На кордоні з ворогом: чи готові жителі Сумщини залишити "зону смерті"

Українське прикордоння потерпає від постійних обстрілів та ворожих дій диверсантів вже давно. 10 липня на Сумщині влада ухвалила рішення про добровільну евакуацію жителів з 5-кілометрової прикордонної зони - 110 населених пунктів. УНІАН дізнавався, чому саме зараз виникла потреба в евакуації з "зони смерті", як вона організована та чи збираються місцеві покидати свої домівки.

Необхідність евакуації назріла вже давно

Сумська область має найдовшу в Україні ділянку спільного кордону з країною-агресоркою – майже 564 кілометри. Жителі прикордоння тривалий час перебувають тут під постійними інтенсивними обстрілами із різних видів озброєння: зі своєї території росіяни ведуть вогонь з мінометів, реактивних систем залпового вогню, артилерії, завдають ударів з повітря керованими та некерованими авіабомбами, які руйнують інфраструктуру, об’єкти життєзабезпечення, житло українців.

Щільність таких обстрілів зростає саме з наближенням до кордону, а їх інтенсивність останнім часом суттєво збільшилась. Найбільше від цього страждають жителі Білопільської, Хотінської, Великописарівської, Краснопільської, Юнаківської, Середино-Будської та ряду інших громад.

Цивільні гинуть на прикордонні не тільки від обстрілів, але й від рук російських диверсійно-розвідувальних груп, які останнім часом все частіше заходять на територію України.

Так, на початку липня ДРГ розстріляли двох жителів Шалигинської громади, які рухались дорогою на мотоциклі. Перед тим, у середині червня, в Шосткинському районі російська ДРГ із засідки впритул розстріляла автомобіль УАЗ, в якому їхали працівники Свеського лісгоспу. Всі шестеро лісівників, які з дозволу українських військових направлялися провести облік лісових насаджень, загинули. Окрім того, вороги півтори доби навмисно не давали можливості забрати тіла з місця трагедії, запустивши над місцем розстрілу безпілотник. Напівсиротами залишилися 12 дітей. В травні жертвами російської ДРГ стали водій і два електромонтери "Сумиобленерго", які прямували ремонтувати пошкоджену внаслідок артобстрілу лінію електропередач.

За даними Сумської обласної військової адміністрації, за останні два місяці зафіксовано понад 1,3 тисячі обстрілів прикордонних громад, загинули 45 мирних жителів, більше ніж 70 людей поранено. У порівнянні з попередніми місяцями кількість обстрілів зросла вдвічі.

В обладміністрації зазначають, що люди на прикордонні Сумщини не живуть, а виживають – під постійними обстрілами, тижнями, а то й місяцями без світла. Там часто не працюють магазини, школи, лікарні. Неможливо безпечно завезти найнеобхідніші продукти харчування, ліки. Крім того, в умовах постійних обстрілів майже неможливо відновити зруйновані об’єкти.

Перебування цивільних у 5-кілометровій прикордонній зоні не дає змоги українським Силам оборони ефективно реагувати на ворожі дії, адекватно діяти у відповідь, адже це наражатиме людей на ще більшу небезпеку.

Начальник Сумської ОВА Володимир Артюх наголосив, що евакуація з цієї зони – "це необхідність, яка назріла вже давно". За його словами, екстреного та примусового переселення з 5-кілометрової прикордонної зони не буде. Кожен житель прикордоння матиме право обирати: виїхати в безпечне місце чи залишитись жити під обстрілами. Якщо людина відмовляється від евакуації, їй потрібно написати заяву про відмову. Тих, хто погодиться евакуюватись, перемістять у безпечні місця.

За підрахунками влади, в 5-кілометровій прикордонній зоні проживає близько 20 тисяч осіб. Евакуація стосуватиметься жителів 15 громад у Сумському, Охтирському, Конотопському та Шосткинському районах.

Важлива підготовка

За інформацією начальника Сумської ОВА Володимира Артюха, з 11 липня розпочався підготовчий етап евакуації. Влада на місцях опитує громадян на предмет готовності до відселення. Голови громад складають відповідні списки і в межах районів готуються місця для розміщення бажаючих переїхати на безпечні території. Про проведення евакуації опитано вже 80% населення.

Він зазначив, що евакуація жителів із 5-кілометрової прикордонної зони проводитиметься в межах чотирьох районів безкоштовно. Однак ті громадяни, які бажають виїхати в інші регіони, також зможуть це зробити. Для цього їм потрібно звернутися до керівництва своїх громад або в органи соцзахисту, та написати заяву, на основі чого й формуються відповідні списки.

