В уряді рішуче пообіцяли запровадити накопичувальну пенсійну систему у 2023 році, попри війну / фото УНІАН

Вийти з замкнутого кола: чи варто сподіватись на старт пенсійної реформи у 2023 році

16:00, 20.01.2023
11 хв. 1269

У владі обіцяють цього року розпочати чергову спробу пенсійної реформи, а саме запровадити накопичувальну систему. УНІАН намагався розібратися, на скільки це буде ефективно в умовах війни і хто за це заплатить.

Вже понад два десятки років новітньої української історії тривають дискусії представників влади і експертного середовища про те, що нашій державі необхідно запровадити накопичувальну пенсійну систему. Передбачається, що вона має забезпечити громадян гідними пенсійними виплатами за які можна жити, а не виживати. Однак далі розмов справа у цьому напрямку не пішла.

Зокрема у діючій владі напрацьовували законодавчі ініціативи щодо пенсійної реформи ще з 2020 року і планували почати перший етап впровадження у 2022 році, проте кривава війна, яку розпочала Росія проти нашої держави, знову відтермінувала цей процес. Однак в уряді рішуче пообіцяли попри продовження військових дій повернутися до цього актуального питання у новому 2023 році.

"Впровадження обов’язкового пенсійного накопичення і реформа фондового ринку та ринку капіталів - серед ключових пріоритетів роботи уряду у новому році. Україна вже багато років має проблему з наповненням Пенсійного фонду. Працездатного населення стає менше, кількість пенсіонерів збільшується. Війна зробила ситуацію критичною. Реформа полягає в тому, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зараз в нашій державі функціонує солідарна пенсійна система, яка передбачає стягнення внесків з діючих працівників і за них платяться виплати діючим пенсіонерам. Цих коштів не вистачає, тому дефіцит змушені закривати за рахунок інших джерел.

У новому році Пенсійний фонд зможе самостійно профінансувати свої потреби на лише 357 млрд гривень, а 233 млрд гривень доведеться взяти з державного бюджету. Це складе близько третини усіх запланованих соціальних видатків бюджету, що є суттєвим навантаження на державні фінанси.

Невтішна пенсійна статистика

Як наслідок існування в Україні виключно солідарної системи протягом останніх трьох десятків років, наразі пенсію менше 3000 гривень (75 доларів США) отримують 39 відсотків українських пенсіонерів, а середня пенсія не перевищує 4600 гривень (115 доларів).

Наразі пенсію менше ніж 3000 гривень отримують 39 відсотків українських пенсіонерів / фото REUTERS

За такі кошти літня людина, очевидно, не може забезпечити собі навіть елементарних життєвих біологічних потреб, а саме оплату комунальних послуг, ліків, їжі тощо.

Говорити про допомогу дітям, онукам чи подорожі взагалі не варто. Навпаки, багато українських пенсіонерів самі потребують фінансової підтримки своїх родичів, бо тих мізерних коштів, які вони отримують за багаторічну трудову діяльність, на жаль, не вистачає ні на що.

Як розповіла УНІАН київська пенсіонерка Тетяна Біленька, пропрацювавши на одному з столичних заводів понад 40 років, зараз змушена виживати на пенсію у 3500 гривень.

"Я важко працювала майже усе своє життя. Навіть отримувала достатньо велику на той час зарплату. Однак зараз отримую таку пенсію, про яку і соромно казати. Мені її не вистачає майже ні на що. З початку війни ситуація ще більш стала складною, оскільки ціни значно зросли на ліки і на їжу, тому виживаю можна сказати за рахунок допомоги дітей і онуків", - розповіла вона.

Натомість, наприклад, у сусідній Польщі, у якій вже достатньо давно функціонує накопичувальна система, середня пенсія становить 650 доларів, що у майже 6 разів більше українського показника. І це при тому, що вартість переважної більшості товарів і послуг у польських і українських магазинах є однаковою.

