Що буде з гривнею, або Чого вартують заяви глави Нацбанку

Володимир Стельмах зробив днями заяву, яка примусила в черговий раз серйозно похвилюватися багатьох українців. Він знову заговорив про можливість ревальвації гривні...

Володимир Стельмах

Глава Національного банку Володимир Стельмах зробив днями заяву, яка, напевно, примусила в черговий раз серйозно похвилюватися багатьох українців. Він знову заговорив про можливість ревальвації гривні у найближчому майбутньому.

«Існують підстави для посилення гривні», - повідомив журналістам керівник НБУ.  І пояснив, що однією з таких причин є збереження значних валютних надходжень до України, а продажі Нацбанком доларів на міжбанківському валютному ринку не свідчать про відхід НБУ від планів зміцнити гривню.

Треба сказати, що вельми схожу і навіть ще конкретнішу в цьому плані заяву Володимир Стельмах зробив в жовтні минулого року. «Ми повинні відійти від керованого валютного курсу. Необхідно міняти наш валютний ринок і політику Нацбанку. Що стосується ревальвації, то вона цілком можлива. Щоб опустити курс до 4,9 грн./дол., нам досить вийти на міжбанк і сказати, що нам не потрібний долар і НБУ готовий купувати його в резерви хіба що по 4,9 грн./дол.», - розказував він тоді.

На дану гучну заяву Володимира Стельмаха восени минулого року послідувала негайна реакція бізнесу і населення.  Українські банки почали тоді активно продавати вільну валюту, збільшували гривневе кредитування і стали відмовляти підприємствам у валютних позиках. А багато переляканих громадян поспішили обміняти свої валютні збереження на гривню. Проте ніяких кроків зі зміцнення вітчизняної валюти після вищенаведених слів головного банкіра потім (і до цих пір) так і не послідувало.

Неважко здогадатися, чому після такої тривалої паузи Стельмах раптом знову «пригадав» про можливість або, скоріше, необхідність ревальвації гривні. Очевидно, що на такий радикальний крок Нацбанк і уряд, схоже, таки намірилися піти як на антиінфляційний захід після оголошення Держкомстатом жахливих цифр зростання споживчих цін в  січні - на 2,9%, а в річному перерахунку (до січня 2007 року) – на 19,4%.

Але є великі відмінності між ситуацією в економіці України станом на жовтень 2007 року і на лютий нинішнього. Якщо восени минулого року, не зважвючи на негативне сальдо зовнішньої торгівлі, хоч би спостерігалося сумарне перевищення пропозиції валюти, і НБУ щомісячно нарощував золотовалютні резерви, то в останні три місяці (лютий, січень і грудень) Нацбанк лише витрачає свої запаси на підтримку гривні від девальвації. Крім того, минулого року долар регулярно і дуже стрімко падав по відношенню до євро, що також могло служити виправданням для зміцнення гривні.  Але, знову таки, починаючи з кінця минулого року, американська валюта припинила здавати свої позиції, і багато експертів навіть передрікають подальше ослаблення євро до долара.

У якому становищі опинилася вітчизняна економіка на сьогодні? Уряду не тільки не вдалося минулого року зменшити негативне сальдо зовнішньої торгівлі, але навіть навпаки – темпи зростання імпорту пішли у великий відрив від зростання експорту, і негативне сальдо торгівлі товарами в січні-листопаді 2007 року досягло $9 592,2 млн. Це – по-перше. По-друге, у зв`язку з світовою фінансовою кризою і з інших причин притік валюти до України зменшився, і Національний банк витратив в грудні 2007 року золотовалютних резервів на $305,95 млн., у січні нинішнього року – на $667,80, в лютому НБУ вже тричі продавав валюту – 6, 8 і 11 числа.

У зв`язку з вищезгаданими обставинами слова Володимира Стельмаха про можливість ревальвації гривні видаються вельми дивними – економічно нелогічними. Так, можна собі уявити, що від запланованого продажу Укртелекому, Одеського припортового заводу і декількох обленерго в країну прийдуть великі суми валюти, НБУ скористається ситуацією (як це було окреслено в торішній заяві Стельмаха) і здійснить зміцнення вітчизняної валюти. Але ж такий захід буде лише тимчасовим – крупна приватизація на цьому, в принципі, закінчується - і потім ситуація може лише погіршати?..

