Акімова погнала «другу хвилю»

Янукович перенаправив тривожний лист Акімової Азарову і голові НБУ з резолюцією: «Прошу невідкладно вжити відповідних заходів. Доповісти особисто»... Чи не помиляються Арбузов з Акімовою?..

Янукович перенаправив тривожний лист Акімової Азарову і голові НБУ з резолюцією: «Прошу невідкладно вжити відповідних заходів. Доповісти особисто»... Чи не помиляються Арбузов з Акімовою?..

Арбузов змовився з Акімовою?

Першим забив на сполох ще в середині квітня з приводу погіршення ситуації в економіці України, а також можливості її посилення у зв'язку з другою хвилею світової кризи, яку прогнозували, глава НБУ Сергій Арбузов.

Він тоді, нагадаємо, відправив лист прем'єр-міністрові Миколі Азарову, в якому висловив побоювання відносно інфляції в країні, яка швидко зростала, і поклав на уряд провину за зрив співпраці з МВФ, що привело до зниження довіри інвесторів до України. Також Арбузов дорікнув особисто Азарову, відзначивши, що «ці негативні тенденції, крім іншого, зумовлені публічними заявами керівництва уряду...». Тут малися на увазі висловлювання прем'єр-міністра про те, що Україна може обійтися без кредитів МВФ, та інші подібні його заяви.

А, як стало відомо днями, 6 червня тривожний лист на цю саму тему підготувала перший заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова. Вона адресувала його Вікторові Януковичу і повідомила в ньому про нові ризики, які виникли перед Україною після роботи в країні в лютому поточного року місії МВФ.

На думку Акімової, ризик закриття ринків запозичень посилився зараз у зв'язку з недовірою фінансових ринків до результативності існуючих антикризових програм у Греції, Португалії й Ірландії. «Розвиток цих світових тенденцій і припинення співпраці з МВФ може спровокувати в Україні розвиток ситуації подібної до сценарію другої половини 2008 року», - підкреслила вона. І попросила у зв'язку з цим президента, щоб той провів розмову з Азаровим і Арбузовим з метою вживання ними заходів «для запрошення і забезпечення роботи місії МВФ у Києві в першій половині червня поточного року і виконання необхідних для цього умов».

Президент того ж дня перенаправив цей лист Акімової главі уряду і голові НБУ з резолюцією: «Прошу невідкладно вжити відповідних заходів. Доповісти особисто».

Таким чином, вже й Арбузов, і Акімова передчувають щось недобре для країни у найближчій перспективі. А способом мінімізації ймовірного майбутнього негативу для української економіки від, зокрема, другої хвилі світової кризи вони бачать неодмінне відновлення співпраці з МВФ, призупинене в березні цього року внаслідок невиконання українською стороною обумовлених у Меморандумі зобов'язань. Зокрема, до березня не була проведена пенсійна реформа, хоча уряд обіцяв це зробити. Крім того, в рамках виконання програми співпраці з МВФ, Україна зобов'язалася в 2011 році підвищити тарифи на газ для населення ще на 30%, але це теж не виконано до цих пір. Причому, уряд пообіцяв не підвищувати ціну на газ для населення до кінця року.

Проте місія МВФ у першій половині червня до України так і не приїхала, на необхідності чого наполягала Акімова в листі президенту. Крім того, прем'єр-міністр, на якого «тиснули» в своїх листах Арбузов і Акімова, схоже, не припускає якихось великих загроз для вітчизняної економіки в осяжній перспективі. Такий висновок напрошується з його заяв.

Наприклад, того ж дня, коли в ЗМІ з'явився лист Арбузова до нього, в якому серед іншого містився і натяк на ризик девальвації, Азаров заявив, що курс гривні буде стабільним. «Зараз гривня стабільна як ніколи, і буде стабільною», - пообіцяв він.

А за день до того, як став відомий зміст листа Акімової, прем'єр-міністр заявив, що фінансової кризи в Україні не буде. «Ви мене багато років знаєте. Я коли-небудь розкидався такими словами? Ні. Значить, можете бути впевнені, що ніяких фінансових криз у нас не буде», - запевнив він.

Загроза другої хвилі

Так, можливо, великодосвідчений Азаров все ж таки має рацію? Ніяких криз не передбачається, а Арбузов з Акімовою лише марно наганяють страхів?

На жаль, думка глави уряду не здається переконливою. Азаров або бравує, або він дійсно погано знає нинішню обстановку в світі і не бачить погроз, що насуваються. Побоювання ж глави НБУ і першого заступника глави адміністрації президента, навпаки, бачаться виправданими, і такої ж точки зору дотримуються багато відомих зарубіжних аналітиків.

Наприклад, авторитетний експерт, професор Університету Нью-Йорка Нуріель Рубіні, який точно передбачив свого часу останню глобальну фінансову кризу, впевнений, що друга хвиля світової кризи неминуча. Він назвав чотири основні причини, синергія яких складається в «ідеальний шторм» для світової економіки: фінансові ускладнення в Сполучених Штатах; фінансову кризу в єврозоні; уповільнення темпів зростання китайської економіки; спад японської економіки, обумовлений природними катаклізмами.

Рубіні прогнозує, що вже в другому півріччі 2011 року світову економіку почне затягувати у воронку нової глобальної кризи. Згортання стимулюючих програм у США і Європі, падіння попиту, проблема перевиробництва неминуче приведуть до стагнації, а потім - нової кризи, яка вибухне найпізніше у середині 2013 року.