"Ми замовляємо евакуаційний потяг за маршрутом Суми – Київ – Вінниця – Хмельницький – Івано-Франківськ, тобто через усю Україну, щоб жителі небезпечної зони евакуювались туди, куди вони хочуть. Евакуація буде безкоштовною. Також таким людям по прибуттю в інший регіон буде виплачена допомога, як внутрішньо переміщеним особам. Вони мають також, як ВПО, зареєструватися в центрі надання адміністративних послуг того населеного пункту, куди вони евакуюються", – розповів начальник Сумської ОВА.

Також з 15 липня щодня курсує евакуаційний потяг "Суми-Київ". Його запустили для вимушених переселенців із тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької та інших областей, які опинилися в Росії й тепер пішки перетинають кордон з РФ у визначеному місці на Сумщині. Жителі 5-кілометрової прикордонної зони, звісно, теж можуть скористатися цим потягом.

УНІАН днями побував на залізничному вокзалі Сум перед відправленням цього потяга. Як виявилося, евакуаційним є тільки один його вагон. Цікаво, що за перші чотири дні евакуації пасажирами евакуаційного вагону стали 155 осіб. Із них найбільше було 15 липня – 58. Але із 155-ти осіб лише семеро пасажирів виявились із Сумщини.

За спостереженнями УНІАН, до вагону переважно сідали люди похилого віку, жінки та діти, які близько двох діб добиралися до Сум. На вокзалі ними опікувались представники ОВА, "Укрзалізниці", волонтери та поліцейські.

Багатодітна матір Маргарита з міста Білопілля, розташованого за 10 кілометрів від кордону, вирішила скористатися евакуаційним потягом, разом із членами своєї родини.

"Ми проживаємо у Білопіллі і вже немає сил бачити, як лякаються наші діти під час регулярних повітряних тривог та обстрілів нашої громади. Після того, як  вкотре прилетіло в центр міста і знову загинули люди (17 липня Білопілля було обстріляне ворожою артилерією, внаслідок чого загинули три жінки, ще десятеро людей отримали поранення, – УНІАН), ми з чоловіком вирішили вивезти найменших – чотирьох із семи наших дітей – подалі від небезпеки. Дізналися про евакуаційний потяг із Сум. Швидко зібрали на першу пору якісь речі в сумки і пакети, взяли необхідні документи, і ось ми тут. Щоправда, тільки на вокзалі перед відправленням потяга дізналися, що у спецвагоні безкоштовно вивозять лише тих людей, які змогли дістатися сюди з окупованих територій. Але таких сьогодні – лише 45 на 54 місця у вагоні. Тож нам пощастило. І дуже дякуємо всім, хто дозволив і посприяв нам сісти в цей вагон", – розповіла Маргарита.

На запитання, де і як родина планує мешкати далі, багатодітна матір відповіла: "Як Бог дасть! Якщо вдасться влаштуватися у модульне містечко на Київщині, залишимося там. Якщо ні, шукатимемо інший прихисток. Але жити під обстрілами і тремтіти не лише за себе, а й за своїх дітей – нестерпно! Тож повертатися поки не плануємо, а чекатимемо нормалізації ситуації в нашому місті".

Переселення в межах району

Заступник голови Сумської районної ради Володимир Біцак розповів УНІАН про хід евакуації у прикордонних населених пунктах району. Він нагадав, що наразі проходить опитування серед жителів, складаються списки бажаючих евакуюватись, уточняється їх кількість.

"До списку вносяться також дані про майно людей та їхню худобу для перевезення. Все це потрібно, щоб визначити, куди саме планується евакуювати охочих: якщо в них є худоба, то це – приватні будинки, якщо немає, то це можуть бути і помешкання в багатоквартирних будинках чи гуртожитках. На сьогодні по Сумському району в 5-кілометровій прикордонній зоні проживає близько 7 тисяч громадян – найбільше серед усіх чотирьох районів області, в яких планується евакуація", – пояснив посадовець.

За його словами, станом на 19 липня, згідно із опитуванням, погодились на евакуацію лише 179 осіб.

"Для них ми підшукали майже 200 порожніх будинків у нашому районі на територіях, достатньо віддалених від кордону, наприклад, у Лебединській міській територіальній громаді. Тож перші вимушені переселенці зможуть ще й вибрати собі тимчасове житло. Сьогодні ми з допомогою волонтерів уже мали переселяти чотири родини, однак три з них передумали. Ще близько однієї тисячі з опитаних людей говорять, що будуть виїжджати із своїх сіл, що у 5-кілометровій зоні, самостійно, не чекаючи евакуації. Щодо інших жителів прикордоння, то вони або категорично відмовляються кудись переселятися, або ще думають. З ними ще ведеться відповідна робота на рівні очільників громад", – уточнив Володимир Біцак.

