Українці на «Вемблі»: найгірший день для збірної Михайличенка

Чемно зіграли наші, по-джентльменськи не образили господарів... Воронін - і знову двійка?.. Усе як у людей,  якби не одна обставина...

Збірна України після програного матчу збірній Англії  у відбірковому циклі чемпіонату світу 2010 – 1:2 практично втратила шанси на перемогу в турнірі...

Навіяло... У невимовно далекому вже 1966 році, відразу після  вдалого  виступу збірної СРСР з футболу на чемпіонаті світу в Англії, серед найрадикальніших уболівальників  у Києві почали ширитися розмови про те,  а чи не час уже Україні самій виставляти  збірну  для участі у міжнародних турнірах.  

Збірна СРСР — володар бронзових медалей (4-е місце) світової першості 1966 року

Тоді аж п’ятеро динамівців Києва були на перших ролях у збірній СРСР, яка в Англії посіла найвище своє місце на ЧС – четверте, недавній першорозрядник Валерій Поркуян з чотирма забитими м’ячами неждано-негадано став найкращим бомбардиром збірної, ну, а наше «Динамо» видавало феєричні переможні серії у чемпіонаті Союзу.

Усе це живило не просто болільницьку уяву, а й певні патріотичні проукраїнські настрої, які знаходили свій вияв, звичайно,  і в спорті, футболі . Уже  сталися арешти Чорновола, Дзюби, хрущовська відлига відступала перед брежнєвським застоєм, про Голодомор боялися згадувати, але  Шелест і Щербицький  ще говорили  українською  мовою, і футбол був тією, чи не єдиною,  сферою суспільного життя, де Київ міг утерти носа Москві. 

Так от, пам’ятається, на одну зустріч з уболівальниками  у Києві після  ЧС-66 прийшли збірники Поркуян, Островський  разом з Антоном Ідзковським, легендарним воротарем довоєнного «Динамо», а потім працівником Федерації футболу УРСР.

Запитань було багато  і серед них  - саме про можливість створення національної збірної України. Коректний, завжди   стриманий Ідзковський тоді дипломатично вийшов з ситуації, пояснив, як зміг, що для цього треба,мовляв, пройти багато технічних етапів визнання у  структурах ФІФА. Про розпад СРСР, зрозуміло, ніхто не заїкався.

Відтоді, як кажуть, не минуло й сто років, і національна збірна України нині є повноправним учасником усіх чемпіонатів і турнірів. Має свій реєстр перемог і поразок, свій дизайн форми, спонсорів, її гравці цілком патріотично кладуть руку на серце, коли виконується державний гімн, усе як у людей,  якби не одна обставина – наша збірна регулярно програє  кращим командам світу. Проти Німеччини, Італії, Іспанії, Франції  -  поразки і лічені нічиї. Проти Англії – дві поразки з сухим рахунком .

Учора цей  перелік утраченого щастя продовжився.

Шевченко живіший за усіх живих

Фото REUTERS

32-річний форвард збірної України, який не має ігрової практики у себе в клубі, якого майже забули  у футбольній Європі, знову нагадав про себе.  Його ретро-гол у ворота збірної Англії у вчорашньому матчі відбіркового циклу ЧС-2010 подарував нам усім (хоч на кілька хвилин) надію  - на задовільний підсумок гри, на поповнення здобутих очок у турнірній таблиці, на злам негативної тенденції програвати англійцям. Але не судилося. Ніхто з молодших за віком партнерів Андрія по збірній не підтримав його, не став кращим за нього у грі.

Головне – у збірників  України було  відсутнє, ну, не те що психологія переможців, а хоча б відчуття самодостатності, впевненості у тому, що вони можуть гідно грати проти англійців, показати свої козирі проти їхніх.

Прикро удвічі, адже самі господарі поля давали грати гостям, матч не видався «зарубою», команди не пішли стінка на стінку, хоча ціна очок у ньому була дуже високою.  

Це їхні проблеми – італійця  Фабіо Капелло з англійцями – чому вони грали напівсили, епізодично, майже не включаючи максимальні швидкості, не йдучи на жорсткі єдиноборства.

А проблема Олексія Михайличенка з рештою українців, які учора вийшли на поле «Вемблі» полягала  у тому, що вони попливли за течією, не ризикнули нав’язати лідерам групи  свою гру, коли стратегія відбіркового циклу вимагала саме у даному матчі не програти, відібрати очка у лідерів групи .

Фото AP

Якось навіть стало легше, коли англійці відкрили рахунок, подумалося,  тепер нашим уже точно втрачати нічого, треба грати активніше, йти вперед, щось комбінувати, показувати зуби зрештою.  

Звичайно, гол  Крауча  -  з розряду тих, що називаються необов’язковими, не по грі, але він певною мірою був логічним для наших «центровиків» Чигринського  і  Михалика.  Вибір правильної позиції у момент безпосередньої атаки на ворота, на жаль,  не їхня найкраща якість.  

Але один пропущений гол , навіть проти збірної Англії, ще не поразка, часу було багато, до того ж суперник явно не намагався «розірвати» нашу збірну, будь що розвинути успіх.

Шевченко  і тут виявився точним, передбачливим, говорячи в інтерв’ю напередодні матчу про те, що англійці гратимуть на результат, витрачаючи для цього стільки, скільки потрібно, не більше.

Фото АР

На жаль, навіть у такій грі збірна Україна не мала шансів. У другому таймі до появи Шевченка, здається, жодного удару по воротах Джеймса  не було. Так, якісь натяки на конструктивну гру, на загрози, чвертьмоменти. Атаки наших захлинаються ще на самому початку.  Тріо Алієв, Валяєв, Слюсар відверто провалили боротьбу в середині поля, так і не спромоглися підіграти нападникам Мілевському з Вороніним.

Господарі ще за півгодини до завершення матчу почали катати  м’яча у квадрат і заодно  ганяти Мілевського. Покарати б їх за це, але вчора був найгірший день для збірної Михайличенка. Ліміти помилок перевищили, по-моєму, майже всі, хто виходив учора на поле  у синьо-жовтій формі (до речі, дивно, чому на футболках від Adidas, з яким Федерація футболу України уклала контракт про екіпірування збірної, не були написані прізвища гравців?).

«Близнюки-байстрюки»

Обрізки, невмотивовані втрати м’яча,  передачі у спину партнеру або за десяток метрів від нього – давно не бачили такої  неякісної, аморфної  гри у виконанні нашої збірної. Якщо врахувати те, що Михайличенко виставив  на «Вемблі» майже той же склад,  з яким провів минулої осені всі три  матчі відбору, додавши лише харків’ян Валяєва та Слюсара, то на природне запитання -  чому в команди не пішла гра?-  тренер має взяти відповідальність на себе.

Здається, щось недопрацювали у сфері психології, не змогли  розвантажити  гравців, які відчували зайве хвилювання  перед матчем з англійцями. Не знаю,чи  був допущений до табору збірної Сергій Балтача, який ще з 80-х років живе і працює в Англії, знає тамтешній футбол зсередини. В інтерв’ю до матчу він цілком припускав результат на користь збірної України, застерігав, аби наші не відводили собі другорядні ролі, грали на рівних… Як у воду дивився. Але чи почули його у збірній?

Фото AP

Окрема тема – Воронін і збірна. Це вже просто любов без взаємності.  Андрій щоразу приїздить до збірної супервмотивований, заряджений, і щоразу не знаходить повного взаєморозуміння на полі з партнерами, очевидно, і з тренерами.  У 20 останніх матчах за збірну лише один забитий м’яч.

 Пам’ятаємо, яку минулої осені йому не знайшлося місця у складі збірної проти Хорватії. Нині  вийшов у стартовому складі, підбадьорений 8 голами у Бундес-лізі, грав буквально кров з носа – і що? Знову  двійка?

Здається, Вороніна учора остаточно підкосив свисток  арбітра матчу, коли   той на початку другого тайму угледів офсайд. Дуже сумнівне рішення , адже  м’яч прийшов до Андрія від ноги англійця. Але атака була зірвана. Надалі суддя ще пару  разів свиснув не на користь нашої збірної , і під завісу  помітив фол Шевчука проти Бекхема. Тонка робота арбітра, а осад залишився.

Фото REUTERS

Необовязковий штрафний і знову необов’язковий гол. Пропускати два однакові голи з стандартів ніхто наших захисників не уповноважував. Без таких «близнюків-байстрюків» цілком можна було обійтися.   1:2 – і таке відчуття, що матч був програний ще до матчу. Принаймні, у перебігу гри  не переконався, що збірна Англії була непереможною, так само і збірна України не переконала, що вона хоче  перемогти. Старанно зіграли наші на «Вемблі» і чемно, по-джентльменськи не образили господарів, забули, що футбол у визначенні самих англійців, це – джентльменська гра для хуліганів. Хуліганства у хорошому сенсі, куражу, азарту не показали.

У підсумку англійці, можна вважати, забезпечили собі перше місце в нашій 6 групі і путівку до ЧС-2010, а Україна ускладнила  боротьбу з Хорватією за друге місце, куди ще може втрутитися і Білорусь.

Олег Олійник