А зовсім недавно вже й МВФ попередив про очевидні виклики для світової економіки. Як розповів минулого тижня директор департаменту досліджень МВФ Олів'є Бланшар, ризики пов'язані, зокрема, із загрозою дефолту, що зберігається у ряді європейських країн, можливим перегрівом економік держав, що розвиваються, а також прогнозами слабкого економічного зростання в Сполучених Штатах.

Більш того, сильна нервозність на світових ринках присутня на протязі вже, мінімум, двох останніх місяців. Причому, панічні настрої в черговий раз далися взнаки минулої п'ятниці. Так, за підсумками торгів 17 червня в Нью-Йорку різко подешевшала нафта: на 1,94 долара за барель або 2,04%. А за період від початку травня ціна на нафту впала більш ніж на 17%. На думку експертів, це, перш за все, пояснюється занепокоєнням інвесторів з приводу фінансової кризи в цілій низці європейських країн, яка незабаром може позначитися на істотному зниженні попиту на нафту.

На світових ринках чорних металів в останні місяці також спостерігається зміна настроїв. Якщо від початку нинішнього року по квітень середня ціна на сталь виросла на 24%, то потім цей тренд зупинився, і навіть намітився його розворот.

Чим може закінчитися зростання виробництва в Україні

Остання обставина дуже важлива для української економіки, оскільки експорт металів є головною позицією вітчизняного експорту. До речі, саме завдяки вдалій кон'юнктурі на світових ринках для металургійної, та ще хімічної галузей, українська промисловість і економіка в цілому демонструють від початку року зростання. Зокрема, величина експорту в доларовому еквіваленті збільшилася в першому кварталі 2011 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року: щодо недорогоцінних металів – на 50,5%; щодо продукції хімічної промисловості – на 78,8%.

Тому якщо найближчим часом світові ціни на сталь підуть униз унаслідок настання другої хвилі глобальної кризи, то це неминуче приведе до чергового економічного обвалу в Україні. Як це відбувалося в другій половині 2008 року – тут Акімова абсолютно має рацію.

Білоруський сценарій

Проте великі проблеми в української економіки можуть початися і без другої хвилі світової кризи – як це відбувається зараз у Білорусі. Річ у тому, що ніяких позитивних тенденцій, не пов'язаних із сприятливою світовою кон'юнктурою, у вітчизняній економіці не спостерігається. В чому винна, в першу чергу, відсутність реальної боротьби з корупцією, унаслідок чого інвестиційний клімат в Україні за останні півтора роки не тільки не поліпшується, а лише погіршується.

Наприклад, минулого тижня про це відверто заявив Януковичу й Азарову віце-президент Світового банку Філіп Ле Уору, який приїжджав до Києва. «Цей візит відбувається в умовах серйозної стурбованості несприятливим кліматом бізнесу і стабільно високим рівнем корупції в Україні», - цитувалися, зокрема, його оцінки в повідомленні прес-служби СБ.

У частині ж державних запозичень ситуація виглядає просто плачевно. З березня 2010 року, коли уряд очолив Азаров, по травень 2011 року державний і гарантований державою борг виріс, за даними Мінфіну, на 18,4 млрд. дол. і досяг 58,2 млрд. дол. А в червні Україна розмістила суверенні євробонди ще на 1,25 млрд. дол.

Останнім же часом український уряд таки «одумався» і почав докладати відчайдушних зусиль для відновлення співпраці з МВФ. Для чого минулого четверга Верховну Раду переконали прийняти в першому читанні непопулярний пенсійний закон, а потім відразу ж до Вашингтона вилетіла делегація у складі міністрів Ярошенка й Бойка, а також Акімової. Там вони розповіли керівництву МВФ про зрушення з пенсійною реформою і звернулися з проханням відкласти розгляд рішення про підвищення тарифів на газ для населення до 2013 року.

Як розповів у суботу про підсумки даних консультацій з МВФ глава вітчизняного Мінфіну, «ми знайшли розуміння і підтримку з боку МВФ, і головне, зафіксували, що наша програма діє».

Але слова в.о. глави МВФ Джона Ліпські прозвучали не так оптимістично. Він, зокрема, повідомив, що при зустрічі «було підкреслено важливість проведення рішучої політики і державних реформ в Україні». Про те ж, що МВФ погодився на відстрочення підвищення цін на газ для українців, нічого сказано не було. Крім того, не назвали й можливої дати виділення 3 і 4 траншів кредиту.

Втім, навіть якщо українській стороні вдасться домовитися з МВФ про продовження співпраці, то у разі настання другої хвилі світової кризи навіть це навряд чи врятує Україну від економічної кризи. Варто в цьому аспекті пригадати, що на кінець серпня 2008 року золотовалютні резерви НБУ перевищували 38 млрд. дол. і що вже в листопаді Україна одержала крупний транш кредиту від МВФ (4,5 млрд.), але все це не допомогло Нацбанку втримати гривню від більш ніж двократної девальвації в грудні. Зараз же валютних резервів менше ніж тоді (на кінець травня – 37 867,5 млн. дол.), а за минулий місяць вони скоротилися майже на 0,5 млрд. – ще без приходу другої хвилі глобальної кризи.

Олександр Безкоровайний

УНІАН в Google News