляв психологічну зброю в секретних дослідницьких інститутах КДБ СРСР. Якщо це так, то зброя працює. 

За фінансову кризу та хаос на руїнах економіки хтось має відповісти. В жовтні 93-го йде у відставку уряд Леоніда Кучми. Та український парламент вже за кілька днів відкриє перед ним інші, більші двері, призначивши на літо 94 –го позачергові вибори президента України.

А поки, восени 1993-го, до фінансового штурвала приходить ще один майбутній політик, який через десять років завершить політичну еру Леоніда Кучми. На вакантну посаду голови Нацбанку призначають мало кому відомого Віктора Ющенка. Дуже швидко виявиться, що молодий банкір достатньо харизматичний для власних ігор у великій політиці. 

Ющенко обіцяє депутатам стабілізувати фінансовий шторм. А тим часом влітку 93-го в Україну з Європи летять літаки з грошима. Півтора трильйони купонів, потрібні для розрахунків з селянами за вирощений врожай. В результаті, гіперінфляція до кінця 93-го сягає абсолютно нереальної цифри - 10206%. Зранку чашка кави коштує 28 тисяч купонокарбованців, а вже увечері - 30 тисяч. А бідні мільйонери розраховуються 100-тисячними банкнотами. 

Станіслав Ясинський

УНІАН в Google News