Він наголосив, що добровільна евакуація в межах Сумського району відбуватиметься організовано та без паніки, бо після оголошення про евакуацію люди почали обговорювати такі речі, як, наприклад, загрозу нібито повторного наступу росіян через Сумщину.

"Хочу запевнити, що евакуація із прикордонних громад є запланованими діями влади для безпеки громадян і здійснена вона буде, в основному, в межах нашого регіону. Сподіваюсь, що тимчасове відселення буде не тривалим", – сказав заступник голови Сумської райради.

Також Біцак наголосив, що така евакуація потрібна зараз і через те, щоб, по-перше, щоб захисникам України було легше працювати у прикордонні. По-друге, прикордонна територія наразі максимально замінована. По-третє, тут існує додаткова небезпека зустрічі з ворожими ДРГ та, врешті-решт, є інформація, що росіяни привезли до кордону курсантів-снайперів. Таким чином, зазначена 5-кілометрова зона дуже небезпечна, оскільки снайпер може прицільно "дістати" своїм пострілом людину з території РФ.

Що зміниться для тих, хто відмовився від евакуації

Староста Марчихинобудського старостинського округу Свеської селищної територіальної громади Шосткинського району Віра Баклан розповіла УНІАН, що практично всі жителі всіх п’ятьох населених пунктів округу виступають проти евакуації з 5-кілометрової прикордонної зони, до якої вони належать.

За її даними, станом на 1 січня цього року в окрузі проживало 716 осіб, а на сьогодні залишились 469, в тому числі 76 дітей.

"Всі, хто бажав, давно виїхали у більш спокійні місця. Та й куди зараз людям їхати? Максимум, що на цей час їм пропонують при майбутній евакуації, – гуртожиток. Тож ті, хто залишився, пишуть відмови і зостаються у своїх селах, навіть дітей у літні табори не пускають. Не хочуть покидати домівки, займаються присадибним господарством, тримають домашню птицю й худобу, адже виробництва на нашій території практично немає", – ділиться староста.

За її словами, близько 30 місцевих жителів працюють на шпагатній фабриці, тут також функціонують два магазини, школа, дитсадок, амбулаторія.

"Крім того, місцеві жителі мають у нас погане покриття сигналом українських телеканалів. Але головне питання, яке хвилює людей, – не зміна місця проживання, а дорога, якої немає! Від Марчихиної Буди до Свеси лише 9 кілометрів, так я їх на велосипеді чи мотоциклі ледве долаю", – бідкається Віра Баклан.

У Сумській ОВА пояснили, що люди, які не бажають евакуюватися, житимуть згідно з правилами для 5-кілометрової зони, визначеними військовим командуванням разом із військовою адміністрацією. Вони отримають перепустки на вільне переміщення із цієї зони. Порядок руху людей забезпечуватиме комендантська служба.

"Люди, які написали заяву про відмову від евакуації й зареєстровані на цих територіях, матимуть перепустки і право на вільний в’їзд/виїзд. Водночас громадяни, які зареєстровані в інших населених пунктах, але проживають у 5-кілометровій прикордонній зоні, таких перепусток не отримають. Вони мають зареєструватися і написати заяву про відмову на виїзд. Тільки після цього їм видадуть перепустки. Наразі над цим питанням працюють голови громад", – пояснив Артюх.

Наразі евакуація не передбачає примусовий виїзд дітей, але, у разі підвищення рівня небезпеки, може бути ухвалене рішення про примусову евакуацію дітей з 5-кілометрової зони.

Керівник експертної групи "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко (сам місцевий) вважає, що із зазначеної зони більшість людей з дітьми давно вже виїхали.

"Я взагалі за те, щоб усі діти були евакуйовані з небезпечної зони. І це, наголошу, не 5-кілометрова, а повинна бути 25-кілометрова, куди вже не дістає мінометний вогонь чи артилерія. Діти – наше майбутнє, ми не можемо наражати їх на небезпеку, і це відповідальність держави. А ось дорослі люди, умовно, скажімо, у віці 18+, достатньо свідомі, щоб робити власний вибір і брати відповідальність на себе самостійно – евакуйовуватись чи ні", – каже Бобиренко.

Поки що темпи евакуації з небезпечної 5-кілометрової зони прикордоння Сумщини свідчать, що жителі, які там залишились, не бажають покидати свої домівки та господарство попри загрозу життю. Тих, хто ще вагається, цікавить, куди планується евакуація, яким житлом та фінансуванням їх можуть забезпечити на новому місці. Але поки що запитань більше, ніж відповідей. А люди не хочуть їхати у невідомість.

Віталій Кохан

УНІАН в Google News