Королевська діагностувала Україні всі симптоми економічної хвороби

У Верховній Раді шукали шляхи подолання фінансово-економічної кризи. Прогноз позитивний, але зростають ризики, викликані внутрішніми факторами і проблемами в Єврозоні

У парламенті відбувся круглий стіл «Кризові явища у фінансово-економічній системі України: шляхи їх подолання», організований Комітетом з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, керівники державних організацій, фінансисти, представники інвестиційних компаній і банківського сектора, експерти з економіки.

На думку голови Комітету Верховної Ради Наталії Королевської, дані офіційної статистики свідчать про те, що в Україні присутні всі симптоми економічної хвороби. «Це і негативне торговельне сальдо, і затримки платежів Держказначейства, і неможливість продати облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), і відсутність притоку інвестицій в країну, і завмирання економічної активності у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу. Не звертати уваги на цей набір економічних проблем можна. Тому ми зібрали фахівців фінансово-економічної сфери, співробітників міністерств і відомств, керівників аналітичних центрів та представників реального бізнесу для того, щоб провести професійну експертну дискусію і намітити заходи, спрямовані на відвернення рецесії та вироблення імунітету від економічних потрясінь», - заявила Наталія Королевська.

Вона повідомила присутнім, що зареєструвала в парламенті низку законопроектів, спрямованих на недопущення економічної кризи. Зокрема, в пакет антикризових законопроектів входить вимога негайно розблокувати експорт сільгосппродукції, введення загороджувальних мит, спрямованих на зменшення імпорту, а також заходи із стимулювання експорту, серед яких головний - поновлення повернення ПДВ. «Завдання номер один для держави - створити всі умови для припливу в країну валюти, забезпечити стабільний розвиток бізнесу в країні, продовжити програму дерегуляції і припинити тероризувати підприємців перевірками», - вважає Наталія Королевська.

Ігор Бураковський

Її думку підтримали експерти, які виступили на круглому столі. Зокрема, на думку керівника Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, при загальному позитивному прогнозі розвитку економічної ситуації в Україні, збільшуються ризики для економіки, викликані як внутрішніми факторами, так і проблемами в Єврозоні. Він зазначив, високу ймовірність проблем у банківському секторі, у зв`язку з чим рекомендував провести стрес-тести для вітчизняних банків.

Президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса підтримав пропозицію Н.Королевської якомога швидше скасувати мито на експорт зерна і стимулювати розвиток агропромислового комплексу України. Він звернув увагу учасників дискусії на те, що поки уряд стримував експорт зернових, на традиційні закордонні ринки Україна вийшли російські компанії і успішно реалізували кілька мільйонів тонн зерна. При цьому українські аграрії втратили мільярди доларів. Серед проблем вітчизняного сільського господарства експерт назвав катастрофічне скорочення поголів`я великої рогатої худоби, що викликало кризу в молочній та м`ясній промисловості, на тлі якого безглуздою виглядає радість вітчизняних переговірників в Брюсселі, що добилися від Європейського Союзу збільшення квоти на експорт з України баранини. «Де вони знайшли баранів? В Україні їх просто немає!», - Вигукнув експерт, викликавши численні коментарі у залі.

Слід зазначити, що Верховна Рада прислухалася до думки експертів і в п`ятницю проголосувала за скасування експортних мит на зерно. На жаль, з огляду на специфіку міжнародної торгівлі продовольством і згаяний час, ефект від цього заходу вітчизняні аграрії зможуть відчути не раніше, ніж через 5-6 місяців.

Екс-міністр фінансів України і засновник «Інституту фінансової політики» Ігор Мітюков підкреслив, що на економічну ситуацію в Україні значний вплив чинить висока ймовірність повторення світової кризи 2008 року. На його думку, якщо європейські політики й далі будуть спізнюватися з прийняттям рішень щодо надання допомоги «проблемним країнам», зовнішні ринки для Україні закриються. При цьому МВФ залишиться єдиним кредитором і у Нацбанку залишиться мало шансів утримати курс гривні на нинішньому рівні. Щоб підтримати потік надходження валюти в країну він також запропонував лібералізувати умови роботи аграрного сектора, а таже прийняти «елегантне рішення» - впровадити в Україні європейську систему трансфертних цін замість обмежувальних мит.

Ігор Мазепа

Виступивши з низкою різких заяв, директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа запропонував девальвувати гривню і прийняти ряд непопулярних реформ. Його технократичний підхід викликав бурхливу дискусію в залі.

Олександр Пасхавер

Основним опонентом Ігоря Мазепи виступив президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, який наполягав на тезі, що будь-яка реформа повинна мати амортизатори, що враховують її соціальну складову.

Володимир Лановий

Дуже критично фінансово-економічну ситуацію в країні оцінює голова Центру ринкових реформ Володимир Лановий. На його думку, економіка Україна не має стійкої динаміки розвитку, структурних і технологічних тенденцій, завдяки яким країна могла б розвиватися, збільшувати виробництво високоякісної продукції та підвищувати свою конкурентоспроможність у світі. Він вважає, що уряд не займається розробкою довгострокової стратегії сталого розвитку, а займається затиканням фінансових дір, сподіваючись лише на чергові кредити. Така політика загрожує падінням у глибоку боргову яму, і до чого вона може призвести, яскраво демонструє негативний приклад Греції, яка опинилася за півкроку від дефолту.

Наприкінці обговорення, модератор круглого столу Наталія Королевська запропонувала створити координаційний центр, який збере і узагальнить всі пропозиції експертів з порятунку вітчизняної економіки і добитися їх реалізації. Ця пропозиція була підтримана всіма присутніми.

Юрій Примха

Фото Володимира Гонтаря / УНІАН