Стояти не можна проїхати: як позбутися жахливих черг на західних кордонах

В умовах війни для українців критично важливо мати вільні кордони з європейськими країнами, але зараз на цій дорозі життя величезні черги. УНІАН з’ясовував, що в воєнних умовах треба зробити, аби позбутися простою та страждань людей на пунктах пропуску.

Від початку повномасштабного вторгнення кривавої Росії в Україну потік вантажних транспортних засобів на українських західних кордонах значно збільшився. Причиною стало блокування повітряного простору і морських шляхів, через що вивезення українських товарів до інших країн, та чисельний імпорт відбувається переважно за допомогою залізниці та автотранспорту.

Проте, інфраструктура автомобільних пунктів пропуску на кордонах з країнами ЄС була більше розрахована на функціонування в мирний час та не передбачала той рівень потоку, який перейшов з інших напрямків з початком війни.

Ситуація певним чином почала змінюватися у серпні у зв'язку з розблокуванням частини українських морських та річкових портів. Але кількість товарів завезених у країну автомобільним транспортом дуже велика і продовжує зростати.

За вересень фізичний обсяг експорту склав 1,4 млн тонн різноманітних товарів, що на 400 тисяч тонн більше ніж у березні цього ж року. Також станом за першу половину жовтня тільки сільськогосподарської продукції залізницею було відправлено 436 тис. тонн, а автомобільним транспортом – 318 тис. тонн. 

Перевізники можуть оперативно відстежувати ситуацію з чергами на західних кордонах в інтернеті. Щодня працівники "Укртрансбезпеки" публікують звіти в Telegram (https://t.me/ukrtransbezpeka/1531) з довжиною черг на в’їзд і виїзд з України та кількістю автівок на міжнародних автомобільних пунктах пропуску (МАПП).

Для прикладу статистика за 31 жовтня. Станом на 09:00 ранку на кордоні з Румунією МАПП "Порубне - Сірет" черга на виїзд складає – 1,8 тис. транспортних засобів (40км); черга на в’їзд – понад 300 транспортних засобів (7,5 км).

На кордоні зі Словаччиною МАПП "Ужгород - Вишнє Нємецьке" черга на виїзд складає – понад 260 транспортних засобів (5,4 км); черга на в’їзд – всього 12 транспортних засобів (0,3 км). А на кордоні з Польщею МАПП "Краківець - Корчова" має чергу на виїзд – понад 260 транспортних засобів (5,4 км); на в’їзд –  понад 450 транспортних засобів (9,1 км). На іншому україно-польському пункті пропуску "Ягодин - Дорогуськ" черга на виїзд складає – біля 400 транспортних засобів (5 км); черга на в’їзд –  майже 1 тис. транспортних засобів (18 км).

Як повідомила в коментарі УНІАН прес-служба Міністерства інфраструктури України,  одним з найбільш навантажених пунктів пропуску на українсько-польському кордоні залишається "Ягодин-Дорогуськ".

"Через нього проходить до 40 відсотків українського автомобільного експорту. Цей пункт нині працює виключно для перетину кордону вантажівками та автобусами. На українсько-румунській ділянці кордону у нас діє єдиний вантажний пункт пропуску "Порубне – Сірет". Через відсутність альтернативних місць перетину кордону цей пункт пропуску теж досить завантажений", - сказали в відомстві.

Проблеми на кордоні

Ситуація з величезними чергами безпосередньо впливає на роботу перевізників та загалом на український бізнес. Через що опосередкований вплив відбувається на всю країну, адже пропускна здатність кордону і його можливість обслуговувати експортно-імпортні операції надзвичайно важлива для розвитку національної економіки.

Але через недосконалу роботу українських пунктів пропуску страждають і звичайні люди: мільйони наших громадян через російську військову агресію вимушені були шукати прихисток у країнах Євросоюзу.

Киянка Анна з жахом згадує, як ще на початку війни приїхала до Львова, а потім  вирушила до польського кордону, де простояла в черзі 14 годин.

"Ми прийшли на вокзал, автобус до кордону чекали хвилин 40 та доїхали досить швидко. Нас привезли за два кілометри від самого кордону і вся ця ділянка була заповнена людьми. Ми простояли 14 годин, оскільки черга була з десятків тисяч людей", - згадує Анна.

Проте, якщо в перші тижні після повномасштабного вторгнення Росії такі черги можна вважати виправданими, то зараз, на восьмому місяці війни, ситуація на кордонах хоч і не має ознак гуманітарної катастрофи, але залишається стабільно важкою. Подекуди наші люди продовжують стояти годинами, а вантажні перевізники, за кермом яких також знаходяться наші громадяни, навіть тижнями.

Багато хто скаржиться не тільки на черги, а й на поганий стан самих переходів. За їх словами, на багатьох пунктах пропуску "старе обладнання та пошарпані приміщення", які виглядають "ніби нічого не мінялось 20 років".

Крім того, від громадян можна почути нарікання на організацію самих процесів при перетину кордону.

"Загнали просто натовп в залу, ніхто з співробітників не підказує, не керує, не організовує навіть елементарну чергу. Люди стоять, не розуміють, що робити. До всього цього, ще в залі була якась брудна пляма схожа на залишки крові", - поділився досвідом в коментарях чоловік Олексій.

Транспортний експерт та колишній заступник голови Мінінфраструктури Віктор Довгань відмітив, що наразі середнє проходження кордону для пасажирського транспорту складає три-чотири години.

"Це дійсно є некомфортні умови. Звичайно, це не порівняти з добою, як стоять фури, але знову ж таки в нас кардинально збільшується перетин кордону. Наші волонтери, біженці їздять туди і назад. А це, зрозуміло, буде тривати до кінця війни, тому ми маємо збільшувати знову ж таки кількість пунктів пропуску", - вважає експерт.  

За його словами, ситуація змінюється в кращу сторону, але не кардинально, і говорити про відсутність черг на даний момент неможливо.

"Особливо це помітно, коли йдуть атаки на критичну інфраструктуру і збільшується потік біженців з прикордонних регіонів, які вже повернулись, але знову виїжджають. Тобто ми бачимо, що ці черги з середніх двох-трьох годин доходять до шести-восьми. Це показує недостатність нашої інфраструктури", - сказав Довгань.

Допомога від залізниці

Очевидно, що для розгрузки автомобільних пунктів пропуску на кордонах Україні треба розвивати й альтернативні варіанти сполучення - залізницю.

"У нас залізничне сполучення досить обмежене. З власної практики знаю, як люди за місяць мають купити квитки на потяг Київ – Варшава, який є ключовий для поєднання. Треба щось робити: давайте додаткові вагони, робити пересадочний вузол в Ковелі, де проходить вузька колія. Це потрібно розвивати. У нас з Польщею два сполучення: Перемишль-Львів-Київ та Варшава-Київ. Їх недостатньо для цього потоку", - сказав експерт Довгань.   

Головний залізничний перевізник країни "Укрзалізниця" 28 жовтня презентувала оновлений графік руху поїздів, яким передбачено 14 нових рейсів, серед яких 4 поїзди міжнародного сполучення до Кишинева, Перемишля, Хелма та Відня.

"Укрзалізниця" вже навіть відкрила продаж квитків на нові поїзди міжнародного сполучення – потяг №90/89 Київ – Перемишль (Польща) та потяг № 351/352 Київ – Кишинів (Молдова).

Крім того, у листопаді надійдуть у продаж квитки на новопризначений поїзд Харків – Хелм (Польща), а з 11 грудня розпочне курсування новий щоденний рейс австрійської залізниці Відень (Австрія) – Чоп.

Але знайти квитки на бажані дати завдання не з легких. Та й ціни на новопризначені додаткові рейси кусаються. Так, один квиток класу купе сполученням  Київ – Перемишль, який відправляється 5 листопада, можна придбати за ціною в 1,7 тисячі гривень. А купейний квиток на потяг Київ – Кишинів на цю дату буде коштувати 2,3 тисячі гривень.  

Проте, варто зазначити, якщо пильно та заздалегідь слідкувати за ситуацією, то можна знайти дешевші квитки. Також заздалегідь придбанні квитки допоможуть оберегти себе від перекупників і спекулянтів.

Затори на україно-польському кордоні

Особливо гостра ситуація на українсько-польському кордоні склалася на початку вересня. Тоді на ключовому пункті пропуску "Дорогуськ-Ягодин" у черзі перебували 2,4 тисячі автівок, а черги досягали довжини 60 кілометрів.

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зазначив, що однією із головних причин цих жахливих черг було зниження темпів оформлення вантажівок фітосанітарною та ветеринарною службою Польщі.

"Якщо до повномасштабного вторгнення щодоби інспектори служби приймали і оформлювали до 80 вантажівок на добу, то в останні дні серпня цей показник не перевищував 25. Пришвидшити перетин кордону може цілодобовий фітосанітарний та ветеринарний контроль з польського боку, на якому наша команда наполягає останні місяці", - відмітив Кубраков.

Водії на той момент буквально жили на узбіччі дороги біля пунктів пропуску. Тривалість простоїв у цих жахливих умовах нараховувала тиждень та більше. Подекуди навіть мали місце локальні конфлікти між знервованими водіями в черзі.

Як відмічають в Мінінфраструктури, польська сторона пришвидшила фітосанітарний контроль вантажів, оскільки Україна з початку війни стала експортувати значно більше продовольства саме автомобільними шляхами.

Як подолати черги

Зрозуміло, що вирішення проблеми простою вантажівок та легкових авто лежить у збільшенні пропускної здатності прикордонних пунктів пропуску. Потрібні кардинальні кроки. Один з таких був зроблений завдяки проєкту "Відкритий кордон", який був започаткований президентами України та Польщі, і тепер починає поширюватися на інших наших західних сусідів.

"Проєкт "Відкритий кордон" ми вирішили реалізовувати не лише на українсько-польській ділянці кордону, де вже цього року плануємо відкрити пункт пропуску "Нижанковичі–Мальховичі", а й масштабували його на ділянки спільні з іншими європейськими країнами – Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. Цього року на кордоні з Румунією плануємо відкриття пунктів пропуску "Дяківці – Раковец" та "Красноільськ – Вікову-де-Сус", - повідомила агенції УНІАН прес-служба Мінінфраструктури.

Цей пункт пропуску на кордоні з Румунією "Красноільськ – Вікову-де-Сус" має запрацювати вже в листопаді. В Мініфраструктури анонсували, що спочатку планується відкрити проїзд для легкового автотранспорту, згодом поїде порожній вантажний транспорт, а у перспективі Красноїльськ має стати повноцінним вантажним пунктом пропуску. Його відкриття має розвантажити діючий пункт пропуску "Порубне-Сірет", де спостерігаються великі черги через активний потік вантажівок до румунських портів.

Також не менш важливим рішенням є запровадження профільним міністерством сервісу електронної черги. Так, 31 жовтня розпочалось тестування програмного забезпечення проекту "єЧерга" на пункті пропуску "Ягодин - Дорогуськ".

Ця ініціатива дозволить перевізникам облегшити перебування на кордоні та, разом з тим, економити час і чекати проїзду через кордон на будь-якій зручній локації.

В Мінінфраструктури підкреслюють, що використання електронної черги буде повністю безкоштовним для перевізників, і що в цьому сервісі "не буде жодного людського втручання в систему", що має мінімізувати бюрократію та корупцію.

"Ми розуміємо, що цей інструмент не прискорить проходження кордону для конкретної автівки. Разом з тим, час очікування перетину кордону у фізичній черзі на узбіччі дороги для водія скоротиться. Водій буквально буде приїздити на кордон за попереднім записом. Першочергово ми плануємо запустити "єЧергу" на пункті пропуску "Ягодин – Дорогуськ", а згодом масштабувати її і на інші пункти пропуску", - сказали в відомстві.

Таке рішення можна тільки вітати, оскільки попереду зима, а очікувати черги вздовж трас у мороз перевізникам буде дуже некомфортно. Крім того, це призводить до додаткових витрат водіїв та бізнесу.

У довгостроковій перспективі уряд має збільшити кількість пунктів пропуску на західних кордонах України, а в короткостроковій – зменшити бюрократичні процедури, побороти корупцію та автоматизувати процеси для перетину. Тут Україна може орієнтуватися на досвід Європейського союзу.

Повномасштабна навала окупантів на нашу землю актуалізувала необхідність змін при перетині наших західних кордонів. Війна змушує уряд, прикордонників та митницю шукати швидкі рішення задля модернізації та покращення пропускної спроможності наших пунктів перетину. Адже без створення ефективної транспортної інфраструктури не можна уявити сучасну Україну.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News