Знайти себе після війни. Як ветерани роботу шукають

В Україні з року в рік більшає ветеранів, у тому числі – з інвалідністю. Українські роботодавці демонструють усе більшу готовність наймати людей, що пройшли пекло війни. Проте у масштабах країни ці зусилля досі не достатні.

"Ця вакансія підходить для пенсіонерів, ветеранів, людей з інвалідністю", "Готові взяти ветерана, людину з інвалідністю", - такі позначки все частіше з'являються у вакансіях на сайтах з пошуку роботи. 

На жаль, нинішні українські реалії диктують ринку нові умови – у суспільстві стає все більше людей з досвідом участі у бойових діях, і у багатьох випадках – це люди з інвалідністю. І вони потребують роботи, аби успішно адаптуватися та знайти себе у цивільному житті.

Зараз на ринку праці спостерігається криза, яка продовжується вже багато місяців. Причина – повномасштабна війна, що триває майже три роки. Виїзд мільйонів українців за кордон та внутрішня міграція, мобілізація чоловіків – всі ці фактори різко зменшили кількість кандидатів, яких так потребують роботодавці, що намагаються триматися на плаву. І це ще один аргумент на користь допомоги людям, що пройшли війну, отримати гідне місце роботи, адже зараз кожен працівник в Україні – на вагу золота.

УНІАН дізнавався, які програми підтримки ветеранів пропонує зараз держава, та наскільки бізнес готовий у реальності (а не лише декларативно) надавати роботу українським захисникам.

Готовність компаній наймати ветеранів

Сайт з пошуку роботи Work.ua провів опитування для роботодавців щодо їх готовності наймати ветеранів війни.

За результатами дослідження, трохи менше половини (46%) опитаних компаній вже мають ветеранів серед своїх працівників. Найбільше компаній, де працюють колишні воїни - це представники середнього та великого бізнесу у галузях будівництва, транспорту та охорони здоров’я. 

"Важливий показник, що 88% компаній, які на момент опитування не мали працевлаштованих ветеранів, вказали про плани наймати їх", - наголосили у Work.ua.

Інший важливий показник – готовність надавати перевагу саме ветеранам при обранні кандидата на посаду. Згідно з опитуванням, 58% компаній готові пріоритетно розглядати кандидатури екс-військових на усі вакансії, якщо їхні професійні навички знаходяться на одному рівні з іншими претендентами. Ще 40% роботодавців готові робити це, але лише на деякі посади. 

Дослідження показує, що найбільше компаній готові надавати перевагу ветеранам при прийомі на робітничі посади. Проте така праця підходить далеко не усім учасникам бойових дій. 

Ветеран війни з інвалідністю Володимир поділився з УНІАН своєю історією працевлаштування після звільнення з лав ЗСУ внаслідок поранення. Чоловік шукав роботу через центр зайнятості. Йому пропонували різноманітні  вакансії, проте практично всі вони передбачали фізичні навантаження та перебування цілий день на ногах. Ветеранові з пораненням ноги така робота була не під силу.

"Я спробував попрацювати комірником на складі великої компанії, проте мене вистачило на два тижні: робота весь час на ногах, ще й з тяганням важких коробок. Окрім пораненої ноги, в мене хвора спина, тому я швидко звільнився", - розповідає нам Володимир. 

Врешті-решт, чоловік таки зміг працевлаштуватися самостійно через сайт пошуку роботи, без допомоги центру зайнятості – пішов охоронцем у торговельну залу.

Керівниця проєкту "Назустріч" в Work.ua Анастасія Розлуцька у коментарі УНІАН розповіла, що кількість вакансій, де вказано, що перевага надається ветеранам, зростає.

"Зараз у нас таких пропозицій роботи понад 2500. Тут дуже важливі акценти - не підходить ветерану, а перевага ветеранам. Ми виходимо з того, що усі пропозиції роботи, які сьогодні є на ринку праці, мають бути доступні людям, які захищають зараз нашу країну. Кожен цивільний роботодавець має бути відкритий до найму людей з воєнним досвідом. Але тепер є вакансії, де роботодавці надають перевагу", - сказала вона.

Держава не стоїть осторонь

Українські чиновники постійно звітують про успіхи тих чи інших програм підтримки ветеранів, зокрема і в сфері працевлаштування. Наразі держава пропонує ветеранам війни гранти на відкриття власного бізнесу та ваучери на навчання для опанування нової професії.

Згідно з дослідженням Українського ветеранського фонду, серед опитаних ветеранів 68,8% респондентів висловили бажання розпочати власну справу, а 9,4% зазначили, що вже мають її.

Для цього держава пропонує державну підтримку для старту або розвитку свого бізнесу, що передбачає виділення від 250 тисяч до 8 млн гривень, залежно від умов програми.

Для отримання гранту на власну справу необхідно подати заявку із бізнес-планом на порталі "Дія". Так, грант на власну справу до 250 тисяч гривень передбачається на обладнання, сировину та товари для бізнесу за умови створення одного робочого місця. 

Вдвічі більшу суму можна отримати у якості гранту для ветеранів та одного з подружжя: гроші можна витратити на обладнання, транспорт, маркетинг, оренду і франшизу, при цьому створити необхідно два робочих місця.

Для ветеранів з досвідом ведення власного бізнесу держава може надати грант вже до мільйона гривень за умови створення від чотирьох робочих місць та вкладення 30 відсотків власних коштів.  

Інші проєкти – грант на сад (до 400 тисяч гривень за гектар на закупівлю саджанців та сільськогосподарського обладнання) за умови надання документів на землю, та грант на переробне підприємство. Тут вже можна отримати до 8 млн гривень за умови фінансування 50% за власний кошт та створення від 5 до 25 робочих місць.

Також через сайт Veteran Fund можна подати заявку з описом проєкту на грант "Варто: 11.0" для розвитку бізнесу чи соціальних ініціатив з підтримки ветеранів. Отримати при цьому можна від 500 тисяч до 1,5 млн гривень за умови створення 5-25 робочих місць.

За даними Міністерства економіки, при отриманні гранту від 500 тисяч до 1 млн гривень ветеран має бути зареєстрований як ФОП не менше 3 років. 

Міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що грантова програма "Власна справа" реалізується вже 2 роки, і за цей час 1159 ветеранів і ветеранок сумарно отримали понад 550 млн гривень на створення чи масштабування бізнесу. Найбільш поширений грант – 500 тисяч гривень. 

"Що дуже важливо, – вони не лише втілюють власні бізнес-мрії, але також дають людям роботу і підтримують бюджет податками. За час дії програми ветеранки і ветерани створили понад 2 тисячі нових робочих місць", – зазначила Свириденко.

Можливість почати все заново

Для українців, що не мають бажання чи змоги започаткувати власний бізнес, існує опція отримати ваучер на навчання. Така можливість передбачена не лише для безпосередньо ветеранів, а й для людей з інвалідністю, ВПО, людей старше 45 років, які мають страховий стаж понад 15 років, а також людей, що отримали поранення внаслідок військової агресії або пройшли полон.

Ваучер можна використати для навчання у сферах ІТ-технологій, будівництва, транспорту, освіти, медицини, сільського господарства, соціального обслуговування тощо. Професію, заклад освіти в межах України та форму навчання людина обирає самостійно. Навчання здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти тощо.

Станом на сьогодні, за даними Мінекономіки, сума ваучера не може перевищувати 30 280 грн. Якщо вартість навчання дорожча, то роботодавець або людина доплачує різницю самостійно.

"Вже 22 тисячі українців отримали такий ваучер та здобувають новий фах або підвищують свій професійний рівень, щоб бути більш конкурентоспроможними. Держава профінансувала їхнє навчання на суму 260 млн грн", — повідомила Свириденко.

Серед найбільш популярних спеціальностей та професій, за якими навчаються за ваучерами цього року, є медсестринство, психологія, дошкільна освіта, медицина, кухарство, водіння.

Ложка дьогтю у бочці меду

На перший погляд, заходи підтримки ветеранів виглядають перспективно: хочеш – відкривай бізнес, хочеш – опануй нову професію. До того ж роботодавці висловлюють готовність працевлаштовувати українських захисників. Та чи справді у реальності все так райдужно?

Рекрутер компанії RankUp.ua Аліса Волинець зазначає, що проблема працевлаштування ветеранів війни гостро постає у інформаційному полі уже не перший рік.

"Ветерани потребують підтримки з боку суспільства, роботодавців і держави для того, аби максимально легко пройти період адаптації до цивільного життя і повернутися до роботи. На жаль, на ринку праці ми можемо спостерігати обмежену кількість вакансій, що враховують досвід і навички ветеранів. Їм кожного дня доводиться боротися зі стереотипами, які не враховують наявність сильних сторін, таких як дисципліна, відповідальність і стресостійкість", - сказала вона у коментарі УНІАН.

За її словами, на даний момент багато компаній пропонують програми навчання та менторства, проте цієї кількості не достатньо, аби надати робоче місце кожному захиснику. 

Одночасно із цим пільги та соціальні гарантії, які надає держава, не покривають потреби у повному обсязі. 

"Державним заходам бракує масштабності та доступності, адже зазвичай інформація про соціальні гарантії міститься у різних постановах, документах і потребує чимало часу для ознайомлення з ними. На мою думку, державі не вистачає одного єдиного механізму, який міг би полегшити пошук роботи для ветеранів війни. Саме тому можна спостерігати проблему, що не всі кандидати знають, як скористатися можливостями, що надає держава, або стикаються з надмірною бюрократією", - зауважила Волинець.

Аби покращити ситуацію експертка вважає, що потрібно, у першу чергу, розвіяти стереотипи про ветеранів війни, які не дозволяють їм легко та швидко знайти роботу. 

"Як HR-експерт, я вважаю, що не можна ділити кандидатів на "проблемні" та "непроблемні" соціальні категорії, адже це створює упередженість під час відбору і заважає об’єктивно дивитися на ситуацію. Також важливо створювати більше програм професійного навчання, що враховують досвід ветеранів, забезпечуючи доступ до психологічної підтримки. Нам не вистачає спеціальної платформи чи інституції, які могли б об’єднували вакансії, програми навчання та інформацію про підтримку", - говорить Аліса Волинець. 

Керівниця проєкту "Назустріч" в Work.ua Анастасія Розлуцька вважає, що бізнес, який хоче наймати ветеранів, має формувати культуру їхнього працевлаштування: створити безпечне середовище на роботі, підвищити обізнаність про психічне здоров'я колективу. До того ж усі співробітники мають бути монолітними у ставленні до війни.

"Роботодавці мають підходити до цього процесу відповідально та усвідомлено і розглядати ЗСУ як роботодавця зі своєю специфікою, а військову справу – як один з досвідів. Ветерани - це люди обов'язку. Перевірено війною", - підкреслила Розлуцька.

Ветерани війни – це люди, яким ми зобов'язані, без перебільшень, своїми життями та можливістю жити в своїй державі. Тому вони повинні отримувати максимум поваги та можливостей у суспільстві та не залишатися один на один зі своїми проблемами при втраті здоров'я чи неможливості повернутися на попереднє місце роботи. Вони виконали свій обов'язок захисту держави, тепер обов'язок держави і всіх нас – дбати про них.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News