Тернопіль буде затоплювати ще частіше, на оновлення стічної системи потрібно 200 мільйонів гривень

Минулого тижня після проливних дощів у Тернополі як ніколи гостро постала проблема підтоплень. У пішохідних зонах зривало люки, з яких починали бити фонтани, на багатьох вулицях транспорт не міг проїхати через високий рівень води на дорозі. Подекуди водії намагалися об’їхати проблемні ділянки газонами і застрягали.

Все це викликало у жителів міста чимале занепокоєння та шквал критики на адресу міської влади. Про те, чим зумовлені систематичні підтоплення вулиць міста і як у Тернополі планують виходити з ситуації, спілкуємося з начальником міського управління ЖКГ Олегом Соколовським.

«Проливні тропічні дощі стануть систематичними»

– Останнім часом в соцемрежах тернополяни все частіше починають порівнювати Тернопіль з Венецією, демонструючи фото затоплених доріг після дощу, якими насправді треба плисти. Чим зумовлена ця проблема?

– Така ситуація не лише в нас, аналогічна картину можна спостерігати по всій Україні. І ця тенденція буде посилюватися. Ми переходимо в нову кліматичну зону. Якщо раніше субтропічний клімат був лише на півдні області в районі Заліщиків, то поступово ця зона зміщується і через років 10-20 через глобальне потепління Тернопіль вже буде в субтропіках. У нас навіть пальми зможуть рости. Все це супроводжується тропічними дощами, коли за 5 хвилин може випасти до 3 т води. Опади дуже різкі, місячна норма покривається за день.

Наслідки ми бачимо на вулицях. Це так само, якщо в умивальник одразу вилити відро води. Вона за мить аж ніяк не стече. Аналогічно і з дощовими колекторами в місті. Вони розраховані на помірні опади. І їм потрібен час, щоб забезпечити стік. Під час останнього сильного дощу минулого тижня я виїхав на затоплену вул. Стадникової і почав спостерігати. Вода повністю зійшла рівно за 11 хвилин. Тобто каналізаційна система працює. Але швидко справитися з великим об’ємом води вона не може.

Проблем додає те, що ще за радянських часів частину стічної системи приєднали до фекальної. Стоки потрапляють в каналізаційну систему і потім прямують на відстійники водоканалу. Весь Центр, велика частина Східного масиву, Дружба – там стоки об’єднані з «фекалкою». Бо так було дешевше і в радянські часи пішли цим шляхом. Але так не повинно бути. От на вул. Листопадовій неподалік міської ради із зливної решітки систематично доноситься сморід. Це через таке об’єднання систем. Сонячний масив, новобуди – там стоки і каналізаційна система вже роз’єднані.

– Чому під час дощів посеред тротуарів починали вирувати «фонтани»?

– Каналізаційно-насосні станції не в силах справитися з залповим скидом води. Аби не сталася поломка, автоматика ставить заслінку. І тоді вся вода вириває люки і починає бити фонтаном. Поки ми не виведемо стокову систему з фекальної, такі прориви, на жаль, матимуть місце під час сильних опадів.

– Які ділянки в місті є найпроблемнішими під час опадів?

– Фактично це всі вулиці, які розташовані на території оболоні – найнижчої ділянки міста. Вулиці Стадникової, Оболоня, Юрчака і т. д. Саме там сходяться всі стоки. Під час сильної зливи я поїхав подивитися на колектор, який виходить в річку Серет біля мосту на вул. Шептицького, він був повністю накритий водою, люк зірвало. Та тільки дощ припинився, вода одразу спала.

Систематично в ході сильних опадів на Сонячному масиві на дорозі біля Універсаму утворюється величезна глибока калюжа, яка паралізує рух усього транспорту. Нерідко в ній глохнуть автомобілі водіїв, які таки намагають її проїхати / фото Доба

– Стоки, які потрапляють в Серет або в озеро, очищуються?

– На двох колекторах в нас встановлені бензо- і масловловлювачі: в парку Шевченка, де текла річка Рудка, і біля «Циганки». Під час останньої зливи на озері біля «Циганки», де відпочиває багато людей, виявили масляні плями. Ми подивилися на масловловлювач і побачили, що він – переповнений. Виявилося, що одна з структур систематично зливала в стічну систему паливно-мастильні відходи невеликими порціями. Під час сильної зливи все це почало вимивати з труб, підняло на поверхню і в результаті призвело до забруднення озера. Зараз цією організацією займаються екологи та правоохоронці.

«Оновити застарілу стічну систему допоможуть забудовники»

– Не пригадую, щоб раніше були сильні проблеми на вул. Крушельницької в центрі міста, яка є однією з транспортних артерій, що з’єднує Сонячний масив із Дружбою. А недавно під час не особливого сильного дощу там так затопило, що патрульні змушені були перекрити рух…

– Річ у тім, що місто збільшилося майже у два рази, а колектор залишився той самий. Зона каналізування збільшилася в 2-3 рази, з’являються нові мікрорайони. Води стає більше, оскільки об’єми потоків, які спрямовуються в центр на колектор, зростають. Ще важливо: площа зелених зон, які вбирали і затримували воду, зменшується. Частково вони забудовуються, частково вкриті бруківкою.

– Як у Тернополі планують вирішувати проблему?

– Ремонт дощезбиральної системи дуже дорогий, обійдеться орієнтовно в 200 млн грн. Для міського бюджету це надто серйозне навантаження. Тому зібрали всіх забудовників і пояснили, що вони розбудовують місто, але при цьому збільшується система стоків і цю проблему потрібно вирішувати спільно. Керівники будівельних поставилися з розумінням і погодилися співфінансувати ремонт. Вже є проект оновлення зливної системи. І більшу частину профінансують забудовники.

Скільки часу триватимуть ці роботи – важко сказати. Доведеться вести багато розкопок, особливо в старій частині міста, щоб від’єднати стічну систему від фекальної. Доведеться проривати ще одну канаву. Це дороге задоволення, але від цього ми нікуди не дінемося. І тернополяни повинні поставитися з розумінням. Можливо, ми десь не відремонтуємо двір, десь не поставимо майданчик, але оновлення стічної системи зараз є пріоритетнішим. Це питання ще буде винесено на громадське обговорення.

Водночас подекуди колектори вже почали оновлювати. На вул. Галицькій «Тернопільбуд» за свої кошти частину колектора відремонтував. На Сонячному, де зливалася вся вода у головний дощозбірник, зараз хочуть будувати розважальний центр. І компанія, яка це будує, взяла на себе оновлення колектора. Там встановлять потужні насоси для перекачки води, інакше їх затоплюватиме і буде загроза навіть для будівельного крану.

Окрім цього, ми облаштували вже близько 300 екопарковок (ділянки, вкриті спеціальною бруківкою з великими отворами, крізь які росте трава – УНІАН). Так, це дорого, але величезна територія вже затримує воду.

Із роками забитих стічних рівчаків в управлінні ЖКГ обіцяють невдовзі познімати металічні решітки, аби двірники могли регулярно чистити стоки і вони таки виконували свою функцію / фото УНІАН

«З колектори вивезли 5 КамАЗів мулу та піску»

– Чому понад рік не чиститься стік в центрі міста на вул. Руській при повороті на вул. Й. Сліпого?

– Насправді там є лише решітка, а стоку немає. Через аварійність трубу заблокували, як і біля колишнього магазину «Адідас», де неподалік ЦУМу свого часу утворилося велике провалля. Там стік заглушений, і не бачимо сенсу двічі вкладати кошти в ремонт труби, яка перегнила, бо все одно доведеться нову трубу під’єднувати до «фекали». Хочемо спочатку зробити нову головну гілку стоку в центрі, до якої б уже під’єднували інші стоки, в тому числі і проблемні ділянки. На Руській на даній ділянці наразі зробили злив біля «Роксолани».

А загалом стоки чистять після кожного дощу. Після сильних опадів назбирюється мулу по самий верх решіток. З дощового колектора біля облдержадміністрації після останньої зливи ми вивезли 5 КамАЗів піску, мулу, щебеню. І власне тому стоки одразу чистять, щоб щебінь не потрапив в колектори і не призвів до поломок.

– Під час дощів також стає більш замітно, що чимало жолобів на дахах будинків роками не чистять, вони подекуди заповнені землею, з якої росте трава чи навіть деревця…

– За це мають відповідати так звані ЖЕКи. На сьогодні це – приватні фірми, які займаються бізнесом. Мешканці їх найняли на роботу, платять їм кошти згідно тарифу і повинні вимагати, щоб виконувалися ті роботи, які передбачені договором. Чому люди допускають, що їм не надають певну послугу? Треба складати акт-претензію, подавати в суд. І після змін в законодавстві, яке регламентує роботу в галузі ЖКГ, мешканці скарги на роботу ЖЕКів мають писати вже не в міську раду, а в управління захисту прав споживачів. Управління ЖКГ не впливає на те, що не надається послуга.

Так, ми контролюємо акти-претензії. І коли невдовзі буде знову конкурс на обслуговування будинків міста, ми переглянемо дані акти. Якщо виявиться, що по якомусь з ЖЕКів є критична кількість скарг порівняно з іншими, то таку структуру ми не допустимо до конкурсу і вона не працюватиме на цьому ринку. Зрештою, якщо мешканці не задоволені роботою свого ЖЕКу, вони можуть його змінити або створити ОСББ. Хоча, для прикладу, ПП «Східний масив» Михайла Дереворіза працює так, що там люди навіть не думають про створення ОСББ, бо отримують якісні послуги, там налагоджена робота.

Де немає послуг, люди мають не скаржитися в міську раду, а складати акти і з ними звертатися до суду. От в нас є випадок, коли людину топило, вона кілька разів зверталася в ЖЕК, там проблему не вирішили. І зараз суд нарахував цій приватні структурі таку суму збитків для компенсації, що там ламають голову. А я цій людині подякував, бо отак потрібно робити. Люди повинні розуміти, що вони платять гроші і повинні вимагати послуги за свої кошти.

В середині липня патрульні змушені були перекрити дорогу на вул. Крушельницької через затоплення після дощу / фото Овід

– Роками в центрі не чищені і стічні рівчаки, прокладені на тротуарах від зливних ринв. Вони забиті по самі металеві решітки…

– Вже є нові будівельні норми, в яких скасували ці решітки на стічних рівчаках. Побачили, що решітки, які прикручуються зверху, ні від чого не захищають, а лише роблять шкоду. Двірники не можуть вимести з них бруд, він накопичується, рівчак забивається. Постійно викручувати-закручувати решітку – це значно збільшить вартість послуг з прибирання.

Тому невдовзі ми плануємо познімати металічні решітки, рівчаки прочистять і вони знову функціонуватимуть. А решітка тепер ставитиметься лише на стічні рівчаки дуже великої ширини.

Андрій Вацик

УНІАН в Google News