Адже головна причина, що штовхає гривню останнім часом не до зміцнення, а, навпаки, до девальвації, не тільки не зникне, але лише посилиться. Оскільки імпорт у разі ревальвації гривні хлине до України ще могутнішим потоком, а умови для вітчизняних експортерів лише погіршають.

Давайте поглянемо на очевидні речі! Припустимо, кілька років тому якийсь товар (туфлі, штани і т.д.), виготовлений в Україні і в країнах Європи (або в США, або в Китаї) коштував в доларовому еквіваленті однаково, – нехай, $100. Проте інфляція в Україні в останні чотири роки перевищувала 10%, а в 2007 році склала і зовсім 16,6%. А, наприклад, в європейських державах споживчі ціни підвищувалися в рік приблизно на 2%. І лише в 2007 році інфляція в ЄС підвищилася до 3,1%. У Китаї ж інфляція була хоч і дещо істотнішою, але все таки набагато нижчою, ніж в Україні (у січні 2008 року інфляція в Китаї досягла 7,1% у річному перерахунку, виявившись рекордною за останні 11 років).

Унаслідок інфляції товар в Європі подорожчав за 4 роки на 9%, а в Україні – в 1,61 раза (інфляція 2004 року – 12,3%, 2005 – 10,3%, 2006 – 11,6%, 2007 – 16,6%). Отже, тепер європейські виробники пропонують цей товар за $109, а українські – за $161. А все тому, що в Україні гривня міцно прив`язана до долара (квітневу ревальвацію 2005 року і коливання пари євро-долар для спрощення не враховуємо).

Знана річ, що європейські виробники вже давно налагодили експортні постачання згаданого товару до України.  Вітчизняні ж промисловці або вже відмовилися від його виробництва або підуть на таке найближчим часом. І ця дата наступить ще швидше, якщо в Україні відбудеться ревальвація гривні.

Також з кожним роком за рахунок вищої інфляції в Україні, ніж у Європі (США, Китаї і т.д.) збільшуватиметься число найменувань тих товарів, вартість яких по імпорту виявиться нижчою, ніж вітчизняного виробництва. А видів української продукції, яка коштує дешевше, ніж за кордоном, і яку можна експортувати, буде все менше і менше.

Тому подальша перспектива при великій інфляції в Україні і при збереженні фіксованого курсу гривні або, тим більше, у разі її ревальвації - єдина: імпорт все сильніше обганятиме експорт. А закінчиться все це неодмінною девальвацією гривні.

Адже і українському уряду є де подивитися, до чого приводить ревальвація вітчизняної валюти. Наприклад, на зміцнення рубля пішла кілька років тому Росія. І що ж?  У 2005 році російський експорт виріс на 32,9%, а імпорт – на 30,6%; у 2006 році експорт збільшився всього на 25,3%, а імпорт – на 29,9%; у 2007 же році приріст російського експорту товарів склав лише 15,4%, зате імпорту – 36,7%. 

Перспектив же істотного зниження інфляції в Україні, як мінімум, в найближчі декілька років – просто немає. З кожним роком значно підвищуватимуться ціни на імпортний газ і, відповідно, тарифи за ЖКП, на продукти харчування і будівельні матеріали, а уряди напевно продовжать політику швидкого зростання зарплат, пенсій і соціальної допомоги.

У цих умовах кроки зі зміцнення гривні представляються небезпечними для української економіки. Імпорт остаточно витіснить продукцію вітчизняних виробників в торговій мережі. Дата ж неминучого початку девальвації гривні не тільки не відсунеться, а лише ще більше наблизиться.

P.S.

Як стало відомо, міністр фінансів Віктор Пинзеник також не підтримуєідею зміцнення гривні в сьогоднішній економічній ситуації. «Те, що сьогодні відбувається на валютному ринку, не дає можливості говорити про якусь поведінку (зі зміцнення гривні)», - сказав, зокрема, він. «З початку року Нацбанк продав 300 млн. доларів. Не купив. Це зовсім інша ситуація, ніж була (раніше)», - пояснив Пинзеник.

Юрій Глухов