УНІАН дізнавався, на що йдуть ухилянти, щоб втекти з України / колаж УНІАН

Смертельні рубежі: на що йдуть ухилянти, щоб втекти з України

17:07, 06.12.2023
12 хв.

"Не померти" - бажання, яке жене втікачів від повісток на кордон з ЄС. Та, користуючись сумнівними "стежками", ухилянти гинуть, замерзаючи в горах чи тонучи в річках.  УНІАН поцікавився, скільки може коштувати такий "вояж" і чому спроби втечі закінчуються фатально.

Найбільше смертельних випадків та травм фіксують прикордонники на Закарпатті. Це не дивно, адже регіон межує з чотирма країнами Євросоюзу - Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Протяжність кордону тут – майже 460 кілометрів, значна його частина проходить горами та річкою Тисою.

Крім того, ухилянти обирають Закарпаття через те, що вздовж кордону – розгалужена мережа доріг, багато населених пунктів. Тобто, сюди зручно добиратися, зупинитися та чекати "слушної нагоди".

За неповні два роки закарпатські прикордонники затримали понад п’ять тисяч осіб, які намагалися нелегально покинути Україну, ще кільком тисячам відмовили в пропуску через неналежно оформлені документи, неправильно внесені дані до системи "Шлях". Якщо на початку вторгнення чоловіки призовного віку вдавалися до різноманітних хитрощів, аби виїхати до країн ЄС через контрольно-пропускні пункти, то зараз спроби втекти з України відбуваються поза межами КПП, через так звані зелені ділянки кордону.

Наскільки це "безпечно" свідчать цифри. Від 24 лютого 2022 року на Закарпатті зафіксовані 24 випадки загибелі військовозобов’язаних чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон. Із них – 19 потонули, переправляючись через Тису, ще 5 загинули, долаючи засніжені високогір’я.

Чоловіки, які намагалися перепливти Тису / фото Мукачівського прикордонного загону

"Бійці батальйону Тиса"

За словами заступника начальника штабу Мукачівського прикордонного загону ДПС України – начальника відділу організації прикордонної служби підполковника Дмитра Куценка, один з чоловіків, тікаючи від охоронців рубежу, зістрибнув із високого бетонного укріплення біля річки. Він мав досить велику вагу, тож, коли приземлився на каміння, зламав обидві ноги в районі стопи, і вочевидь, суттєво пошкодив хребет. Чоловіка доправили до лікарні, але наступного дня він помер від отриманих травм. Йому було 52 роки.

Чоловіки, які намагалися перепливти Тису / фото Мукачівського прикордонного загону

4 грудня, в день, коли на Закарпатті оголосили гідрологічне штормове попередження через високий рівень води в річках, прикордонники цього загону затримали 29-річного жителя Коломиї Івано-Франківської області, який уже вчетверте намагався незаконно потрапити до ЄС. Настирливий відчайдух планував перепливти повноводну Тису на… надувному матраці. Також цей чоловік, який має невеликий зріст, вдягнув дитячу рожеву шапку, аби здаватися дитиною...

Чоловіки, які намагалися перепливти Тису / фото Мукачівського прикордонного загону

Зазвичай ухилянти довіряють свої життя місцевим переправникам, які, в гонитві за заробітками, свідомо наражають втікачів на смертельну небезпеку. Оснастивши їх, у кращому випадку, надувними човнами та гідрокостюмами, а в гіршому – дитячими надувними нарукавниками та кругами для плавання, відправляють штурмувати гірську річку, яка має сильну течію та холодну воду. Непідготовленим людям навіть за допомогою різноманітних засобів (і певна річ, не дитячих!) подолати її вкрай складно. 

Ухилянти штурмують повноводну Тису / фото Мукачівського прикордонного загону

Для прикладу, на ділянці українсько-угорського кордону річка Тиса місцями завширшки 70 метрів, а вглиб – і до семи. Переправники ж запевняють людей, що вони легко перетнуть її, мовляв, що там тієї річки – вода по коліно, легко перескочити. Влітку – така ймовірність ще може бути, а от взимку – не варто. Особливо зараз, коли після кількаденних дощів Тиса розлилася та піднялася над нулем поста на 7-8 метрів.  

Замерзлі у горах

Чимало військовозобов’язаних українців прагнуть незаконно потрапити до ЄС через ділянку кордону, що проходить високогірними районами Закарпаття (це майже 155 кілометрів). На жаль, переважна більшість тих, хто зважується на це, також не думають про ризики. Серед них – мінлива погода (зміни можуть відбуватися кілька разів на добу), низькі температури та високий сніговий покрив.

"У районі Мармаросів (гірський хребет на території Рахівського району Закарпаття, що межує з Румунією), Чорногірського хребта, Боржавських полонин – надзвичайно складний рельєф. Крім усього іншого, у цих місцевостях високий ризик сходження лавин, внаслідок чого буквально щорічно гинуть люди", – розповідає заступник начальника гірської пошуково-рятувальної частини ГУ ДСНС України в Закарпатській області Віктор Опаленик.

Начальник гірських рятувальників Закарпаття Віктор Опаленик каже, що у Мармаросах останнім часом виявляють чоловіків, непідготовлених для походів у гори / фото Мукачівського прикордонного загону

Рятувальник додає, що саме у Мармаросах останнім часом виявляють чоловіків, непідготовлених для походів у гори, зокрема, одягнених у джинси та легкі кросівки. І це при тому, що, піднімаючись у Карпати взимку, потрібно не просто підбирати відповідний одяг та спорядження, але й належним чином готуватись, вивчити маршрути, запасні шляхи, брати техніку, спеціальні харчі та намети. Адже тут гинули навіть досвідчені туристи.

"У горах, крім усього іншого, має великий вплив ще й переоцінка своїх можливостей, – додає рятувальник. – До нас часто приїжджають люди, які ніколи не стикалися з горами, з тими драматичними умовами, які тут трапляються. Подумаєш, кажуть, що тут – 2000 метрів… Але коли в людини через непередбачувану ситуацію виникає паніка, вона перестає бути свідомою – куди звертатися, як діяти – тоді й стаються трагедії".

Не дивно, що гинуть і ухилянти. Про один із таких прикладів майже двотижневої давнини розповідає прикордонник Куценко.

Прикордонник Дмитро Куценко розповів історію ухилянта, який загинув / фото Мукачівського прикордонного загону

21 листопада прикордонний наряд відділення "Богдан" виявив у горах знесиленого чоловіка без свідомості, його привели до тями і він розповів, що понад три доби блукав, нічого не їв. Прикордонники викликали йому "швидку", лікарі діагностували переохолодження, виснаження та обмороження нижніх кінцівок, а в лікарні виявилось, що в нього ще й ниркова недостатність. Наступного дня 46-річний житель Дніпропетровщини помер...

Ще одна інформація про те, що в горах біля кордону загубився чоловік, днями надійшла співробітникам ДПСУ від румунської служби порятунку. Коли "туриста" знайшли, він розповів, що блукав три чи чотири дні, але при цьому не мав ні спорядження, ні теплого одягу, був в адекватному стані, не мав переохолоджень (що в горах при мінусі й півметровому шарі снігу нереально). Прикордонники припускають, що це – новий вид хитрощів: вочевидь, чоловіка вивели на місце неподалік кордону провідники й наказали викликати румунів, бо якщо "врятують" вони, то українець лишатиметься в Румунії. Тож, відповідно, побачивши українських прикордонників, ухилянт їм зовсім не зрадів…

У пастках диких звірів

Ще одна небезпека, яка чатує на таких "туристів" у горах взимку – дикі звірі.

Буквально навесні румунська сторона передала українській інформацію про те, що знайдено рештки людини, вбитої диким звіром, швидше за все – ведмедем.

Варто пам’ятати, що в горах є рисі, ведмеді, вовки. Останніх і взагалі дуже багато, адже через воєнний стан полювання та відвідування лісів заборонене. Є багато інформації про ведмедів, які можуть не лягти в сплячку і через це бути агресивними, кидатися на людей…

Житель Дніпропетровщини, який хотів потрапити до Румунії через гори / фото Мукачівського прикордонного загону

До речі, окрім обміну інформацією з колегами, про ухилянтів в горах прикордонники дізнаються за допомогою фотопасток, відео з безпілотників, зі слідів на снігу. Часом телефонують родичі чоловіків та кажуть, що втратили з ними зв'язок, навіть повідомляють, куди саме, за якими координатами ті мали рухатися.

"Іноді ухилянти самі встигають повідомити рятувальників, що загубились у горах і просять допомоги, а іноді не встигають цього зробити, і доводиться вже здійснювати тільки евакуацію загиблих. Така ситуація була торік, коли два тіла загиблих українців побачили румунські прикордонники. Одного змогли зняти з гори на своєму боці, а для того, щоб забрати тіло іншого, треба було залучати гелікоптер", – розповідає речниця Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова.

"Перепрофілювання" контрабандистів та ціна питання

Організаторами каналів незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон на Закарпатті є громадяни, які до війни займалися контрабандою цигарок тощо. Тепер вони "перепрофілювалися" та розміщують у соцмережах оголошення з пропозиціями "легкого, швидкого та безпечного перетину кордону з Європою".

"Нещодавно ми повідомляли про випадок, коли буквально виявили "сімейний" бізнес: 43-річна жінка та її 23-річний син, жителі села Ботар, організували злочинну схему з надання послуг із переправлення осіб через кордон, – розповідає речниця Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова. – Зазвичай зі своїх "клієнтів" сімейний дует отримував від 1500 до 2000 доларів. До послуг входило надання тимчасового прихистку, транспортування у прикордоння, супровід до лінії кордону та інструктаж щодо незаконного перетину державного рубежу. Зловмисників затримали під час отримання ними "виплат" від двох чоловіків, яких вони планували переправити до Румунії. Переправникам загрожує до дев’яти років ув’язнення".

Сімейний бізнес переправників ухилянтів / фото Мукачівського прикордонного загону

Суми, які сплачують ухилянти за переправлення через кордон, різняться. В окремих випадках можна знайти розцінки на рівні 1,5-3 тисячі "улюблених", як кажуть на Закарпатті. Але іноді затримані розповідають, що за шлях до Європи заплатили по 5, 6, а часом і 9 тисяч доларів. Одним словом, кому на яке оголошення пощастить натрапити.  

Звісно, перепрофільовані контрабандисти відповідальності перед довірливими українцями не несуть, і всі ризики покладають на них самих. Як зазначає заступник начальника штабу Мукачівського прикордонного загону ДПСУ Дмитро Куценко, людина, потрапивши у вказану місцевість, отримує інструкцію, яким маршрутом рухатись, при цьому про можливі загрози її ніхто не попереджає.

Чоловік збирався штурмувати Тису на надувному матраці / фото ДПСУ

Нерідко, керуючись такими інструкціями, чоловіки опиняються перед вибором, від якого тікають – життя або смерть. Але, заплативши великі гроші,  наважуються ризикнути. Тому й стрибають з урвищ чи укріплень у річку Тиса, намагаються її перепливти.

"У нас були випадки, коли ми за допомогою технічних засобів бачили, як чоловік зістрибнув, зламав ногу, але вирішив усе ж рухатися в бік Румунії. Тоді ми звернулися до органів правопорядку суміжної сторони, аби його знайшли та надали медичну допомогу. Інший випадок: отак стрибали батько з сином, пливти не змогли, видихалися, і ми ледве догукались до них та вмовили повернутися. Коли вони дісталися берега, син уже повністю втратив сили, обидва могли загинути", - розповідає прикордрнник.

Організатори переправлень все планують так, аби, приміром, біля річки ухилянти опинялися вночі й не бачили, що на них чекає. Не маючи уявлення про реальну ситуацію навколо, люди наражаються на смертельну небезпеку. Тож прикордонники просять усіх охочих здолати повноводну Тису чи гірські вершини Карпат, не робити цього, поберегти власне життя та здоров’я. Обіцяні переправниками "перевірені маршрути" можуть в прямому сенсі стати останніми у житті. Врешті, на іншій шальці вагів – всього лише штрафи або адмінарешт. Життя - цінніше.

Наталія Петерварі

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся