Продаж ”Луганськтепловоза” росіянам: наслідки для ринку та репутації

Чи можна говорити про перший великий провал у розпродажі держмайна в 2007 році? У якому випадку можливий перегляд результатів конкурсу? Коментарі Ігоря Мазепи і Вячеслава Бутка

Як відомо, 23 березня ФДМУ провів конкурс з продажу 76% акцій ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. Його єдиним учасником став російський «Трансмашхолдинг», який виставив дві свої дочірні компанії. За наслідками конкурсу переможцем визнано ВАТ “Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» (Росія), яке запропонувало за пакет 292 млн. 505 тис. грн. при стартовій ціні пакету 292 млн. грн.

З пропозицією прокоментувати результати конкурсу ми звернулися до генерального директора інвестиційного банку Concorde Capital Ігоря Мазепи і керівника економічних програм Центру досліджень корпоративних відносин Вячеслава Бутка.

- Як Ви вважаєте, якими можуть бути наслідки продажу “Луганськтепловоза” росіянам для вітчизняного ринку транспортного машинобудування і українських залізничних компаній?

Мазепа: Виходячи з тієї кон`юнктури, яка склалася півроку тому і безпосередньо на саму дату проведення конкурсу, було очевидним, що основними претендентами на завод були російські компанії. До того ж російський ринок все ще залишався головним споживачем даної продукції, а система продажів «Луганськтепловоза» не дозволяла якісно диверсифікувати ринки збуту. Але потенціал цього заводу і його перспективи величезні не тільки для Росії, і прихід неросійського власника дозволив би компанії істотно диверсифікувати ринки збуту. У зв`язку з тим, що переможець конкурсу виявився все-таки російським, це в певною мірою обмежує можливості заводу щодо диверсифікації ринків збуту продукції, і виникає прецедент ціни, оскільки реальна вартість заводу значно перевищує ціну продажу контрольного пакету на конкурсі. Це може позначитися на рішенні інших інвесторів - купувати активи даного профілю за ринковими цінами, що склалися, чи ні. На операційний бізнес інших підприємств сектора транспортного машинобудування прихід російського власника навряд чи якось вплине, оскільки, по суті, «Луганськтепловоз» був монополістом у своєму секторі.

Бутко: Окрім переможця конкурсу в ньому, наскільки мені відомо з публікацій у ЗМІ, бажали взяти участь достатньо серйозні інвестори, серед яких структури, наближені до SCM Р.Ахметова, «Дніпровагонмаш» і Марганецький ГЗК, а також іноземні інвестори – німецький Siemens, польська Kolej Baltycka і французька компанія Alstom.

Поки що про наслідки продажу “Луганськтепловоза” росіянам для вітчизняного ринку транспортного машинобудування й українських залізничних компаній говорити рано, але деяка насторожуюча інформація щодо подальшої долі самого «Луганськтепловоза» є. Річ у тому, що «Трансмашхолдинг» оголосив про плани створення підприємства з виробництва тепловозів у Казахстані. У мене немає підстав однозначно щось стверджувати, але в світовій практиці нерідко бувають випадки купівлі конкурентів з метою їх подальшої ліквідації.

- Відсутність реальної конкуренції за «Луганськтепловоз», відмова від участі інших іноземних претендентів і низька ціна продажу одного з найбільш ліквідних приватизаційних активів дозволяє говорити про перший крупний провал у розпродажу держмайна в 2007 році. Ви згодні з такою думкою експертів?

Мазепа: Сам конкурс був закритий і непрозорий, простежувалися явні ознаки несправедливого визначення ціни продажу активів, оскільки вона була явно не ринковою. Якби Фонд держмайна як продавець показав реальну ринкову ціну, це слугувало б добрим індикатором того, скільки в Україні і в сусідніх країнах можуть коштувати аналогічні активи. На жаль, цього не сталося.

Найбільшої шкоди, якої міг завдати Фонд державного майна як продавець, це, насамперед, шкода репутації. Стало зрозуміло, що практика закритих продажів, на жаль, зберігається в Україні. Хоча після продажу «Криворіжсталі» і ще кількох об`єктів на відкритих аукціонах ми сподівалися, що закриті конкурси відійдуть у минуле.

Бутко: До того ж простежується цікава тенденція. Однією з попередніх призначених дат проведення конкурсу з продажу «Луганськтепловоза» було 2 жовтня 2006 року. Багато в чому конкурс тоді не відбувся через те, що абсолютно справедливо було сформовано громадську думку, яка негативно оцінювала умови передбачуваного продажу, які були «виписані» під нинішнього переможця. Наприклад, у додаткових умовах був вимога про те, що протягом трьох місяців з моменту підписання договору купівлі-продажу переможець мав надати «Луганськтепловозові» розроблені за кордоном технології виробництва локомотивів. Зокрема - повні комплекти конструкторської документації на три моделі тепловозів і одну - електровоза. При цьому всі проекти повинні бути розроблені під колію 1520 мм, яка використовується тільки в СНД. Зрозуміло, що цій умові міг відповідати лише «Трансмашхолдинг».

Тобто, і тоді чітко простежувалося бажання продати «Луганськтепловоз» саме «Трансмашхолдингу». А зараз це вдалося зробити. Завдяки якійсь блискавичній операції, багато елементів якої з погляду законодавства викликають серйозні сумніви щодо обгрунтованості.

Щодо виконання плану надходжень до державного бюджету. Минулого року він був виконаний на 22%. «Почин» цього року не дає підстав сподіватися на поліпшення ситуації. 

- В якому випадку можливий перегляд результатів конкурсу?

Мазепа: Перегляд результатів конкурсу можливий, оскільки правопорушення були дуже очевидні. Самими значущими з них є неадекватно сформована ціна продажу і обмеження кількості учасників конкурсу. Але ухвалювати рішення про перегляд результатів можуть тільки судові органи.

Бутко: Відомо, що Президент України Віктор Ющенко звернувся до Генпрокуратури і СБУ з проханням перевірити дотримання ФДМУ законодавства при продажі 76% акцій «Луганськтепловоза». З погляду дотримання інтересів держави хотілося б, щоби перевірка пройшла максимально ретельно – ситуація, що склалася, з продажем «Луганськтепловоза» негативно впливає як на інвестиційну привабливість нашої країни, так і на імідж органів влади. Необхідно розслідувати все, щоб це стало надбанням громадськості, і, щоб надалі не було подібних прецедентів.

Наскільки мені відомо, СБУ вже розглянула скаргу Марганецького ГЗК, який мав намір взяти участь в конкурсі з продажу «Луганськтепловоза», але не зміг цього зробити, і встановила, що в процесі продажу цього підприємства мали місце ознаки злочину. Відповідно до чинних нормативних актів матеріали скарги передані Генеральній прокуратурі.

Записав Микола Куліш