Іспит на українця

Верховна Рада розширила перелік умов для набуття українського громадянства іноземцями. УНІАН розбирався, чи зможе новий закон про додаткові іспити задовольнити запит суспільства на зупинку видачі паспортів "хорошим росіянам", а також чи створять нові умови набуття громадянства складнощі для легалізації іноземних добровольців.

"Хороші росіяни"

Розв’язавши повномасштабну війну проти України, Росія стала ізольованою, а її громадяни — ізгоями у всьому світі. Але у спробі втекти від путінського режиму чи мобілізації у РФ, останнім чомусь не спало на думку нічого кращого, ніж видавати себе за українців. 

Так, у Болгарії поліція арештувала російських туристів, які назвали себе уродженцями Запоріжжя та Миколаєва. Прикордонникам Румунії довелось вилучати фальшиві документи  в росіян, які прямували до ЄС за пільгами для українських біженців. А в пункті для українців у місті Нарва правоохоронці Естонії змушені були розвертати росіян, які прикидалися примусово депортованими до РФ українцями. 

Чи не наймоднішим товаром у РФ стала синя обкладинка з золотим тризубом для паспортів. Це ще влітку помітив політолог Тарас Березовець: "Хіт продажу на російській версії Aliexpress — обкладинка для українського паспорта. "Хороші" росіяни ховають свої "двоглаві паспорти" в середину обкладинки з тризубом, видаючи себе за українців. Це все, що треба знати про російський великодержавний патріотизм".

Присікати наміри росіян легалізуватись в Україні довелося і українській громадськості. 

Згадати хоча б обурення українців через пропагандистку російського "Першого каналу" Марину Овсяннікову, яка назвала себе українкою. Мовляв, повернулась до рідної Одеси, аби змінити прізвище на дівоче. Далі була ціла епопея виправдань влади - і через змогу Овсяннікової перетнути український кордон, і через видачу українських паспортів російському опозиціонеру Олександру Невзорову та його дружині. Одним з останніх прикладів надмірної лояльності до росіян стало набуття громадянства російським сценаристом  "Кварталу 95" Валерієм Жидковим. За словами ведучого Олега Кошового, він "на відміну від росіян, які взяли до рук зброю, пішов та отримав український паспорт".

Реакцією на це стала ціла низка петицій до президента України. По-перше, про спрощення легалізації в Україні для іноземних військових, які воюють на боці України, але вимушені роками чекати на отримання паспорта. По-друге, про запровадження обов’язкових іспитів для кандидатів на набуття громадянства, аби "піти та отримати" паспорт могли не лише "правильні" росіяни.

"Бути українцем — це привілей та відповідальність. Окрім набору документів, кандидати мають показати повагу та зацікавленість у набутті громадянства.  Іспит – розповсюджена практика у світі. Адже засвоєння базових знань допомагає людям краще зрозуміти країну, громадянами якої вони хочуть стати", — йшлось в тексті петиції.

Оскільки вона набрала понад 25 тисяч підписів, президент доручив опрацювати це питання Кабміну. Вже в березні 2023 року урядовий законопроект ухвалила Верховна Рада. Тепер, окрім іспиту з української мови,  кандидати на отримання паспорта з тризубом матимуть скласти тести з основ Конституції та історії України.

Додатковий бар’єр

Ініціатор згаданої петиції Віталій Капустян наголошує, що в цьому питанні українці побачили ланцюжок взаємодії народу, президента, уряду та Верховної Ради. Проте реальних змін в питанні видачі громадянства доведеться ще зачекати. 

"Так, ланцюжок спрацював, але як швидко? Я подавав петицію торік у квітні, розміщено її було тільки в травні. 21 березня 2023 року відповідний закон був проголосований, але досі не підписаний президентом. Грубо кажучи, пройшов рік, а закон ще не набув чинності. Його імплементація ще попереду", — зазначає Капустян. 

На його думку, згодом закон допоможе зупинити отримання українських паспортів росіянами, які зараз намагаються тікати з Росії. 

"Закон не стане стримуючим фактором від отримання паспортів "Невзоровими". Проте він створить більше бар’єрів для росіян, які тікатимуть з Росії в майбутньому. Вони помітно погано асимілюються навіть після років проживання в умовній Литві чи Естонії, не опановують державної мови. Тому  впевнений, що іспити стануть для них певним бар’єром", — вважає автор петиції. 

Експерт  аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко пояснює,  що паралельно з прийняттям цього закону в Україні змінилась і політика щодо "хороших росіян". 

"У випадку з Невзоровим була логіка вплинути на суспільство у РФ. Але  побачили, що це - болото. Сенсу звертатись до цих громадян із залученням "хороших росіян" немає. Вони впливають на якусь свою аудиторію, яка навряд готова боротись з режимом Путіна. Тому загроза в появі нових "хороших росіян" з українськими паспортами минула", — вважає Петренко.

Втім, непогано, що обурення громадськості через "хороших росіян" підштовхнуло владу  навести лад у законодавстві. 

