Фото УНИАН

На Тернопільщині оголосили боротьбу з тіньовою зайнятістю

За офіційними даними, 50% працездатного населення Тернопільщини не отримує жодних доходів. Відтак голова Тернопільської ОДА Степан Барна своїм розпорядженням доручив терміново активізувати діяльність створених при ОДА та РДА робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

Фото УНИАН

Дане рішення було прийнято на засіданні колегії ОДА у зв’язку з тим, що в області – один з найнижчих рівнів офіційного працевлаштування.

Кількість тих, хто офіційно отримував зарплату на Тернопільщині в першому кварталі 2016 року, склала 200 тис. осіб. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працюючих зменшилась на 15 тис. та складає лише 37% працездатного населення.

«З одного боку це можна пояснити масовим скороченням бюджетників. Крім того, люди самі відмовлялися офіційно влаштовуватися на роботу у зв’язку з мобілізацією. Загалом виходить, що 50% працездатного населення не отримує ні копійки доходів, і вже не перший рік. Ми розуміємо, що це не так», – каже начальник головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області Ігор Комендат.

Особливу увагу фіскали планують звернути на сільсько-господарську галузь, адже Тернопільщина – аграрна область. Минулого року під час проведення операції «Урожай-2015» було виявлено 2,211 тис. неоформлених найманих працівників. Їх було легалізовано, як результат бюджет доотримав 2,9 млн грн податку на доходи фізосіб та 7,5 млн грн єдиного соціального внеску.

«Сподіваюсь, що і цьогоріч результати будуть не менш вагомими, адже працювати є над чим. Скажімо, за І квартал 2016 року із 681 сільгоспвиробників області 199 або 29% взагалі не використовували працю найманих працівників. Розумію, що впроваджують сучасні технології виробництва, але думаю відсотків на 80% ці дані не відповідають дійсності. 28% сільгоспвиробників виплатили майже 2 тисячам працівникам зарплату менше від мінімальної. Це профанація. Ми розуміємо, що в держаному секторі не може бути зарплата в рази більша, ніж в реальному секторі економіки», – підкреслив Ігор Комендат.

За його підрахунками, втрати по податках  доходів від фізичних осіб складають від 22 до 32 млн грн. Зважаючи на те, що більшість сільгоспвиробників виробників зареєстровані в селах, місцеві бюджети втрачають колосальні кошти.

Аграрії – за однакові правила гри для всіх

Аграрії погоджуються, що наразі не все в галузі так, якби хотілося через чималі податки, при цьому ратують за єдині правила гри для всіх учасників ринку.

«Вийти на офіційну зарплату на підприємстві на рівні поза 5 тис грн – ми це робимо. Але якщо рахувати рентабельність і собівартість… Щоб виробити 500 ц\га, треба затратити 40 тис. грн на гектар. При високих відсотках на кредити і тих цінах на сільгосппродукцію, які намічаються – рентабельності буде нуль при зарплаті у 2,5 тис грн. А ми даємо більшу зарплату», – озвучив позицію аграріїв голова об’єднання сільськогосподарських підприємств Тернопільщини, керівник ПАП “Аркадія” Микола Пилипів.

Він відзначає, що подекуди місцеві аграрії перебрали на себе соціальну складову, адже дають більшу кількість робочих місць, ніж це б можна було робити. При цьому закликав місцеву владу звернути увагу на крупні агрохолдинги.

«Є латифундисти, які обробляють в області по 20 тис. га землі, а в них зареєстровані 4 чоловіки. То як тут говорити про наповнення бюджету? Мають бути зрозумілі правила гри. Я утримую на фермі в 10 разі більше людей, як в Європі. Хоча технології ті самі. Але ми розуміємо, що забрали людей із заробітків, вони в мене прийшли на 5 тис грн зарплати  і досі працюють. Бо в них є завтрашній день», – каже Микола Пилипів.

Фото УНИАН

Звернути увагу на агрохолдинги закликав фіскалів і перший заступник голови ОДА Іван Крисак.

«Потрібно провести ревізію земель, які обробляються в області і з’ясувати, хто який податок сплачує з розрахунку на гектар. Бо не годиться, коли в нас одні з розрахунку на 100 га  платять податки за 4 осіб, а агрохолдинги – на 1 тис. га платять податки за 2 осіб. Ми вже побачили, що нам не потрібно гнатися за агрохолдингами, бо вони ще й розвалюються, як це сталося з «Мрією», – зауважив Крисак.

Також контролюючим органам доручено проаналізувати, де які землі обробляться, оскільки частина малих сільгоспвиробників уникає оподаткування за рахунок того, що обробляє необліковані землі.

Надія – на штрафи та вдосконалення законодавства

Директор обласного центру зайнятості Петро Химійччук зазначає, що зайнятість зменшується і через економічні причини.

За його даними, в області різко зменшилась кількість вакансій – на 11,6%.

«Є й інші чинники. Через низькі зарплати чимало людей виїздить на заробітки. Якщо не змінювати нормативну базу і не піднімати рівень зарплат, такі тенденції продовжуватимуться. Також тіньова зайнятість зростає через субсидії. Люди намагаються скрити свої доходи і самі просять роботодавців взяти їх на роботу неофіційно. Очевидно, підходи до надання субсидій теж варто переглянути», – вважає Петро Химейчук.

Ігор Комендат висловив сподівання, що боротися із тіньовою зайнятістю істотно допоможе постанова Кабміну від 3 лютого 2016 №55 та наказу Мінсоцполітики,  які передбачають збільшення штрафів за порушення трудового законодавства.

«Штрафи чималі – від 1,378 тис. грн до 41,34 тис. грн. Думаю, це змусить суб’єктів господарювання переглянути свої позиції щодо економії витрат за рахунок тіньової зайнятості, адже платежі від її легалізації будуть значно меншими від штрафних санкцій», – висловив сподівання Комендат.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter