Патріот України – агент ФСБ: як не стати маріонеткою російських спецслужб

Дрони, ракети, ІПСО, терористичні атаки – такий "арсенал" Російська Федерація використовує проти українців, аби розхитати суспільство. Адже, якщо наблизитись до омріяних цілей не вдається на фронті, то ще одна ставка росіян - на дестабілізацію України в тилу.

Майже одразу після провалу ідеї взяти Україну нахрапом, Росія продовжила "працювати" з українським суспільством у тилу. Терористичні атаки – один з інструментів, який використовують росіяни. І хоча мова про різноманітні "акції" - від мінування автомобілів військовослужбовців до нападів на приміщення ТЦК і вибухових "пасток" для рятувальників – інструмент цей зовсім не новий.

"Ми бачимо не нову тактику, а повернення до класичної доктрини державного терору як інструменту війни на виснаження. Це те, що радянські спецслужби називали "активні заходи силового характеру". Сьогодні у російській практиці - це суміш диверсій, психологічного тиску та інформаційних операцій", - зазначає у розмові з УНІАН генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

За його словами, можна спостерігати лише кілька ключових змін.

По-перше, РФ перейшла від суто військових цілей до моделі керованої нестабільності в тилу. Простими словами, якщо у 2022-2024 роках Росія робила ставку на ракетний терор українських міст, то зараз паралельно запускається дешевий, проте масштабніший інструмент - мікродиверсії. Мова про закладання саморобних вибухових пристроїв, підпали, атаки на військових, поліцейських, ТЦК, об'єкти логістики тощо. І ціль тут – не стільки фізичні втрати, скільки створення відчуття небезпеки всюди.

"Це - класична логіка терору. Якщо не вдається виграти на фронті, то потрібно розхитати тил, створити атмосферу страху, тиснути на політичну стійкість держави", - розповідає фахівець.

По-друге, відбувається застосування тактики подвійного удару. І це, за словами Віктора Ягуна, дуже показовий маркер. Адже це вже не просто диверсія, а елемент класичного тероризму. Його суть проста: перший вибух, аби зібрати навколо рятувальників, правоохоронців, а другий – щоб вразити тих, хто прибув допомагати.

"Це робиться для досягнення трьох ефектів: деморалізація служб реагування, підвищення страху населення та інформаційний резонанс. Якщо такі речі відбуваються системно, це означає, що планування ведеться людьми з досвідом терористичної методики, а не якимись випадковими виконавцями", - зазначає він.

По-третє, відбувається масове використання дистанційно-керованих агентів, Російська Федерація переходить на модель, яку можна назвати "терор як сервіс". Тобто виконавець може фізично ніколи не контактувати з куратором.

"Типова схема – дається невеличке завдання, приходить оплата. Людина втягується. Але через ускладнення завдань відбувається вихід на виконання основного завдання… Це фактична модель кримінального аутсорсингу, яку російські спецслужби адаптували для диверсій", - розповідає Віктор Ягун.

Приміром, колись соцмережі використовувались для вербування студентів, щоб ті робили наркотичні закладки. Зараз приблизно те саме, тільки мова вже про вибухівку…

І ще один момент, який звертає на себе увагу (і це особливо небезпечна тенденція)  - вербування неповнолітніх: "Це дуже тривожний індикатор, бо це означає, що Російська Федерація прийшла до моделі, яку використовують терористичні організації в Африці та на Близькому Сході: використання осіб з низьким порогом критичного мислення і високою вразливістю до маніпуляції. Чому саме підлітки? Менший контроль з боку держави, легше психологічно обробити, менша кримінальна відповідальність… На це ворог робить розрахунок. Підлітка простіше переконати, що завдання - це якийсь квест або гра".

Крім того, Росія, вочевидь, шукає способи зменшення витрат для досягнення своїх цілей в Україні. І намагається змусити нас витрачати значно більше ресурсів на захист, ніж Кремль витрачає на атаку. Зважаючи, що один ракетний удар – це мільйони доларів, а одна диверсія через завербованого чи заляканого підлітка – кілька сотень, то вигода для РФ очевидна.

Інформаційний "шторм" як зброя

Не можна скидати з рахунків і інформаційну складову російських атак. Адже будь-яка диверсія – це лише фізична фаза, і вона обов’язково супроводжується вкидами в інтернет. В хід іде все – панічні повідомлення, перебільшення масштабів атаки, спроби посіяти недовіру до українських структур, військовослужбовців, правоохоронців, силовиків…

"Якщо звести це в стратегічну логіку, то можна побачити три задачі, які стоять перед Російською Федерацією: принести відчуття війни у повсякденне життя українців, створити перевантаження правоохоронної системи дрібними інцидентами і сформувати атмосферу недовіри і підозри всередині суспільства", - додає Віктор Ягун.

Політолог Ігор Рейтерович звертає увагу, що такі регулярні хвилі російських ІПСО будуть накопичуватись.

"Чим далі, вони будуть відбуватись безупинно. Адже в Кремлі, на тлі невдач на фронті, чомусь склалось враження, що якщо похитати ситуацію всередині, Україна дуже швидко впаде і це дасть якусь перевагу росіянам безпосередньо на лінії зіткнення. Тому, вочевидь, інформаційну складову для розхитування українців вони будуть використовувати по повній програмі. Це відносно дешево, це лягає на ґрунт певних проблем, які дійсно є в Україні (росіяни беруть якийсь випадок і максимально його шерять, вкидують в різні групи, доповнюють неіснуючими подробицями – розганяють тему). Тож люди, які цим займаються на Росії, вважають, що це десть непоганий ефект", - розповів він УНІАН.

За його словами, такими вкидами та реакціями на них із загальної аудиторії виділяється вже цільова: "А далі вже комусь закидують ідею розповсюдження "правдивої інформації" про дії ТЦК, комусь - підриву військового автомобіля, комусь – ідею підстрелити військовослужбовця чи правоохоронця… Серед цільової аудиторії ФСБшники вишукують своїх майбутніх агентів".

На думку Рейтеровича, умовно, таких можна поділити на дві групи. Перша – це чимось незадоволені. Їм російські спецслужби нав’язують якусь "ідеологію", через це спонукають виконувати свої завдання. А друга група – ті, хто хочуть заробити.

"Їм обіцяють "золоті гори", але, як бачимо по результатах, із заробітком насправді не дуже складається. Адже, якщо агент виконав завдання, то для нього це – "квиток" в один бік, - зазначає політолог. – Для росіян важливо, щоб ця проста людина створила привід, подію. А далі вже застосовується інформаційна розкрутка, і все".

З такою думкою погоджується інструктор з виживання Ігор Молодан. За його словами, незалежно від того, вдається намовити людину на злочин за гроші, або ж спрацювала психологічна обробка, майже 100% тих, хто погодився виконати якесь завдання, гинуть. 

"Це – одноразові люди, камікадзе. Вони отримують саме загибель, бо свідки нікому не потрібні. Росіянам це вигідно, бо, якщо немає людини, слідству важко звести кінці з кінцями. Крім того, тоді немає потреби виплачувати другу частину гонорару, якщо людина погодилась виконувати завдання за гроші (і, вочевидь, отримала якийсь аванс)", - розповів він УНІАН.

Як не стати ворожим агентом

За словами Молодана, одна справа, коли людина свідомо погоджується створити вибухівку (йде в магазин, купує комплектуючі, збирає їх за допомогою порад куратора) – тоді вона має усвідомлювати ризики. І зовсім інша справа, коли людина (найчастіше мова про незахищені верстви населення, підлітків, студентів, пенсіонерів) погоджується зробити щось невинне – разово виконати роботу кур’єра, кудись щось перенести, аби трошки підзаробити, а це виявляється вибухівка.

"В цьому контексті потрібно максимально інформувати людей про наслідки – не лише юридичні, а, в першу чергу, фізичні для них же самих. Бо навряд чи вони залишаться живими після того, як виконають роботу, - вважає експерт з виживання. – І нагадувати, що не треба брати ніяких "посилок" у незнайомців - хоч з вулиці, хоч з інтернету. Навіть якщо історія, яку вам розповідають, виглядає правдивою. Навіть якщо просять занести "подарунок" не, умовно, в ТЦК, а, приміром, на пошту, чи за конкретною адресою - в житловий будинок".

Ігор Молодан підкреслює, що незнайома людина, яка звертається до вас з проханням, наприклад, "віднести пакунок моїй дівчині, бо це сюрприз-вибачення", або "допомога-сюрприз бабусі/дідусю" і готова заплатити за це ті самі 500 грн, так само може звернутись в кур’єрську службу (де, вочевидь, вміст пакунку перевірять). Тому не варто одразу погоджуватись допомогти. Це може коштувати життя.

Приватний детектив, засновник та керівник приватного детективного "Бюро Рись" Руслан Болгов додає, що й інші "завдання" ворога можуть виглядати абсолютно невинно і навіть банально.

"Приміром, вас можуть попросити зробити фотографію вікон якоїсь квартири в якомусь будинку. Мовляв, людина, яка вас це просить зробити в переписці (знайомий по комп’ютерній грі, чи приємний співрозмовник у чаті), хоче зняти там квартиру, але зараз перебуває в іншому місті, а згоду треба дати "вже". Людина просить зробити такий план фото, і інший, і ще загальний… Звісно, не безкоштовно, але й не суттєво великі гроші. І це не викликає питань. Ну, справді, що такого: пішов – пофотографував. А насправді там у кадр може потрапляти, наприклад, військовий чи енергетичний об’єкт, цікавий ворогу… Або людина ще питає: "А як там зі світлом? Є котельня біля будинку?". А потім в неї прилітає…", - розповідає він.

Цей сценарій вигідний росіянам не лише тим, що вони таким чином можуть отримати потрібні їм дані. А й тим, що так людину, яка виконала завдання, підсаджують на гачок. Мовляв, якщо ти вже здогадуєшся, що насправді сталось, то у нас є вся переписка, якщо не зробиш наступне завдання, то ми передамо всю інформацію в СБУ…

"Тому порада тут може бути така: не женіться за легкою наживою. Коли пропонують якусь легку роботу за великі гроші, це може бути пастка. Якщо ж хочете заробляти тим, що щось кудись нестимете чи везтимете, не зайвим буде перевірити, з ким ви плануєте "співпрацювати" – чи є якийсь сайт, офіційний представник, ФОП чи юридична особа, яку можна перевірити. Тобто, це не має бути виконання прохання якогось незнайомця з інтернету", - нагадує експерт.

І ще один момент, на який звертають увагу фахівці: бувають випадки, коли українці, які співпрацюють з ворогом, впевнені, що виконують завдання для Служби безпеки України.

"Тут теж не зайвим буде нагадати, що не треба вірити на слово кожному. Звісно, вам можуть розповісти, що це – робота на українські спецслужби, що мова про викриття "ждунів", зрадників тощо. Але мають з’явитись обгрунтовані сумніви. І не зайвим буде перевірити особу, з якою спілкуєтесь. Врешті, у СБУ є і "гаряча лінія", і канал ""Спали" ФСБшника", куди можна написати про свої підозри і сумніви. А взагалі, якщо не впевнені, краще взагалі цим не займатись", - підкреслює Руслан Болгов.

За словами генерал-майора запасу СБУ Віктора Ягуна, зараз Україна входить у фазу, де контролююча стійкість суспільства стає такою ж важливою, як і стійкість на фронті. Суспільство саме перетворюється на сенсор безпеки. І велику роль у цьому грає уважність людей.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News