Перегляд бюджету-2008: чи стане він поворотним моментом у боротьбі з інфляцією?

Необхідно обмежувати підвищення соціальних видатків... Варто анулювати неефективні урядові програми... Важливо продемонструвати фіскальну обачність... Рекомендації представника МВФ в Україні

Прийняття поправок та доповнень до бюджету на 2008 рік, що очікується у недалекому майбутньому, відіграє вирішальну роль за поточних обставин, які характеризуються бентежно високим рівнем інфляції, погіршенням зовнішньо-економічної ситуації, а також звуженням простору для маневрування грошово-кредитної політики, зумовленим існуванням прив’язки обмінного курсу національної валюти. Для того, щоб спрямувати економіку країни шляхом зниження рівня інфляцїї та стабільного зростання життєвого рівня народу, переглянутий та уточнений бюджет повинен бути реалістичним, зваженим, і повинен уникнути нарощування інфляційного пресу шляхом зменшення – а не підвищення – запланованого показника дефіциту бюджету.

1. Конче необхідно, щоб перегляд бюджету базувався на реалістичних економічних припущеннях. При перегляді бюджету не слід виходити з припущень про нереально низьку інфляцію або зависокий рівень номінального ВВП. Також не слід встановлювати нереально амбіційні цільові показники щодо підвищення доходів, особливо, базуючись на припущенні про неочікувано різке підвищення ефективності результатів діяльності органів, що здійснюють стягнення доходів до бюджету.

2.  Обмеження дефіциту бюджету є запорукою зниження інфляційного пресу. Більш низький рівень дефіциту бюджету допоміг би впоратися із тиском з боку внутрішнього попиту, який є основним фактором, що робить найбільший внесок у зростання інфляції на поточному етапі. Це також дало б можливість розширити поле для вживання подальших заходів в рамках фіскальної політики у випадку, якщо виникне така потреба. За поточних обставин особливо важливо продемонструвати фіскальну обачність для того, щоб уникнути ризику, коли висока інфляція закарбується у вигляді інфляційних очікувань та буде закладена у заробітну плату. Тільки-но ці очікування зміцніють, для того, щоб подолати їх, необхідно буде заплатити дуже високу ціну. Навпаки, на даному етапі, коли виробничі потужності працюють на межі можливого,  виграш у вигляді зростання обсягів виробництва внаслідок подальшого стимулювання попиту буте незначним та тимчасовим.

3. Перегляд бюджету повинен сприяти зміцненню дохідної бази. У цьому зв’язку, ми вітаємо той факт, що переглянутий проект програми уряду вже не містить пропозицій щодо заміни ПДВ на податок з продажу, введення якого б призвело до звуження податкової бази та ризику ухиляння від оподаткування. З метою забезпечення подальшого розвитку фінансових ринків, перегляд бюджету повинен був би скасувати вельми деструктивний збір з купівлі іноземної валюти. Збільшення доходів можна було б стимулювати шляхом зменшення кількості увільнень від оподаткування та податкових пільг (особливо, що стосується сільського господарства), які підривають базу оподаткування.

4. Стримування видатків є наріжним каменем виваженої фіскальної стратегії.  Нові видаткові ініціативи передбачають одномоментні готівкові виплати з бюджету в рахунок погашення втрачених заощаджень та, можливо, супроводжуватимуться ініціативами щодо зростання субсидій, зокрема, для фінансування іпотечних програм, здійснюваних за підтримки уряду. Такі ініціативи можна було б собі дозволити лише у випадку відповідного скорочення фінансування інших видатків. Необхідно обмежувати підвищення соціальних видатків, які у бюджеті на 2008 рік зросли більш як на 40 відсотків у порівнянні із цільовими показниками бюджету на 2007 рік, а також зростання заробітної плати. Темпи зростання цих двох позицій перевищують темпи зростання загального обсягу видатків, а також – по суті – можливості уряду з їх фінансування. Нарешті, необхідно переглянути урядові програми, що потребують підтримки з бюджету, з метою анулювання неефективних програм.

5. Фінансування дефіциту бюджету не обов’язково перетворюється на обмежувальний чинник, однак вимагає уваги. Більша частина фінансування дефіциту повинна походити з внутрішніх джерел, оскільки це допомогло б у розбудові фінансових ринків; до того ж іноземне фінансування пов’язане із ризиками, які необхідно оцінити для того, щоб визначити обсяг пов’язаних із цим видатків. Рушійною силою процесу приватизації повинен стати критерій довгострокової економічної ефективності, а не міркування забезпечення притоку коштів. Надходження від приватизації є одноразовими доходами і не повинні призначатися для цільового фінансування поточних соціальних видатків, оскільки це призвело б до зростання інфляційного пресу на короткострокову перспективу і не зможе слугувати стабільним джерелом довгостроковогоінансування.

Балаж Хорват, Постійний Представник Міжнародного Валютного Фонду в Україні, спеціально для УНІАН

УНІАН в Google News