"Ми бачили хвилю обурення і велику дискусію, на яку влада мала відреагувати. Хоча ще до вторгнення РФ в Україні обговорювався зовсім інший курс - на множинне громадянство. Цей курс втратив актуальність через війну. А чергове незадоволення суспільства стало відправною точкою для змін, потребу в яких обговорюють майже десятиліття", — нагадує експерт.

Три іспити

Парламентарі розповідають, що проголосований ними законопроект додасть до умов набуття громадянства лише два додаткових іспити. Адже знання державної мови і раніше мало підтверджуватись сертифікатом, наголошує заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

"За стандартною процедурою треба чекати роками, підтверджувати проживання в Україні, або одруження з громадянином нашої держави. За цією процедурою багато людей отримували громадянство. Для цієї категорії українська мова була обов’язковим іспитом, а зараз додається знання Конституції та історії України", — зазначила депутатка. 

Юристи з міграційного права запевняють, що такі нововведення логічно доповнюють українське законодавство. Адже  9 стаття Закону "Про громадянство" і раніше передбачала такі умови, як володіння державною мовою та дотримання Конституції України. Хіба що раніше іноземці мали подати лише заяву про наміри слідувати Основному закону країни, а тепер будуть складати тести.

На думку адвоката з міграційних питань Олексія Скорбача, іспити проводитимуть в акредитованих центрах оцінювання — так само як іноземці сьогодні складають тести з державної мови. При цьому питання не будуть складними. Адже метою є не перешкоджання в отримання громадянства України, а інтеграція.  

"Зрозуміло, що це будуть базові питання для нових громадян – припустімо, вихідців з Афганістану, Бангладешу або Конго, які не вивчали історію України у школі. Не обов’язково екзаменувати їх як кандидатів на держслужбу чи вступників до ВНЗ. Це не будуть тести ЗНО, але іспити розв’яжуть проблему видачі громадянства таким особам, які не мають наміру інтегруватися в українське суспільство. До новації не може бути питань, це звичайна практика у багатьох країнах", — пояснює адвокат. 

Депутатка Євгенія Кравчук додає, що, стосовно знання історії, важливо "не заучування дат, а розуміння причинно-наслідкових зв’язків, чому, наприклад, знищували українську державність": "Знання нашої історії є дуже важливим, адже всі люди, які хочуть мати український паспорт, мають розуміти, де Україна, яка зараз геополітична ситуація, що було тисячу років тому, і що війна з Росією триває вже багато століть".

Проблеми залишились

Особливі умови законом передбачені для тих, хто набуває українського громадянства за спрощеною процедурою. Такі громадяни матимуть скласти обов’язкові іспити впродовж двох років з моменту набуття громадянства. В іншому випадку громадянство можуть анулювати. Проте юристи з міграційних питань наголошують, що в умовах повномасштабної війни навіть відтермінування у два роки може бути замало для іноземців, які перебувають у лавах Збройних сил. 

"Є проблема у механізмі виконання закону, — коментує адвокат Олексій Скорбач. — Він не передбачає виключення для іноземців, які перебувають в окопах. Одному бійцю вже відмовили в громадянстві через відсутність довідки про знання державної мови. Він не потрапив на іспит, а зараз - не відпускає командування, адже він на передовій".

Юристка-міжнародниця Ольга Касьян також зазначає, що старі проблеми з набуттям громадянства військовослужбовцями не вирішені та потребують зміни підходів. 

"Іноземні бійці, які воюють з 2014-го, вже асимілювались в Україні. Їх діти не знають іншої мови, ніж українська. Повірте, іспити нічого для них не ускладнять. Набагато більше питань, наприклад, до закону №8098 (Про проходження військової служби за контрактом іноземцями у ЗСУ, — УНІАН), тому що проблема надання всіх документів не зникла. А три іспити - це поки поверхневі, демонстраційні зміни, які не підкріплені системними", — вважає Касьян.

Досвід інших

Втім, змінити ситуацію можна, адже можна ще покращити Закон "Про громадянство".

"До іспитів було б не зайвим додати механізм фільтрації: перевірку політичної та громадянської позиції, перевірку IT-спеціалістами всіх акаунтів в соцмережах та історії браузера. Можливо, слід змінювати і  Закон "Про громадянство", і підходи до роботи міграційної служби", — наголошує юристка Касьян. 

На її думку, Україна також могла б перейняти досвід Польщі, в якій іспит на знання польської мови складається вже на етапі отримання дозволу на проживання в країні. Адже в Україні наразі для отримання посвідки на постійне проживання знання української не вимагається.

З цим погоджується директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. Він наголошує, що Україна могла б взяти за основу й практику Сполучених Штатів, де потенційні громадяни мають складати присягу США перед отриманням громадянства. 

"Можна піти далі й доповнити процедуру отримання громадянства складанням присяги, навіть зробити це яскравим видовищем, зробити процедуру урочистою. Якщо ми готові створити традицію, можна й на це піти", — вважає Кулик. 

У будь-якому разі, впровадження трьох іспитів задля отримання українського громадянства, має стати сходинкою до формування інституту відповідального громадянства – прав обирати й бути обраним та, наприклад,  розв’язання проблеми недопущення до влади проросійських політиків. Проте такі законодавчі зміни стануть можливими вже після перемоги України у війні. 

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News