На Тернопільщині взялися за вирішення проблеми, якою не займалися років 20

Взяті темпи дозволяють розраховувати на те, що до 2020 року усі райцентри області нарешті будуть забезпечені очисними спорудами.

На Тернопільщині серйозно взялися за вирішення проблеми забруднення місцевих річок. За 2 роки введено в експлуатацію 11 каналізаційних очисних споруд, тоді як раніше їх мали лише Тернопіль і Чортків. В решті райцентрів всі неочищені стоки потрапляли в навколишні ріки, що врешті призводило до забруднення  води.

В окремих районах проблема досі залишається. Водночас в облдержадміністрації зауважують, що взяті темпи дозволяють розраховувати на те, що до 2020 року усі райцентри області нарешті будуть забезпечені очисними спорудами.

Рівень забрудненості річок – вище середнього

Читайте такожНа Тернопільщині відкрито кримінальне провадження через злив нечистот у річку Іква

«Аналіз поверхневих вод свідчить, що за рівнем забруднення річки наблизилися до третього класу. Це означає, що рівень забрудненості води вище середнього», – каже фахівець природного парку "Кременецькі гори" Юлія Голуб.

У Кременеці, зауважує вона, міський водоканал та молокозавод скидають стоки в річку Іква.

«Є ще приватне підприємство із забою тварин. В результаті їхньої діяльності нутрощі можна знайти потім  навіть у річці. Влітку це все спричинює неймовірний сморід. Тому капремонт очисних споруд у Кременеці є дуже нагальним», –  наголошує Юлія Голуб.

Подібні проблеми – не лише у Кременці, а й інших райцентрах області, де очисні споруди вже давно прийшли в занепад.

«Очисними спорудами ніхто не займався десятки років. За час експлуатації об'єкти втрачали  інженерні характеристики, зношеність устаткування подекуди складає 100%. А це негативно впливало  на  стан  води і здоров`я мешканців навколишніх сіл», – зауважує голова Тернопільської ОДА Степан Барна.

Для відновлення роботи очисних споруд у Хоросткові, які почали діяти на початку минулого року, з ФДРР було отримано 4 млн грн. / Фото прес-служба ТОДА

Очоливши область два роки тому одним з пріоритетів він визначив будівництво очисних споруд. І вже за рік такі об’єкти запрацювали в Шумську, Ланівцях, Збаражі, Хоросткові та Бережанах.

«У 2015 році завдяки розробці проектно-кошторисної документації збудовано шість каналізаційних очисних споруд у райцентрах, містечках і селищах міського типу, де є централізоване водопостачання. Торік ми додали ще п’ять таких об’єктів. Тобто, за два роки ввели в експлуатацію 11 каналізаційних очисних споруд, тоді як за попередні два десятиліття жодного такого об’єкта в області ані не збудували, ані не відремонтували», – зазначає начальник управління екології та природніх ресурсів ТОДА Орест Сінгалевич .

Дані обְ’єкти дозволили за добу очищати 2,8 тис. куб. м зворотних вод, які до того скидали без очистки в поверхневі води. Тоді як при маловодді таке забруднення збільшувало техногенний тиск на водні об’єкти.

«Нещодавно відбулося засідання конкурсної комісії  з питань фінансування з Фонду регіонального розвитку, тож маємо надію, що в цьому році завдяки допомозі ДФРР на Тернопільщині збудують ще 6 очисних споруд. На фінансування зазначених заходів також спрямовуються кошти й з обласного екологічного фонду. Якщо й надалі зберігатиметься така динаміка, до кінця 2020 року ми зможемо повністю вирішити проблему нормативної очистки зворотних вод, проблема якої особливо гостро відчувається у період маловоддя», – каже Сінгалевич.

Через хаотичне буріння свердловин – втрата їх продуктивності

Маловоддя останніх років призвело в області до ще одної проблеми. В пушках джерел питної води жителі області масово почали бурити свердловини.

При цьому, зауважує в.о. начальника обласного управління водних ресурсів Олег Озерянець, роблять це хаотично.

«Як результат – втрата продуктивності діючих свердловин», – каже Озерянець.

За даними професора Тернопільського педуніверситету, доктора біологічних наук Василя Грубінка кількість свердловин в області на сьогодні наблизилася до 13 тис.

Читайте такожУ 2016 році Тернопільщина на реконструкцію водних об’єктів отримала понад 52 мільйони

«Буріння проводять чимало приватних фірм, при цьому іноді це призводить до забруднення підземних вод, що ставить під питання якість такої води і призначення подальшого використання», – застерігає Грубінко.

Він наголошує, що в області необхідно розробити нові гідро-геологічної і гідрологічної карти. Бо досі користуються картами 60-их років, які вже давно втратили актуальність.

Олег Озерянець в свою чергу висловив переконання, що перспектива таки за системами централізованого водопостачання, оскільки несистематизоване буріння згодом може призвести до браку води.

Тернопільський став потребує порятунку

Василь Грубінко звертає увагу і на стан Тернопільського ставу, який розташований в центрі Тернополя і є окрасою міста.

«У ньому вміст аміаку взимку у примуловому шарі перевищує норми в 600-1,4 тис. разів. Він все вбиває, потім йде гниття. Забруднена вода й сполуками фосфору, який через використання пральних порошків попадає у водоносні шари. Намули акумулювали елементи важких металів, в тому числі на Тернопільському ставі. Ці намули треба чистити і думати, де потім це все складувати. Інакше ця акумуляційна бомба колись вибухне збільшенням хімічних сполук та елементів у воді», – попереджає професор.

Екологи застерігають, що якщо не вжити заходів з очищення Тернопільського ставу, то через 10 років він перетвориться на болото / фото УНІАН

При цьому він висловив сподівання на покращення ситуації завдяки прийнятій нещодавно міськрадою Тернополя програмі очищення та відновлення ставу. Екологи зуміли достукатися до депутатів та керівництва міста і довели, що якщо оперативно не вжити заходів, орієнтовно через 10 років став може перетворитися на болото.

Аби запобігти цьому на озері встановлять вловлювачі паливних решток,  фонтани, які забезпечать аерацію. Оскільки основне забруднення ставу відбувається через дощові каналізації, які проходять через все місто, стоїть питання про необхідність будівництва локальних очисних споруд.

Андрій Вацик

УНІАН в Google News