Азаров вимагає пеню від споживачів комунальних послуг, а як щодо взаємної відповідальності?

В уряді впевнені, що плачевний стан ЖКГ пояснюється виключно боргами населення... А офіційні цифри з відкритих джерел стверджують інше...

Якщо вже вводити пеню за невчасну оплату комунальних рахунків, то тільки одночасно з пенею бюджетникам від уряду за затримки зарплати... Або може краще почати не із закручування гайок населенню, а з наведення ладу в українських фінансових ланцюгах?

Ось декілька фактів. По-перше: прем`єр-міністр України Микола Азаров 27 липня заявив, що:

• тарифи на газ для населення будуть підвищені з 1 серпня відповідно до домовленостей з МВФ;
• ніякого перенесення підвищення не буде: «ніхто цього рішення не міняв, не змінює і не змінюватиме, оскільки це одна з ключових умов нашої угоди з Міжнародним валютним фондом;
• уряд концентруватиметься на тому, щоб до 1 серпня (тобто за 4 дні) створити «чітку систему призначення, нарахування і виплати житлово-комунальних субсидій для соціально незахищених категорій населення»;
• підвищення цін на газ було неминучим, тому що абсолютно несправедливо стверджувати, що для потреб населення достатньо лише газу власного видобутку. «Абсолютно недостатньо. Наш газ ми вимушені змішувати з абсолютно іншим за вартістю газом, який ми одержуємо з Росії», а ціна на російський газ істотно збільшилася з 2009 року;
• і найголовніше: «Ми не хочемо Україну зробити банкротом. Ось і вся відповідь. Ми одержали її в страшному стані, ми поступово наводимо лад і наведемо його. Але наводити лад, погладжуючи і роздаючи цукерки неможливо...»

По-друге: 23 липня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект №7013, сенс якого зводиться лише до одного: із закону «Про тимчасову заборону на стягування з громадян України пені за невчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» слід викинути статтю наступного змісту: «У зв`язку з невиконанням державою зобов`язань щодо виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати за розрахунками з 1 жовтня 1996 року і стягати з громадян України пеню за невчасне внесення квартирної плати і за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла і прибудинкових територій, вивіз сміття, ліфтове господарство).

Кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені за розрахунками за житлово-комунальні послуги за період з 1 жовтня 1995 року, зараховуються в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги”.

Тобто фактично Кабмін хоче, щоб Верховна Рада знову узаконила пеню за борги по комуналці.

У записці пояснення до законопроекту міністр з питань житлово-комунального господарства Ю.Е.Хіврич стверджує, що:

• «через незастосування санкцій до населення за несплату житлово-комунальних послуг підприємства житлово-комунального комплексу не мають можливості вживати дієві заходи, направлені на зменшення заборгованості населення за спожиті послуги і, у свою чергу, зменшити власні борги за спожиті енергоносії».
• «прийняття законопроекту дозволить вжити дієвих заходів до неплатників спожитих житлово-комунальних послуг, створити умови для постійної та ефективної роботи і розвитку галузі. Зокрема поліпшити фінансовий стан підприємств, що надають житлово-комунальні послуги і, як наслідок, забезпечити стабільне проходження опалювального сезону; встановити на законодавчому рівні обов`язок наймачів і власників житла своєчасно платити за ЖКП; а також ефективніше боротися з неплатниками».

Що ж ми маємо в підсумку? Всупереч квітневим заявам Миколи Азарова і Віктора Януковича  підвищення цін на газ для населення виявилося не те, щоб «непотрібним», а узагалі навіть «неминучим». Більш того, у фінансових проблемах вітчизняного теплокомуненерго виннне виключно населення, яке несвоєчасно платить або взагалі не платить за комунальними рахунками. А значить його треба карати. Матеріально. Ось уже й колекторні компанії заворушилися – хочуть вибивати з людей борги за ЖКП.

Знаєте, справа вже навіть не в «поліпшенні життя кожного вже сьогодні». Біс із ним, з таким поліпшенням. Набридло слухати гидоту про себе й про інших українців, і хочеться зрозуміти, хто ж урешті-решт за цей чортовий газ не платить.

За останніми оперативними даними ДК «Газ України» (станом на 27.07.2010) рівень розрахунків за газ у поточному році населенням і підприємствами теплокомуненерго виглядає так:

Різниця в цифрах очевидна, чи не так? Практично по кожній області люди платять за газ набагато більше, ніж підприємства теплокомуенерго (у процентному співвідношенні, певна річ). Куди ж дівається (або звідки береться) різниця? На мій погляд є три варіанти:

• накопичується за рахунок того, що комунальні рахунки ігнорують юридичні особи – споживачі комунальних послуг (адже гаряча вода є в кожному офісі, та й опалювання теж);
• накопичується за рахунок того, що держава не виконує свої зобов`язання щодо своєчасного перерахування субсидій;
• осідає на якихось «ланках ланцюга» по дорозі від населення до «Газу України»...

І як мені здається, в жодному з цих можливих варіантів українців звинуватити ніяк не можна.

Дійсно, статистика ДК показує, що не в усіх областях люди акуратно платять за комуналку. Але далеко не скрізь і не завжди наша держава акуратно виплачує гроші, які мають отримати люди. Навіть якщо не брати до уваги пільги й субсидії, які з висоти сидіння в мерседесі представницького класу, звичайно, можна розглядати як «подачки». Загальноукраїнський борг за чесно заробленими зарплатами за даними Держкомстатув липні склав трохи менше 1 мільярда 800 мільйонів гривень. Он єнакіївські гірники, які не бачили своїх грошей вже 3 місяці, заявили, що взагалі не будуть підніматися з шахт. А дійсно, навіщо? Якщо навіть на проїзд додому і на роботу грошей у них все одно немає. А в них же – сім`ї, діти.

Отже, шановний Миколо Яновичу, якщо вже і вводити пеню за невчасну сплату комунальних рахунків, то тільки одночасно з виплатами пені людям за затримки зарплати. Причому ставка пені має бути однаковою. Бо інакше якесь уже зовсім феєричне свинство виходить.

Або ще от варіант: якщо уряд вважає допустимим виплачувати прострочений ПДВ облігаціями, то чому тоді не ввести боргові розписки як платіжний засіб за ЖКП? Мені завод винен стільки-то, а я з цього стільки-то півстільки-то винна ЖЕКу. І всі задоволені, от і розрахувалися.

Або може краще почати не із закручування гайок населенню, а з наведення ладу в українських фінансових ланцюгах. Здається, в цьому і полягає частина роботи прем`єр-міністра.

Ганна Ткаченко

УНІАН в Google News