По два гектари в руки. Як в українців п’ятий рік крадуть землю

У Держгеокадастрі скоро розірветься «бомба». В компанії планують провести масштабний аудит, як і кому у минулі роки роздавалася земля і хто на цьому озолотився. Схема доволі проста, але неможлива без схвалення «згори». А її учасником може бути кожен українець.

Родина Білявських роками оббиває пороги кабінетів чиновників. Але, як і у багатьох інших українських сімей, все безрезультатно. «Ми стукаємо в зачинені двері. Нас не намагаються не те, що почути, а навіть на нашу тінь глянути», - розповідає «Грошам» Наталія Білявська.

Правозахисник Віталій Купрій зауважує, що це й не дивно. За його словами, можна скільки завгодно намагатися реалізувати своє конституційне право на отримання або двох гектарів землі для сільського господарства, або під гараж, або під будинок, але… «Без хабаря вам ніхто нічого не дасть», - підкреслює він.

Чому так? За словами екс-радника прем’єр-міністра України Олексія Мушака, «коли у нас кількість охочих велика, а кількість землі обмежена, тоді відбувається корупція».

Новий голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко розповідає про початок аудиту наказів на видачу земель. Адже те, що в Держгеокадастрі побачили вже на старті перевірки, підтверджує найгірші підозри.

«Ми маємо кілька тисяч наказів, де одна й та сама особа скористалася правом безоплатної приватизації. Задіяно дуже багато юридичних і фізичних осіб. Це відбувалося з дуже чіткою злагодженою системою, особливо це проявляється після Майдану. Ми бачимо кореляцію зростання безплатної приватизації чітко по роках, особливо 2016, 2017, 2018. На піку -2019 рік, а половина 2020 – рекорди», - розповідає «Грошам» Роман Лещенко.

Новий голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко

Що таке «подвійна приватизація»? Розповімо детальніше. У «Грошей» є наказ Держгеокадастру Житомирської області, виданий у вересні 2018 року. І є ще один, виданий буквально за три місяці після першого. Та річ у тім, що видані вони на дві різні ділянки того самого призначення на одну й ту саму людину.

І таких прикладів - ціла купа.

«Гроші» вирушили в Житомир, аби знайти цих людей і запитати, як їм вдалося виграти такий джекпот? Один з них – Юрій Гриньок. Щоправда, про другу ділянку у два гектари, яку він начебто отримав від держави, він дізнався саме від нас.

«Я на таке не погоджувався. Нічого не розумію», - каже чоловік.

Та сталося це насправді дуже просто. Коли перший раз Юрій, як учасник АТО, намагався отримати землю, на нього вийшли посередники. «Мені зателефонували з якогось номеру, людина запитала, чи хочу я отримати землю для перепродажу. Мені сказали, що можуть із цим допомогти. Ми зустрілися, поспілкувалися, мені сказали, які документи потрібні…», - розповідає він.

На той час мати хлопця хворіла і йому терміново були потрібні гроші. Тому він одразу погодився. «Мені потрібно було лише надати документи і згоду. Я погодився», - каже Юрій.

Експерти зауважують, що ці так звані посередники цілеспрямовано шукають учасників бойових дій, аби провернути цю схему.

«Є дуже багато спритних ділків, які домовляються з учасниками АТО. Мовляв, ти тільки пишеш заяву, а ми беремо на себе всі інші клопоти з оформлення прав на земельну ділянку», - розповідає завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Мартин.

Після того, як ділянка вже оформлена, її одразу через нотаріуса переписують, як правило, на агрокомпанію.

Читайте такожВерховна Рада відкрила ринок землі в Україні: що потрібно знати (відео)

Наприклад, перша ділянка Юрія відійшла до компанії «А.Т.К», у власності якої вже понад 11 тисяч земельних ділянок. Друга ділянка, згідно з документами, «висить у повітрі», фактично Юрій залишається її власником.

«Є замовник. Замовник приніс дуже великий хабар. І тоді зв’язка – замовник, агрохолдинг - замовляє у місцевого обласного Держгеокадастру масове виділення земельних ділянок (до 2 гектарів на одну людину) для ведення фермерського господарства», - розкладає схему «по поличках» правозахисник, адвокат Віталій Купрій.

Натомість голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко розповідає, що зустрічав ситуацію, «коли особа не продала, але ця земля обробляється». «Тобто немає ні оренди, ні будь-якого договору про спільну діяльність. Просто тіньовий обробіток землі», - каже він.

Мова йде про змову ділків, агрокомпаній і, звичайно, чиновників. Без погодження з якими нічого зробити не можна.

«Найчастіше, це роблять посередники, які знаходяться в тісних стосунках з Держгеокадастром. Вони домагаються, щоб людям виділили землю», - розповідає заступник голови «Всеукраїнської Аграрної Ради» Михайло Соколов.

Причому, можливо, в цій схемі вже задіяний кожен з нас. Як саме все це відбувається? Є звичайний українець, який хоче отримати свої законні два гектари землі. Сам він б'ється, як риба об лід, поки на нього не виходять посередники. Останні працюють у змові з агрокомпаніями, які зацікавлені придбати чи орендувати землю цілим масивом для ведення власного бізнесу. Звичайно, це зручніше, ніж викуповувати вроздріб по два гектари в окремих людей. Ділки збирають персональні данні в українців, які попередньо обіцяють одразу після отримання землі її продати. Далі - справа за малим. Отримати цю землю. Це нескладно, коли чиновники Держгеокадастру мають в цій схемі свій відсоток.

Середньостатистична ціна за два гектари землі - дві тисячі доларів. Якщо громадянин сам продає свою землю через посередників, за свої два гектари він, в кращому випадку, отримає тисячу доларів. Залишок розподіляється між посередниками та чиновниками.

Так, за словами екс-радника прем’єр-міністра України Олексія Мушака, втілити таку схему неможливо, якщо немає своєї людини там, де це потрібно. А коли у ділків є ваші персональні дані і зв'язки в Держгеокадастрі, доволі просто оформити й ще одну ділянку. А, може, згодом, і ще одну. Тепер вже без відома власника документів...

Екс-радник прем’єр-міністра України Олексій Мушак

Разом із Юрієм Гриньком, який в цій історії одночасно і фігурант земельної схеми, і постраждалий, прямуємо в Житомирський Держгеокадастр. В цих стінах за минулої влади штампували накази на одних і тих самих людей. Але тут все заперечують: «Ми тут ні до чого! Це якісь помилки в системі».

Просимо підняти архіви. Так ми можемо вийти на посередників, а саме на них, вірогідно, чоловік виписав довіреність. Юрій запевняє, що нічого не підписував. І… дійсно, жодних доручень. Підписи Юрія просто підробили на кожному документі.

В Держгеокадастрі бідкаються, що не можуть це проконтролювати.

А, за словами заступника голови «Всеукраїнської Аграрної Ради» Михайла Соколова, це вже два злочини: перший – коли повторно виділили землю, другий – коли підробили підписи під документами.

Читайте такожДо кадастру внесли майже 32 мільйони гектарів сільгоспземель

«У цій ситуації керівник Держгеокадастру достеменно знав і ніколи б в житті не призначив на посаду і не приймав регіонального керівника, якщо б йому не доповідали про це», - переконаний правозахисник Віталій Купрій.

Що ж до нового керівника Держгеокадастру Романа Лещенка, він також переконаний – «без центрального апарату не може обласний керівник реалізовувати всі ці питання».

За документами, які є в редакції «Грошей», всі ці події відбувались протягом 2016-2019 років, коли головне земельне відомство очолював виходець з Вінниці Максим Мартинюк. Ми кілька тижнів намагалися особисто поспілкуватися із ним, але ані на дзвінки, ані на смс колишній чиновник не відповідає, хоча питання читає. Сподіваємось, згодом, коли дійде вже і до кримінального розслідування, пан Мартинюк все ж надасть відповіді на питання, яких дедалі більшає. Зокрема – чи вірна наступна оцінка? Адже Олексій Мушак запевняє, що рівень земельних хабарів в Україні – 50 млн доларів. «Це така річна історія лише держслужбовцям», - підкреслює він.

Рівень земельних хабарів в Україні – 50 млн доларів

Ще одне питання: кому саме на владній верхівці із регіонів могли підійматися ці шалені гроші? Адже у ході аудиту наказів Держгеокадастру знаходиться все більше свідчень тому, що випадки були, м’яко кажучи, не поодинокі. «Коли ми почали дивитися, що в системі, нам реально стало страшно. Тобто немає області, де б це не застосовувалося. Масштаб – величезний», - каже Роман Лещенко.

Наразі опрацьовано тільки 23 відсотки наказів, втім експертам уже майже стовідсотково зрозуміло: за попередньої влади землю за сірими схемами – за хабарі - роздавали по всій Україні. Комусь – дві ділянки, декому щастило і більше. Натомість ті громадяни, або військові, які чотири-п’ять років очікують на своє право отримати ділянку, не отримують нічого. Бо вони не в тій системі…

Чиновники Геокадастру багатіли на цьому завдяки ділкам-посередникам, які працювали на агрокомпанії. Ті, звісно, також були задоволені. В програшу – лише люди, сотні тисяч таких як у Наталі Білявської родин, для яких землі ніби «не знайшлося». І тепер стає зрозуміло – чому.

Ксенія Костенко

УНІАН в Google News