Заплановані пенсійні новації

У Верховній Раді зареєстровано декілька законопроектів щодо пенсійної реформи, проте ще жоден з них не підтриманий депутатами. Це означає, що його протягом 2023 року можуть значно доопрацювати, змінивши суть.

У Верховній Раді зареєстровано декілька законопроектів щодо пенсійної реформи, проте ще жоден з них не підтриманий депутатами / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Однак основні пропозиції полягають у тому, що в Україні мають створити спеціальний фонд, у який за працездатних громадяни їхні роботодавці будуть сплачувати пенсійні внески. Натомість – зменшать відсоток відрахування єдиного соціального внеску, який зараз становить 22 відсотки, з якого виплачують пенсію діючим пенсіонерам.

Як розповіла заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак, в чинній редакції документа передбачається, що розмір внеску на паритетній основі сплачуватимуть як роботодавець, так і держава.

"Відповідно, чим більше внесків роботодавець і держава, і сам громадянин будуть сплачувати до цієї накопичувальної системи, тим більше персональна вигода буде для кожного громадянина при досягненні пенсійного віку", - сказала Марчак.

"В солідарній системі гроші, які ви сьогодні сплачуєте як внески, розподіляються прямо зараз серед всіх пенсіонерів, які отримують пенсії. А по накопичувальній системі людина буде накопичувати на свій власний внесок, і ці гроші ніхто, крім цієї людини, отримати не зможе", - додала чиновниця.

При цьому, як пояснила заступниця міністра соціальної політики, реформа передбачає, що людина сама зможе обирати для накопичення державний чи недержавний пенсійний фонд.

"Держава буде регулювати через закони, нормативні акти якість роботи цих фондів, вимоги до їхнього функціонування. Але для того, щоб приватні інституції підготувалися до запровадження накопичувальної системи, розуміючи, що довіра до державних інституцій сьогодні є високою з боку громадян, то на першому етапі - перші три роки - передбачається, що всі внески будуть здійснюватися саме до державного пенсійного фонду", - розповіла вона.

Чиновниця також відповіла на питання, як захистити громадян від того, що їх накопичені кошти можуть знецінитися через інфляцію та девальвацію, або, наприклад, новостворений фонд може зникнути через зміну політичного керівництва держави після виборів.

Заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак відзначила, що у держави напрацьовані певні механізми для захисту пенсійних накопичень від інфляції / фото ua.depositphotos.com

"Ми бачимо і ризики інфляції, і безпекові ризики, і те, з якими викликами ми стикаємося останні десять років. Але є комплекс інструментів, на які потрібно покладатися, щоб забезпечити захист накопичень від інфляції", - сказала Марчак.

Зокрема, за її словами, цей комплекс включає вкладання коштів громадян у активи з найменшим ризиком з помірною дохідністю та забезпечення відповідальності керівника кожної пенсійної установи для мінімізації будь-яких ризиків шахрайства та некомпетентного управління.

"Значна частина реформи буде спрямована саме на те, щоб забезпечити якісний нагляд і перевірку дій всіх учасників, які будуть до неї залучені", - додала Марчак.

Ризики пенсійної реформи

УНІАН поспілкувався з економічними експертами, щоб дізнатися, чи ефективним буде впровадження накопичувальної пенсійної системи під час продовження руйнівної війни.

За словами екс-прем’єр-міністра України та діючого президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха, найбільшим ризиком пенсійної реформи є те, що вона буде проведена під час воєнного стану - без підготовчої роботи, коли неможливо спрогнозувати демографічну ситуацію в країні.

Демографічний показник - один з найголовніших чинників у пенсійній системі, вважає експерт/ фото УНІАН

"Будь-які зміни в пенсійній системі - це не на рік-два, тому важливо розуміти, що відбуватиметься із демографічної ситуацією після перемоги. Чи є план повернення економічно активного населення додому, який буде рівень зайнятості серед ВПО і так далі", - зазначив він.

