Допоможи собі сам: як українці можуть зігрітися взимку

Постійні удари окупантів по вітчизняній енергетичній інфраструктурі збільшують ризики проходження опалювального сезону. Проте українці все ж мають багато можливостей, щоб зменшити негативні наслідки цих атак та пережити у відносному комфорті важку зиму.

Невпинне наближення зими відбувається на фоні постійних ударів російських окупантів по об’єктах вітчизняної енергетики. Українці вже почали звикати до періодичних відключень електропостачання для стабілізації енергосистеми, проте з огляду на настання холодів все більше виникає питань: як будемо жити у таких умовах?

Представники української влади та енергетики не втомлюються повторювати, що нас чекає найскладніший опалювальний сезон в історії країни. І ситуація, скоріш за все, буде лише погіршуватися.

Голова Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Юрій Вітренко зауважив, що через обстріли росіян вже зруйновано близько 40% електростанцій, тому взимку українців чекають постійні відключення електрики та проблеми з опаленням.

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук відверто визнала, що головною задачею для цивільних протягом наступних шести місяців стане просте виживання. Саме тому вона закликала українців, які з початку російського вторгнення виїхали за кордон, за можливості не повертатись до Батьківщину до весни.

"Буду просити не повертатися, нам треба пережити зиму. На жаль, мережі не витримають. Ви бачите, що робить Росія, всі це бачать. Повернутись зараз – це знову ж наразити на небезпеку себе, своїх дітей, своїх вразливих родичів, які можуть бути або хворі, або маломобільні, або старшенькі. Тобто – не треба цього робити. Якщо є можливість, залиштесь поки що перезимувати за кордоном", - сказала вона.

Після таких заяв від представника уряду, напевно, можна очікувати не просто неповернення українських біженців, а й додатковий виїзд тих співгромадян, у планах яких не стоїть пункт мерзнути в рідних оселях.

Головне питання – що робити тим людям, які залишаться на зиму в Україні, але ще не мають практичного досвіду виживання в умовах можливого відключення централізованого опалення?

"Буржуйки" - не панацея

Як тільки стало зрозуміло про злочинні наміри окупантів буквально заморозити українців, у багатьох наших співгромадян одразу ж виникла ідея, що вони у крайньому випадку зможуть встановити у себе вдома металеву піч - "буржуйку" та грітися за її допомогою.

Більш того, в Україні вже запрацював державний інтернет-магазин дров для населення "ДроваЄ". На одну особу встановлено ліміт на покупку в 15 кубометрів дров на опалювальний сезон, а забезпечити ними планують у першу чергу населення Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, які найбільше постраждали від російської агресії.

Інші регіони також планують активно використовувати "буржуйки". Наприклад, міський голова Львова Андрій Садовий заявляв про намір придбати для пунктів обігріву в місті біля тисячі таких пічок.

Проте, як зазначають експерти, такий варіант пережити зиму можна використати лише для приватних будинків і за умови правильного облаштування димоходів для котлів та пічок на твердому паливі.

"Потрібно пам’ятати, що цей димохід потрібно вивести вище даху, щоб була нормальна тяга, і ми не отруїлися продуктами згорання. Знову ж таки, потрібно подбати про безпеку, щоб не було загоряння. Буржуйка у приватній будівлі має стояти на негорючій поверхні, поряд не має бути нічого легко займистого, дерев’яних речей, меблів", - сказав голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин.

Він звернув увагу на те, що більшість багатоквартирних будинків в Україні не проектувалися під димоходи і там фізично неможливо нормально відвести продукти згорання, тому що вони можуть потрапити до мешканців квартири або до сусідів і, відповідно, призвести навіть до трагічних випадків.

І хоча теоретично можливо встановити "буржуйки" у підвалах багатоквартирних будинків, проте більшість з цих них, зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, банально не готові до цього.

"За останні місяці у Києві перевірили підвали у Святошинському, Шевченківському, Подільському, Дарницькому районах. В одному води по коліно, в іншому повністю закрита вентиляція, в третьому – якийсь гімнастичний зал. У будинку, наприклад, 120 квартир, це 300-350 осіб, які мають біля маленької буржуйки стояти. Це самообман. Ви можете там побути, але лише 10-20 осіб, які залишилися, а іншим – роз'їхатися у приватний сектор", - зазначає він.

За його словами, пічки "буржуйки" можна використовувати у громадських місцях обігріву, які влада може розмістити у комунальних закладах.

"Зараз треба готувати комунальні будівлі, спортзали, школи – ось там встановлювати великі "буржуйки", генератори великі, де людина може знаходитися. Там можна поставити біотуалет, і там це все можна організувати", - сказав Попенко.

Переваги життя у приватних будинках

Експерти сходяться на думці, що мешканцям приватних будинків загалом буде легше пережити цю зиму, а якість їхнього життя буде залежати лише від фінансового забезпечення.

Вибір для обігріву у них дійсно широкий – це не тільки "буржуйки", але й твердопаливні та газові котли. І хоча останні працюють в основному за допомогою електропостачання, але цю проблему також можна вирішити. Найпростіший  спосіб – це купівля дизель-генератора, який буде видавати необхідний об’єм електроенергії для роботи насосів та вентиляторів, які працюють у зв’язці з котлами.

"5-кіловатний генератор, в принципі, врятує цієї зими від відсутності електроенергії. Коштує він від 15 тис. грн. Але термін очікування для купівлі такого генератора – 20-25 днів. А також запаси бензину або дизпалива – в середньому 30-50 літрів, якщо економно споживати, цього достатньо, щоб пройти опалювальний сезон", - зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Попенко

За його словами, якщо ж мова йде про багатоквартирний будинок, то, в принципі, його також можна забезпечити електроенергією за допомогою генераторів. Проте у цьому випадку витрати можуть бути просто космічними.

"Якщо ставити 5-кіловатний генератор на один під’їзд у 40 квартир, то максимум, що він може дати – це забезпечити зарядку мобільного телефону. А якщо на кожну квартиру по генератору, то це як мінімум 200-кіловатний генератор, який коштує від 700 тисяч гривень, важить майже тонну і споживає 4,5 літри дизпалива на годину", - сказав він.

Які варіанти у мешканців багатоповерхівок

Заважаючи на те, що значна кількість жителів міст нашої країни проживають у багатоповерхових будинках, тому питання їхнього обігріву у разі відсутності централізованого опалення є достатньо болючим. І чи не єдиним дієвим способом вирішити проблему буде використання електрообігрівачів.

Проте перед їхньою купівлею українцям радять перевірити електропроводку в будинку – від щитка до своєї квартири, щоб не було ніяких скруток, особливо скруток алюмінію з міддю. За словами голови Асоціації енергоаудиторів Вадима Литвина, це потрібно зробити, щоб убезпечити себе від можливої пожежі.

"Річ у тому, що обігрівач, який постійно працює – це додатковий елемент перегріву. Якщо праска працює 10-15 хвилин, то це не критично. А обігрівач, який працює годинами, може стати критичним для нашої проводки. Також треба перевірити автоматичні вимикачі запобіжники, щоб вони були на потужність, яка дозволена на квартиру і на потужність, яку може витримати проводка", - сказав він.

Експерт додав, що українцям треба розраховувати в середньому на один 2-кіловатний електрообігрівач на квартиру. Існуючі внутрішньобудинкові мережі просто не розраховані на більші показники, та й не треба забувати про необхідність економити електроенергію, щоб не спричинити віялові відключення. Крім цього, також необхідно буде обмежити площу, яку буде обігрівати цей прибор.

"Квартира має на рівні до 3 кіловат потужності, це по суті один обігрівач. Ми розуміємо, що цього одного обігрівача вистачить на спальню, де ми будемо перебувати більш-менш комфортно, а пожертвувати іншими кімнатами, де буде така температура, яка буде. Але в будинку не будуть вибивати автомати і горіти запобіжники", - сказав експерт.

Голова Асоціація енергоаудиторів України також зазначив, що зараз, напевно, вже пізно говорити про такі речі, як утеплення будівель чи встановлення нових вікон, тому що це вже дорого, а також майже немає часу. Тому єдиним виходом для міст є економія блакитного палива, а цього можна досягти дієвими і нескладними методами.

"Я говорив би про утеплення трубопроводів, щоб ми не використовували зайвий газ. Це вдвічі важливіше зараз, бо якщо порівняти вартість газу для населення і ринкову вартість газу, то виходить, що економлячи гривню опалення у себе за рахунок утеплення і закриття якихось щілин , ми економимо для держави 3 і більше гривні, які можна використати на потреби армії", - сказав він.

Окрім всіх цих перелічених способів забезпечити себе додатковими джерелами тепла, кожен українець на той випадок, якщо в його будинку зникне опалення чи електропостачання, повинен мати план евакуації у місця, де гарантовано зможе обігрітися цієї зими.

Зрозуміло, що держава, центральна та муніципальна влада, енергетики докладатимуть максимальних зусиль, щоб не допустити такого апокаліптичного сценарію. Ціною великих жертв українські спеціалісти отримують досвід роботи в екстремальних умовах, якого немає у їхніх колег з країн-партнерів. Крім того, Україна розраховує на суттєву технічну допомогу від цивілізованого світу, що дозволить більш оперативно відновлювати вітчизняну енергомережу у разі ворожих ударів.

Однак, незважаючи на ці позитивні моменти, в нинішніх умовах все ж краще підготуватися до найгіршого і зробити це, поки ще є час.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News