Ірина Жданова: Діти не не несуть відповідальність за вибір батьків / фото - Facebook героїні

Засновниця ГО "Фонд "Відкрита політика" Ірина Жданова: На окупованих територіях залишилось багато українців, які хочуть, щоб їхня дитина вчилася в українському середовищі

08:33, 02 лютого 2021
16 хв. 966 Інтерв'ю

Про підготовчі курси та фінансову підтримку для абітурієнтів з окупації, де їм шукати чітку інформацію про вступ до українських вишів, та чому можливість вступати без ЗНО – це не пільга, УНІАН розповіла засновниця ГО "Фонд "Відкрита політика" Ірина Жданова.

Коли торік розширили перелік вишів зі спрощеним вступом для дітей з ОРДЛО та Криму, піднялася хвиля негативу: "Ці діти забирають місця у наших дітей…" Це наслідок неефективної комунікації? Адже насправді за квотою-2 у 2020 році вступило трохи більше двох тисяч абітурієнтів на всю країну. 

Якщо точно, то у минулому році було 2026 вступників із тимчасово окупованого Криму та Донбасу разом за квотою-2 (без ЗНО, без українського паспорта, без свідоцтва про здобуття середньої освіти). Це на 51% більше, ніж у 2016 році, відколи існує процедура вступу за квотою-2. За всі роки за цією квотою вступило 8225 абітурієнтів. Понад десять відсотків кримської квоти ніколи не використовувалося. 

Тема війни нам болить. Це відкрита рана. Поки тривають постріли та є жертви, важко змиритися з думкою про комунікацію з окупованими територіями. Втім, погоджуся, наша сторона недокомунікувала. Це питання не лише до МОН, а й до президента, до Мінреінтеграції, громадських організацій.  

Треба було сказати: "Діти не винуваті, що постраждали від війни. Сім років тому їм було 10. Вони не несуть відповідальність за вибір батьків". 

Річ у тім, що вступ за квотою-2 сприймається, як пільга. Друзі, це не пільга. Це компенсаторна дія. Конституція гарантує право на отримання безкоштовної середньої освіти своїм громадянам. Мешканці тимчасово окупованих територій та їхні діти є громадянами України. Наша держава не може забезпечити їм доступ до освіти, у нас на окупованих територіях немає шкіл, немає якісної дистанційної освіти. В їхніх школах не викладають українську мову чи історію України, тож як їм складати ЗНО без підготовки? 

Також за квотою-2 вступають діти з прифронтових районів на підконтрольній території. Ці діти живуть під обстрілами, як вони можуть відвідувати школи? Можливість вступати за квотою - це компенсація, бо вони не могли отримати освіту, як учасники війни. 

Хтось скаже, мовляв, чому не ВПО мають ці квоти? Бо діти з цим статусом відвідують школи з налагодженим навчальним процесом. 

УНІАН

Роз’ясніть важливий нюанс. Багато писали, що можливість вступати за квотою-2 запроваджена в усіх університетах. Тобто цього року абітурієнти з ОРДЛО та Криму можуть вступати за спрощеною процедурою без ЗНО в будь-який університет?

Вступ за квотою-2 можливий на базі освітніх центрів "Донбас-Україна" та "Крим-Україна". За законом освітні центри можна створювати в кожному університеті, але не в кожному вони запрацювали. Бо МОН не може примусити університет відкрити освітній центр – у нас діє університетська автономія. 

Тому навіть теоретично не можемо в інформаційній кампанії говорити про можливість вступити в будь-який університет. Бо очевидно, що освітні центри є не в кожному українському університеті. Наприклад, торік освітніх центрів було 195. 

Треба враховувати ще один  момент. Наприклад, за квотою абітурієнт може пройти в рейтинговий університет, типу КНУ Шевченка або Могилянку. Але є чимало ризиків. По-перше, в рейтинговому університеті навіть в рамках квоти є конкурс. По-друге, велика ймовірність, що його рівень знань не відповідає вимогам університету, де в групі студенти із ЗНО на 185-195 балів. Що робити, якщо не складаєш першу сесію, назад в окупацію?

Що б радили абітурієнтам?

Обирати університети, які вже традиційно працювали освітніми центрами. Там є багато адаптивних програм для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, їх залучають на курси, опікають. 

Прочитала, що ці дві тисячі студентів, про які ми говорили, - це тільки 1/6 від передбачених місць за квотою-2. Які головні причини недобору?

По-перше, важко проводити інформаційну кампанію. На тимчасово окупованій території немає українського телебачення, радіо має часткове покриття, заблоковано доступ до офіційних сайтів (gov.ua). 

Сприяти інформаційним кампаніям про освітні можливості в Україні по той бік фронту міг би UNICEF, який має там представництва. Але вони цього робити не хочуть. Ми комунікуємо від початку війни. Свого часу вони вибірково підтримували роботу гарячої лінії з питань освіти, але три місяці в рік її не фінансували. Нам доводилося шукати кошти для її постійного функціонування. Був рік, коли попросили у нас інформаційну продукцію для тимчасово окупованих територій російською мовою, але по той бік фронту її не розмістили. Саме тому ми звернулися до інших організацій та держави, щоб вплинути на UNICEF. Інформування тимчасово окупованих територій про освітні можливості в їх мандаті. 

Молодь в ОРДЛО боїться булінгу на підконтрольній території / фото - Facebook героїні

Наступна причина?

Страх. Багато батьків та молоді бояться булінгу, перебуваючи під ковпаком пропаганди: "В Україні вас не чекають, відразу в військкомат заберуть".  

Третій компонент – фінансова складова. До пандемії  трансфер з Донецька до Краматорська коштував тисячу гривень в один бік. Якщо абітурієнт їде з батьками, вартість зростає. Процедура вступу триває близько п’яти днів, які треба десь жити, харчуватися. Тут слід враховувати загальноекономічну ситуацію на окупованих територіях, безробіття. Тому добре, коли є підтримка з боку освітніх центрів, які надають гуртожиток на період вступу безкоштовно. 

Минулого року КПВВ через пандемію не працювали, тому поїздка коштувала ще дорожче. Часто абітурієнтам доводилося їхати в Україну через Росію. 

При цьому, доступ до освіти Російської Федерації набагато комфортніший. Не треба через блокпости їхати, працює трансфер. Тому значна частина обирають навчання в Росії. Кримчани з початку окупації взагалі могли вступати в університети Російської Федерації без ЄДЕ (аналог ЗНО). В університетах так званих ДНР і ЛНР частина випускників отримує подвійні дипломи, в тому числі диплом російського університету. 

Можемо щось зробити для фінансової підтримки абітурієнтів? 

Україною йдуть мільйони доларів гуманітарних коштів, часто спрямовані не на реальні потреби. Хоча забезпечення освіти - перша потреба, яка сприяє миру та формуванню цінностей. Тому "Фонд "Відкрита політика"" адвокує, щоб на трансфер, проживання та харчування абітурієнтів з тимчасово окупованих територій під час вступу надавалися гуманітарні кошти. 

У таких організацій, як UNICEF, є система кеш-ваучерів. Це коли певні гуманітарні потреби покриваються готівкою. На мою думку, такі кеш-ваучери треба надавати абітурієнтам, коли вони вже приїжджають на вступ, поселяються, надають певну звітність. 

Зауважу, що для вступу в українські виші є ще одна перешкода. За сім років війни виросло покоління, яке практично не вивчало українську мову та літературу, історію України. Щоб вступити в освітні центри "Донбас-Україна" та "Крим-Україна", ЗНО не потрібне. Але треба складати ДПА (Державну підсумкову атестацію) з української мови та історії України, іспит зі спеціальності. 

У дітей є страх, що вони не здадуть, адже не вчили. Більш заможні батьки наймають для дітей репетиторів по скайпу з мирних територій або навіть на окупованих (зараз там процвітає бізнес – репетиторство). Спеціально для тих, хто не може дозволити собі наймати репетитора, на сайті "Доступна освіта" є відеоуроки та окремі завдання для підготовки з українською мови та літератури, історії України. Доступ без реєстрації.

В освітніх центрах можна навчатися дистанційно / фото - Facebook героїні

Читала, що готуються підготовчі курси для абітурієнтів з ОРДЛО та Криму на базі університетів. Розкажіть про це детальніше. 

Підготовчі курси передбачені ухваленими змінами до закону про вищу освіту. Вже навесні діти зможуть навчатися дистанційно при освітніх центрах на базі семи переміщених університетів на цих підготовчих онлайн курсах. Це як пілотний проект. А восени на базі переміщених університетів будуть очні підготовчі курси разом зі стипендією та гуртожитком. Щоб дитина навчалась та адаптувалася до українського середовища. 

Також наш Науковий ліцей Чурюмова спільно з Донецькою політехнікою запускає підготовчі курси для школярів з української мови та математики для здачі ДПА і ЗНО у двох форматах. Перший формат - відкрито без реєстрації. Другий формат - закритий, де діти отримають доступ безпосереднього спілкування з викладачем. Реєстрація буде відкрита 15 лютого. 

Окрім двох тисяч вступників за квотою, у 2020 році в українські виші вступило понад тисяча абітурієнтів з окупації на загальних умовах, склавши ЗНО. Чому діти складають ЗНО, якщо можуть не складати?

Коли діти складають спрощену процедуру, то після ДПА у них виставлені оцінки тільки за українську мову та історію України. По інших предметах стоїть: "Зараховано". З цим додатком не вступиш в університет, який не є освітнім центром. 

А коли навчаються на дистанційній освіті в українській школі та складають ЗНО, отримують більший вибір. В додатку атестату виставлені оцінки по кожному предмету, можна вступити в будь-який університет. Плюс, навчання в українському середовищі. 

Знаєте, коли ми на КПВВ поширюємо листівки про спрощену освіту, нас питають: "Чи можна на дистанційну освіту прикріпитися з початкової школи?". На окупованих територіях залишилось багато українців, які "за" Україну і свідомо хочуть, щоб їхня дитина отримала не просто український атестат, а вчилася в українському середовищі. Між іншим, кількість першокласників з тимчасово окупованих територій на дистанційній освіті дуже висока. Їм не треба атестат, їм треба українське середовище. 

В дослідженні Вокс Україна "Крізь терни до знань", в якому оцінюється державна політика підтримки абітурієнтів з ОРДЛО та Криму, авторки пропонують надати дітям можливість складати ЗНО незалежно від того, чи навчалися вони в українській школі, й за результатами ЗНО отримувати атестат за спрощеною процедурою.

Не бачу в цьому необхідності. Є дві процедури, за якими абітурієнти з тимчасово окупованих територій складають ЗНО. Перша - це коли вони навчаються дистанційно в українській школі. Дистанційно можуть прикріпитися навіть в 11 класі до 1 січня. Діти є в системі дистанційного класу, повна підтримка у навчанні. 

Друга процедура - це екстернат. На екстернат можуть прикріпитися протягом навчального року, хоч навесні. Знаю, що Міжнародна українська школа (здійснює освітні послуги для діаспори та Криму) прикріплювали учнів на екстернат навіть у травні. 

Випускники з ОРДЛО теж пишуть ЗНО / фото УНІАН

Чому має бути ще якась спрощена процедура проходження ЗНО без прикріплення до школи? Адже навіть для ДПА треба школа. Яким чином вони можуть потрапити в Центр оцінювання якості освіти, якщо немає місточка між школою та Центром оцінювання якості освіти? Хто буде видавати атестат тощо?

Ви згадали проблему в ОРДЛО та Криму з доступом до офіційних сайтів. Де абітурієнтам шукати вичерпну інформацію щодо вступної кампанії?

На спеціально створеному для цього сайті "Доступна освіта". Там надаємо чіткі відповідні на питання, вся інформація перевірена та погоджена з державними органами. 

Минулого року абітурієнти жалілися на брак зрозумілої інформації щодо вступу в університетах. Маєте можливість через УНІАН звернутися до освітніх центрів, що їм змінити?

Я з абітурієнтами погоджуюся. Повинні бути чіткі прості меседжі: "Без ЗНО, без атестату, без паспорту. Освітні центри чекають". Потрібно оновити контактну інформацію. Чинні пошти, телефони та месенджери оприлюднити на офіційних сайтах навчальних закладах та в усіх соцмережах. Окрім стаціонарних та мобільних телефонів, потрібно вказувати скайп, вайбер та вотсап освітніх центрів. Наприклад, з Криму на телефон не додзвонишся.  

Корисно записати успішні історії своїх студентів та шерити їх з правильними контактами. Варто використовувати потенціал студентів, як мережу сарафанного радіо. Краще дати їм вже готовий контент, тоді  швидше розмістять у себе. Це працює, адже в освітніх центрах навчається багато студентів з тимчасово окупованих територій, відповідно, мають в "друзях" знайомих по той бік фронту. 

Чимало абітурієнтів з ОРДЛО та Криму вступають в українські виші без моральної та фінансової підтримки батьків. Як їм допомогти з тим самим трансфером, поселенням на час вступу? 

Чутливе питання. Мені здається, над цим мають працювати певні фонди. Досі не можу зрозуміти, чому система кеш-ваучерів не запрацювала, адже на це у донорів точно є гроші. Повторюсь, Україною йдуть сотні мільйонів доларів гуманітарної допомоги. А тут мова йде про тисячі доларів.

Очікувати підтримки від держави в сучасній економічній ситуації не варто. Тим більше, за яким індикатором визначати, підтримали батьки студента чи ні. 

Більш ймовірний варіант – діяти через підприємства. Наприклад, абітурієнтам Донецької політехніки, які хочуть вступати до них на технічні спеціальності, фінансування виділяють шахти. Також є угода з металургійним заводом, на якому студенти проходять оплачувану практику. 

Насправді багатьом виробникам в Донецькій, Луганській, Херсонській області потрібні фахівці. Державна програма підтримки підприємств, які фінансово допомагають таким студентам, мотивувала б підприємства до соціально-корпоративної відповідальності. Має бути гнучка програма. Наприклад, звільнення від податку або пільга. 

Повинні бути чіткі прості меседжі, наголошує експерт / фото - Facebook героїні

Ви згадали, що деякі освітні центри пропонують безкоштовні гуртожитки абітурієнтам з окупації на час вступу. Чи мав би уряд якось примусити всі освітні центри це робити? 

Повторюся, що у нас працює система університетської автономії. Міністерство не може зобов'язати це робити. Воно не може зобов'язати навіть відкрити освітні центри. 

Крім того, освітнім центрам забезпечити безкоштовні місця проживання важко. Колись грандіозні приміщення, побудовані на сході за часів СРСР, тепер в занепаді. Студентів мало, а комуналку треба сплачувати.

Але якби на рівні МОН було видано наказ, та органи місцевого самоуправління написали: "Освітні центри, які безкоштовно надають гуртожитки, в червні-липні звільнені від комунальних послуг". Це б стимулювало. 

Також відповіддю на ваше питання в університетських містах можуть бути хостели. Якби на період вступної кампанії за кожного абітурієнта донори чи місцевий бюджет сплачував дотацію, хостели боролися б між собою за надання послуг.

В експертному середовищі озвучувалася ідея надати абітурієнтам з окупованих територій можливість дистанційно подавати документи та складати вступні іспити онлайн. Що ви думаєте?

Я проти. Так, щороку на період здачі ЗНО бойовики та окупаційна влада Криму вигадують обмеження, ризики є. Але освітні центри працюють з червня по кінець вересня. Людина, яка хоче вступити до українського вишу, має для цього чотири місяці. Разом з тим, коли абітурієнти приїжджають в Україну, їх документи та особистість перевіряють, чи вони не є бойовиками. Якщо дозволити дистанційну подачу документів та дистанційне складання іспитів - це загроза національній безпеці України. 

Дистанційні іспити - це загроза нацбезпеці, каже Ірина Жданова / фото - Facebook героїні

В Грузії через пандемію абітурієнтів з окупованої Абхазії та Осетії приймали без іспитів на безоплатне навчання. Чому це не спрацювало б у нас? 

Між Грузією та Абхазією не точаться активні бойові дії. Якщо розширення кількості освітніх центрів підняло таку хвилю обурення, то уявіть, якщо дозволимо вступ просто так? Не варто забувати, що ця хвиля спеціально розгойдується Росією. Вони потім використовують вибіркові негативні коментарі проти нас: "Ваших дітей в Україні  загноблять, подивіться на коментарі, це ж українці таке пишуть". 

Скажу відверто, в переміщених університетах абітурієнтам з тимчасово окупованих територій дають "зелене світло" при вступі. Якщо дитина приїхала, краще її потім підтягнуть, але щоб вже була. Це режим максимального сприяння вступу. Не скажу такого про рейтингові виші, де великий набір студентів. Але університети, які повністю не використовують держзамовлення, абітурієнтів на іспитах не "ріжуть".  

Ірина Петренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies