Хитрий лис Микола Янович відхрестився від спільного дитяти

Азаров, я просто переконаний, завбачливо і навмисне призначив комітетські слухання саме на той день, коли Держкомстат оприлюднив січневу інфляцію... «Мы собирали эти деньги не для того, чтобы их разбазаривать-растрынькивать...»

Економіка 101, нагадаю, це початковий курс з економіки в американських коледжах, під час якого майбутні бакалаври опановують ази попиту і пропозиції, безробіття і інфляції, національних рахунків і ринкового ціноутворення. Саме на такий курс перетворив розширене засідання парламентського Комітету з питань фінансів його голова Микола Азаров – кінозал на Банковій 6-8 був на дві третини заповнений студентами Національного економічного університету. Втім, в той день у багатьох спудеїв, вочевидь, були значно важливіші речі – вони групками залишали залу прямо під час промов високоурядовців.

Хитрий лис Микола Янович, я просто переконаний, завбачливо і навмисне призначив Комітетські слухання саме на той день, коли Держкомстат оприлюднив січневу інфляцію. І тема була підібрана відповідна: «Основні напрямки грошово-кредитної політики та антиінфляційні заходи». І дві цифри – 2,9 відсотки місячної інфляції і 19,4 за останні 12 місяців – розмежували доповідачів по різні боки економічних реалій. Опозиція ганила уряд, замовчуючи, що запалила інфляційну ватру саме вона, а урядовці і коаліціанти (втім, представник МінФіну не зронив ані пари з вуст) сповідувалися в чужих гріхах. Безперечним фактом залишалося одне – інфляційна потвора, викликана до життя попереднім урядом і все ще не закута в ланцюги їх наступниками, в одному лише січні  зжерла 4,9 мільярди гривень – себто 2,9 відсотки тих 168,5 млрд гривень, які українці накопичили на банківських депозитах. Звісно, це без врахування готівки, яку ми збегігаємо у себе в калитках. Арифметикою, на скільки зіщулила купівельну спроможність українців дванадцятимісячна інфляція в 19,4 відсотки, займіться самостійно разом зі своєю дитиною, запропонувавши їй це вирішити у вигляді факультативного завдання.

Микола Янович Азаров навідсіч відхрестився від того, що січнева інфляція в 2,9 відсотка – це спільне дитя двох урядів. Послухати його, так вся вона спровокована тим, що готівкові соціальні виплати у січні на шість мільярдів гривень перевищили відповідні асигнування у грудні. І що тільки не робив Нацбанк – і на п`ять відсотків стиснув грошову масу, і стерилізував 12 мільярдів гривень – однак інфляційний джин таки вирвався з пляшки. А ось уряд Януковича, нагадав його колишній перший віце-прем`єр, невпинно дбав про збільшення товарної пропозиції, забезпечивши, зокрема посіви озимих в півтора раза більші, аніж в 2006 році. Капусту не згадували. Ось тільки врожай цей не дали зібрати. Окрім вдалого урожаю, були у діяльності колишнього уряду і інші антиінфляційні плани, які йому не дали здійснити. Саме ці дії Микола Азаров запропонував у проекті рішення комітету як наказ новому уряду:

* Не вимивати обігові кошти підприємств шляхом зволікання із відшкодуванням ПДВ (адже уряд Януковича-Азарова був в цьому питанні взірцем) і шляхом відміни векселів (у 2007 році сума непогашених векселів на одну лише нафту склала 400 млн гривень)

* Орієнтація на скорочення зовнішнього державного боргу (скорочувати доведеться саме борг, нарощений урядом Януковича);

* Встановити обмеження прямого втручання держави в політику ціноутворення (у виконанні Миколи Яновича ця теза звучить особливо пікантно)

· Визнати борг уряду НБУ державним боргом і оформити його цінними паперами ( що заважало це зробити попередньому урядові?)

Однак з вуст Миколи Яновича пролунало і кілька цікавих речей, на які не можна не звернути увагу. Передусім, він не міг не помітити, що вже у січні Нацбанк поспішив урядові на зустріч і перерахував у бюджет рекордні 953 млн грн ( з тих, 3,8 млрд, що визначені цьогорічним бюджетом). Ця статистика дійсно цікава, щоб її порівняти. А порівнявши, таки погодитися з Азаровим, що чуйність Нацбанку до потреб уряду особливо зворушлива, і саме ця поступливість монетарної влади, серед іншого, дозволила владі виконавчій патетично прозвітувати про перевиконання січневих бюджетних надходжень ( у таблиці -  Надходження у бюджет від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, в мільйонах гривень).

Погодився також Азаров з твердженням, що 400 мільйонів доларів, переказаних урядом Тимошенко Ощадбанку у січні на виплату знецінених заощаджень, джерелом своїм мають зовнішні запозичення, здійснені попередниками. Ось така іронія долі – на Ірландській біржі Азаров розміщував євробонди, щоби коштами від них Ю.В здобувала собі рейтинг. У властивій собі манері Микола Янович допустився зневажливих, як для політика, термінів, які чи були не помічені, чи не підхоплені присутньою у залі пресою. «Ми собирали эти деньги, эквивалентом в 12 миллиардов гривень не для того, чтобы их разбазаривать-растринькивать», - ось так досвідчений сивочолий політик висловився про популярну серед електорату, в тім числі і донецького, програму відновлення з попелу втрачених заощаджень.

За збігом обставин, метр регіоналів вже через півгодини (щоправда, тактовно) повчав юну депутатку від НУ-НС Лесю Оробець, як потрібно висловлюватися політикові і не допускати проколів. Саме виступ голови підкомітетуз питань базової освіти Комітету ВР з питань освіти та науки , а не промови Миколи Яновича та поважних економістів Геєця та Яременка, представників Світового Банку та МВФ, був визнаний найрезонаснішою подією слухань. Принаймні, про макроекономічні настанови 18-го номера списку Нашої України, які були чеканно виголошені чи то від імені фракції, чи від імені Президента,  всі тільки і гомоніли в кулуарах. Леся Оробець чітко зачитала (очевидно, написаний помічниками) текст, в якому були посилання на оцінку української макроекономічної ситуації і від Reuters, і від Standard and Poors…і помітно заплуталася у своїх відповідях на запитання Азарова і Геєця. Невже у «Нашій Україні», окрім Президента, вже настільки скрутно з макроекономістами?

Тож по завершенню засідання думалося чомусь не про кістляву руку інфляції, а про гримаси української виборчої системи з її закритими партійними списками.

Станіслав Голубенко

УНІАН в Google News