Окрім того, за словами Кінаха, накопичувальна система працюватиме лише тоді, коли українці матимуть гарантований захист своїх коштів. При цьому вітчизняний фондовий ринок наразі не працює, а інфляція може значно знецінити усі заощадження в майбутньому. 

"Згодний, що солідарна система вже не є життєздатною. Тому треба переходити на накопичувальну систему, за аналогом тієї, що існує в країнах ЄС. Але ще раз: для цього потрібне стабільне фінансове поле, чіткий демографічний аналіз і прогнозування та супутні податкові стимули для самозайнятості, бізнесу", - підкреслив експерт.

За словами кандидата економічних наук Олександра Хмелевського,  якщо накопичувальна пенсійна система буде запроваджена непродумано, то люди мають ризики втратити більшість своїх накопичень.

Якщо накопичувальна пенсійна система буде запроваджена непродумано, то люди мають ризики втратити більшість своїх накопичень / фото УНІАН

"Це може трапитися через банкрутство приватних пенсійних фондів, збитковість інвестицій, які здійснюють керуючі компанії, зміну соціальної політики держави чи знецінення коштів через інфляцію", - зазначив Хмелевський.

Як підкреслив експерт, існує також ризик зміни пенсійного законодавства. Наприклад, через 10 років після того, як на пенсійних рахунках назбираються чималі кошти, держава може відмовитись від накопичувальної пенсійної системи та спрямувати зібрані кошти до Пенсійного фонду України, або до держбюджету.

"Зокрема, таким чином в Угорщині та Росії накопичення на приватних пенсійних рахунках були відібрані державою. Також кошти на пенсійних рахунках будуть знецінюватися. За 26 роки з моменту запровадження гривні, вона знецінилася в 30 разів. Щоб лише компенсувати втрати від інфляції кошти на пенсійних рахунках мають давати дохід на рівні не нижче 35 відсотків річних, що за нинішніх умов нереально", - наголосив економічний експерт Хмелевський.

Для того, щоб зафіксувати усі найбільш важливі ризики та продумати алгоритми їх нейтралізації, Кінах пропонує використати майданчик Антикризового штабу допомоги бізнесу, до якого долучені представники Верховної Ради, Кабміну, Нацбанку, профспілки, бізнес-асоціації. Тут можна обговорити концепцію пенсійної реформи в Україні та напрацювати перехідні  положення саме на час воєнного стану. 

"Накопичувальна система - це про ріст платоспроможності і рівня зарплат. На цьому треба зосередитися, щоб пенсійна реформа вдалася. Нам потрібні не ситуативні рішення", - наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців.

Гарантії для громадян

Таким чином, зважаючи на оцінку експертного середовища та міжнародний досвід, можна впевнено говорити, що Україні необхідно запроваджувати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему і виходити із замкненого кола солідарної системи, яка не може забезпечити гідний рівень пенсій для українців.

Українцям потрібні чіткі гарантії того, що їх кошти будуть надійно зберігатися протягом багатьох років на пенсійних рахунках / фото УНІАН

Однак виникає багато питань щодо того, на скільки це ефективно робити під час війни. Громадянам необхідно надати чіткі гарантії того, що їх кошти будуть надійно зберігатися протягом багатьох років на пенсійних рахунках.

Це важливо, оскільки все ще живе в пам’яті криза 90-х років, коли значна кількість громадян втратили свої накопичення. Більш свіжою є банківська криза 2015-2016, коли наші громадяни втратили значну кількість заощаджень через девальвацію, інфляцію та банкрутства більше сотні банків.

Лише детально прорахована, застрахована від ризиків і добре прокомунікована з суспільством та бізнесом реформа має шанс на успішну реалізацію. У іншому випадку – отримаємо чергову невдалу спробу, яка лише погіршить ситуацію у національній пенсійній системі.

Богдан Слуцький

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся