"Волонтер їхав за машинами для фронту, а в підсумку зараз служить на полігоні в Житомирі", - засновник групи "Прайм" Дмитро Льоушкін

Засновник групи компаній "Прайм" Дмитро Льоушкін розповів УНІАН, з якими проблемами стикаються волонтери, які приганяють автомобілі для фронту з-за кордону, і чим це загрожує українським військовим.

Благодійні фонди, які постачають з-за кордону автомобілі для потреб ЗСУ, зіткнулися з новим викликом: замість дозволу на перетин кордону волонтери отримують повістки до військкомату.

Засновник групи компаній "Прайм" і керівник благодійного фонду "Незламні крила" Дмитро Льоушкін в інтерв'ю УНІАН розповів про те, з якими проблемами стикається його організація при спробах виїзду за кордон за автомобілями, чому так відбувається, і які наслідки нас чекають через волонтерський "колапс" на пунктах пропуску.

Ви заявили, що ваш благодійний фонд ставить на паузу поставку автомобілів для ЗСУ і перепрофілюється на інші завдання. З чим це пов'язано?

Раніше ми працювали за налагодженим механізмом. Був зрозумілий перелік документів, з яким ми працювали. Надходив запит від військової частини про те, яка машина їм потрібна, ми підшукували аналогічну машину за запитом в Європі, брали дозвіл від військової адміністрації і виїжджали. Як результат - привезли за минулий рік багато машин і техніки.

Наприкінці року нам повідомили, що для виїзду за кордон волонтерам необхідно отримати довідку від ТЦК. Однак не було інформації про те, яку саме довідку потрібно надати, і де її можна отримати.

Таким чином, волонтери зіткнулися з тими ж проблемами, що і звичайні громадяни, які мали право виїжджати за межі України, але не могли цього зробити без довідки від ТЦК.

Маршрут став виглядати так: приїхати на кордон, відстояти 11 годин, "поцілувати" віконце і розвернутися. Повернутися за якоюсь довідкою, оформити її, знову відстояти 11 годин. Це накладно, в тому числі - за часом. І більше того, це ще не давало жодних гарантій перетину кордону, оскільки існувала негласна заборона щодо пригнаних машин.

Тих волонтерів, які вперше виїжджали за авто, взагалі не випускали, споряджали повісткою і відправляли в ТЦК. А тих, хто виїжджав не вперше – допитували, немов вони ДРГ-групи.

В результаті перетин кордону став дуже складним і заплутаним. Волонтери не могли отримати чітку інформацію про те, що від них вимагається. Всі відомості ми дізнавалися на різних прикордонних переходах, але скрізь отримували різні відповіді. Це пов'язано з тим, що вказівки з Києва передавалися не в письмовій формі з чітким переліком правил, а телефоном. На місцях, відтак, всі трактували інформацію по-різному.

Проблема полягає в тому, що це питання законодавчо не відрегульоване. Незабаром Кабінет Міністрів повинен видати якусь постанову, але це відкладається через закон про мобілізацію. Тому ми вирішили, що зараз не будемо грати у "Вгадай мелодію".

Чи відомо вам про випадки відмови інших волонтерів займатися транспортуванням машин для ЗСУ на тлі всього, що відбувається?

Не знаю, чи відмовляються інші волонтерські організації перевозити машини. Однак мені відомий випадок, коли волонтер однієї з організацій їхав за машинами, а в підсумку зараз служить на полігоні в Житомирі. Я не знаю, чи це був його перший рейс, чи він вже їздив раніше. Я знайомий з цією організацією, ми разом закуповували в Польщі машини.

Тих, хто їде вперше, зазвичай жорстко "крутять". А тих, хто їздив вже багато разів, начебто не перевіряють так суворо, але їх і не пропускають.

Який зазвичай термін "життя" одного автомобіля на фронті?

Точних цифр я не знаю. Ми хотіли пригнати пікапи для Віталія Козловського (український співак, який проходить службу в Силах оборони України – УНІАН). Ми вже приганяли йому техніку в листопаді, і нещодавно він знову звернувся з проханням про позашляховик. Ми хотіли допомогти, але не змогли.

Ми ганяли по 1-3 машини на місяць. Зараз певний обсяг машин точно загубиться. Скільки інших відмовиться це робити - я не знаю, опитування не проводили. Плюс, цю проблему намагаються не сильно афішувати. Всі прекрасно розуміють, що зараз багато ухилянтів. Прекрасно розуміють, чому це все відбувається, і я в якійсь мірі згоден, що "гайки" потрібно щільно "прикрутити", тому що потрібно навести порядок.

Але вийшло, що з водою дитину викинули. Всіх "закрутили" , і що тепер? Будемо залишатися без техніки. Ми, як волонтерська організація, будемо продовжувати свою роботу. Перейдемо на дрони, реабілітацію військових - тобто, фінанси, які генеруються від нашої комерційної діяльності, ми направимо в інші волонтерські русла. Ми точно будемо корисні в іншому місці, але техніку ганяти не зможемо, поки не буде зрозуміло, які документи від нас хочуть, і як все буде відбуватися.

На прикордонних переходах взагалі має бути окреме вікно для волонтерів. Щоб вони відразу виїжджали і заїжджали по одній лінії. Можна скласти перелік компаній, які возили машини, поставили процес на потік, зарекомендували себе.

Тобто, таке вікно може бути виходом з ситуації, що склалася?

Звичайно. Держава повинна створити окрему структуру, яка буде займатися волонтерами, що їдуть за технікою. Ця структура повинна розробити чіткий перелік документів і процедур, необхідних для виїзду за кордон.

Крім того, необхідно виділити окремий персонал на митниці та на прикордонних переходах, який займатиметься оформленням виключно волонтерів. Це дозволить уникнути черг і затримок.

В цілому, необхідно відрегулювати всі процеси, пов'язані з виїздом волонтерів за кордон. Якщо держава хоче, щоб волонтери продовжували свою роботу, вона повинна забезпечити їм комфортні умови і зрозумілі правила.

Наскільки допомога волонтерів у питаннях автотранспорту критична?

Автотранспорт - це витратний матеріал. Ці машини постійно ламаються, вибухають, виходять з ладу. Вони можуть служити довго, а можуть бути знищені за один день.

Техніки на війні багато не буває. На ній виїжджають сапери, відбувається вивезення поранених, антидронова діяльність. Ті, хто запускають дрони, теж на позашляховиках виїжджають.

Зараз йде війна нового століття. Вона зав'язана на дронах, які мають певний радіус дії. Чим ближче ти наблизишся, тим ефективнішим виявишся. Отже, потрібно швидко приїхати і так само швидко виїхати. Ви не можете приїхати туди на танку, інакше вас помітять. Вам потрібно щось малогабаритне і спритне, а це позашляховик або пікап, тому вони швидко витрачаються. Це якщо ми говоримо про "передок".

На других лініях автотранспорт теж виконує свої функції. Машини підвозять продукти, займаються логістикою. Потрібні маленькі машини, фургони, пікапи. На останні, наприклад, ставлять кулемети, якими збивають "Шахеди". Ми поставляли кілька пікапів для Харківської ТрО, чітко знаючи, що на них поставлять кулемети для вогню по ударних дронах.

Мікроавтобуси потрібні для служб евакуації поранених. Ми постачали автобуси на Херсонському напрямку.

Потреба в машинах колосальна. Звичайно, можна купити нову машину в салоні, але ми намагаємося максимально ефективно використовувати бюджет. Це означає, що потрібно виїхати за кордон, перевірити машину. Волонтер повинен володіти певними знаннями, щоб вибрати "не вбиту" машину.

Ось одна, наприклад, коштує 5 тисяч доларів. Це невелика ціна, але за неї можна купити "корито", яке до України не доїде, а можна знайти цілком працездатну модель. Як це з'ясувати? Заїхати на СТО, посмикати ходову, послухати, як працює двигун, перевірити коробку передач. Тобто, виконати перелік робіт, щоб купити максимально якісну техніку за мінімальні гроші: щоб за 10 тисяч доларів взяти дві машини, а не одну.

Але щоб купити щось, нам треба самим безпосередньо виїхати. Буває, приїжджаєш до поляка, а він намагається фуфло "впарити". Їдемо далі - на одну точку, другу. Це займає 2-4 дні, поки ми підберемо оптимальну машину.

Потім приганяємо її сюди, обслуговуємо, фарбуємо, тонуємо, оформляємо все документально і відправляємо військовим. Ми цю роботу виконуємо системно і давно.

Що зараз необхідно зробити на державному рівні, щоб наші воїни не залишилися без машин?

Для учасників процесу всі зміни потрібно оголошувати не постфактум, а попереджати за тиждень, що, мовляв, вас не випускатимуть без довідки з ТЦК. Окей, ми тоді не будемо стояти в черзі.

Потрібно полегшити діяльність для благодійників. Я розумію, що зараз існує багато псевдоволонтеров, але зробіть градацію, навчіться відрізняти їх від справжніх. Ми за свої гроші постачаємо, допомагаємо армії і робимо свою роботу якісно, а зараз відчуваємо себе якимись мучениками.

Артур Крижний

Артур Крижний

УНІАН в Google News